Не знаю, як хто, але особисто я з 2020 року неймовірно тішусь біологічним наук-попом. Уже дожився навіть до того, що не встигаю передзамовляти всі видання та прочитувати їх у день отримування примірника. Але я виправлюсь (*зловісно потирає руки).
Невелика проволока обплела своїми дротами і моє знайомство з «Пригодами клітин» Ольги Маслової. Мені соромно, але краще на пів року пізніше, ніж ніколи, тому побачивши в книгарні стосик акуратних у фіолетово-сріблястих кольорах книжок – я взяв собі один такий без зайвих вагань.
З незрозумілих мені причин я вважав, що «Пригоди клітин» орієнтовані на зовсім юну аудиторію, але ще в передмові стало зрозуміло, що то я певно забагато визначав представників роду Буркун останнім часом і все наплутав.
Книга, як на мене, має пристойний рівень складності, хоч це й не значить, що вона важка для читання. Розділи невеликі та лаконічні, стиль написання приємний та плавний. Це інтелектуальний текст з іноді неочікуваними порівняннями і з ударними дозами термінів, які максимально пояснені в книзі, але іноді потрібна буде допомога друга - найкращого друга людини – підручника з цитології та гістології, ну або ж старого доброго пана Гугла.
Глобальна клітинна історія тут розділена на 2 частини. Починається все з оповідок про те, що таке клітина, яке в ній начиння, про позаклітинний матрикс, взаємозв’язки цих мінюатюрних цеглинок організму.
А другим актом цього клітинного екшену стають уже мандрівки клітини лабораторіями, оповідки про їхнє культивування, тканинну інженерію, а також про те, чи можна бекапнути свою свідомість, щоб потім інші покоління могли визначати осоки по вегетативних органах та придумувати меми про вчені ради.
Самі розділи мають оригінальні дотепні назви, які ще й дуже допомагають запам’ятовувати. Назвіть мені хоч зараз будь-яку з цих назв і я перекажу зміст розділу. Упевнений, якби в підручниках використовували той же прийом, а не генерували щось на кшталт «Фундаментальні та прикладні аспекти перебігу реакцій циклу Кальвіна в умовах біоквантованості рослинного покриву та глобальних змін клімату», то я б трішки менше ховав свої сльози в весняних зливах на перших курсах біофаку.
Тут класні та веселі ілюстрації. Мені здається, що вони б краще грали, якби розбавляли текст (навіть будучи гіршої якості друку), а не були в купі на вклейках, але це ніяк не відміняє шедевральність цих робіт.
Попри те, що я наївно вважаю, що мені вдається тримати знання про цитологію та гістологію на такому сякому притомному рівні у «Пригодах клітин» багато чого мене здивувало, а конвалії з яйцеклітинами стануть невдовзі моїм улюбленим панчлайном на екскрусіях відділом ботаніки.
Авторка збагачує текст своїм досвідом, це завжди в плюс будь-якому тексту. І тут помітно, з яким захватом Ольга Маслова обговорює ті наукові проблеми, з якими працювала сама в надрах таємних лабораторій…, ой, ну, тобто в дослідницьких установах.
Уміння транслювати захват до науки – це, певно, взагалі найбільший козир будь-якого популяризатора, а в Ольги, здається, нескінченний запас флеш роялів у ракавах.
Окремої зауваги вартують порівняння усіляких цитологічних штуковин з рок-гуртами різних напрямків. Очевидно, авторці личить нелегка доля сумісника і вона написала ще й посібник з історії музики усередині книги про клітини, щоб ти міг захоплюватися прекрасним, доки захоплюєшся прекрасним. Екс-Зібіту таке й не снилось, тому у «Пригодах клітин» про нього жодного слова.
Ця книга чудово доповнить вивчення біології школяру та студенту, адже вона з пласких зображень зробить клітини тривимірними і 3D-окулярів купляти не треба. Вона підійде й просто любителям науки, а також буде цікава науковцям, як гарний взірець, як можна говорити про свої улюблені об’єкти досліджень.
Книжка класна, дуже цікаво розказано, як функціонує наш організм на рівні клітин. Загалом читається досить легко, але рекомендую робити закладки на сторінках, де пояснюється певна термінологія, бо по ходу книжки я ще не раз поверталася до цих пояснень, аби нічого в голові не сплуталося. Окремо відмічу ілюстрації - вони дуже кайфові ☺️💕
Здавалось би мала бути дитяча книга, але дуже добре підійде тим, хто вивчає біологію як додатковий пояснювальний матеріал з цікавинками. Почну з того, що сподобалось. Зворушливі картинки. Прям дуже милі. О, а порівняння з музикантами як приправка!! Для смаку. Деяких навіть для себе відкрила) Щодо наповнення. Щось старюще, що давно всі біологи знають (але зрозуміло, що на широку аудиторію може й ок), щось, що до сих пір не змогла вивчити (клітинний цикл), а щось і зовсім для мене нове і шокуюче (стовбурові клітини плода, що мігрують в тіло матері під час вагітності і фіксять якісь органи, які потребують відновлення). Можливо, це особисті враження, але трохи складнуватий текст. Трапляються повтори одного і того ж в абзацах, що викликало відчуття невичитаного тексту. Порівняння (у яких мета була ніби спростити розуміння) були місцями складнуватими: коли не знаєш про що мова, то трохи складно було б зрозуміти, що авторка хотіла донести. Але в цілому прикольна книга. Нестандартна, місцями відчувалось, що написана старанною відмінницею)) бо дуже детально. В багатьох детальних описах тканинних процесів не вистачає ілюстрацій до тексту. Хотілося для полегшення сприйняття якогось візуального підкріплення.
Прекрасно підійде тим, хто вважав біологію у школі нудною і все забув. Книжка невелика, гарно структурована, читається легко і не втомлює. Як на мене, найкраща частина книги - друга, де авторка пише про стовбурові клітини, культивування клітин поза людським організмом, навіщо вчені цим займаються, і загалом розповідає різні практичні моменти клітинної біології, зокрема із свого досвіду.
Книга неймовірно стильно зроблена, приємно взяти до рук, і там абсолютно богічні малюнки різних анімованих клітин-персонажів.
Цю книгу можна назвати структурованим довідником тем, що зачіпає багато цікавого і актуального , що стосується клітин, як в розвитку організму людини, так і в наукових та медичних розробках. Хоча, щоб зануритися в тему достатньо глибоко, книгу необхідно опрацьовувати вкупі з іншими джерелами інформації, хай то будуть наукові статті, підручники чи вікіпедія. Думаю, основне її завдання - зацікавити, а далі вже залежить від читача.