Вони живуть поміж нас – вітри, онуки Стрибога. Завжди народжуються тут, на берегах Дніпра, зазвичай в одній родині – й дід передає онукові таємні знання та особливі вміння. Однак із Дейвом стається інакше: він народився в Канаді, тож мусить пройти непростий шлях, перш ніж осягнути своє прадавнє українське коріння і відкрити справжнє покликання. Проте вітрові млини на Дніпрових пагорбах манять хлопця, і цьому годі опиратися...
Купальська містерія, або Повернутися додому - в Україну...
Власне це зараз багатьом з нас знайомо - повертатися додому, хто має таку можливість. Головний герой книжки Дейв приїжджає в Україну з Канади, бо ніколи тут не був, він народився на чужині, його мама емігрувала за кордон у 90-их роках минулого століття, але хлопець відчуває, що йому дуже хочеться відвідати Україну, батьківщину своєї матері Кетрін. 2012 рік, літо, в Україні проводиться чемпіонат Європи з футболу (пам'ятаю той час, бо якраз влаштувалася на радіо), і подружка Кетрін Юля запрошує її погостювати до Києва, а потім у сільський будиночок неподалік Василькова. Ось це і стає приводом і нагодою відвідати рідну землю. І мрія Дейва нарешті здійснюється.
З приїздом на землю батьків Дейв відчуває дещо незвичне: "...ніби щось заворушилося в грудях - не там, де серце, ні, трохи вище, майже біля самого горла. Якби йому довелося описати це відчуття кількома словами, він, не вагаючись, сказав би, що в його тілі гуляє протяг...Але ось зараз протяг увірвався до його тіла і тепер гуляє там, не підвладний його волі. І йому при цьому зовсім не холодно. Навіть навпаки - здається, ніби хтось увімкнув у його грудях вентилятор теплого повітря. З одного боку, незнайоме відчуття бентежило його, викликало в ньому острах і навіть легенький фізичний дискомфорт. Проте, з іншого боку, і не було для нього новим, адже безліч разів Дейв переживав щось схоже у своїх снах, коли літав у хмарах...".
Це напівреальна-напівфентезійна історія про вітряки, вітри, українську міфологію і національну самоідентифікацію. Події відбуваються у ці купальські дні, які мають незвичайно сильну енергетику, Дейв зустрічає біля купальського вогнища Дану, в яку закохується, а потім довго розшукує. А ще там наприкінці така обнадійлива візія майбутнього України - неодмінно прочитайте🇺🇦
"Вітрова гора" Анни Багряної - не просто історія про повернення додому і відпочинок канадського підлітка в Україні, зокрема у селі на літніх канікулах, це більше про трансформацію в патріота рідної української землі. Бо тут сила, саме тут ти відчуваєш зв'язок зі своїми предками, які пережили стільки лихоліть. І в той час, коли всі хочуть виїхати звідси, Дейв вирішує залишитися в Україні і будувати тут вітряки💙💛
Саме на Книжковому Арсеналі я мала можливість познайомитися з Анною Багряною та на автограф сесії від видавництва Наш Формат підписати книгу. ⠀ А книга до речі дуже і дуже вражена. Знаю, що мій блог читають багато підлітків та дорослих, саме тому прошу вас не залишити без уваги книгу. ⠀ Що окрім фентезі історії відкриє нам Україну з точки зору людини, що ніколи не бувала у нашій країні. Що вона побачить тут, що її вразить. А ще звісно ж послухає думки про Україну від різних людей. ⠀ Сама книга розповідає про тринадцятирічного хлопця Дейва. Він мешкає у Канаді, але коріння маминої лінії сягає саме України. Він знає про його другу батьківщину, і коли в нього випадає шанс разом з мамою вирушає у подорож до нашої країни. ⠀ Саме тут дізнаючись про українські традиції і святкуючи свято Івана Купала він зустрічає її, Дану. І розуміє, що закохався. ⠀ А ще пізніше він дізнається, що одна частина його душі - це зовсім не людина, а стихія. А саме, вітер!😍 І тепер він досліджує свої здібності та другу сутність. ⠀ Саме про це йдеться у цій книзі. Це чудова фентезі історія в корінні якої слов'янська міфологія, яку я буду люблю. ⠀ Але окрім фентезі історії тут йдеться ще й про Україну. І я була щиро вражена дізнавшись про цю сторону повісті. Адже беручи книгу до рук я очікувала на цікаву фантастичну історію з міфологією, але натомість отримала у додаток ще й роздум про Україну) ⠀ Мені книга дуже сподобалася! Проковтнула її буквально за два дні і залишилася в захваті. А ще я дуже рада, що змогла зустріти авторку на Арсенал та трохи поспілкуватися. ⠀ До речі мені цікаво було б почитати продовження. Тільки продовження не саме цієї історії, тому що вона вже закінчена, а інших історій з онуками слов'янських богів 🤗
Історія з літнім настроєм, з легендами і пригодами в реальному світі. Тут є все, що треба для відпочинку, і для роздумів про минуле та майбутнє, про мрії і їх втілення
Гарно написана книга з чудовими ілюстраціями. Я дуже люблю жанр фентезі. Цей жанр є дуже різноманітний для різних вікових категорій. Але от дана книжка мені здалася ну дуже дитячою. Тому я все-таки назвав би це гарною казкою, яка відбувається у реальному світі. Сюжет описує 2012 рік, 13 річний хлопець з Канади (Дейв) разом з мамою приїзджає на батьківщину своїх предків - Україну. І Дейв дізнається що може керувати силою вітру. Далі не буду спойлерити чи переказувати сюжет, а розкажу що не сподобалося. Не сподобався опис дітей із села, що змальовуються як «кончені гопники» і таке враження що всі діти з села є такими. Це звичайно що не так і так само як і в містах, так само і у селах є своєрідні діти. Також не сподобався трохи стрімкий перехід від одних подій до інших - мені здається ці переходи можна було згладити і додати трохи більше описів та роздумів. А загалом то гарна історія, було цікаво прочитати але ілюстрації то взагалі топчик :)
Книга, яку я дам почитати своїй 10-літній доні. Мені сподобалися сюжетні повороти і те, як описані персонажі. Деколи я боялася банальностей, але Авторка вміло зачарувала мене. Щиро раджу почитати. Книга коротенька і дитяча, оптимістична. Саме те, що розрадило мене в такі тяжкі часи. Видно, що написано від усього серця, старанно. І мушу також похвалити ілюстрації - сподобались дуже!