Хтось скаже, що це легенда, хтось — що бувальщина. А я розповім правду, яку бачив на власні очі… Це була країна великих градів. Столиця світанкового сонця — древня Ґардаріка. Молодий князь Ярослав тут правив мудро та справедливо, вірячи в міць майбутнього своєї держави. І якнайліпше цьому мав сприяти майбутній політичний шлюб Ярослава із гордовитою скандинавською принцесою Інґіґерд. Хто ж знав, що поступово політика переросте в кохання? Цього не міг прорахувати ніхто. Як і те, що принцеса вже була заручена. Тим часом Святополк, зведений брат Ярослава, готує кровопролитну змову. Чи об’єднає це колишніх ворогів, чи розірве пута дружби? Чи підточить це владу Ярослава і зробить його безпомічним, чи, навпаки, додасть йому снаги до боротьби і спонукає до великих звершень? На далеких скандинавських берегах шалений вітер змін, що дме з Аркони, віщує Інґіґерд любов та війну. А ще — нашіптує таємну правду про Володимирового сина. Правду, що переверне світ Ярослава. Чи похитне вона древні склепіння могутнього світу Ґардаріки?..
Ґардаріка - це пригодницький роман про князя Ярослава Мудрого, його дружину Інґіґерд і багатьох інших цікавих персонажів, що якось повʼязані з ними. Загалом, було цікаво спостерігати за їхніми пригодами, лініями, що розвивалися паралельно основному сюжету. Мені сподобалося майже все, але про це пізніше. І ще, хочу зазначити, що книга починається з того, як Інґіґерд взяла у полон Ярослава Мудрого.
Якщо ви хочете зануритися у часи Київської Русі, коли Ярослав втратив свій трон і землі після битви з Святополком, і намагався зробити все, щоб це повернути, то ця книга ідеально підійде для вас. Окрім персонажів і їхніх пригод, тут також дуже красиво описана архітектура, і не лише Києва, а й Швеції і Новгорода, гарно описана природа, язичницькі свята (що мені дуже сподобалось), звичаї і обряди. Авторка дуже гарно розкрила персонажів. Мені дуже сподобалося спостерігати за другорядними героями, особливо мені сподобався Асмунд і Неш.
🚩Мені не сподобався епілог, адже щось трішки не зрозуміло і СПОЙЛЕР, я так і не зрозуміла, що трапилося з більшістю персонажів укінці. Хоча сама лінія Ярослава і Інґіґерд завершилася чудово, проте мені чогось бракнуло. Я вважаю, що, якби я не прочитала епілог, то залишилася б задоволеною. Ще один мінус, для мене, - це бажання авторки зробити поганих героїв хорошими, методом опису їхніх думок, де вони каються у своїх вчинках. Мені навіть інколи ставало їх шкода (але ні, вони погані і такими мають залишитися). Саме через це, я не поставила книзі 5 зірочок.
Та загалом, книга мені сподобалася. Варто додати, що я люблю історію, і можливо це також відіграло роль у оцінюванні даної книги. Хоча, чесно кажучи, взнала деякі історичні моменти, яких раніше навіть не чула (можливо, це просто припущення авторки). Книга не важка для читання, досить цікава і захоплююча. Рекомендую!
This entire review has been hidden because of spoilers.
хат сцени не було, але в моїй голові буда інформація що має бути. тому сумно печально.
а якщо серйозно, то це в цілому цікаво, більшу половину книги прочитала за сьогодні (231 ст, 7 годин безперервного читання), тому мабуть це говорить про те що було цікаво, а ще про те що не було світла🤩
Ярослав крутий звісно, але у нього було кохання до тієї Інґи з першого погляду, відразу кинувся просити її руки у короля, що я знаходжу зовсім нереалістичним. І коли він думав про неї, то згадував тільки яка вона красива, опис Інґіґерд в його очах: вона красива. хоча від її лиця ми бачимо що вона цікава особливість і володіє купою всякий вмінь (теж не дуже реалістично, вона обіграла абсолютно всіх хлопців у всіх змаганнях), а в його очах вона залишається тендітною і просто красивою.
кінець мені був зовсім не зрозумілий, СПОЙЛЕР: жінка походу надихалася кінцем Гаррі Поттера. бачте, як я змогла проспойлерити відразу дві книги
This entire review has been hidden because of spoilers.