What do you think?
Rate this book
ГЛІЛ
Місто приховує в собі свого дзеркального двійника — потаємну копію вуличок, скверів, проходів і проспектів, куди може потрапити лише досвідчений маг, надприродна істота або… випадковий перехожий, що невдало заблукав на нічній прогулянці. Зовнішній Львів — це красиві туристичні фасади, австрійська архітектура, численні меморіали, храми, скульптури. Внутрішній, нічний бік — місто Гліл — приховує в собі таємниці могутніх ляльководів, справжніх господарів міста, що використовують мерію як театр маріонеток. Гід, завбачливо вписаний між розділами книжки, допоможе нам дізнатися цікавинки зовнішнього Львова, а потім проведе і в потойбіччя, де розгорнеться головна битва. Хто переможе — прадавній чарівник, що збирає армію ґолемів? Загадковий демон зі Сходу? Чи невідомий герой під каптуром?
- GenresFantasyUrban Fantasy
304 pages, Hardcover
Published June 1, 2021
4 people are currently reading
44 people want to read
Ratings & Reviews
Friends & Following
Create a free account to discover what your friends think of this book!
Community Reviews
Displaying 1 - 10 of 10 reviews
June 3, 2022
« - Що дослівно вона тобі сказала?
- «За певних обставин можна знайти когось на все життя».
- Це може означати, що в тебе буде не надто довге життя.»
За цією обкладинкою з таємничим Підгорецьким замком та назвою, написаною максимально непривабливим шрифтом, ховається дуже химерно-львівський текст. Сукупність коротких замальовок про різних героїв, що з часом все ж знайдуть свій спільний знаменник як не в боротьбі з демонами, так в наріканнях на львівські маршрутки.
«Тільки у Львові за біблійним іменем «Йосип» може сховатися пивниця. Та за чим вона лиш не може тут сховатися! Навіть за словом «театр». Крафтове пиво, крафтова кава, крафтова музика.»
Автор робить реверанс до «Небудь-де» Ніла Ґеймана не тільки темою про Тіньовий Львів, а й прямою відсилкою на першій же сторінці, чим одразу налаштовує на потрібний лад. Текст не тільки іронічний, а й, я б сказала, достоту харизматичний. В ньому і чорти, і безхатченки, і священники, і львівське сміття, і комп’ютерні ігри, і суккуби, і, найголовніше, знамените львівське метро.
Одним словом, багатообіцяючий автор)
- «За певних обставин можна знайти когось на все життя».
- Це може означати, що в тебе буде не надто довге життя.»
За цією обкладинкою з таємничим Підгорецьким замком та назвою, написаною максимально непривабливим шрифтом, ховається дуже химерно-львівський текст. Сукупність коротких замальовок про різних героїв, що з часом все ж знайдуть свій спільний знаменник як не в боротьбі з демонами, так в наріканнях на львівські маршрутки.
«Тільки у Львові за біблійним іменем «Йосип» може сховатися пивниця. Та за чим вона лиш не може тут сховатися! Навіть за словом «театр». Крафтове пиво, крафтова кава, крафтова музика.»
Автор робить реверанс до «Небудь-де» Ніла Ґеймана не тільки темою про Тіньовий Львів, а й прямою відсилкою на першій же сторінці, чим одразу налаштовує на потрібний лад. Текст не тільки іронічний, а й, я б сказала, достоту харизматичний. В ньому і чорти, і безхатченки, і священники, і львівське сміття, і комп’ютерні ігри, і суккуби, і, найголовніше, знамените львівське метро.
Одним словом, багатообіцяючий автор)
January 19, 2022
Книжка дуже повеселила, дякую автору за це!
"ГЛІЛ" — це міське фентезі про Львів: Львів Денний і Львів Тіньовий. Ними блукають таємничий Гід, мисливиця на чудовиськ Софія, вінницький бімж Валєра, рекламіст Іван-Ян, чи то українець, чи то поляк, та молодий хлопець Володимир, який вічно прокидається в найнезвичніших місцях. Разом із чортами, священниками, суккубами, бійцями УПА, Червоної армії та нацистського Рейху і ще бозна-якими створіннями. З'являється тут і славнозвісне львівське метро. А найголовнішим героєм книжки є... маршрутки! На них все починається і все закінчується! Олл гайль маршрутки!
Роман збирається з клаптикових історій, які, на перший погляд, ніяк не пов'язані, але потім вони сходяться в одній точці та одній сюжетній лінії. Люблю таке.
Роман є очевидним компліментиком до "Небудь-де" Ніла Ґеймана, навіть дизайн обкладинки на це натякає (хоча за добір шрифта для назви і її колір відірвала б комусь руки).
Звісно, можна поскаржитися, що все якось швидко закінчується, не встигаєш до кінця зріднитися з усіма персонажами, але, як на мене, книжка вийшла добра: пригодницька, дотепна та львівська.
І не забувайте: ГЛІЛ, а не ГМОМ!
"ГЛІЛ" — це міське фентезі про Львів: Львів Денний і Львів Тіньовий. Ними блукають таємничий Гід, мисливиця на чудовиськ Софія, вінницький бімж Валєра, рекламіст Іван-Ян, чи то українець, чи то поляк, та молодий хлопець Володимир, який вічно прокидається в найнезвичніших місцях. Разом із чортами, священниками, суккубами, бійцями УПА, Червоної армії та нацистського Рейху і ще бозна-якими створіннями. З'являється тут і славнозвісне львівське метро. А найголовнішим героєм книжки є... маршрутки! На них все починається і все закінчується! Олл гайль маршрутки!
Роман збирається з клаптикових історій, які, на перший погляд, ніяк не пов'язані, але потім вони сходяться в одній точці та одній сюжетній лінії. Люблю таке.
Роман є очевидним компліментиком до "Небудь-де" Ніла Ґеймана, навіть дизайн обкладинки на це натякає (хоча за добір шрифта для назви і її колір відірвала б комусь руки).
Звісно, можна поскаржитися, що все якось швидко закінчується, не встигаєш до кінця зріднитися з усіма персонажами, але, як на мене, книжка вийшла добра: пригодницька, дотепна та львівська.
І не забувайте: ГЛІЛ, а не ГМОМ!
December 16, 2023
Український огляд нижче (Ukrainian language review is below)
This is an urban fantasy novel set in Lviv city by a Ukrainian author, which title cannot be translated, but look carefully at the cover an you can easily spot it. The book was published in 2021 and was named as one of the two debut SFF works by Ukrainian SFF platform ‘Star Fortress’.
The book starts with the stories of different people who are in modern Lviv at the beginning.
First, there is Sofia, a demon hunter with a crossbow, who came to the church and listened to the miracles that had recently happened there, and, wise from experience, visited the church cemetery, where, as she had expected, the devil behind all these miracles was located (pursuing his own devilish interests).
Secondly, there is Ivan/Jan Baczewsky/Bachevsky, a Polish-Ukrainian man, "He had not yet managed to finally turn into Ivan Bachevsky. It always took a little time; and today's incident at the border only slowed down the transformation process. When Jan became Ivan, he completely forgot about his Polish nature, merged into the Cossack family, dissolved into it-as if he had never been Polish. Conversely, upon arrival in Krakow, he would eat a portion of a jurek (local Polish cuisine), and [follows a text in Polish how proud he feels to be a Pole]"
Thirdly, there is the twenty-year-old recluse Volodya, who as a teenager had sometimes unexpectedly woke up in places where it was unclear how and when he got there (alcohol or drugs had nothing to do with it), so he turned somewhat isolated from the world, in particular, he wanted to find a girlfriend and was afraid of relationships.
Fourthly, Matvey Leonidovich, an elderly man with permanent short-term memory loss, who inherited a smartphone with a Pokémon-Go-like game from his nephew. Unable to remember his own life and needs, he is drawn into the game, but perceives it not as a game, but as the reality.
Finally, some chapters are titled Guide and are written in the first person, telling strange things about Lviv, from the peculiarities of local minibuses to streets or intersections that are too closely named: "Pulia Street crosses itself, forming the Pulia-Pulia intersection. But if you arrange to meet someone in Lviv at the corner of Tarnavsky and Zelena streets, you risk missing your counterpart, because two different places equally fit this definition. The fact is that General Tarnavsky Street both begins and ends on Zelena Street: while Zelena Street climbs up the mountain in a wide serpentine pattern, Tarnavsky Street rapidly climbs down the mountain, curving like a mountain river."
As is usually the case in such stories, the separate plot lines gradually merge into one. The book has good humor, many references to the history and present day of Lviv, in particular the importance of the Greek Catholic Church, which (as well as churches in general), as can be seen from the history of Sophia, the author treats without much reverence. A wonderful unusual urban fantasy.
Книжка розпочинається історіями різних людей які станом на початок знаходяться у сучасному Львові.
По-перше, це мисливиця на демонів Софія з арбалетом, що завітала до церкви і послухала які дива тут останнім часом траплялись, і, навчена досвідом відвідала церковний цвинтар, де, як і сподівалась перебував чорт, що стоїть за усіма цими дивами (переслідуючи власні, диявольські інтереси).
По-друге, це Іван/Ян Бачевський, польсько-українська людина, «Він ще не встиг остаточно перетворитися на Івана Бачевського. На це завжди треба було трохи часу; а сьогоднішня оказія на кордоні тільки сповільнила процес перетворення. Коли Ян ставав Іваном, то геть забував про свою польську натуру, вливався у козацький рід, розчинявся у ньому – так, наче ніколи й не був поляком. І навпаки, по прибутті у Краків він з’їдав порцію журека, і tutaj wszystko zmieniało się na biało-czerwone…»
По-третє, це двадцятирічний самітник Володя, що підлітком іноді несподівано для себе прокидався у місцях, куди незрозуміло як і коли потрапив (алкоголь чи наркотики тут ні до чого), тож не розуміючи що з ним він дещо відокремився від світу, зокрема одночасно бажаючи знайти собі подружку і побоюючись стосунків.
По-четверте, Матвій Леонідович, людина похилого віку з постійною втратою короткотермінової пам’яті, якому від небожа дістався смартфон з грою типу Покемон-Го. Не пам’ятаючи власного життя і потреб він затягується у гру, але сприймає її не як гру, а як реальність.
Нарешті, окремі розділи мають заголовок Гід і написані від першої особи, що оповідає дивні речі щодо Львову, від особливостей місцевих маршруток до занадто близько названих вулиць, чи перехресть: «Вулиця Пулюя перетинає сама себе, утворюючи перехрестя Пулюя-Пулюя. А от якщо ви у Львові домовитеся з кимось зустрітися на розі Тарнавського і Зеленої, то ви ризикуєте розминутися з вашим візаві: адже під це означення однаково підходять два різних місця. Річ у тім, що вулиця генерала Тарнавського і починається, і закінчується на вулиці Зеленій: поки Зелена лізе на гору широким серпантином, вулиця Тарнавського стрімко видирається навпростець, вигинаючись, немов гірська річка.»
Як зазвичай буває у таких історіях, окремі лінії поступово зливаються в одну. У книзі гарний гумор, багато посилань на історії і сучасність Львову, зокрема вагу Греко-Католицької церкви, до якої (як і до церков взагалі), як можна зрозуміти з історії Софії, автор ставиться без особливого пієтету. Чудове незвичне міське фентезі.
This is an urban fantasy novel set in Lviv city by a Ukrainian author, which title cannot be translated, but look carefully at the cover an you can easily spot it. The book was published in 2021 and was named as one of the two debut SFF works by Ukrainian SFF platform ‘Star Fortress’.
The book starts with the stories of different people who are in modern Lviv at the beginning.
First, there is Sofia, a demon hunter with a crossbow, who came to the church and listened to the miracles that had recently happened there, and, wise from experience, visited the church cemetery, where, as she had expected, the devil behind all these miracles was located (pursuing his own devilish interests).
Secondly, there is Ivan/Jan Baczewsky/Bachevsky, a Polish-Ukrainian man, "He had not yet managed to finally turn into Ivan Bachevsky. It always took a little time; and today's incident at the border only slowed down the transformation process. When Jan became Ivan, he completely forgot about his Polish nature, merged into the Cossack family, dissolved into it-as if he had never been Polish. Conversely, upon arrival in Krakow, he would eat a portion of a jurek (local Polish cuisine), and [follows a text in Polish how proud he feels to be a Pole]"
Thirdly, there is the twenty-year-old recluse Volodya, who as a teenager had sometimes unexpectedly woke up in places where it was unclear how and when he got there (alcohol or drugs had nothing to do with it), so he turned somewhat isolated from the world, in particular, he wanted to find a girlfriend and was afraid of relationships.
Fourthly, Matvey Leonidovich, an elderly man with permanent short-term memory loss, who inherited a smartphone with a Pokémon-Go-like game from his nephew. Unable to remember his own life and needs, he is drawn into the game, but perceives it not as a game, but as the reality.
Finally, some chapters are titled Guide and are written in the first person, telling strange things about Lviv, from the peculiarities of local minibuses to streets or intersections that are too closely named: "Pulia Street crosses itself, forming the Pulia-Pulia intersection. But if you arrange to meet someone in Lviv at the corner of Tarnavsky and Zelena streets, you risk missing your counterpart, because two different places equally fit this definition. The fact is that General Tarnavsky Street both begins and ends on Zelena Street: while Zelena Street climbs up the mountain in a wide serpentine pattern, Tarnavsky Street rapidly climbs down the mountain, curving like a mountain river."
As is usually the case in such stories, the separate plot lines gradually merge into one. The book has good humor, many references to the history and present day of Lviv, in particular the importance of the Greek Catholic Church, which (as well as churches in general), as can be seen from the history of Sophia, the author treats without much reverence. A wonderful unusual urban fantasy.
Книжка розпочинається історіями різних людей які станом на початок знаходяться у сучасному Львові.
По-перше, це мисливиця на демонів Софія з арбалетом, що завітала до церкви і послухала які дива тут останнім часом траплялись, і, навчена досвідом відвідала церковний цвинтар, де, як і сподівалась перебував чорт, що стоїть за усіма цими дивами (переслідуючи власні, диявольські інтереси).
По-друге, це Іван/Ян Бачевський, польсько-українська людина, «Він ще не встиг остаточно перетворитися на Івана Бачевського. На це завжди треба було трохи часу; а сьогоднішня оказія на кордоні тільки сповільнила процес перетворення. Коли Ян ставав Іваном, то геть забував про свою польську натуру, вливався у козацький рід, розчинявся у ньому – так, наче ніколи й не був поляком. І навпаки, по прибутті у Краків він з’їдав порцію журека, і tutaj wszystko zmieniało się na biało-czerwone…»
По-третє, це двадцятирічний самітник Володя, що підлітком іноді несподівано для себе прокидався у місцях, куди незрозуміло як і коли потрапив (алкоголь чи наркотики тут ні до чого), тож не розуміючи що з ним він дещо відокремився від світу, зокрема одночасно бажаючи знайти собі подружку і побоюючись стосунків.
По-четверте, Матвій Леонідович, людина похилого віку з постійною втратою короткотермінової пам’яті, якому від небожа дістався смартфон з грою типу Покемон-Го. Не пам’ятаючи власного життя і потреб він затягується у гру, але сприймає її не як гру, а як реальність.
Нарешті, окремі розділи мають заголовок Гід і написані від першої особи, що оповідає дивні речі щодо Львову, від особливостей місцевих маршруток до занадто близько названих вулиць, чи перехресть: «Вулиця Пулюя перетинає сама себе, утворюючи перехрестя Пулюя-Пулюя. А от якщо ви у Львові домовитеся з кимось зустрітися на розі Тарнавського і Зеленої, то ви ризикуєте розминутися з вашим візаві: адже під це означення однаково підходять два різних місця. Річ у тім, що вулиця генерала Тарнавського і починається, і закінчується на вулиці Зеленій: поки Зелена лізе на гору широким серпантином, вулиця Тарнавського стрімко видирається навпростець, вигинаючись, немов гірська річка.»
Як зазвичай буває у таких історіях, окремі лінії поступово зливаються в одну. У книзі гарний гумор, багато посилань на історії і сучасність Львову, зокрема вагу Греко-Католицької церкви, до якої (як і до церков взагалі), як можна зрозуміти з історії Софії, автор ставиться без особливого пієтету. Чудове незвичне міське фентезі.
October 16, 2021
Маючи за плечима досвід інших таємних міст, я починав читати "ГЛІЛ" з трохи скептичним та легковажним настроєм - здавалось, після всього прочитаного інше може бути лише блідою тінню.
Поки я занурювався - було не просто. Знайомство з різними персонажами, не схожими і на перший погляд не пов'язаними. Продирання через відзеркалену латину - цікава "фішка", мабуть, ключова, якщо брати до уваги назву самої книг, але часом гальмувала читання.
Врешті я не помітив, як розслабився, увійшов в потік, створений автором і одного вечора з подивом усвідомив, що хочу якнайшвидше завершити роботу і повернутись до книги, щоб дізнатись, що там далі.
Коротко я би описав книгу як фантастичний іронічний квест. Дуже зайшли описи міста - занурювався у них з головою, одного разу впіймав себе на думці, що автор закоханий у це місто. Сподобалось, як автор розкладає глави-описи між главами-подіями.
Персонажі, що спочатку здавались героями різних книжок, склались в цікаву історію, де кожен був доречний і важливий. Для мене - в історію про нерозгадане місто і про те, ким ми є в цьому місті... Ну і звісно - про пригоди в цьому місті у спробах розгададати, що ж таке ГЛІЛ :-)
Поки я занурювався - було не просто. Знайомство з різними персонажами, не схожими і на перший погляд не пов'язаними. Продирання через відзеркалену латину - цікава "фішка", мабуть, ключова, якщо брати до уваги назву самої книг, але часом гальмувала читання.
Врешті я не помітив, як розслабився, увійшов в потік, створений автором і одного вечора з подивом усвідомив, що хочу якнайшвидше завершити роботу і повернутись до книги, щоб дізнатись, що там далі.
Коротко я би описав книгу як фантастичний іронічний квест. Дуже зайшли описи міста - занурювався у них з головою, одного разу впіймав себе на думці, що автор закоханий у це місто. Сподобалось, як автор розкладає глави-описи між главами-подіями.
Персонажі, що спочатку здавались героями різних книжок, склались в цікаву історію, де кожен був доречний і важливий. Для мене - в історію про нерозгадане місто і про те, ким ми є в цьому місті... Ну і звісно - про пригоди в цьому місті у спробах розгададати, що ж таке ГЛІЛ :-)
December 27, 2023
початок інтригував, але потім щось пішло не так. книга читалася як збірка оповідань, а не як цілісна історія, а хотілося б глибше зануритись у світ і більше дізнатися про героїв та геройок.
May 3, 2025
Сама у Львові поки не була, та після цієї книги і нашої Перемоги обов’язково побуваю.
Наче попадаєш в спіднє місто. Так майстерно описати окреме життя у маршрутках,
з ієрархією і своїм укладом.) Приход в якому насправді зовсім не святі правлять службу.
А в образі цих святих проглядаються ріжки і хвіст.) Мені це навіть нагадало один фільм де сутність прикидалась святою, а насправді...) Як виявляється дива роблять далеко не
святі. А святі просто, зазвичай, спостерігають...
Сплетіння шляхів окремих персонажів. Які потім поступово
починають перетинатися. Софія - мисливиця на демонів, Володимир - що ходить у ві сні,
здається що саме у ві сні він провалюється у спідній Гліл) Валєра - бімж, як він сам себе називає, гарно малює. Бачевський - що провалився в спідній Гліл просто із багнюки.
Софія вже не раз проникала в Гліл, наразі має замовлення вбити демона та особисте бажання відшукати Гіда. Трохи несподівано було дізнатися, хто ж насправді цей Гід, і як
він сам подорожував потаємним Глілом. Тож якщо бажаєте поринути
у світ демонів та магії ласкаво просимо у Гліл)
Сюжет цікавий, світ гарно промальований, уявляєш його без зусиль,
навіть якщо не був у справжньому Львові.
Наче попадаєш в спіднє місто. Так майстерно описати окреме життя у маршрутках,
з ієрархією і своїм укладом.) Приход в якому насправді зовсім не святі правлять службу.
А в образі цих святих проглядаються ріжки і хвіст.) Мені це навіть нагадало один фільм де сутність прикидалась святою, а насправді...) Як виявляється дива роблять далеко не
святі. А святі просто, зазвичай, спостерігають...
Сплетіння шляхів окремих персонажів. Які потім поступово
починають перетинатися. Софія - мисливиця на демонів, Володимир - що ходить у ві сні,
здається що саме у ві сні він провалюється у спідній Гліл) Валєра - бімж, як він сам себе називає, гарно малює. Бачевський - що провалився в спідній Гліл просто із багнюки.
Софія вже не раз проникала в Гліл, наразі має замовлення вбити демона та особисте бажання відшукати Гіда. Трохи несподівано було дізнатися, хто ж насправді цей Гід, і як
він сам подорожував потаємним Глілом. Тож якщо бажаєте поринути
у світ демонів та магії ласкаво просимо у Гліл)
Сюжет цікавий, світ гарно промальований, уявляєш його без зусиль,
навіть якщо не був у справжньому Львові.
This entire review has been hidden because of spoilers.
June 4, 2023
Насправді я чекала трохи іншого. Ну як, добряче іншого. Похмурого такого міського фентезі з елементами містики. І знаєте, формально я це отримала. Тіньова копія Львова населена вампірами, сукубами, демонами, чортами і казна-ким іще, таємничий Гід, за яким усі полюють і який єдиний здатен провести вас куди завгодно у тіньовому місті, що увесь час змінюється, мисливиця на демонів, яка прибуває тут з цілком конкретним завданням... Все це дуже цікаво, та давайте поговоримо про львівські маршрутки. Тобто не лише про них, але переважно все-таки про них. Видно, то для львів'ян болюча тема. Але тут вона обіграна з чудовим гумором. Автор загалом прекрасно забалансував похмурі сцени з комічними, тож вийшла гарна легка та динамічна історія на вечір-два.
July 12, 2023
Міське фентезі про Львів, де є таємничий гід, де в маршрутках коїться якась чортівня і взагалі кермують демони, де мисливиця на ту саму чортівню полює на здобич, а вінницький бімж Валєра щось знає (чи ні). А також про (історичну) пам'ять, суккубів та світський прийом, де треба замаскуватись вампіром, щоб підібратися до головного зла і та вибратися на світло.
Це така збитошна оповідь, де всі бігають та виконують квести залежно від свого щастя та втягнутості у магічну сторону Львова, де все ніби весело і звитяжно, але в якийсь момент оцих веселощів стало забагато. Тобто я завжди за цікаві паралелі і все таке, але коли смішки перетворюються на сміхуйочки, воно псує картину і якість. Тому місцями симпатично, але трохи не те, чого я очікувала.
Це така збитошна оповідь, де всі бігають та виконують квести залежно від свого щастя та втягнутості у магічну сторону Львова, де все ніби весело і звитяжно, але в якийсь момент оцих веселощів стало забагато. Тобто я завжди за цікаві паралелі і все таке, але коли смішки перетворюються на сміхуйочки, воно псує картину і якість. Тому місцями симпатично, але трохи не те, чого я очікувала.
May 6, 2022
Читала легко, із задоволенням, реально круто.
Однозначно раджу.
Фентезі по-українські, Вам сподобається!
Однозначно раджу.
Фентезі по-українські, Вам сподобається!
March 18, 2025
Книжка класна. Якщо порівнювати з "Невідь-де", менш жорстока, але так само влучно схоплює специфіку міста, про яке йдеться. Химерність маршруток, назв вулиць, привидів історичних подій, гра зі словами, які при перестановці літер втрачають\набувають значення. Написана легко.
Для тих кого не лякає слово "чортівня", бо там часто коїться щось химерне. Створити химерну і не жорстоко-потворну книжку це мистецтво.
Для тих кого не лякає слово "чортівня", бо там часто коїться щось химерне. Створити химерну і не жорстоко-потворну книжку це мистецтво.
Displaying 1 - 10 of 10 reviews