Apricots of Donbas

by Любов Якимчук, Lyuba Yakimchuk, Oksana Maksymchuk (Translator)

Apricots of Donbas is a bilingual collection by award-winning contemporary Ukrainian poet Lyuba Yakimchuk. Born and raised in a small coal-mining town in Ukraine's industrial east, Yakimchuk lost her family home in 2014 when the region was occupied by Russian-backed militants and her parents and sister were forced to flee as refugees. Reflecting her complex emotional experiences, Yakimchuk's poetry is versatile, ranging from sumptuous verses about the urgency of erotic desire in a war-torn city to imitations of childlike babbling about the tools and toys of military combat. Playfulness in the face of catastrophe is a distinctive feature of Yakimchuk's voice, evoking the legacy of the Ukrainian Futurists of the 1920s. The poems' artfulness go hand in hand with their authenticity, offering intimate glimpses into the story of a woman affected by a life-altering situation beyond her control.

Genres: Poetry, Ukraine

166 pages, Paperback

First published May 1, 2015

Reviews

[Viola · Rating 4 out of 5]

Aprikozes ir veiksmīga metafora tam gaišajam, trauslajam, labajam, ko iznīcina karš un okupācija, jo kā raksta dzejniece "Tur, kur aprikozes neaug, sākas krievija"...

"austrumu frontē bez pārmaiņām
cik var bez pārmaiņām?
metāls pirms nāves kļūst karsts
cilvēki no tā kļūst auksti"

[Aija Puriņa · Rating 4 out of 5]

Ukraiņu dzejniece - vienu gadu jaunāka par mani - dalās savās jūtās par tik sāpīgo karu viņas zemē, kas iesākās jau pirms vairāk nekā desmit gadiem.

Pret dzejas grāmatām aizvien izturos ar zināmu pietāti, jo dzeja šķiet kāds augstāks koncentrētas valodas līmenis, kam īsti netieku klāt. Arī šajā gadījumā tā īsti jau visas "aprikozes" nesagaršoju, bet domāju, ka tomēr šī nav "nesaprotamā" dzeja. ☺️

Ļoti uzrunāja grāmatas ievadvārdi. Labprāt visu būtu turpinājusi lasīt prozā 🫢☺️. Kopā ar sekojošo dzeju lasītājs saplūst ar kara šausmām, lidojošajiem droniem un galvas noraujošām raķetēm, ar ģimenes dzīvi kara laikā, ar emigrāciju, ar nomācošo noskaņojumu. Ir arī dzejoļi par mīlestību, īpaši patika grāmatas otra puse - tā bija man izprotamāka.

Šī grāmata man laikam paspilgtināja un nostiprināja tieši tās pašas vārdos neaprakstāmās izjūtas, ko rada raidījumi par karu Ukrainā un skati no pelnos un drupās pārvērstajām pilsētām...

Ļoti uzrunāja doma, ka kara laikā trakākais nav raķešu uzbrukumi, bet okupācija, kam seko kontroles zaudēšana pār savu ķermeni, valodu un kultūru, jo tās ir mūsu patiesās mājas! ✨

Šī ir grāmata ar ukraiņu dvēseli.💛🩵

[Iryna Chernyshova · Rating 3 out of 5]

Передмова сподобалася більше віршів, вибачте.

[ліда лісова · Rating 5 out of 5]

нічого собі. іноді аж волосся дибки, а іноді ніби усередині шось дибки

[Halina Hetman · Rating 3 out of 5]

А мені не сподобалося - мабуть, такі вірші і не повинні подобатися. Їх не згадуєш, бо красиві, не посміхаєшся їм, як чужій милій дитині, що нагадала своїм існуванням про важливе, не пересилаєш друзям. Вони болять (але не сильніше, ніж проста і чесна передмова до цієї збірки). "Розкладання" стало улюбленим.

а ви пишете вірші, красиві, як вишиванка
ви пишете вірші ідеально гладенькі
високу поезію золоту
про війну не буває поезії
про війну є лише розкладання
лише літери
і всі вони — ррр

Цікаво прочитати всю книжку англійською, бо, судячи по цитатам, переклад там топовий.

[Liz Tsaröva · Rating 5 out of 5]

був у мене один знайомий, який десь за тиждень до 24-го лютого 2022-го року поділився своєю дуже цінною думкою про тимчасово окуповані території України. тоді(а може й зараз, я хз) він вважав, що нам немає чого боротись за випалену землю і треба її віддати "за мир". не буду тут зараз обговорювати його клоунізм, а лише скажу, що мейбі йому б вартувало прочитати цю книгу.
хоча б для того, щоб уявити, як це - коли у тебе забирають дім. вдираються, нищать, вбивають. катують твоїх друзів у підвалах будівель, знайомих з дитинства. крадуть душевний спокій. намагаються разом із пам'ятними місцями вкрасти твої спогади. руйнують твоє життя.
уявити смак абрикосів Донбасу. усвідомити.
і більше ніколи не говорити про окупацію без огляду на людей, які від неї постраждали.

[m. · Rating 5 out of 5]

Дуже боляче усвідомлювати, що за кожним віршем стоїть реальна історія.

[Oksana Uskova · Rating 4 out of 5]

Ці вірші болять. Більшість. Деякі викликають такі бурхливі емоції, що ти "зависаєш" у просторі і часі, губишся у думках та паузах у розмові. Ці вірші про Донбас. Той Донбас, який зараз не згадують. Той Донбас, який так мало знають.

Чесно - ранні вірші авторки мені не сподобались. Ну, то таке. Цю книгу все одно варто читати.

"Листи не приходять", "мій перший вірш про Шевченка", "молитва", "від старості", "ніж"... хочеться перечитати книгу. І абрикосів.

[Vityska · Rating 5 out of 5]

Мастрід для всіх, особливо - для західняків. Бо тут Інший Донбас, той, який болить, той, який не можна втратити, той, який - люди.
І ті тексти, які непроДонбас, - теж дуже і дуже.
Класно, коли поезія стає бестселлером.

[Eddo · Rating 4 out of 5]

Det är mycket här som imponerar. Kortfattade, slagkraftiga dikter med träffsäkra liknelser. Ljuba Jamymtjuk visar oss "blommande minor", "gemensamma döda vänner på fejan" och Gud som sitter och röker över askfatet som var deras hem. Den starka kärleksförklaringen till språket måste, delvis åtminstone, ha överlevt översättningen. Många guldkorn går att plocka fram och borsta av ur spillret som en översättning alltid orsakar. Det allvarsamma och tunga har förstås lämnat sitt spår på texterna, men Ljuba Jamymtjuks sinne för sarkasm andas livskraftigt genom hela diktsamlingen.

Dikten om en gubbe och gumma som dog exakt samtidigt "av ålder" sätter en dyster stämning med sin kommentar om propaganda. Den om de tre terroristerna som vill låtsas vara buskar osv. klingar också väl, nästan som en nutida fabel. Telefonsamtal med familjen som ett sista sorts blodsband ger upphov till flera underbara blodsmetaforer i dikten "Hur jag dödade".

Man skulle kanske önska att samlingen inte svävade ut till ämnen som inte alla har att göra med kärnämnena kriget och språket som offer. Samtidigt har jag som ganska nyinvigd poesientusiast inte mycket att klaga på!

7/10

[Susanna]

MATUSETEENUSED

üks terrorist näeb välja nagu põõsas,
mis tuules väreleb ja allesjäänud lehed langetab
kuid nina aurab, sest ta hingab veel,
ja see ei tule talle kasuks —
inimesele, kes püüab olla nagu põõsas

üks terrorist näeb välja nagu lumi
ta paistab kohev ja valge,
kuid soe nahk ei tule talle kasuks,
kui ta tahab teeselda, et on lumi ta

üks terrorist näeb välja nagu kena tüdruk
naeratab mulle ja loodab, et teda suudleksin,
uuriksin ehk lähemalt ta terrorismi —
aga seegi ei tule talle kasuks,
sest mina armastan poisse

üks terrorist nüüd lesib surnuvankril
„matuseteenused“ öeldakse vankri küljel
ja tõsi on, et tema teenused on leina väärt
ega ta isegi nende üle rõõmus ei ole
lebab kirstus
näost koolnukaame
külm kui lumi
hingetu kui põõsas
ta ju õppis südant seiskama
siis kui kontrollpunkte läbis
õppis südant seiskama
ja see ei hakanudki pärast enam lööma
see terrorist on lausa täiuslik
kui uskuda, et ta ei ole
inimene, et on ainult terrorist

[Elisa-Johanna Liiv · Rating 5 out of 5]

Pealtnäha ohutu väike raamat, aga kus pitsitab. Sõjast - intiimselt ja ilusalt ja oi kui valusalt.

[Matilda Diurlin · Rating 2 out of 5]

A beautiful and sorrowful book about war, but I found it a little obscure and complex sometimes.
I liked it, but also not… maybe this type of poetry is not for me? Probably because I struggled to understand some of it.

I guess this is the definition of “it’s not you, it’s me…”.

[Vlada]

Не можу оцінити цю книгу. Передмова сподобалась, авторка та її сім'я дуже хоробрі. А ось вірші не для мене, я їх зовсім не зрозуміла.

[Anna · Rating 5 out of 5]

Incredible.

"there's no poetry about war
just decomposition
only letters remain
and they all make a single sound- rrr"

(From "Decomposition.")

[Molly Morris · Rating 4 out of 5]

I love that this book has Ukrainian side by side with the English. I’ve seen some Russian stories like that, but not Ukrainian before.

On to the poetry itself, I found some of it a little complex or obscure, struggling to understand what the author was saying. Others instantly resonated. I would recommend this if you’re a poetry fan, particularly if you’re comfortable with symbols, metaphor, and subtext or you’re interested in the Russo-Ukrainian war.

[Daniela · Rating 4 out of 5]

dikterna om språk (typ halvvägs igenom, närmre slutet) = underbara

tog ett tag att komma in i den

äktenskapskris = äktenskapskrig
första värdskrisen
andra världskrisen

kärlek utanpå, som en extern hårddisk = barnet

sid 52: bön - läs

[Oksana Tsukanova · Rating 5 out of 5]

Хоч я і жила на Донбасі, але я побачила терикон вперше на шкільній екскурсії

Хоч я і жила в Україні, але я знати не знала (до 2014 року), що на Луганщині були люди, які розмовляли і писали українською

Хоч мій дім і не вигорів, але в моєму місті живуть окупанти, які окупували мозок моєї мами, окупували життя і радість всіх, хто прагне повернення України

В мене немає родичів шахтарів, мої друзі не сиділи на підвалах... спільного з авторкою в мене – тільки якась кількість років проведених в Луганську та ... абрикоси...
ну і близькі відносини з Полтавською губернією після 2014-го))

Але сльози, скільки сліз коли читаєш цю збірку...


***
танець, еміграція

абрикоса із заламаними руками
її танець пластичний і дикий
золоті паєтки дзвенять ніжно
коли її голова повертається в такт вітру

уже емігрували качки
навіть курка поїхала у вантажівці
звідси ген-ген далеко
— геть-геть, — сказала полярна крячка
у якої тут була пересадка
чи як там це в них називається

але моя абрикоска
не збирає листя в валізи
хоч їй є куди полетіти —
родичі шлють їй кульбабові листівки
пропонують допомогу із візою

абрикоса
стоїть сама-одна під териконом
а коли прилітає вітер
танцює з ним пройдисвітом так
що ось-ось відірветься від землі

її еміграція – це танець
відчайдушний і ризикований
такий же довгий
як абрикосове коріння
як абрикосове життя

***
молитва

Отче наш що є на небі
у повному місяці
та в порожньому сонці
захисти від смерті моїх батьків
чия хата стоїть на лінії вогню
і вони не хочуть її покидати
як домовину

захисти мого чоловіка
який по інший бік війни
як по інший бік ріки
і цілиться своєю гвинтівкою в шию
яку колись цілував

я ношу на собі цей бронежилет
і не можу його скинути —
він мені як шкіра
я ношу в собі його дитя
і не можу його вигнати —
він через дитину оволодіває моїм тілом
я ношу в собі цю Вітчизну
і не можу її виблювати
бо вона як кров —
тече в жилах

хліб наш насущний віддай голодним
і нехай вони перестануть їсти один одного
світло наше віддай темним
і нехай їм проясниться

і прости нам зруйновані міста наші
хоч і ми не прощаємо цього ворогам нашим
і не введи нас у спокусу
зруйнувати світ цей зіпсутий
але визволи нас від лукавого
скинути наш тягар Вітчизни
як дешевий бронежилет —
важкий і мало помічний

захисти від мене
мого чоловіка, моїх батьків
моє дитя і мою Вітчизну

[Ženija · Rating 5 out of 5]

Fascinējoša dzeja - tik mierīga un tomēr pilna dusmu. Tik viegli plūstoša un tomēr tik pārdomāta. Iesaku noklausīties LSM atrodamo sarunu ar autori "Kultūras rondo" ietvaros, kur ir iespēja noklausīties dzejoli arī ukrainiski - tas gan ir kas neatkārtojams.

[Cody Stetzel · Rating 5 out of 5]

I cannot understate what an immense and incredible work this is.

[Marsha Rafalski · Rating 5 out of 5]

I have been seeking out books, poetry, music featuring Ukraine artists. This book is a collection of poems regarding war and occupation by a popular Ukrainian poet, spoken word performer and author, Lyuba Yakimchuk. This book was copyrighted in English and Ukrainian in 2021 and published by Lost Horse Press 10/15/2021. These 47 poems were written over the past 10 years since Russia has been seeking to occupy Ukraine. In 2014, her family was forced to flee their home in Pervomaisk. Since that time, she has emerged as a spokesperson for the civilians caught up in the fighting.

I read these poems one or two at a time over the last month. On April 17th, she appeared with several other artists performing with John Legend as part of the 2022 Grammy Awards show (https://m.youtube.com/watch?v=EI5Cxj9...) reading her poem “Prayer” which appears in this collection. Yakimchuk writes “Historical events don’t only affect the way people react to them. They affect the language usage, too. The war which started in Ukraine in 2014 made that apparent. The same words in a language came to mean different things to speakers with different experiences.” (From “Reaching a Common Language” published in Apricots of Donbas by Lyuba Yakimchuk, 2021, Lost Horse Press). This book includes both the English translation on one page and on the facing page the original text appears as written in Ukrainian.

My favorite poem from this collection appears below.

“the return

we want back home, where we got our first grays
where the sky pours into windows in blue rays
where we planted a tree and raised a son
where we built a home that grew moldy without us

but the road back home blossoms with mines
needle grass and fog cover the open pits
we come back bitter, guilt-ridden, reticent
we just want our home back and a little peace

if only to go there, to breathe in the scent of the mold
pulling yellowed photographs out of the family albums
we’re going home where we won’t grow old
parents and graves and walls waiting for us

we will walk back, even with bare feet
if we don’t find our home in the place where we left it
we will build another one in an apricot tree
one of luscious clouds, out of azure ether”
(From “the return” published in Apricots of Donbas
by Lyuba Yakimchuk, 2021, Lost Horse Press)

[Kat Rybalko · Rating 4 out of 5]

вдих-вибух
вдих-вибух

«про війну не буває поезії», вірші про війну не можуть бути гарні, ідеально гладенькі, повністю зрозумілі…

хроніку пишуть поети
і вона переважно для серця

і, можливо, більшою мірою саме для серця самої авторки, хоча деякі вірші потрапили і мені в саме серденько

[Austra · Rating 3 out of 5]

Es laikam gribēju, kaut man šī grāmata patiktu vairāk. Emocionāli vairāk uzrunāja autores ievads prozā, nekā pašas dzejas rindas. Bet bija savi momenti arī dzejā.

“Mēs bijām gatavojušies karam, taču tam sagatavoties nav iespējams. Galvenais, kas ar tevi notiek, nokļūstot aplenktā pilsētā, ir tas, ka tu zaudē kontroli pār savu dzīvi.”

“Tagad mēs zinām, ka ļaunākais, kas var notikt šā kara laikā, nav raķešu uzbrukumi, nav dronu kamikadžu uzbrukumi, visļaunākais ir okupācija. Jo okupācijā mēs zaudējam kontroli pār savu ķermeni, kuru spīdzina, izvaro, nogalina, un pār savu valodu un kultūru - tās viņi iznīcina pirmās. Tas nozīmē, ka mēs zaudējam visu, kas mums pieder, kas ir mūsu patiesās mājas un spēj mūs glābt, kad zaudējam materiālās mājas, kā notika ar manu ģimeni.”

[Literatūras ceļvedis]

"Tur, kur aprikozes neaug, sākas Krievija."

"Šos dzejoļus nevar izlasīt vienā elpas vilcienā. Daudzviet elpa negaidīti aizraujas, vajag laiku, lai atgūtos, lai turpinātu šos vārdus lasīt ar jaunu sparu, saprastu tajos ietvertos simbolus un zemtekstus. Lai arī brīžiem ir grūti noticēt, tomēr arī šajā dzejas krājumā vienmēr klātesoša ir cerība, jo bez tās neviens jebkādos apstākļos nevarētu turpināt virzīties uz priekšu."

Vairāk par Ļubas Jakimčukas dzejas krājumu Donbasa aprikozes lasiet Raivas Turkas apskatā LNB izdevuma "Literatūras ceļvedis" maija/jūnija numurā.

https://www.literaturascelvedis.lv/po...

Raiva Turka ir grāmatu blogere.

[Oleksandr Tarasov · Rating 5 out of 5]

Одразу після "Сяйва" Стівена Кінга захотілося чогось легкого та швидкого.
Наприклад, смерті від віршів про український Донбас, омитий кров'ю, болем та стражданнями нашої нації та клятої русні. Дуже цікавий вибір.

Насправді, збірка ніби провела мене Донеччиною та Луганщиною і показала не тільки шахти та терикони, але й абрикосові поля, щасливі родини і людей, не вимазанних вугіллям. Але вимазаних кров'ю, болем, любов'ю та надією.

Хочеться, щоб ці вірші читав весь світ.

[Ilona Buts · Rating 4 out of 5]

Постмодернізм. Життєво. Не мій автор

[kombucza · Rating 5 out of 5]

fenomenalne, niestety wciąż, jeszcze bardziej, przerażająco aktualne wiersze...

["Robert Ekberg" · Rating 2 out of 5]

Nu börjar det likna nåt.

[Iryna Bozhko · Rating 4 out of 5]

Місцями проймає (переважно на етапі передмови)

[Daryna · Rating 2 out of 5]

Вірші про війну сподобались. Решта ні.