“Because when you’re adrift, when you can’t find your way to shore, I want to be the one who steadies you.”
Тицьнула я вчора ввечері в кіндл, відкрила, бачу шось на кшталт new girl in school and the bad boy kind of shit, думаю, ай най буде. Так я просрала три години свого життя.
Про що сюжет? А я їбу про шо сюжет. Нова дівчина після смерті матері переїжджає до біологічного батька, котрого ніколи в очі не бачила, залітає в нову школу, а там бац: трійка футболістів-переростків рулить всім і вся і звичайно жи, їй треба було зіткнутися з найбільшим з цих відморозків, який на другій хвилині знайомства вже хоче завдати їй болю. З якого переляку? Бо він далбайоб.
Загалом це дико непропрацьований у всіх сенсах цього слова підлітковий романчик, де головна героїня не справляє жодного враження, де характери чуваків були побудовані за принципом «вбий, трахни, одружися» (Роман, Еміліо, Домінік відповідно), і де сюжетні повороти і проблеми з'являлися тупо нізвідки і вели в нікуда.
Серед основних проблем, просто, щоб ви розуміли (спойлери, але пофіг, ви то читати не будете):
— Ті три клоуна «рулять школою» (в лапках, бо я так і не побачила, чим вони там блядь рулять і яким чином) чисто тому, що вони топові футболісти і цим підтримують престиж школи. А інші футболісти шо гірші? А ті, кому пофіг на ту школу і на футбол їм типу не підкорюються? Непонятно;
— Роман такий «я хочу завдати їй болю просто тому шо я можу», потім це кудись ділося, а в моменти, коли Алехандра давала йому відворот-поворот знову з'являлося. Нехай йде проп'є курс валеріанки, їй-богу;
— У Алехандри з'явився РХП з якогось переляку, яке протягом всієї книги не несло жодної смислової нагрузки і вирішилось само собою, чудеса;
— Незрозумілий псевдо любовний трикутник. Я називаю його псевдо, бо жоден з його учасників не волів зізнаватись, що він таки є. Акєй;
— Персонаж батька був і збув, він там є номінально, якоїсь драми, окрім того, що його немає вдома і йому в принципі піхуй на доньку, нема;
— Алехандру зґвалтували, і цей поворот був введений тільки заради того, щоб показати, який Роман гівнюк, бо той після двотижневого ігнору з її боку вирішив «а, ну і най йде нахуй»;
— Натомість непотрібна сцена з расизмом і поліцейською брутальністю була додана, щоб Роман зрозумів, який він гівнюк і шо нада шото дєлать;
З приємних речей (ну як, відносно):
— Після зґвалтування у Еллі були проблеми з довірою до людей, вона мала перевіряти їх руки, і Роман, щоб вона його прийняла і не боялася, пішов і зробив дуже символічні татуювання, одне з яких квітка мексиканської ванілі, бо він кликав її vanilla;
— Його друзі хоч і дивні люди, але дуже підтримували і захищали від всього Еллі, це було мило.
А повелася я на все це діло через обкладинку (не цю, на Амазоні красивіша висить), думаю, а шо втрачати, а вийшло так шо втрачати було шо...
Але було... весело? Ги