Смерть за плечима

by Іван Франко, Ivan Franko

У видання ввійшли дві кримінальні повісті видатного Каменяра, котрі лягли в основу сюжету фільмів Олега Бійми «Злочин із багатьма невідомими» та Бориса Савченка «Для домашнього огнища».

432 pages, Paperback

First published August 18, 2006

About the author

Іван Якович Франко — видатний український прозаїк, поет, драматург, публіцист, перекладач, науковець, фольклорист, громадський і політичний діяч, видавець. Народився 27 серпня 1856 у селі Нагуєвичі (нині Дрогобицького району Львівської обл.) в родині сільського коваля. Рано осиротівши (батько помер коли Івану було 9 років, а в 1872 році померла мати) Франко спромігся здобути грунтовну освіту. У 1862–64 роках він навчався у початковій школі сусіднього села Ясениця-Сільна, в 1864–1867 рр. – у школі отців-василіан в Дрогобичі, а в 1867–1875 рр. – у гімназії в тому ж Дрогобичі. В гімназійні роки почав перекладати твори античних авторів (Софокла, Еврипіда), збирати фольклор, писати вірші і прозу.

По закінченні гімназії у 1875 році Франко вступає на філософський факультет Львівського університету і поринає у суспільно-політичне життя краю. Разом із М.Павликом видавав журнал «Громадський друг», альманахи «Дзвін» і «Молот» (усі 1878), з І.Белеєм журнал «Світ» (1881—1882); співпрацював у виданні кількох журналів та альманахів, зокрема: «Товариш» (1888), «Зоря» (у 1883—1886), «Правда» (1888), газети «Діло» (1883—1886) та інших. Був одним із засновників 1890 року першої української політичної партії — Русько-української радикальної партії (РУРП). 1893 року у Віденському університеті під керівництвом відомого славіста В. Яґича захистив дисертацію і здобув учений ступінь доктора філософії.

Він пережив принаймні три глибокі кохання: до Ольги Рошкевич (у заміжжі Озаркевич), Юзефи Дзвонковської та Целіни Журовської (в заміжжі Зиґмунтовської), кожне з яких знайшло вияв у художній творчості. Одначе дружиною письменника стала киянка Ольга Хоружинська, шлюб із якою він узяв у травні 1886. В їх родині з’явилось четверо дітей. Разом із дружиною видавав літературно-науковий журнал європейського зразка «Житє і слово» (1894-1897). Упродовж 1887-1897 працював у редакції польської газети «Kurjer Lwowski». З 1899 року, відійшовши від громадсько-політичних справ, повністю присвятив себе літературній і науковій праці — став членом Наукового товариства ім.Шевченка (НТШ), очолював філологічну секцію (1898—1901; 1903—1912) та етнографічну комісію (1898—1900; 1908—1913) НТШ; був співредактором журналу «Літературно-науковий вістник» (1898—1907; спільно з М. Грушевським та В. Гнатюком). За життя чотири рази був ув'язнений австрійською владою (у 1877, 1880, 1889 і 1892). Починаючи з 1908 року стан здоров'я погіршується. Невважаючи на хворобу Франко продовжував літературну й наукову працю до самої смерті. Похований у Львові на Личаківському кладовищі.

Упродовж своєї більш ніж 40-літньої творчої активності Франко надзвичайно плідно працював як оригінальний письменник (поет, прозаїк, драматург), перекладач, літературний критик і публіцист, багатогранний учений — літературо-, мово- й мистецтвознавець, етнолог і фольклорист, історик, соціолог, філософ. Його творчий доробок за приблизними оцінками налічує кілька тисяч творів.

Reviews

[Adelais · Rating 5 out of 5]

В школі я б ці книжки не дуже й зрозуміла, а на мізки, припорошені таким-сяким життєвим досвідом, лягає чудово. Причому Франко, слава богу, не тільки каменяр, а чудово нагнітає саспенс і тримає трилерну інтригу, а під це ще й примудряється протягнути всі тогочасні сентименти про політику, суспільні стани та подружнє життя. "Для домашнього огнища" прямо бульварний роман про те, як дружина капітана, засланого за три краї, поплакала над пустою мискою і замутила трафік сільських дівчат у борделі, а в "Основах суспільности" є і роман між заміжньої графинею і священником, і замах на цього священника, і питання "хто збирався вбити?" залишається без відповіді (хоча і так ясно).
Здається, головне з Франком, як і з іншими нашими класиками, не читати їх так, як в школі - тобто не дивитися, побожно роззявивши очі, на погруддя духовного скарбу нації, а спочатку почитати як жанрову літературу. А потім вже якийсь скарб і проклюнеться.

[Flamanita · Rating 4 out of 5]

Класне кримінальне чтиво.
Обкладинка книжки, назви "Для домашнього огнища" і "Основи суспільности", і шкільні спогади про Франка були основою мого упередженого ставлення до книги, я думала, що буде щось занудне і з повчанням як жити.
Сюжет цікавий, мова мені теж подобається. Кримінал, проституція, любов, вірність, жадібність -- вічні теми.

Недарма Франко вважається класиком, якщо хочете щось в стилі детектива чи сімейних драм почитати, то рекомендую, як на мене це краще за рандомну книжку сучасного автора куплену аби щось було почитати.
**Бабуся моя в такому стилі багато чого перечитала, а про цю книгу з захватом не відзивалась. Може тільки мені вона зайшла.

[Olesia Matviiv · Rating 5 out of 5]

Повісті:
1.Для домашнього огнища
2.Основи суспільности