Відьомські двері

by Ray Bradbury, Рей Бредбері

Пам’ятаєш Сашу? Переклала Ірина Бондаренко
Вітер. Переклала Ірина Бондаренко
Коротка подорож. Переклала Ірина Бондаренко
Благословіть мене, грішного, отче! Переклала Олена Венгер
Відьомські двері. Переклала Богдана Плющ
Людина-картинка. Переклав Віталій Мюнхен
Мрець. Переклав Віталій Мюнхен
Фіннеґан. Переклали Анатолій Пітик і Катерина Грицайчук
«Східним експресом» на північ. Переклали Анатолій Пітик і Катерина Грицайчук
Примітки

208 pages, Paperback

Published January 1, 2017

About the author

Ray Douglas Bradbury was an American author and screenwriter. One of the most celebrated 20th-century American writers, he worked in a variety of genres, including fantasy, science fiction, horror, mystery, and realistic fiction.

Bradbury is best known for his novel Fahrenheit 451 (1953) and his short-story collections The Martian Chronicles (1950), The Illustrated Man (1951), and The October Country (1955). Other notable works include the coming of age novel Dandelion Wine (1957), the dark fantasy Something Wicked This Way Comes (1962) and the fictionalized memoir Green Shadows, White Whale (1992). He also wrote and consulted on screenplays and television scripts, including Moby Dick and It Came from Outer Space. Many of his works were adapted into television and film productions as well as comic books. Bradbury also wrote poetry which has been published in several collections, such as They Have Not Seen the Stars (2001).

The New York Times called Bradbury "An author whose fanciful imagination, poetic prose, and mature understanding of human character have won him an international reputation" and "the writer most responsible for bringing modern science fiction into the literary mainstream".

Reviews

[Валентина Алякіна · Rating 5 out of 5]

Перше і друге оповідання видались мені слабкими і трохи навіть нудними. Але потім пішло) Дуже сподобалось. Це перше моє знайомство з автором. Враження лишились приємні

[Tasha · Rating 5 out of 5]

Збірка з 9 історій, яку добре читати у цей час, коли осінь вже майже стала зимою, та все ж лунає у повітрі прощальними нотами.

Не всі однаково відгукнулися, наприклад, перша оповідь про Сашу, як на мене, більше моторошна, ніж гарна, і моторошна не у приємному сенсі. Чимось нагадую історію Бредбері про малюка-вбивцю. Але як початок, що задає тон і настрій збірці, ця оповідь чудово лягає у канву.

Історії, що чекають під цією напівпримарною обкладинкою, всі ніби зіткані з вітрів, туманів, тужливих мрій і дрібочки геловінської магії, що спускається на вулиці, щойно розійдуться останні мисливці за солодощами. Фінали майже всіх історій (крім «Короткої подорожі» і «Людини-картинки») запрошують вигадати свою версію (або ж упевнетися в тій, на яку є натяк). А «Благословіть мене» — просто суцільна непевність і туманність.
І все це оповідано з тим чарівним ритмом і візерунками, за які я свого часу полюбила Бредбері, вперше відкривши його «Марсіанські хроніки» — і кожен перекладач і перекладачка (а їх тут декілька) вдало цей ритм підхопили.

Якщо ви вже любите Бредбері, ця збірка буде для вас як зустріч зі старим добрим другом. Якщо читатимете автора вперше — дасть уявлення про його творчість загалом, бо тут є трохи (не трохи) вайбів «Зелених тіней», містичних романів, моторошних сюжетів і, звісно, трохи про Марс.

[Nastia Karpovska · Rating 4 out of 5]

Взагалі не схоже на того Бредбері, якого я раніше читала.
Не всі оповідання сподобались, але книга варта прочитання. Найбільше сподобалось оповідання «Благословіть мене грішного, Отче!»