Не сказати, що це шедевр або навпаки погана література. Це продукт своєї доби, країни та її пропаганди. Цікаво було почитати з цього боку та зробити висновки, враховуючи реалії. Але історичності тут мало. Хіба що ідеально видно, як мислили зручні імперії громадяни тих часів (і автор, і герої). Так, тло історичне в плані подій. Решта - побут, традиції, обряди, навіть пісні - описано так собі. Не занурює, якось не дуже собі це все уявляєш, поки читаєш. Що цікаво в мові автор використовує доволі багато українських слів. "Пан", "Михайло", "Серко", "Горелка", "Для какой потребы". Хоча персонажі, які б мали розмовляти українською, неї як раз таки не послуговуються в тексті взагалі.
З точки зору сюжету твір типовий романтизм. Головні герої ідеальні з усіх боків люди, але дій, впливу на події та харизми мають набагато більше інші персонажі. Знову таки, що цікаво, але цим найцікавішим та найяскравішим персонажем є запорізький козак Кірша.
Читається легко, як звичайна розповідь. Обтяжуючих описів чи складних діалогів тут немає взагалі. Але і забувається написане швидко. Є гумор. Але якщо ви людина, схильна до навіювання або не вмієте споживати таких контент, відокремлено від ідей, які вам намагаються там впарити, то краще таку літературу не читати.