Jump to ratings and reviews
Rate this book

Свині. Збірка оповідань

Rate this book
Збірка за результатами конкурсу оповідань в стилі сплаттер-панк від Фензіну "Підвал".

Вітаємо у Підвалі, наш любий читачу!
Ця невеличка збірочка, наповнена добром і гуманністю, викличе в тебе захоплення, створить романтичний настрій і змусить по-новому глянути на дивний оточуючий світ, людей поруч і ту масакру, що відбувається при взаємодії цих милих людей і цього привітного до них світу.

Лише добрі оповідки зі щасливим фіналом!
Замовляйте у Фензіні Підвал, пощирюйте цю новину!
Як прочитаєте - подаруйте сусіді чи віддайте до шкільної бібліотеки.
З повагою, адміністрація Фензіну Підвал.

P.S. Підвал: ми любимо вас, насправді. Тому лише правда, і нічого окрім правди. Правди цього чудового життя.

P.P.S. А, цеєчки, забули ще одне: по прочитанню збірки буває щось лопаєтся. Але ми не уточнювали що, то будьте обережні, бо ми таки переймаємося за вас:

159 pages, Paperback

Published November 1, 2021

Loading...
Loading...

About the author

Ratings & Reviews

What do you think?
Rate this book

Friends & Following

Create a free account to discover what your friends think of this book!

Community Reviews

5 stars
0 (0%)
4 stars
0 (0%)
3 stars
3 (100%)
2 stars
0 (0%)
1 star
0 (0%)
Displaying 1 of 1 review
Profile Image for Lena St.
179 reviews27 followers
October 31, 2024
Мій спукі сізон триває - тож "Свині"

Це непогана збірка невеличких сплаттер-оповідань, деякі з них скоріше віньєтки - та це їх не робить гіршими. Маньяки, гвалтівники, месники, живодери, люди, для яких зло давно стало частиною рутинного побуту (що мабуть найгірше), історія в дусі культового 11:14, хоча й без прив'язки до часу, жертвоприношення кошмарному богові, канібалізм, маргінали і тому подібне.

Чого мені трохи не вистачило - то різноманіття. Переважна більшість історій, за виключенням, можливо, буквально 2-3 -- це такий умовний August Underground-стайл, якщо користуватися аналогією із кіно. Тобто - класичний для сплаттера експлотейшн, torture porn тощо. Наче автори вважали для себе конче важливим дотримуватися певної "класики" ака Кетчам.

Мені б хотілося іще чогось ближчого до екстремального горору в дусі Лі або Вайта, зрештою, сплаттеру необов'язково намагатися вразити реалістичністю, завжди можна піти шляхом Пітера Джексона і вигадати щось кумедне та поєхавшеє, на кшалт "Живої мертвечини", де ставку зроблено на фізіологічний горор, зомбіапок, чорний гумор та абсурдизм.
Displaying 1 of 1 review