Якщо ви хоч раз в житті щось відкладали на потім (а згодом те завдання так і не зробили), то, швидше за все, щось таки знаєте про прокрастинацію. Це той старший звір, що сидить у вашій голові і час від часу каже, що прибирати у будинку/квартирі чи виконувати важливе робоче завдання “можна і завтра”. А якщо серйозно, що справді ховається за нашими бажаннями розтягувати у часі речі, із якими швидко і якісно можна впоратися вже зараз?
Американські психологині Джейн та Ленора у своїй книжці “Прокрастинація. Чому ви вдаєтеся до неї і що можна зробити із цим вже сьогодні” якраз намагаються з'ясувати, що ховається у деталях цього такого, здавалося б, знайомого багатьом явища прокрастинації. І що б ви подумали: вони теж піддавалися згубному впливу прокрастинації під час написання цієї праці (і одразу ж згадують про це у вступі “до читача”). За нагоди відмітимо, що це уже друге видання, яке побачило світ у США ще в 2008 році, та містить (у порівнянні з першим) оновлені дані із лікарської практики обох авторок та інформацію про інші тематичні дослідження у цій сфері.
Отже, у виданні дві частини, які поступово на прикладах та рольових завданнях роз'яснюють, як зрозуміти та подолати прокрастинацію. Основна ж ціль, яку ставлять практикуючі психологині в книжці, — дослідити, як змінилася прокрастинація із розвитком технологій. І одразу ж попереджають: тепер технологічні здобутки дають нам можливість працювати цілодобово і без вихідних, але вони ж і спокушають нас так само цілодобово і без вихідних прокрастинувати! Ага, і про що ви, певно, вже здогадалися: “з плином років прояви поведінки уникнення почастішали, а інтернет став цьому основною і найпотужнішою причиною”.
Вони порівнюють фактор прокрастинації із кульбабою і наголошують, що найперше потрібно зрозуміти, через що ви відкладаєте справи, щоб знайти спосіб це побороти. В результаті, кажуть авторки, варто виділити чотири основних чинники, які можуть призвеcти до прокрастинації: низький рівень упевненості в успішності виконання завдання, непридатність завдання, схильність відволікатися та імпульсивність, а також дуже віддалені в часі цілі та стимули. І ще: хоч не існує єдиного типового портрета прострактинатора (бо прокрастинація атакує представників усіх професій), але: іншим коренем прокрастинації є складні стосунки з часом. Спитаєте, чому так відбувається? Ярлики, навішані в школі, страх досягти успіху, перфекціонізм — неповний перелік причин прокрастинації із власної щоденної практики, які розбирають авторки на сторінках цієї книжки.
Не знаю, як склалося із цим у інших читачів, але за допомогою методики, котру пропонують Джейн та Ленора, мені вдалося знайти корені моєї кульбаби прокрастинації. Тому вирішуйте, чи готові ви докопатися до своєї і змінити вже звичний (повільний) стан речей і трохи нарешті почати впорядковувати ваші справи.
Кому взагалі варто читати? Якщо вам до вподоби кращі зразки західного нон-фікшну, то іронічний стиль цієї книжки зможуть задовольнити ваші найвибагливіші читацькі смаки. Особливо рекомендується теж взятися за книжку всім, у кого проблема прокрастинації заполонила усі або хоча б частину сфер вашого професійного та особистого життя (від стосунків з іншими людьми і до фінансових питань).
P.S. Поставила "п'ять зірок", бо саме у цій книжці знайшла, буду чесна, відповіді на те, чому прокрастиную (а боже, чому я не розуміла цього раніше! це ж очевидно). Хоча багатьох, певно, відлякає більше опис психологічних речей, чому ми розтягуємо в часі власні ж ідеї/плани. Не шукайте тут надто багато практичних порад, бо книжка ж з психології про природу прокрастинації! Отже, справа далі вже за нашими ж власними діями.