Вибухова історія людства

by Юля Смаль, Ярина Мозиль (illustrator)

Коли люди навчилися використовувати вогонь, це змінило їхнє життя. Згодом вони винайшли порох, грецький вогонь, вибухівку і вогнепальну зброю. Зброярі експериментували, алхіміки та хіміки поєднували різні елементи й отримували несподівані реакції та вибухові суміші. А нині ми маємо бойові отруйні речовини і ядерну зброю, вічне джерело енергії, яке водночас може спричинити техногенні катастрофи і радіаційне зараження. Що буде далі – залежить від нас.

Хочеш пройти шлях від винайдення пороху і грецького вогню до динаміту і ядерних бомб – гортай цю книжку. Буде захопливо, бо це справді вибухова історія!

Genres: Nonfiction

128 pages, Hardcover

Published January 1, 2021

Reviews

[Alina Rozhkova · Rating 4 out of 5]

Перша книга з хімії за довгий час, яка не здалась мені заскладною. Трошки розйобує читати під час війни і ставити галочки "так, це русня проти нас вже юзала, а це ще буде, о, а це ядерка" 😐

[Яна Шамрай · Rating 5 out of 5]

доступною мовою для старших школярів про різновиди вибухових речовин і зброї з точки зору хіміка.
мені зайшло, написано легко, але і з формулами👌🏼
однозначно раджу для дітей і їхніх вчителів хімії, поговорити разом про актуальне.

[Oleh Vovkodav · Rating 3 out of 5]

Може авторка і добра викладачка хімії, проте історик з неї так собі. Ну можна ж було проконсультуватись з істориками перш ніж публікувати маячню про те що Наполеону в 1812 році було не до гвинтівок з капсюлями бо він бачте перебував в засланні після поразки під Ватерлоо. Або про неіснуючий зв'язок між скасуванням московитами полкового устрою Гетьманщини та Запорозької Січі.

Що стосується саме хімії питань нема. Але історичні неточності перетворюють за ідеєю гарну книгу на завантажений і перероблений за ніч реферат.

[Eugenia Kutaliova · Rating 5 out of 5]

Перша книжка нового року. Коротка і для підлітків, але від того не менш цікава. Там розповідається про різну зброю, яку людство колись придумало і застосовувало колись (як грецький вогонь) і застосовує тепер - вибухівка, вогнепальна, хімічна і ядерна зброя. Цікаво і пізнавально.

[Kate · Rating 3 out of 5]

Це загалом класний, захопливо написаний нон-фікшн, який розповідає про розвиток зброї, від моменту, коли печерна людина вперше скористалась вогнем для відлякування хижаків, до наших днів, коли незначна частка зброї масового знищення, яка вже існує, здатна вбити не лише людство, а і всіх наших сусідів по планеті (чи майже всіх, історія Землі демонструє, що життя доволі вперте і позбутись його, коли воно вже зародилось, зовсім не легко).
Орієнтована книга на старших підлітків, які вже розпочали курс хімії, але буде цікавою й дорослим. Якби не одне "але". Точніше, два. Перше - книга містить неточності навіть у тому, що стосується загальновідомих історичних фактів. Наполеон, певно, прозрів би, дізнавшись, що в 1812 сидів на острові Святої Єлени. Отже, в частині, що стосується опису історичних подій, "Вибухова історія людства" як мінімум не надто надійна. Бо чого б інші факти пані Смаль перевіряла ретельніше, ніж біографію французького імператора?
Другий нюанс стосується визначення, яке авторка дає генно-модифікованим організмам. На її думку це "організми, штучно посилені в лабораторіях. З їхніх РНК і ДНК видаляють вразливі ділянки, а натомість посилюють стійкість до імунної реакції зараженого організму." І це, якщо що, міститься в розділі про біологічну зброю. Не секрет, що українці з недовірою ставляться до продуктів генної інженерії. І політичний піар "борців за здоров'я нації" аж ніяк не сприяє просвіті з цього питання. Кому тридцять або більше, можуть пам'ятати, як ГМО-істерію викрутили на стільки, що плашку "без ГМО" ліпили на все, включаючи воду, сіль та туалетний папір. І от авторка, людина з природничою освітою, що взялась писати просвітницьку книгу для вразливих підлітків, видає ось таке. Які, пробачте, організми може заразити, скажімо, стійка до посухи пшениця? При цьому, особливо не акцентуючи, авторка пише, що модифікація генів може допомогти виправити генетичні мутації у ембріонів, але тут же ставить риторичне питання а що робити з, приміром, генетично модифікованою бактерією чорної віспи? Це врахуйте, що ніхто ніколи не застосовував ГМО в якості біологічної зброї, навіть у цій книжці сказано, що це тільки теоретична можливість. Про ядерку, якою країна-гній щоденно трусить у наш бік, таких страхів чомусь не пишуть, там текст сухий і доволі нейтральний, просто загальний принцип дії, описаний з точки зору фізики.
Жаль, що тут немає можливості поставити пів зірочки, бо моя оцінка насправді зависла між трійкою та четвіркою.

[Natalia Pokhilenko]

Складно було зараз читати цю книгу - коли в Україні війна. Юлія Смаль почала розповідь зі спогадів учительки хімії - свій власний досвід. Школярі люблять, коли на уроках щось вибухає. А коли це "щось" вибухає з ініціативи вчителя... Словом, учням пані Юлії дуже з нею пощастило.
Та повернімося до "Вибухової історії людства". Авторка прослідковує історію вогнепальної зброї - від підпаленої гілки, якою прадавня людина відігнала хижака, до ядерної зброї, здатної знищити нашу планету. Та ставить питання: яким було б наше життя без вогнепальної зброї? Так, це засіб убивства. Та одночасно і засіб захисту. Все залежить від рук, які його тримають...
Книга адресована школярам. Та дорослим теж варто її читати. Щоб розуміти наслідки. Щоб, приймаючи рішення, бути готовими відповідати за них. Не тільки тепер сучасниками - перед нащадками.

[Anastasia · Rating 5 out of 5]

Книгу взяла в біблотеці для сина (11 років). Думала, що йому буде важкувато, бо він ще не вивчає хімію у школі. Але довелося тільки пояснити, як записують формули, а так ніяких складнощів не виникло. Книга дуже цікава, а ще дуже актуальна зараз - я й сама прочитала, багатьох фактів не знала.

[Serhiy Dzyubin · Rating 5 out of 5]

Гарна книга про історію зброї з погляду науки... Будемо сподіватися, що ми дійсно вже на порозі тривалого миру... Звісно, після нашої перемоги.

[Viktoriia Pasternak · Rating 4 out of 5]

02:39:52

[Тетяна Піскун · Rating 4 out of 5]

Дитячо-ранньопідлітковий нон-фікшн про історію відкриття і розвитку вибухових речовин, а також зв’язок удосконалення вибухівки з історією людства (як з історією воєн, так і з історією розвитку хімії як науки).
Написано захопливо, лаконічно і не переобтяжено – розраховано на те, щоб зацікавити дитину певним питанням, а вже подробиці, якщо забажає, вона зможе знайти самостійно.
Дорослій людині (особливо зі знанням хімії та історії) книга нічого радикально нового не розповість (хіба якісь окремі нюанси), але дітям має бути цікаво.