Розчаклування недуги. Локальна традиція, "старі" хвороби та "нова" медицина в Україні XVIII — XIX ст.

by Володимир Маслійчук (Editor), Ігор Сердюк (Editor)

У книжці йдеться про початки формування нових медичних уявлень та державної системи медицини в Україні XVIII — XIX ст. Автори звертають увагу на те, як імперські ініціативи були реалізовані на локальному рівні та накладалися на місцевий контекст, а унауковлені знання поєднувалися з традиційними практиками зцілення. Тематика розділів охоплює різні проблеми: бачення "інакшої" тілесності та використання "монструозного" як ресурсу; побутування епідемій в локальних спільнотах; перші спроби вакцинації та боротьбу з віспою; ствердження домінування чоловіка у медицині та залученість жінки до професійної родопомочі; витіснення цехових лікарських практик.

Genres: History

352 pages, Hardcover

Published November 1, 2021

Reviews

[verbava · Rating 1 out of 5]

це дуже, дуже погано. ось, наприклад, фрагмент зі статті кандидатки й докторки історичних наук, які, щоправда, професійно історією медицини не цікавляться, але таки могли би підчитати про теорію гуморів, раз узялися писати про кровопускання (і я розумію, що книжка, на яку вони покликаються, видана 1893 року, але що 1893-го можна, те 2021-го — іспанський сором):

вважалося, що у крові присутні якісь диявольські «похмурі настрої», які треба випустити нібито з метою звільнити організм від токсинів або «похмурих настроїв», як їх називали лікарі багато століть назад, прописуючи дієти, промивання шлунку і кровопускання: зло повинно було вийти назовні.

мовчу вже про абсолютно жахливо написаний текст одного з упорядників цієї книжки, теж доктора. хоча ні, не мовчу. вслухайтеся в цю музику: «якщо ж поставити питання про чоловіків-лікарів та чиновників від медицини, то дана постава міститиме низку особливостей формування лікарського корпусу». у більшості випадків мені таки вдається розшифрувати, що він, імовірно, мав на увазі, але не завжди.

поки що справді хороша стаття була одна — аспірантки анастасії подгорної, про боротьбу з віспою. чи здивуєтеся ви, якщо я скажу, що вона єдина з усіх у книжці прицільно цікавиться історією медицини? та навряд. (остання у книжці — стаття про повивальну справу від магістрантки, яка працює з темою повивальної справи; відчутно початківська, але, може, випишеться — покладаю надії, бо на докторів наук якось уже нє).

найсмішніше, що цей збірник був у роботі мінімум чотири роки: копірайти стоять 2021-м, вийшов 2025-го. за цей час можна було його тричі відредагувати й переписати з ніг до голови. але нащо. сподіваюся, вони савчукові (це вийшло у видавництві савчука!) бодай багато грошей занесли за видання.

кепсько. прикро. але чогось узагалі не дивує.

[m. · Rating 4 out of 5]

     мені здається це більше збірка наукових робіт, ніж власне історична наукпоп книга.
     у деяких розділах аж дуже вже кидалася в очі академічність викладу інформації: графіки-таблички на цілу сторінку, обґрунтування математичних моделей, різне форматування у різних розділах.

     хотілося б, щоб виклад був більш схожий до Кулінарної мандрівки в Гетьманщину
та попри те.
     книга читається дуже просто й захопливо. достатньо доволі нової й цікавої інформації. наприклад:
- цирульник — це не просто "перукар", а початково ця професія включала й лікарську частину, щось типу фельдшера
- багато що лікували кровопусканням. кровопускання не спрацювало? значить було мало кровопускання, треба ще одне!
- не лікуйте сифіліс ртуттю

[Світлана · Rating 4 out of 5]

Дуже цікаво! Це лише початок таких досліджень, але читати про наш локальний контекст прям цікаво. Забобони, плітки, судові справи і реальні досягнення, клас)