Книжка є колекцією літературних та фотографічних сюжетів, що оповідають про зміни у взаємодії між людиною та твариною в наші дні. Цикл лекцій присвячено непомітній, але надважливій революції у сфері захисту тварин, що в останні роки відбулася в Україні. Завдяки текстам і фотографіям Євгенія Бєлорусець проливає світло на трансформацію суспільства України, адже ставлення до тварин є маркером суспільних тенденцій та саморозуміння. Авторка робить видимою роботу багатьох ініціатив та активістів, яка й досі лишається підпільною та позбавленою суспільної уваги. Видання є наступним кроком у письменницькій практиці Євгенії Бєлорусець та значним внеском у культурологічний дискурс з огляду на те, як через літературу можна говорити про не-людське, не-антропоморфне. Книжка заснована на багаточислених інтерв'ю авторки, що разом з фотографіями порушує такі питання, як “Що таке тварина та як ми її мислимо?”, “Чому становище тварини та ставлення до неї має значення для усього суспільства загалом?”
Боль обладает антимеметическими камуфляжными свойствами. На нее можно смотреть вплотную, и не видеть, не запоминать, не понимать. Авторка запутывает: меняет местами хозяина и питомца, птенца и сына, жену и животное, мужа и обезьяну, одного голубя и другого голубя. Тогда, пользуясь замешательством, боль успевает проникнуть через защитную мембрану.
Книга о насилии, власти, войне, бедности, жестокости, беспомощности, расизме, дегуманизации. И о том, как мы в Украине реагируем на эти вещи. Слово “мы” в данном случае включает в себя самый широкий круг персон.
друга книжка художниці й письменниці Євгенії Бєлорусець — це концентрована ніжність до тварин. у коротких есеях авторка вловлює взаємозв‘язок і взаємозалежність між людиною та твариною. у спокійних спостереженнях за ставленні одних до інших вловлюється іронія, обурення та навіть страх, і завжди – трепетна любов.