Українська дуельна традиція

by Павло Зінченко

Книга «Українська дуельна традиція» історика Павла Зінченка – це екскурсія до світу запальної української шляхти та норовливого козацтва, це історії про те, хто був «першою шаблею Речі Посполитої», хто бився із відомим звабником Казановою, як шляхетські традиції підбурили до повстання в окупованій Москві і, звичайно, до чого тут сармати.

144 pages, Hardcover

Published January 1, 2021

Reviews

[Тимощук В'ячеслав · Rating 3 out of 5]

Хочу одразу повідомити усе поштиве панство, яке буде читати цю оповідку мою і завважить, що якщо слова мої про цю книгу зачіпають честь читача чи автора чи інших панів, причетних до цієї справи, то такий уражений пан може сміливо подати позов до земського чи гродського суду. А якщо ж суд сей буде недостатнім для відновлення честі пана - то й до каптурового трибуналу (позаяк короля у нас немає), якщо ж і сього мало буде для відновлення честі, то я готовий в будь який зручний для сього пана час, стати тут, в коментарях до цього посту, і битися словесним двобоєм не на життя, а на смерть!

Напевно почати мені варто з того, що книга "Українська дуельна традиція" не є якимось унікальним історичним дослідженням. Про це сам автор щиро і чесно каже на самому початку. Скоріше це компіляція багатьох різноманітних історичних книг, які не ставили собі на меті розповісти про традиції дуелей на наших землях, але побіжно це згадували. Автор зібрав ці згадки під єдиною обгорткою і треба сказати зробив це досить професійно. Зазвичай такі книжкові компіляції читаються важко через свою строкатість, через потребу постійно перестрибувати з одного джерела на інше, з однієї манери викладу на дещо відмінну від попередньої. В книзі "Українська дуельна традиція" цього не відчувається, проте присутня проблема усіх подібних компіляцій - постійне враження "десь я це уже чув". Читаючи книгу постійно виникає думка про те, що ці слова я уже десь бачив, звідкись вони мені відомі. Проте це може бути лише моя проблема, адже якщо дивитися на список використаної літератури на які посилається Павло Зінченко, то я справді прочитав добру половину з них.
Тож можу сказати упевненістю, що коли на слові "дуель" ви уявляєте лише французьких мушкетерів - вам варто почитати цю книгу. Бо і на наших теренах дуелі не були рідкістю. Проте чого мені таки справді не вистачило в цій оповіді, так це певної художньої складової. Автор гарно розповідає про українські дуелі, порівнює наших дуелянтів з всесвітньовідомими французами чи італійцями, проте зовсім не допомагає мені пірнути в якусь таку історію з головою. Я читав книгу і постійно думав, що от тут би додати невелику художню вставку де описати дуель між якимись українськими шляхтичами! Якими б гарними барвами заграла ця історія, наскільки простіше б тоді читачу було зрозуміти суть цих дуелей.
Проте маємо що маємо, книгу про те які поєдинки влаштовували наші предки, як вони відстоювали власну честь. Не забуваймо про це. А якщо хтось не згоден з моїми думками, що ж. Я готовий відповісти за них на дуелі

[Ігор Антонюк · Rating 3 out of 5]

Під загальновідомим словом «дуель» нам одразу вимальовується романтичний образ справедливого поєдинку аристократії за честь, віру чи руку чарівної жінки. В уяві з’являються яскраві картинки з ворогуючими сторонами, секундантами, зброєю, відмірюванням кроків та фатальною миттю перед вистрілом. Грою долі, вправністю та невідомістю.

Перед нашими очима спливають білі рукавички, чорні плащі та високі циліндри, сорочки просякнуті кров’ю та смертельні рани. Обличчя, спотворене болем. Погляд, який сковує темрява. Чи навіть виплекана майже двома століттями московською пропагандою «героїчна дуель» Пушкіна і Дантеса. Проте, саме на українських землях «поєдинки Божого суду» були набагато раніше, від наших східних сусідів і, звичайно, тяжіли до європейського зразка.

Саме про особливості української дуельної справи протягом XV–XVIII століття на теренах Речі Посполитої йдеться в книзі Павла Зінченка «Українська дуельна традиція», де за словами автора:

«Фактично, українська шляхта … стала однією з рушійних сил розвитку культури у Східній Європі»

Більше за посилання: https://chytay-ua.com/blog.php?id=129...

[Maria Velykanova · Rating 4 out of 5]

Чи сподобається вам ця книжка (за умови, що вас цікавить тема), залежить від того, чи багато ви про це читали. Бо перед нами компіляція з доволі відомих книжок (навіть я маю одну) та трохи менш відомих наукових статей. Нової інформації автор не дає, сам в архівах не рився, просто обробляє та узагальнює, тобто можна сказати, що ми читаємо величезний реферат чи то теоретичну курсову (хоча для курсової джерел вже замало). І якщо ви прочитали ті джерела, якими він користувався, чи принаймні 3-5 основних, ви мало нового для себе винесете.
Якщо ж ви нічого не знаєте про дуельні бої та вирішили почати своє знайомство з питанням з цієї книжки - не існує кращого вибору! Дуже і дуже раджу, буквально наполягаю!
Бо написано дуже гарною мовою, наочно, яскраво, захопливо та доступно. Це приклад чудової роботи з мовою в науково-популярному виданні. До того ж, оскільки саме з заявленої автором теми інформації катма, їй насправді приділена десь половина книжки, все решта розповідає нам про історію дуельних боїв, судові поєдинки, дуелі в тій-таки Франції, ставлення церкви до всього цього вар'ятства, історію тривалої боротьби з дуелями королів різних країн... Тобто після прочитання книжки ви будете обізнані в питанні дуельних боїв взагалі.
Власне, з заявленої теми вам розкажуть про особливості дуелей в Речі Посполитій, особливості цих особливостей в українців та трошки про диких москалів.
Не можна не зауважити, що хиби, властиві компіляціям, в цій книзі також присутні. Деякі факти повторюються в різних частинах книжки так, наче про них згадують уперше; певний звитяжник іменується то Самійлом, то Самуїлом без навіть натяку, чому так відбувається.
Зате на висоті робота коректора - хибодруків було помічено вкрай мало. (Втім, як редакторка я б із цією книжкою попрацювала).

[Tetiana Polianska · Rating 3 out of 5]

Доволі поверхнева розповідь з постійними посиланнями на ресурси, якими автор користується та просто переказує своєму читачеві. Навіть мені, яка вперше читає книгу на цю тему, було аж надто скорочено і більш схоже на реферат. Та й від посилань на російські джерела теж було неприємно.

[Bones Green · Rating 4 out of 5]

Невелика, проте змістовна й цікаво подана праця на тему дуелей серед шляхти й козацтва, із наведенням европейських паралелей.