Чи погодились би ви ділити своє тіло із чотирма іншими душами? Жити чітко по розкладу, не бачити світанку 25 років або взагалі денного світла, бо ваш час - з 00:00 до 04:00? Але при цьому точно знати, що наступні 4 рази по 24 років можливо ви не побачите ночі, бо так вирішить ваша комуна.
💠Чи вам цікавіше було б прожити повне насолод безтурботне життя, але піти на переробку чітко в 42 годіка? Ну, як то кажуть, живи швидко, помри молодим.
💠Чи вам більше довподоби синтетичне життя в тілі андроїда без зносу та хвороб, але й без емоцій також?
💠💠💠
Саме таке питання постає перед мешканцями Землі десь у віддаленому майбутньому, де знайли вирішення проблеми перенаселення планети і просто пакують свідомості у комуни по 5 в одне тіло. Ну або розділяють на гедоністів, які доживуть до 42, чи андроїдів. Жодних примусів, кожна людина самостійно вирішує свою долю в 17 років, ретельно зваживши всі плюси та мінуси. До речі, віддавши перевагу комуні, можна загнати своє тіло по спекулятівній ціні, особливо якщо ти регулярно чистив зуби та мив руки і маєш гарний стан шкіри! В роздріб органи беруть дорожче 👀, подумайте про це, це гарна пропозиція, в іншому місці вам більше не заплатять, блакитні очі в цьому сезоні вже не в моді.
💠💠💠
В центрі сюжету саме така комуна, що складається з 3-х чоловіків та 2-х жінок, які подалися у такий собі парк смерті аби у найрізноманітніших іграх підзаробити собі трішки... ні, не грошенят, а часу життя, який можна з конським податком обміняти на бонуси наступного тіла. Саме так. Їхнє перше вмістилище, тіло одного з членів комуни, вже дожило свій перший цикл - 25 років і скоро весь їх вулик свідомостей переселять у якесь інше. На яке стане капіталу.
Але стається щось геть незрозуміле: попри правила, що смерть комуни у грі лише викидає їх з гри, а не вбиває насправді, один за одним двоє чоловіків вмирають. Насправді вмирають - їх свідомості виявляються стертими. Що і як це сталося? І що це за дивні ігри такі, на які підписують вони один одного?
🔻🔻🔻
Скажу чесно, детектива виду "тіло одне, а людей п'ятеро і хтось з них вбивця" я ще не читала. І це стало ще одним плюсом у й так відмінній книзі. Вона напружена, вона тримає увагу, усі харатектери достатньо різні і не зливаються у щось одне малозрозуміле. Врешті решт, навіть ті ігри, в які грає комуна, не викликали закочування очей чи роздратування, бо змушували й мене втягнутися, шукати відповіді та гадати, а як би я повела себе у цих ситуаціях? А чи пройшла би я цей квест?
Не скажу, що кінцівка стала для мене неочікуваною, у певний момент пазлики склалися і головний злодій оприявнився достатньо опукло. Але це не псує враження від книги, а навпаки додає самооцінці балів, от, мовляв, яка я уважна читачка!
❤️Я�� ви розумієте, книгу я насправді раджу.