це книжка для роздивляння, а не для читання: поруч із репродукціями робіт ганни собачко-шостак, параски власенко, євмена пшеченка і василя довгошиї тут є ще біографічні профілі та вступна стаття, але загалом тексту назбирується десь на десяток сторінок, а решта — картинки. і боляче думати, що в нормальних умовах ці картинки могли би стати принтами на тканинах, розписами на кераміці, фрагментами міського середовища (бодай у магазинних вітринах) і книжкового дизайну. і люди б росли, дивлячись на них, вбираючи в себе ці кольори і форми, знаючи про те, який світ насправді барвистий.
а натомість сталися совіти.
чорт. така ж радісна, сонячна книжка була.