Віктор_Робот. Щоденник збирача планет

by Анастасія Лавренішина, Toll de Lavr (illustrator)

Віктор_Робот, найголовніший механік штучної зорі Зоряни, прилітає на Землю до дівчинки Віки – онучки винахідника Зоряни. Його мета – дізнатися, як була створена залізна зірка й для кого вона має світити. Віка не може відповісти на всі запитання Віктора, проте вона має «Щоденник збирача планет». Дід Маркіян писав його якраз тоді, коли придумував Зоряну. Разом із Віктором_Роботом і Вікою читачі книжки Анастасії Лавренішиної поринуть у світ мрій, астрофізичних теорій та їхнього практичного застосування, полетять на Місяць, перетнуть Усесвіт і знову повернуться на рідну землю. Повість «Віктор_Робот. Щоденник збирача планет» є приквелом до анімаційного фільму «Віктор_Робот» (прем’єра в кінотеатрах – літо 2021 року).

136 pages, Hardcover

Published January 1, 2021

About the author

письменниця, сценаристка, авторка таких книжок як:

- "Дрімучий ліс. Шлях Відьми"
- "Дрімучий ліс. Шлях Вовка"
- "Віктор_робот. Щоденник Збирача планет"
- "Люба Жу. Садові казки"
- етнонотатник "Колодар"
- авторка казки в збірнику казок "Котигорошка. Заплутані казки"

Reviews

[Oksamytka · Rating 4 out of 5]

«Квазарнутися можна, яка крута книжка», - подумала я, прочитавши «Віктор_Робот. Щоденник збирача планет» Анастасії Лавренішиної.
«Читай книжку – дивись мульт!» - написано на обкладинці «Віктор_Робот». Справді, разом з опублікуванням цієї книжки на екрани українських кінотеатрів вийшов мультик з такою ж самою назвою. Мені пощастило спочатку потрапити на перегляд мультфільму, а потім прочитати книжку.
Сценаристкою мультика є авторка книжки Анастасія Лавренішина. Мультик зовсім не повторює сюжет книжки, а є її продовженням. Чому так? Бо книжка є по суті передбаченням і поясненням того, як можна зробити штучну планетну систему, а у мультику ми уже бачимо її створеною у всій красі.
До того ж цей мультик демонструє значний прогрес української анімації, яка не повторює голлівудські фішки. Тут немає значного екшену, особливо спочатку, тут є велика любов до своєї справи і намагання показати це візуально гарно. Мультик справді дуже красивий!
А от книжка, на мою думку, значно складніша за сам мультик: якщо не маєш хоча б елементарних знань з фізики і робототехніки, то зрозуміти конструкцію штучної планетної системи вдасться не на всі 100 відсотків.
Хоча книжка і написана у вигляді щоденника, але головний герой Марко Гут розмірковує про доволі складні речі, пояснює, як збирається те все створювати, висловлює гіпотези і проводить досліди – прямо, як досвідчений дорослий науковець. Думаю, він просто хотів зафіксувати свої думки так, як він це розуміє, наче те, що записав у своєму щоденнику, більше ніхто не прочитає. Можливо, це й правильно, бо у щоденнику ми можемо прочитати також його підліткові переживання з нотками гумору. Але це все, зауважу, відбувається у далекому майбутньому, із книжки можна дізнатися, що Марко Гут вчиться у 5 класі за програмою «Астрофізика та кібернетика», мріє виграти Всесвітню олімпіаду з робототехніки «Нові можливості», яка відбувається на Планеті Конференцій - Місяці. Для цього він проектує робота-механіка і це йому дуже подобається.
Продовження огляду цієї книжки читайте у блозі книгарні "Є" - https://book-ye.com.ua/blog/

[Tasia · Rating 5 out of 5]

Рік тому ходила у кінотеатр на мультфільм про Віктора_Робота. Він мені надзвичайно сподобався, і я була дуже вдячна, що він вийшов унікальним і не повторював набридливі диснеївські тропи. Тому зраділа, коли кілька місяців потому побачила, що продається книга з моїм улюбленим механіком на обкладинці! Виявилося, що це приквел до мультфільма, в якому описана історія про те, як дідусь Віки розробляв штучну планетну систему ще у шкільному віці!
Книга написана у форматі щоденника школяра, майбутнього астроінженера, тому там багато складних понять, я під час читання навіть перегрілася, як старий сервак :) І це не дивно, адже до роботи над книгою була залучена кандидатка фізико-математичних наук, астрофізикиня Тетяна Скороход.
Окремої уваги також заслуговують ілюстрації, вони чудові, а дизайн механіка, думаю, нікого не залишить байдужим.