Селфі в Парижі

by Катерина Бабкіна, Галина Вдовиченко, Лариса Денисенко

«Селфі в Парижі» — збірка сучасних українських оповідань, дія яких відбувається у місті, що приваблює і манить мрією про нескінченне свято, яке завжди з тобою. А втім, Париж зовсім не ідеальний. Як і будь-яке інше місто. За «фасадами» туристичних пасторалей із образами романтичних пікніків на березі Сени вирує буденність реа­ль­ного життя, коли справжнім щастям є скромна вечеря із сервісу врятованих продуктів, в яких от-от спливе термін придатності… А за лаштунками феєричних вечірок розгортаються драми, що назавжди залишають слід у житті.

Кожне з оповідань збірки по-особливому передає пульс і вібрації легендарного міста і змальовує Париж, для кожного «свій».

Упорядниця Ольга Ренн

Genres: Fiction

136 pages, Hardcover

Published January 1, 2021

About the author

Авторка поетичних збірок «Вогні святого Ельма» (Івано-Франківськ: Лілея-НВ, 2002; 500 примірників) та «Гірчиця» (Meridian Czernowitz, 2011), «Знеболювальне і снодійне» (Фоліо, 2014), книги оповідань «Лілу після тебе» (Київ: Факт, 2008; 2000 примірників), роману «Соня» (Фоліо, 2014), та прозових і поетичних публікацій в журналах «Сучасність», «Четвер», «Форма(р)т», «Київська Русь», «Святий Володимир», «Кур'єр Кривбасу», «ШО», RADAR, у газетах, електронних альманахах та ін.

Вірші перекладені польською, німецькою, англійською, шведською та російською мовами.

Займається відеопоезією, авторка проекту Відеопоезія||Відеопроза. Відеороботи брали участь у кінофестивалях та літературних фестивалях в Києві, Львові, Сумах, Луганську, Чернівцях, Черкасах, Москві, Вільнюсі, Валенсії, Кракові.

У 2012 році за сценарієм Катерини Бабкіної було знято короткометражний фільм «Зло» в рамках проекту «Україно, goodbye!».

2013 року в видавництві «Фоліо» вийшов перший роман Катерини Бабкіної «Соня», який увійшов до довгого списку «Книги року BBC».

В 2013 році Катерина Бабкіна зняла дебютну короткометражну стрічку «Жовтра коробочка», котру з міркувань прив'язки до подій в країні було викладено у відкритому доступі.

Reviews

[Olha · Rating 3 out of 5]

Як і завжди в збірках, де зібрані різні автори - є мої оповідання і такі, що геть повз.
Думаю, більше сподобається тим, хто хоч раз побував у Парижі і зможе уявити всі ті місця, про які пишуть автори. Чи хоча б деякі)

[Maryna Zamiatina · Rating 3 out of 5]

Не обійшлося без запашної кави і мерехтливого чогось, але Бабкіна і Шиян - зірки. Обкладинка дуже гарна.

[Andrii Piasetskyi · Rating 4 out of 5]

Цікаво, як у описі збірка оповідань, а всередині три сюжетних оповідання і кілька есеїв. Nevertheless, мені подобається повертатись до Парижу хоча б так. Моя дружина каже, що боїться читати Карпу зараз, бо може вона буде не така класна, як в наші 17. Нема там чого боятися, всі авторки прекрасні!

[Mariana Gevak · Rating 3 out of 5]

Париж —найбільш омріяний напрямок планети.
Париж — туристична Мекка для багатьох поколінь.
Париж одні обожнюють, а інші терпіти не можуть. Та він не залишає байдужим.
Світ ділиться на тих, хто вже був у Парижі і тих, хто ще буде. Або хоча би мріє.

"Селфі в Парижі" збірка нарисів українських сучасних письменників.
Вона неоднорідна і трохи кострубата, як в принципі і бувають враження людей зі спільної компанії, що разом проводили відпустку.

Кожен автор знайомить нас з власним Парижем та собою у ньому. Хтось зачіпає важливі теми, а хтось виплюскує залишки ейфорії.

Думаю, багатьом книжка прийдеться до душі.

Стурктурно найбільше сподобалися оповідання Ірини Славінської, Ірени Карпи та Катерини Бабкіної.

Якщо Париж ваша давня мрія, чому б не почати її втілювати із "Селфі в Парижі" ?

[Iryna Stepanyk · Rating 5 out of 5]

"Париж - не ідеальне місто. Настільке не ідеальне, наскільки не ідеальним є будь-яке місто. Настільки неі деальне, наскільки не ідеальною є найближча людина."

Це дуже хороша збірка оповідань. Я читала із захопленням і смаком. Було цікаво, як різні люди відчули Париж, що в ньому побачили і як описують читачеві. І це напевне, перша збірка оповідань, де мені сподобалось кожне. Якесь більше, якесь менше, але жодне не викликало незадоволення чи відрази.

Фаворитом стало оповідання Андрія Шкіля "Місто зі снів: парижність як ознака хвороби", ще дуже сподобалась "Сага про Саган" Галини Вдовиченко, ну і, звичайно вразила Катерина Бабкіна "Ми ніколи про це не говоримо".

Тут всі вони різні: одні веселі чи безтурботні, інші болючі і відверті, а ще одні здаються просто роздумами автора про кілька днів в одному місті. Тому книжка подарує різноплановість і насолоду, відпочинок і просто роздуми.

Сподобалось, надихнуло і намріялось. А ще тут гарно було написано:

"Тут їм посміхнулося кохання."

"Париж завжди є святом. Післясмак по святах у нього терпкий і тонкий, як у доброго французького вина. Париж - місто, країна кохання зі столицею у Монмартрі. Тут завжди було добре закоханим. Для них було все - виноградники, кабаре, кав'ярні, романтичні вулички і неймовірні світанки."

[Anastasiia · Rating 2 out of 5]

Дуже слабка та в деяких місцях занадто клішейна збірка, на жаль. Зачепили тільки оповідання Карпи та Бабкіної.

[Вікторія · Rating 5 out of 5]

Ви коли-небудь мріяли поїхати в Париж, але грошей вистачило тільки на круасан і фільм із Одрі Тоту Ні? Не біда. “Селфі в Парижі” – це як бюджетний квиток у світ романтики, рефлексій і тонкого французького шарму, але без черг у Луврі та розчарувань від Ейфелевої вежі (бо всі ж знають, що вона в житті менша, ніж здається на фото).
Бабкіна й Вдовиченко взяли все, що ми любимо в хороших історіях: трохи пригод, трохи любові, трохи меланхолії і багато шансів задуматися про життя. Тут не про “Вау, Париж!”, а про “Вау, що я взагалі тут роблю?”. Бо Париж – це не тільки про романтику, а й про дорослішання, розчарування і пошук себе, навіть якщо для цього треба зробити десять селфі й зрозуміти, що проблема не у світлі, а в погляді.
Книжка читається легко, ніби ти прогулюєшся набережною Сени з келихом вина в руці (в уяві, звісно, бо насправді ти з чаєм у пледі). Іронічна, тонка й атмосферна – чудовий спосіб поїхати в Париж, не відкриваючи Шенген.

[Yaryna Dovba · Rating 4 out of 5]

Легкі і різношерсті історії, що крутяться навколо Парижу.
Думаю, що це якраз вдала підбірка для осені і бажання попікнікувати біля Сени.

«Париж завжди є святом. Післясмак по святах у нього терпкий і тонкий, як у доброго французького вина.»

[Yulia Kryval · Rating 4 out of 5]

із назви зрозуміло, звісно, шо книжка зайде більше тим, хто не просто був, а бував у Парижі. деякі оповідання не зайшли би навіть, якби були про Берлін.

4 зірки, а не 3, виключно через оповідання Бабкіної, Шиян і Карпи (і трохи Денисенко)

[staasko · Rating 3 out of 5]

Останні п'ять — у саме серденько. Перші пройшли повз непоміченими. На жаль.

Тим, хто відвідав Париж читати цікавіше — все ж певна ностальгія і спогади. Тим, хто до Парижу не має трепету, навряд сподобається.

[Ganna Kolchyienko · Rating 4 out of 5]

5/9

[Oxana Teodorovska · Rating 3 out of 5]

Париж, Париж...

[Адріана Павлич-Гресько · Rating 3 out of 5]

На жаль,мала проза не зовсім моє.Таке враження,що коли дочитала останнє оповідання,вже забула,про що було перше.

[Vika Betmanova · Rating 2 out of 5]

Як часто буває у збірці, щось твоє, а щось не твоє. Цікавими для мене стали оповідання від Карпи та Бабкіной.