Смутний і невеселий сидів сотник Микита Забрьоха. Ще б пак: отримати гарбуза від дівчини, до якої так довго залицявся. Усе в ній чудове: і вродлива, і працьовита, і чесна хорунжівна Олена. От тільки сотника не любить. Та ще й має молодого гарного нареченого. Хитрий Забрьоха звертається до конотопської відьми Явдохи Зубихи. Вона має допомогти йому причарувати Олену. Втім, відьми - норовливий народ: роблять не так, як їх просять, а так, як їм заманеться...
Також до видання увійшли п'єси "Сватання на Гончарівці", "Шемелько-денщик", повість "Маруся".
Український прозаїк, драматург, журналіст, літературний критик і культурно-громадський діяч. Як письменник, видавець, літературний критик і публіцист виступав в оборону художніх можливостей української літературної мови. Найвидатніші твори: "Конотопська відьма", "Маруся", "Сватання на Гончарівці", "Сердешна Оксана", "Ганнуся" та інші.
Читала твори Григорія Квітки-Основ'яненка наче вперше - чомусь зовсім не пам'ятаю їх зі шкільних часів. Читала і постійно ловила себе на думці, що написані вони майже двісті років тому, а від того зовсім не втратили свого настрою і мовного різноманіття.
Найбільше сподобались колоритні описи весільних українських традицій. Тож якщо хочеться дізнатись про народні звичаї, я би радила читати книги Квітки-Основ'яненко. І щирий жаль, що таким обряд весілля в наші часи вже не побачиш.
Іншим відкриттям для мене стала біографія самого Квітки-Основ'яненка - "Літературний портрет", написаний Леонідом Ушкаловим. В нарисі пояснюється звідки походять письменницькі працьовитість, набожність, філософські думки, бажання писати рідною мовою. Мушу зізнатися, що нам дуже пощастило мати серед українських класиків Григорія Квітку-Основ'яненко:
"Недарма ж Юрій Федькович назвав Квітку ясним місяцем на небосхилі українського слова («Нема в нас сонця, як Тарас, нема місяця, як Квітка, і нема зіроньки, як наша Марковичка»), а Михайло Драгоманов у листі до Мелітона Бучинського зарахував Квітку до трійки найвидатніших українських письменників ХІХ століття: «...Квітка, Шевченко і Гоголь...»
Дуже подобається суміш українського гумору з елементами магії. Хоча в творах Григорія Квітки-Основ'яненка дуже складна мова та Дуже багато незнайомих слів
Читання мене хоч трохи відволікає від важких новин. А "Конотопська відьма" Григорія Квітки-Основ'яненка впала мені в око відразу, коли я відвідала бібліотеку. Тому вирішила перечитати класику української літератури. І чудово провела час разом з героями книги. І посумувала, але більше посміялася.
Як казав один з персонажів книги «я тільки через десяте-п’яте уторопав», так складно воно написано і згадалось чому так важко було любити укр літ в школі.
Це сатирично-реалістична повість, сюжет якої, не зважаючи на стиль письма, направду не банальний і може здивувати (мене так точно).
Про владу, про віру, про стосунки, про суспільство і про безглуздя у всьому вищеперерахованому.