What do you think?
Rate this book
Brain Rules for Work: The Science of Thinking Smarter in the Office and at Home
How can I keep people engaged during my presentations? What can I do to my office so that I look forward to coming to it on Monday? How can I improve the productivity of our team, our department, our company? Scientists know.Brain Rules for Work by developmental molecular biologist and author Dr. John Medina, explores the various aspects of work through the lens of peer-reviewed science.Having written New York Times bestselling works Brain Rules, Brain Rules for Baby and Brain Rules for Aging Well, Dr. Medina turns his expertise towards the professional world, guiding us through what brain science and evolutionary biology have to say about topics from office space and work/life balance to power dynamics and work interactions in the time of COVID-19. Medina's charming descriptions and hilarious anecdotes break the science down to practical applications that you can put into use next Monday to improve your work life and the work lives of those around you.You'll taking breaks in nature during the workday improves productivityHow planning a meeting beforehand makes it more effectiveWhy an open office plan isn't a good office planHow a more diverse team is a more potent team What exactly about talking to co-workers online is so exhaustingWhy allowing for failure is vital to a company's successWhat power can do to an executive who has just been promotedProcrastination is not due to laziness, rather an avoidance of negative feelingsWhich personality tests will help you find the right fit for the it's not the Myers-BriggsThe surprising source of a leader's charismaAnd what our work lives will look like in a post-pandemic worldWhether you are an employee at a company looking to become successful or an executive who wants to ensure the success of your employees, Brain Rules For Work is both a useful tool and a compelling guide for you and your co-workers.
305 pages, Kindle Edition
Published November 23, 2021
59 people are currently reading
598 people want to read
About the author
John Medina
57 books558 followersDR. JOHN J. MEDINA, a developmental molecular biologist, has a lifelong fascination with how the mind reacts to and organizes information. He is the author of the New York Times bestseller "Brain Rules: 12 Principles for Surviving and Thriving at Work, Home, and School" -- a provocative book that takes on the way our schools and work environments are designed. His latest book is a must-read for parents and early-childhood educators: "Brain Rules for Baby: How to Raise a Smart and Happy Child from Zero to Five."
Medina is an affiliate Professor of Bioengineering at the University of Washington School of Medicine. He lives in Seattle, Washington, with his wife and two boys. www.brainrules.net
Medina is an affiliate Professor of Bioengineering at the University of Washington School of Medicine. He lives in Seattle, Washington, with his wife and two boys. www.brainrules.net
Ratings & Reviews
Friends & Following
Create a free account to discover what your friends think of this book!
Community Reviews
Displaying 1 - 10 of 10 reviews
March 14, 2022
Quick airport read. Writing wasn’t engage. Very few insights felt new.
February 17, 2024
Focus timer (promo)
Найкращі нотатки українського видання:
“10 правил мозку для роботи: 1. Команди більш продуктивні, але лише якщо учасників дібрано правильно. 2. Ваш робочий день може здаватися й відчуватися дещо інакше, ніж раніше. Зважайте на це під час свого планування. 3. Мозок розвивався в умовах дикої природи. Цей орган і досі вва-жає, що живе саме там. 4. Варто припускати можливість невдач, доки ви з них чогось навчаєтесь. 5. Лідерам потрібні багато емпатії та крихта готовності бути жорсткими. 6. Влада — наче вогонь, що може приготувати вам їжу або спалити ваш дім. 7. Зачепіть емоції своїх слухачів — і ви здобудете їхню увагу (принаймні на десять хвилин). 8. Конфлікти можна розвʼязати, змінивши власне мислення. Достатньо мати олівець. 9. У вас немає «робочого мозку» й «домашнього мозку». Ви маєте один мозок, що функціонує у двох місцях. 10. Зміни не відбуваються завдяки самим лише рішучості та терпінню.”
“наш мозок справді перейнятий збереженням енергії… Цей орган постійно стежить, скільки енергії споживає ваше тіло, скільки воно витрачає та що потрібно, аби заправити бак. Ці підрахунки забирають у мозку стільки робочого часу, що деякі вчені переконані: збереження енергії — це його головна функція. Ось як про це говорить дослідниця Лайза Фельдман Барретт: «Кожний учинок, який ви здійснюєте (або не здійснюєте) — це економічний вибір: ваш мозок вирішує, коли витрачати ресурси і коли їх зберігати»… Він становить лише 2 % ваги нашого тіла, але поглинає 20 % доступного пального.”
“Початково око передає мозку інформацію зі швидкістю, еквівалентною 10 мільярдам біт за секунду, але потім за роботу беруться енергетичні редактори мозку. Поки інформація досягає потиличної частки (ділянок, де ви, власне, починаєте щось бачити), цей показник зменшується до жалюгідних 10 000 біт за секунду.”
“Мозок здебільшого споживає цукор (глюкозу), понад чверть фунта на день.”
“Мозок переробляє цукор на електричну енергію, щоби виконувати більшість своїх завдань, зокрема передавання інформації від однієї ділянки мозку до іншої.”
“Стенфордські науковці оцінили, що робот, здатний виконувати всі завдання, які виконує звичайний мозок у стані спокою, потребував би потужності щонайменше в 10 МВт - це типова вихідна потужність малої гідроелектростанції. Коли ж такі завдання виконує мозок, він споживає для цього лише 12 Вт - приблизно як невелика лампочка.”
“дві особливі ділянки в лівій півкулі вашого мозку, які називають зона Брока й зона Верніке. Ці ліваки відповідають за людське мовлення. Якщо пошкодити зону Брока в будь-якого Homo sapiens, ця людина втратить здатність продукувати мовлення (афазія Брока), проте загалом і далі буде в змозі розуміти промовлені й написані слова. Пошкодження зони Верніке (через яке виникає афазія Верніке) має цілком протилежні наслідки: воно спричиняє нездатність розуміти усне й писемне мовлення, але, на диво, не впливає на здатність говорити.”
“Щоразу, коли ви обробляєте новий фрагмент інформації, фізичні зʼєднання між нейронами змінюються — іноді шляхом виникнення нових електричних звʼязків, іноді через зміну наявних. Здатність до такої перебудови ми називаємо нейропластичність.”
“адресою: brainrules.net/references.”
“головна причина невдачі команд — це брак довіри між їхніми членами.”
“Усі успішні групи мали одну спільну перевагу - те, як вони поводились одне з одним, як ставились одне до одного у взаєминах… Із цього взаємного ставлення поставав арістотелівський груповий інтелект. І саме рівень групового інтелекту визначав, наскільки успішною буде команда. Цей груповий інтелект назвали «к-чинник», скорочено від колективний чинник. Що вищим був к-чинник у групі, то успішнішою була ця група у виконанні своїх завдань — байдуже, наскільки складними чи рутинними вони були. Різниця була значною. К-чинник складається з трьох елементів. Можете уявити його як стілець на трьох ніжках….”
“1. Члени групи чудово вміють зчитувати соціальні сигнали одне одного. 2. Члени групи по черзі висловлюються під час розмови. 3. Що більше жінок у групі, то вищий к-чинник.”
“Отримання інформації з обличчя настільки важливе для мозку, що він виділяє для її оброблення цілу ділянку (веретеноподібну звивину). Теорію мозку можна вимірювати кількісно, і саме так дослідники виявляють, коли стаються зміни. Психометричний вимірювальний інструмент має назву RME, скорочено від Reading the Mind in the Eyes — «читання думок в очах». Це тест, під час якого вам показують серію облич людей, що переживають певні емоції. Ваше завдання — здогадатися, які це емоції. Проте тут є заковика. Вам видно лише очі людини.”
“використала тест RME як показник для підрахунку того, що вона назвала «рівень соціальної сенситивності», і це перша ніжка з тріо к-чинника.”
“Один із найтоксичніших інгредієнтів низькопродуктивної команди — егоцентризм. Одна з найпотужніших протиотрут — зосередженість на інших.”
“художня література симулює реальний світ людських стосунків, тож дає людям змогу попрактикуватись у зосередженні на інших. (Деякі дослідники називають художню літературу «симулятор польотів для серця».) Після цього стає більш звичним зосереджуватися на людях у реальному світі. Цікаво, що ці експерименти спрацьовували, лише якщо книжки були добре написані: твори мали здобути якусь літературну нагороду. Масова література не мала такого ефекту. Як і нехудожня.”
“Якщо хочете підвищити продуктивність, спонукайте людей регулярно пізнавати інші світи, окрім власних.”
“Один із найбільш досліджених недоліків командної роботи — це групове мислення. Біхевіористи визначають це поняття як «тенденцію членів групи призупиняти критичне мислення через прагнення досягти згоди».”
“готовність приймати відмінності є стрижнем того, чого бракує залежним від групового мислення групам: розмаїття поглядів — розмаїття способів мислення, думок і, можливо, найважливіше, соціального досвіду. Расові, економічні, гендерні, релігійні, мовні та, на мою думку, навіть географічні розбіжності — усі вони додають повноти й компетентності. Значний практичний досвід демонструє: що різноманітнішою стає група, то краще вона функціонує.”
“Аби створити непоборні машини з розвʼязування проблем, потрібно зібрати команди з високим к-чинником, зміцнені різноманітністю… 1. Дібрати людей, які або мають високі результати тесту RME, або охоче долучаться до книжкового клубу, щоби підвищити ці результати. 2. Дібрати людей, які не проти вдосконалити власні комунікативні навички. Свою звичку відповідати, змінюючи тему, вони повинні трансформувати у звичку до відповідей із підтримкою. Вони мають дотримуватися гігієни спілкування — наприклад, не перебивати людей. Вони мають прагнути навчитися слухати краще. 3. Під час добору команди прагніть до різноманітності — від расової до гендерної, від географічної до геополітичної. 4. Зробіть вибір щодо обсягу: малі команди краще застосовують креативність, великі — трансформують її у практичність, придатну для втілення у продукції.”
“Психологічно безпечне середовище, де співробітники довіряють одне одному,”
“Малі групи (пʼять і менше людей краще працюють у проєктах, де потрібно створити щось нове або здійснити прорив. Більші групи краще працюють на розбудову наявних винаходів і проривів.”
“В інтервʼю The New York Times стартапер Пол Грем так змалював ідеальні збори: «Учасників не більш ніж чотири або пʼять, вони знайомі між собою й довіряють одне одному. Вони швиденько обговорюють список відкритих питань й одночасно роблять іще щось, скажімо, обідають. Немає ніяких презентацій. Ніхто нікого не намагається вразити. Вони всі раді завершити збори й повернутися до роботи».”
“Участь у відеоконференціях енергетично виснажує. Це явище настільки поширене, що дістало окрему назву… : зум-утома.”
“Людські істоти краще запамʼятовують інформацію, якщо речі подаються в ієрархічний спосіб, від суті до конкретики (за типової здатності до запамʼятовування поліпшення складає 40 %).”
“Перша порада, можливо, найскладніша. Найкращий спосіб підвищити продуктивність, не покидаючи дому, — виділити простір для офісу. Це місце з єдиним призначенням, у якому ви більше нічого не робитимете.”
“Якщо перша порада щодо роботи вдома передбачає створення спеціального робочого простору, то друга відповідає на запитання «Що потрібно зробити, коли ви сіли за свій стіл?». Це складне запитання, але воно має просту відпові��ь, яку можна вмістити у два речення. 1. Складіть розклад. 2. Дотримуйтеся його.”
“Регулярні аеробні вправи поліпшують майже всі вимірювані аспекти виконавчої функції практично в усіх вікових групах, що були вивчені. Обʼєктом одного з досліджень стала справді складна група — люди з легкими когнітивними порушеннями. Як свідчать його результати, фізичні вправи поліпшили короткотривалу памʼять — ключовий компонент виконавчої функції — на приголомшливі 47 % за рік. Нам навіть відомо, коли планувати цю діяльність із прокачування ВФ: після третьої години дня. Тоді це забезпечить вам хороший нічний сон.”
“загальний когнітивний процес у тих, хто регулярно дрімає, поліпшується на 34 %. Короткий денний сон має широкий спектр переваг: від поліпшення стану серцево-судинної системи до змін у виконавчій функції, зокрема це стосується тих її компонентів, які повʼязані з когнітивною гнучкістю та фокусуванням. У середньому сон має тривати не більше ніж 30 хвилин і відбуватися в ідеальний для більшості людей час — десь між другою та третьою годинами дня.”
“Відеоконференції є особливо виснажливими, вони витягують із мозку більше енергії, ніж особисте спілкування. Аби зменшити виснаження, час від часу вимикайте камеру, регулярно встановлюйте контакт з іншими учасниками та використовуйте формальну перевірку сприйняття.”
“Для максимальної ефективності кожних зборів заздалегідь підготуйте порядок денний, надішліть його учасникам для попереднього читання й попросіть, щоби вони зʼявилися на збори готовими до обговорення змісту, а потім проведіть дискусію замість лекції.”
“Якщо ви працюєте вдома, виділіть простір (байдуже, якого розміру), що його ви використовуватимете лише для роботи.”
“Щоб оптимізувати свій робочий день, складіть розклад. Дотримуйтеся його.”
“Мозок розвивався в умовах дикої природи. Цей орган і досі вважає, що живе саме там.”
“В офісі, наповненому рослинами, продуктивність працівників підвищується на 15 % порівняно з контрольними групами, до того ж персонал менше втомлюється в процесі виконання завдань. Також, як не дивно, працівники менше хворіють.”
“відтінки синього підтримують мозок у стані бадьорості й збудження. Ми навіть знаємо причину. Блакитне світло пригнічує утворення мелатоніну — гормону, що викликає сон.”
“Що вища стеля, то більше працівники зосереджуються на суті проблеми (менше уваги до деталей). Що нижча — то більше зосередження на деталях (менше уваги до суті).”
“За можливості робіть перерви кожні 90 хвилин — найкраще, якщо ви проводитимете їх надворі.”
“Хоча відмінність між цими двома типами креативності здається невиразною, існує простий спосіб їх розрізнити: уявіть собі дивергентне мислення як феєрверк, коли численні кольорові дуги вистрілюють із центральної точки. А конвергентне мислення — як збільшувальне скло, що збирає численні промені світла в одне джерело.”
“знають, яким має бути цей толерантний до невдач процес. Загалом вони описали пʼять складників, які можна вважати етапами циклу. Перші три кроки для нас особливо важливі. Перший етап — «генерація та мобілізація ідеї». Він передбачає створення відкритого середовища, сприятливого для виношування ідей, і доступного для всіх реєстру, що дасть змогу повідомити всх про заходи. На другому етапі потрібно запровадити продуманий процес перевіряння, під час якого можна оцінити всі плюси й мінуси будь-якої ідеї.”
“Третій етап — побудова процесу чи механізму, що дозволяє людям перевіряти свої ідеї та, якщо вони прийнятні, розпочинати створення прототипів. Ці заходи можуть потребувати лабораторій або принаймні приміщень, де можна майструвати. Останні два етапи передбачають комерціалізацію та отримання відгуку від потенційних споживачів. Усі наведені етапи просякнуті відвертим усвідомленням того, що розчаровуватися нормально.”
“[Когнітивна розгальмованість — це] «нездатність ігнорувати інформацію, що не має стосунку до поточної мети… ментальний фільтр, який добровільно вирішує не блокувати інформації, котра надходить до усвідомленості».”
“Робоча памʼять — це когнітивний простір, де може тимчасово зберігатися значна кількість вхідних даних. Раніше її називали короткочасна памʼять. Цей мінливий буфер підтримується здебільшого ділянками мозку, розміщеними одразу за вашим чолом (префронтальна кора).”
“доктор Mihaly Csikszentmihalyi. Це автор третьої й останньої з наших моделей креативності, якій він дав назву потік… Центральна ідея моделі потоку зосереджена не на зовнішніх результатах діяльності, а на внутрішньому стані особи, захопленої актом творення. У стані потоку люди фокусуються на певному починанні з такою силою, що це змінює їхні внутрішні психологічні налаштування. Вони втрачають відчуття часу.”
“Науковці навіть знають, коли потрібно свідомо працювати над розвʼязанням проблем. Найкраще повертатися до нерозв’язаних проблем незадовго до того, як настане час лягати спати.”
“Фаза швидкого сну, або REM-фаза, під час якої ваші очі рухаються (REM походить від rapid eye movement — «швидкий рух очей»), використовується для креативності. Фаза повільного сну, коли ваші очі не рухаються, використовується для консолідації памʼяті.”
“Споживання кофеїну підвищує креативність у приголомшливу кількість способів. Ця речовина підсилює робочу памʼять, загострює здатність до зосередження — обидві характеристики когнітивної розгальмованості — та збільшує доступний для них обох обсяг енергії. Кофеїн також піднімає рівень конвергентного й дивергентного мислення. Байдуже, у складі чого кофеїн потрапляє до організму, хоча це позначається на тому, який саме тип креативності зазнає його впливу. Наприклад, певні види чаю посилюють здатність до дивергентного мислення, а майже будь-який різновид кави підвищить рівень конвергентного мислення.”
“Щоб ідею можна було вважати креативною, вона має бути водночас інноваційною та корисною.”
“Дивергентне мислення (продукування багатьох новаторських ідей у відкритий спосіб) вимагає вільного від стресу середовища й тривалого часу. Конвергентне мислення (продукування багатьох рішень для розвʼязання однієї проблеми) може відбуватися в стресовому середовищі й в обмежений період часу.”
“Припиніть (або не починайте) кричати на працівників. Це пригнічує їхній креативний потенціал.”
“Якщо ви лідер компанії, надайте своїм співробітникам офіційний дозвіл на невдачі.”
“лідерство — це здатність схиляти інших до виконання того, що ви хочете бачити виконаним.”
“Лідерам потрібні багато емпатії та крихта готовності бути жорсткими.”
“Найбільш ефективні лідери наділені здатністю до обох стилів і знають, коли їх залучати: престиж — для більшості повсякденних завдань, домінування — для поодиноких конфліктів, критичних станів, а також ситуацій, що вимагають ухвалення чітких і дієвих рішень.”
“Коли люди на лідерських посадах сповнені вдячності, їхні підлеглі стають більш продуктивними.”
“Визначення, яке ми використаємо, запропонував психолог Дачер Келтнер — учений, який роками досліджував впливи влади: «психологічній науці владу визначаємо як здатність змінювати становище або внутрішній стан іншої особи, надаючи чи приховуючи ресурси, як-от їжа, гроші, знання та прихильність, або застосовуючи покарання, як-от фізична шкода, звільнення з роботи або соціальний остракізм».”
“Дослідники зʼясували, що наділені владою люди мають знижену здатність до емпатії”
“Влада — це здатність змінювати чиєсь становище або внутрішній стан шляхом маніпулювання ресурсами й покараннями.”
“Підготуйте працівників, які невдовзі мають здобути владу, попередивши їх про її потенційні пастки. Це зменшить імовірність того, що вони стануть жертвами цих пасток.”
“Психолог Вілберт Макічі виявив, що під час слухання виступу спікера увага аудиторії різко спадає приблизно за десять хвилин.”
“найкращі гачки для презентацій мають чо- тири характеристики. 1. Емоційність. 2. Актуальність. 3. Стислість. 4. Сторітелінг.”
“За кожної можливості трансформуйте свій гачок у наратив. Розповідання історій — це один із найефективніших способів тривалий час утримувати увагу та спонукати до запам’ятовування.”
“На думку письменниці Дженет Берровей, «історія — це низка подій, записаних у хронологічній послідовності. Сюжет — це низка подій, навмисно скомпонованих так, щоби розкрити їхнє драматичне, тематичне та емоційне значення». Учені витратили десятиліття, намагаючись зрозуміти, що саме перетворює історії на сюжети. Вони дійшли висновку, що сюжет — це історія, яка має драматургічну структуру.”
“Ось слова відзначеної нагородами журналістки Таї Вінс, де вона цитує роботу Брунера: «Інформація, яку повідомляють за допомогою історії, набагато краще запамʼятовується — згідно з одним дослідженням, у 22 рази, — оскільки для сприйняття наративів активуються численні ділянки мозку».”
“семантична пам’ять, призначена для запам’ятовування фактів і понять.”
“епізодична памʼять. Це памʼять про події за участі конкретних персонажів, що взаємодіють у просторі й часі.”
“ваша здатність створювати й розуміти мовлення локалізована в лівій півкулі мозку. Натомість ваша здатність осягнути емоційний зміст мовлення локалізована в правій півкулі.”
“Існують докази, що імагенна інформація набагато краще створює референційні звʼязки, ніж її логогенний партнер. Це має безпосереднє значення для користувачів PowerPoint. Чому? Оскільки допомагає пояснити явище, яке має назву ефект переваги зображення (ЕПЗ). Основний принцип ЕПЗ полягає в тому, що зображення запамʼятовуються краще, ніж слова, майже в будь-якому значенні, котре можна використати для словосполучення «запам’ятовуються краще».”
“Зробіть так, щоби картинка чи обʼєкт рухались. Ми приділяємо багато уваги рухомим обʼєктам. Додатковий бонус — якщо відбудеться несподівана зміна напрямку руху.”
“Зважайте на довжину рядків. Рядок тексту має вміщувати близько 78 символів. Це оптимальна кількість, необхідна для того, щоб очі зберігали контакт із так званим «шляхом сканування», когнітивним шляхом, сформованим, аби не дати свідомості загубити потрібне місце в тексті.”
“Зображення стимулюють мозок дужче, ніж текст чи озвучені факти. За кожної можливості додавайте до своєї презентації картинки або навіть короткі відеокліпи.”
“У соціальній психології конфлікт визначають як «…усвідомлені учасниками розбіжності в поглядах, бажаннях і прагненнях, що їх плекає кожна зі сторін».”
Швидкочитання (promo)
Найкращі нотатки українського видання:
“10 правил мозку для роботи: 1. Команди більш продуктивні, але лише якщо учасників дібрано правильно. 2. Ваш робочий день може здаватися й відчуватися дещо інакше, ніж раніше. Зважайте на це під час свого планування. 3. Мозок розвивався в умовах дикої природи. Цей орган і досі вва-жає, що живе саме там. 4. Варто припускати можливість невдач, доки ви з них чогось навчаєтесь. 5. Лідерам потрібні багато емпатії та крихта готовності бути жорсткими. 6. Влада — наче вогонь, що може приготувати вам їжу або спалити ваш дім. 7. Зачепіть емоції своїх слухачів — і ви здобудете їхню увагу (принаймні на десять хвилин). 8. Конфлікти можна розвʼязати, змінивши власне мислення. Достатньо мати олівець. 9. У вас немає «робочого мозку» й «домашнього мозку». Ви маєте один мозок, що функціонує у двох місцях. 10. Зміни не відбуваються завдяки самим лише рішучості та терпінню.”
“наш мозок справді перейнятий збереженням енергії… Цей орган постійно стежить, скільки енергії споживає ваше тіло, скільки воно витрачає та що потрібно, аби заправити бак. Ці підрахунки забирають у мозку стільки робочого часу, що деякі вчені переконані: збереження енергії — це його головна функція. Ось як про це говорить дослідниця Лайза Фельдман Барретт: «Кожний учинок, який ви здійснюєте (або не здійснюєте) — це економічний вибір: ваш мозок вирішує, коли витрачати ресурси і коли їх зберігати»… Він становить лише 2 % ваги нашого тіла, але поглинає 20 % доступного пального.”
“Початково око передає мозку інформацію зі швидкістю, еквівалентною 10 мільярдам біт за секунду, але потім за роботу беруться енергетичні редактори мозку. Поки інформація досягає потиличної частки (ділянок, де ви, власне, починаєте щось бачити), цей показник зменшується до жалюгідних 10 000 біт за секунду.”
“Мозок здебільшого споживає цукор (глюкозу), понад чверть фунта на день.”
“Мозок переробляє цукор на електричну енергію, щоби виконувати більшість своїх завдань, зокрема передавання інформації від однієї ділянки мозку до іншої.”
“Стенфордські науковці оцінили, що робот, здатний виконувати всі завдання, які виконує звичайний мозок у стані спокою, потребував би потужності щонайменше в 10 МВт - це типова вихідна потужність малої гідроелектростанції. Коли ж такі завдання виконує мозок, він споживає для цього лише 12 Вт - приблизно як невелика лампочка.”
“дві особливі ділянки в лівій півкулі вашого мозку, які називають зона Брока й зона Верніке. Ці ліваки відповідають за людське мовлення. Якщо пошкодити зону Брока в будь-якого Homo sapiens, ця людина втратить здатність продукувати мовлення (афазія Брока), проте загалом і далі буде в змозі розуміти промовлені й написані слова. Пошкодження зони Верніке (через яке виникає афазія Верніке) має цілком протилежні наслідки: воно спричиняє нездатність розуміти усне й писемне мовлення, але, на диво, не впливає на здатність говорити.”
“Щоразу, коли ви обробляєте новий фрагмент інформації, фізичні зʼєднання між нейронами змінюються — іноді шляхом виникнення нових електричних звʼязків, іноді через зміну наявних. Здатність до такої перебудови ми називаємо нейропластичність.”
“адресою: brainrules.net/references.”
“головна причина невдачі команд — це брак довіри між їхніми членами.”
“Усі успішні групи мали одну спільну перевагу - те, як вони поводились одне з одним, як ставились одне до одного у взаєминах… Із цього взаємного ставлення поставав арістотелівський груповий інтелект. І саме рівень групового інтелекту визначав, наскільки успішною буде команда. Цей груповий інтелект назвали «к-чинник», скорочено від колективний чинник. Що вищим був к-чинник у групі, то успішнішою була ця група у виконанні своїх завдань — байдуже, наскільки складними чи рутинними вони були. Різниця була значною. К-чинник складається з трьох елементів. Можете уявити його як стілець на трьох ніжках….”
“1. Члени групи чудово вміють зчитувати соціальні сигнали одне одного. 2. Члени групи по черзі висловлюються під час розмови. 3. Що більше жінок у групі, то вищий к-чинник.”
“Отримання інформації з обличчя настільки важливе для мозку, що він виділяє для її оброблення цілу ділянку (веретеноподібну звивину). Теорію мозку можна вимірювати кількісно, і саме так дослідники виявляють, коли стаються зміни. Психометричний вимірювальний інструмент має назву RME, скорочено від Reading the Mind in the Eyes — «читання думок в очах». Це тест, під час якого вам показують серію облич людей, що переживають певні емоції. Ваше завдання — здогадатися, які це емоції. Проте тут є заковика. Вам видно лише очі людини.”
“використала тест RME як показник для підрахунку того, що вона назвала «рівень соціальної сенситивності», і це перша ніжка з тріо к-чинника.”
“Один із найтоксичніших інгредієнтів низькопродуктивної команди — егоцентризм. Одна з найпотужніших протиотрут — зосередженість на інших.”
“художня література симулює реальний світ людських стосунків, тож дає людям змогу попрактикуватись у зосередженні на інших. (Деякі дослідники називають художню літературу «симулятор польотів для серця».) Після цього стає більш звичним зосереджуватися на людях у реальному світі. Цікаво, що ці експерименти спрацьовували, лише якщо книжки були добре написані: твори мали здобути якусь літературну нагороду. Масова література не мала такого ефекту. Як і нехудожня.”
“Якщо хочете підвищити продуктивність, спонукайте людей регулярно пізнавати інші світи, окрім власних.”
“Один із найбільш досліджених недоліків командної роботи — це групове мислення. Біхевіористи визначають це поняття як «тенденцію членів групи призупиняти критичне мислення через прагнення досягти згоди».”
“готовність приймати відмінності є стрижнем того, чого бракує залежним від групового мислення групам: розмаїття поглядів — розмаїття способів мислення, думок і, можливо, найважливіше, соціального досвіду. Расові, економічні, гендерні, релігійні, мовні та, на мою думку, навіть географічні розбіжності — усі вони додають повноти й компетентності. Значний практичний досвід демонструє: що різноманітнішою стає група, то краще вона функціонує.”
“Аби створити непоборні машини з розвʼязування проблем, потрібно зібрати команди з високим к-чинником, зміцнені різноманітністю… 1. Дібрати людей, які або мають високі результати тесту RME, або охоче долучаться до книжкового клубу, щоби підвищити ці результати. 2. Дібрати людей, які не проти вдосконалити власні комунікативні навички. Свою звичку відповідати, змінюючи тему, вони повинні трансформувати у звичку до відповідей із підтримкою. Вони мають дотримуватися гігієни спілкування — наприклад, не перебивати людей. Вони мають прагнути навчитися слухати краще. 3. Під час добору команди прагніть до різноманітності — від расової до гендерної, від географічної до геополітичної. 4. Зробіть вибір щодо обсягу: малі команди краще застосовують креативність, великі — трансформують її у практичність, придатну для втілення у продукції.”
“Психологічно безпечне середовище, де співробітники довіряють одне одному,”
“Малі групи (пʼять і менше людей краще працюють у проєктах, де потрібно створити щось нове або здійснити прорив. Більші групи краще працюють на розбудову наявних винаходів і проривів.”
“В інтервʼю The New York Times стартапер Пол Грем так змалював ідеальні збори: «Учасників не більш ніж чотири або пʼять, вони знайомі між собою й довіряють одне одному. Вони швиденько обговорюють список відкритих питань й одночасно роблять іще щось, скажімо, обідають. Немає ніяких презентацій. Ніхто нікого не намагається вразити. Вони всі раді завершити збори й повернутися до роботи».”
“Участь у відеоконференціях енергетично виснажує. Це явище настільки поширене, що дістало окрему назву… : зум-утома.”
“Людські істоти краще запамʼятовують інформацію, якщо речі подаються в ієрархічний спосіб, від суті до конкретики (за типової здатності до запамʼятовування поліпшення складає 40 %).”
“Перша порада, можливо, найскладніша. Найкращий спосіб підвищити продуктивність, не покидаючи дому, — виділити простір для офісу. Це місце з єдиним призначенням, у якому ви більше нічого не робитимете.”
“Якщо перша порада щодо роботи вдома передбачає створення спеціального робочого простору, то друга відповідає на запитання «Що потрібно зробити, коли ви сіли за свій стіл?». Це складне запитання, але воно має просту відпові��ь, яку можна вмістити у два речення. 1. Складіть розклад. 2. Дотримуйтеся його.”
“Регулярні аеробні вправи поліпшують майже всі вимірювані аспекти виконавчої функції практично в усіх вікових групах, що були вивчені. Обʼєктом одного з досліджень стала справді складна група — люди з легкими когнітивними порушеннями. Як свідчать його результати, фізичні вправи поліпшили короткотривалу памʼять — ключовий компонент виконавчої функції — на приголомшливі 47 % за рік. Нам навіть відомо, коли планувати цю діяльність із прокачування ВФ: після третьої години дня. Тоді це забезпечить вам хороший нічний сон.”
“загальний когнітивний процес у тих, хто регулярно дрімає, поліпшується на 34 %. Короткий денний сон має широкий спектр переваг: від поліпшення стану серцево-судинної системи до змін у виконавчій функції, зокрема це стосується тих її компонентів, які повʼязані з когнітивною гнучкістю та фокусуванням. У середньому сон має тривати не більше ніж 30 хвилин і відбуватися в ідеальний для більшості людей час — десь між другою та третьою годинами дня.”
“Відеоконференції є особливо виснажливими, вони витягують із мозку більше енергії, ніж особисте спілкування. Аби зменшити виснаження, час від часу вимикайте камеру, регулярно встановлюйте контакт з іншими учасниками та використовуйте формальну перевірку сприйняття.”
“Для максимальної ефективності кожних зборів заздалегідь підготуйте порядок денний, надішліть його учасникам для попереднього читання й попросіть, щоби вони зʼявилися на збори готовими до обговорення змісту, а потім проведіть дискусію замість лекції.”
“Якщо ви працюєте вдома, виділіть простір (байдуже, якого розміру), що його ви використовуватимете лише для роботи.”
“Щоб оптимізувати свій робочий день, складіть розклад. Дотримуйтеся його.”
“Мозок розвивався в умовах дикої природи. Цей орган і досі вважає, що живе саме там.”
“В офісі, наповненому рослинами, продуктивність працівників підвищується на 15 % порівняно з контрольними групами, до того ж персонал менше втомлюється в процесі виконання завдань. Також, як не дивно, працівники менше хворіють.”
“відтінки синього підтримують мозок у стані бадьорості й збудження. Ми навіть знаємо причину. Блакитне світло пригнічує утворення мелатоніну — гормону, що викликає сон.”
“Що вища стеля, то більше працівники зосереджуються на суті проблеми (менше уваги до деталей). Що нижча — то більше зосередження на деталях (менше уваги до суті).”
“За можливості робіть перерви кожні 90 хвилин — найкраще, якщо ви проводитимете їх надворі.”
“Хоча відмінність між цими двома типами креативності здається невиразною, існує простий спосіб їх розрізнити: уявіть собі дивергентне мислення як феєрверк, коли численні кольорові дуги вистрілюють із центральної точки. А конвергентне мислення — як збільшувальне скло, що збирає численні промені світла в одне джерело.”
“знають, яким має бути цей толерантний до невдач процес. Загалом вони описали пʼять складників, які можна вважати етапами циклу. Перші три кроки для нас особливо важливі. Перший етап — «генерація та мобілізація ідеї». Він передбачає створення відкритого середовища, сприятливого для виношування ідей, і доступного для всіх реєстру, що дасть змогу повідомити всх про заходи. На другому етапі потрібно запровадити продуманий процес перевіряння, під час якого можна оцінити всі плюси й мінуси будь-якої ідеї.”
“Третій етап — побудова процесу чи механізму, що дозволяє людям перевіряти свої ідеї та, якщо вони прийнятні, розпочинати створення прототипів. Ці заходи можуть потребувати лабораторій або принаймні приміщень, де можна майструвати. Останні два етапи передбачають комерціалізацію та отримання відгуку від потенційних споживачів. Усі наведені етапи просякнуті відвертим усвідомленням того, що розчаровуватися нормально.”
“[Когнітивна розгальмованість — це] «нездатність ігнорувати інформацію, що не має стосунку до поточної мети… ментальний фільтр, який добровільно вирішує не блокувати інформації, котра надходить до усвідомленості».”
“Робоча памʼять — це когнітивний простір, де може тимчасово зберігатися значна кількість вхідних даних. Раніше її називали короткочасна памʼять. Цей мінливий буфер підтримується здебільшого ділянками мозку, розміщеними одразу за вашим чолом (префронтальна кора).”
“доктор Mihaly Csikszentmihalyi. Це автор третьої й останньої з наших моделей креативності, якій він дав назву потік… Центральна ідея моделі потоку зосереджена не на зовнішніх результатах діяльності, а на внутрішньому стані особи, захопленої актом творення. У стані потоку люди фокусуються на певному починанні з такою силою, що це змінює їхні внутрішні психологічні налаштування. Вони втрачають відчуття часу.”
“Науковці навіть знають, коли потрібно свідомо працювати над розвʼязанням проблем. Найкраще повертатися до нерозв’язаних проблем незадовго до того, як настане час лягати спати.”
“Фаза швидкого сну, або REM-фаза, під час якої ваші очі рухаються (REM походить від rapid eye movement — «швидкий рух очей»), використовується для креативності. Фаза повільного сну, коли ваші очі не рухаються, використовується для консолідації памʼяті.”
“Споживання кофеїну підвищує креативність у приголомшливу кількість способів. Ця речовина підсилює робочу памʼять, загострює здатність до зосередження — обидві характеристики когнітивної розгальмованості — та збільшує доступний для них обох обсяг енергії. Кофеїн також піднімає рівень конвергентного й дивергентного мислення. Байдуже, у складі чого кофеїн потрапляє до організму, хоча це позначається на тому, який саме тип креативності зазнає його впливу. Наприклад, певні види чаю посилюють здатність до дивергентного мислення, а майже будь-який різновид кави підвищить рівень конвергентного мислення.”
“Щоб ідею можна було вважати креативною, вона має бути водночас інноваційною та корисною.”
“Дивергентне мислення (продукування багатьох новаторських ідей у відкритий спосіб) вимагає вільного від стресу середовища й тривалого часу. Конвергентне мислення (продукування багатьох рішень для розвʼязання однієї проблеми) може відбуватися в стресовому середовищі й в обмежений період часу.”
“Припиніть (або не починайте) кричати на працівників. Це пригнічує їхній креативний потенціал.”
“Якщо ви лідер компанії, надайте своїм співробітникам офіційний дозвіл на невдачі.”
“лідерство — це здатність схиляти інших до виконання того, що ви хочете бачити виконаним.”
“Лідерам потрібні багато емпатії та крихта готовності бути жорсткими.”
“Найбільш ефективні лідери наділені здатністю до обох стилів і знають, коли їх залучати: престиж — для більшості повсякденних завдань, домінування — для поодиноких конфліктів, критичних станів, а також ситуацій, що вимагають ухвалення чітких і дієвих рішень.”
“Коли люди на лідерських посадах сповнені вдячності, їхні підлеглі стають більш продуктивними.”
“Визначення, яке ми використаємо, запропонував психолог Дачер Келтнер — учений, який роками досліджував впливи влади: «психологічній науці владу визначаємо як здатність змінювати становище або внутрішній стан іншої особи, надаючи чи приховуючи ресурси, як-от їжа, гроші, знання та прихильність, або застосовуючи покарання, як-от фізична шкода, звільнення з роботи або соціальний остракізм».”
“Дослідники зʼясували, що наділені владою люди мають знижену здатність до емпатії”
“Влада — це здатність змінювати чиєсь становище або внутрішній стан шляхом маніпулювання ресурсами й покараннями.”
“Підготуйте працівників, які невдовзі мають здобути владу, попередивши їх про її потенційні пастки. Це зменшить імовірність того, що вони стануть жертвами цих пасток.”
“Психолог Вілберт Макічі виявив, що під час слухання виступу спікера увага аудиторії різко спадає приблизно за десять хвилин.”
“найкращі гачки для презентацій мають чо- тири характеристики. 1. Емоційність. 2. Актуальність. 3. Стислість. 4. Сторітелінг.”
“За кожної можливості трансформуйте свій гачок у наратив. Розповідання історій — це один із найефективніших способів тривалий час утримувати увагу та спонукати до запам’ятовування.”
“На думку письменниці Дженет Берровей, «історія — це низка подій, записаних у хронологічній послідовності. Сюжет — це низка подій, навмисно скомпонованих так, щоби розкрити їхнє драматичне, тематичне та емоційне значення». Учені витратили десятиліття, намагаючись зрозуміти, що саме перетворює історії на сюжети. Вони дійшли висновку, що сюжет — це історія, яка має драматургічну структуру.”
“Ось слова відзначеної нагородами журналістки Таї Вінс, де вона цитує роботу Брунера: «Інформація, яку повідомляють за допомогою історії, набагато краще запамʼятовується — згідно з одним дослідженням, у 22 рази, — оскільки для сприйняття наративів активуються численні ділянки мозку».”
“семантична пам’ять, призначена для запам’ятовування фактів і понять.”
“епізодична памʼять. Це памʼять про події за участі конкретних персонажів, що взаємодіють у просторі й часі.”
“ваша здатність створювати й розуміти мовлення локалізована в лівій півкулі мозку. Натомість ваша здатність осягнути емоційний зміст мовлення локалізована в правій півкулі.”
“Існують докази, що імагенна інформація набагато краще створює референційні звʼязки, ніж її логогенний партнер. Це має безпосереднє значення для користувачів PowerPoint. Чому? Оскільки допомагає пояснити явище, яке має назву ефект переваги зображення (ЕПЗ). Основний принцип ЕПЗ полягає в тому, що зображення запамʼятовуються краще, ніж слова, майже в будь-якому значенні, котре можна використати для словосполучення «запам’ятовуються краще».”
“Зробіть так, щоби картинка чи обʼєкт рухались. Ми приділяємо багато уваги рухомим обʼєктам. Додатковий бонус — якщо відбудеться несподівана зміна напрямку руху.”
“Зважайте на довжину рядків. Рядок тексту має вміщувати близько 78 символів. Це оптимальна кількість, необхідна для того, щоб очі зберігали контакт із так званим «шляхом сканування», когнітивним шляхом, сформованим, аби не дати свідомості загубити потрібне місце в тексті.”
“Зображення стимулюють мозок дужче, ніж текст чи озвучені факти. За кожної можливості додавайте до своєї презентації картинки або навіть короткі відеокліпи.”
“У соціальній психології конфлікт визначають як «…усвідомлені учасниками розбіжності в поглядах, бажаннях і прагненнях, що їх плекає кожна зі сторін».”
Швидкочитання (promo)
December 1, 2024
《大脑喜欢这样工作》是一本结合脑科学原理与职场实际的书籍，作者通过10条基于大脑运作规律的职场原则，帮助读者理解如何通过调动大脑潜力来提升工作效率和决策能力。每一条原则都深入浅出，既有科学依据，也有实际应用。以下是我从书中获得的三大启发。
启发一：大脑喜欢大自然
“大脑喜欢待在大自然里”这一点对我触动很大。读到“绿色的生理学”这一章时，我几乎立刻放下书本，走到户外去了公园。近一年以来，我越来越喜欢待在大自然中，而书中的科学解释让我意识到，这其实是有大脑科学依据的。接触自然元素能够有效降低应激激素水平，让我们从紧张、焦虑的状态中恢复过来，获得身心的放松。书中还指出，大自然向副交感神经系统发出信号，帮助我们恢复能量，而不是消耗它。每当我在森林中漫步，或躺在草地上，或坐在溪流旁时，我都能感受到这种独特的宁静与放松。这不仅是情感上的愉悦，实际上是大脑在自然环境中得到了深度的修复和调节。
启发二：认知抑制解除
第二个让我深受启发的概念是“认知抑制解除”。这个术语初看起来有些拗口，我理解为“解除被抑制的认知”，它和“头脑风暴”背后的思维逻辑有些相似。我的思维常常活跃跳跃，但在需要集中精力解决问题时，我却常常难以发挥“创新思维”。这条原则让我豁然开朗。它指出，在解决问题时我们可以通过先输入大量信息（即使这些信息与问题本身并无直接关系），然后从中挑选出有价值、独特的信息，再进行专注处理，从而激发解决方案。这是一个先“发散”再“专注”的过程。回顾我的思维模式，我总是倾向于排除一切与问题无关的信息，甚至因为无法做到这一点而感到紧张。我曾经试图只专注于眼前的问题，认为这样会更高效，然而结果却往往事与愿违，反而抑制了我的认知灵活性。今后我会尝试在解决问题时，允许自己接纳更多信息，并通过“发散”来激发更具创意的解决方案。
启发三：实用建议与操作
书中提供了许多实操性建议，这是我认为这本书最亮眼的部分。以下是几个对我来说非常有意思的建议：
（1）感恩日志
每天写下三件你感激的事，并思考它们的意义，这有助于增强对生活的积极感知。
写下感恩事件时，不仅要记录发生了什么，还要描述为什么这些事对你有特别的意义。
建议用实体进行书写。
（2）处理冲突的写作练习
针对一次你耿耿于怀的冲突，可以通过连续4天的20分钟写作来处理。
时间安排：在接下来的4天里，每天花20分钟时间写作。
写作内容：回顾冲突事件，以第三人称的角度描述整个过程，包括你和对方的言行、动机和意图。要注意从对方的视角思考，并描述冲突中对对方和对你来说的“意义”。
重复练习：每天重复写作，采用意识流的写作方式，不需要过多关注语法或标点，专注于自然流畅地表达情绪和感受。
（3）认知行为疗法
首先，识别出你常有的负性自动思维（例如焦虑、抑郁或自我否定），并进行评估，思考这些负面想法是否有依据，是否可以用更积极的替代想法来取而代之。
之后，每当负性自动思维出现时，主动用替代方案来纠正它，并立即给予自己奖励（比如，做个深呼吸或给自己一个小奖励）。
通过这种方法，不断替换负面思维，帮助建立更健康的心理模式。
（4）低摩擦策略
要想养成新习惯，首先需要将新行为融入到你现有的习惯中。
通过“叠加”策略，将新行为添加到一个已有的习惯上（如：每次刷牙时，顺便设定第二天的目标）。
也可以使用“交换”策略，用新的习惯替代不良习惯（如：每天走楼梯代替乘电梯）。
结合起来效果会更好。
启发四：孤独和权力
“一旦权力确保你的生存不再需要其他人，曾经让你变得更具社会性的负诱因，即孤独感，对你而言就不再那么有用了。用于建立联盟的积极工具，例如心理推测能力和共情能力，对你来说也不再那么重要了。如果你不再需要联盟，何必消耗多余的能量来维持呢？在达尔文主义的幽暗核心地带，朋友对有权力的人来说并不那么有用。在塞伦盖蒂大草原的严酷世界里，物种总是将生存置于最优先的位置。这是残酷的，也是重要的，又是可预见的。”
这一定程度上解释了位高权重的人为何总显得非常冷酷，让我联想到了“思想验证区域”中富有阶层的言行表现。
总结与推荐
总的来说，书中的原则都具有很强的实践意义和指导价值。作为用脑科学的入门书籍我还是比较推荐的～
启发一：大脑喜欢大自然
“大脑喜欢待在大自然里”这一点对我触动很大。读到“绿色的生理学”这一章时，我几乎立刻放下书本，走到户外去了公园。近一年以来，我越来越喜欢待在大自然中，而书中的科学解释让我意识到，这其实是有大脑科学依据的。接触自然元素能够有效降低应激激素水平，让我们从紧张、焦虑的状态中恢复过来，获得身心的放松。书中还指出，大自然向副交感神经系统发出信号，帮助我们恢复能量，而不是消耗它。每当我在森林中漫步，或躺在草地上，或坐在溪流旁时，我都能感受到这种独特的宁静与放松。这不仅是情感上的愉悦，实际上是大脑在自然环境中得到了深度的修复和调节。
启发二：认知抑制解除
第二个让我深受启发的概念是“认知抑制解除”。这个术语初看起来有些拗口，我理解为“解除被抑制的认知”，它和“头脑风暴”背后的思维逻辑有些相似。我的思维常常活跃跳跃，但在需要集中精力解决问题时，我却常常难以发挥“创新思维”。这条原则让我豁然开朗。它指出，在解决问题时我们可以通过先输入大量信息（即使这些信息与问题本身并无直接关系），然后从中挑选出有价值、独特的信息，再进行专注处理，从而激发解决方案。这是一个先“发散”再“专注”的过程。回顾我的思维模式，我总是倾向于排除一切与问题无关的信息，甚至因为无法做到这一点而感到紧张。我曾经试图只专注于眼前的问题，认为这样会更高效，然而结果却往往事与愿违，反而抑制了我的认知灵活性。今后我会尝试在解决问题时，允许自己接纳更多信息，并通过“发散”来激发更具创意的解决方案。
启发三：实用建议与操作
书中提供了许多实操性建议，这是我认为这本书最亮眼的部分。以下是几个对我来说非常有意思的建议：
（1）感恩日志
每天写下三件你感激的事，并思考它们的意义，这有助于增强对生活的积极感知。
写下感恩事件时，不仅要记录发生了什么，还要描述为什么这些事对你有特别的意义。
建议用实体进行书写。
（2）处理冲突的写作练习
针对一次你耿耿于怀的冲突，可以通过连续4天的20分钟写作来处理。
时间安排：在接下来的4天里，每天花20分钟时间写作。
写作内容：回顾冲突事件，以第三人称的角度描述整个过程，包括你和对方的言行、动机和意图。要注意从对方的视角思考，并描述冲突中对对方和对你来说的“意义”。
重复练习：每天重复写作，采用意识流的写作方式，不需要过多关注语法或标点，专注于自然流畅地表达情绪和感受。
（3）认知行为疗法
首先，识别出你常有的负性自动思维（例如焦虑、抑郁或自我否定），并进行评估，思考这些负面想法是否有依据，是否可以用更积极的替代想法来取而代之。
之后，每当负性自动思维出现时，主动用替代方案来纠正它，并立即给予自己奖励（比如，做个深呼吸或给自己一个小奖励）。
通过这种方法，不断替换负面思维，帮助建立更健康的心理模式。
（4）低摩擦策略
要想养成新习惯，首先需要将新行为融入到你现有的习惯中。
通过“叠加”策略，将新行为添加到一个已有的习惯上（如：每次刷牙时，顺便设定第二天的目标）。
也可以使用“交换”策略，用新的习惯替代不良习惯（如：每天走楼梯代替乘电梯）。
结合起来效果会更好。
启发四：孤独和权力
“一旦权力确保你的生存不再需要其他人，曾经让你变得更具社会性的负诱因，即孤独感，对你而言就不再那么有用了。用于建立联盟的积极工具，例如心理推测能力和共情能力，对你来说也不再那么重要了。如果你不再需要联盟，何必消耗多余的能量来维持呢？在达尔文主义的幽暗核心地带，朋友对有权力的人来说并不那么有用。在塞伦盖蒂大草原的严酷世界里，物种总是将生存置于最优先的位置。这是残酷的，也是重要的，又是可预见的。”
这一定程度上解释了位高权重的人为何总显得非常冷酷，让我联想到了“思想验证区域”中富有阶层的言行表现。
总结与推荐
总的来说，书中的原则都具有很强的实践意义和指导价值。作为用脑科学的入门书籍我还是比较推荐的～
August 28, 2025
Buku ini membuka mata bahwa aturan kantor modern sering kali bertolak belakang dengan cara otak manusia benar-benar bekerja. John Medina menawarkan panduan berbasis neuroscience tentang bagaimana lingkungan kerja seharusnya dibentuk agar selaras dengan biologi otak. Poin-poin penting yang bisa ditangkap:
Kecerdasan itu beragam – jangan hanya menilai dari IQ, karena kreativitas, empati, dan resiliensi sama pentingnya.
Emosi lebih penting dari logika – rasa aman, dihormati, dan dipercaya membuat otak bekerja optimal.
Stres kronis membunuh performa – bukannya memacu, tekanan berlebihan justru menghancurkan memori dan kreativitas.
Kreativitas lahir dari ketidakpastian – birokrasi kaku hanya akan membunuh ide-ide segar.
Tidur dan istirahat bukan kemewahan, tapi kebutuhan otak – tanpa ini, produktivitas jangka panjang mustahil tercapai.
Komunikasi efektif butuh cerita dan visual – data mentah jarang menempel di ingatan, narasi dan gambar jauh lebih kuat.
Lingkungan kerja menentukan segalanya – autonomy, rasa aman, dan kebebasan sosial lebih bernilai dibanding jam kerja panjang.
Singkatnya: kalau ingin kerja yang benar-benar produktif, ikuti “aturan otak”, bukan sekadar aturan kantor.
Kecerdasan itu beragam – jangan hanya menilai dari IQ, karena kreativitas, empati, dan resiliensi sama pentingnya.
Emosi lebih penting dari logika – rasa aman, dihormati, dan dipercaya membuat otak bekerja optimal.
Stres kronis membunuh performa – bukannya memacu, tekanan berlebihan justru menghancurkan memori dan kreativitas.
Kreativitas lahir dari ketidakpastian – birokrasi kaku hanya akan membunuh ide-ide segar.
Tidur dan istirahat bukan kemewahan, tapi kebutuhan otak – tanpa ini, produktivitas jangka panjang mustahil tercapai.
Komunikasi efektif butuh cerita dan visual – data mentah jarang menempel di ingatan, narasi dan gambar jauh lebih kuat.
Lingkungan kerja menentukan segalanya – autonomy, rasa aman, dan kebebasan sosial lebih bernilai dibanding jam kerja panjang.
Singkatnya: kalau ingin kerja yang benar-benar produktif, ikuti “aturan otak”, bukan sekadar aturan kantor.
March 24, 2025
The author used a witty language, backed up with quite nice research/stats (but not always convincing). (I would like to attend one of his lectures because it sounds rather interesting). I think the biggest problem of self-help books is that there is just that much to talk about or just these obvious "rules" and this book faced the same issue, and the author did not succeed in making it more interesting. Honestly, I would give it a 2/5 but I think my judgement is also a bit biased because my love for non-fiction books is gradually fading, so I gave it a 3/5 to balance it out.
November 30, 2023
great practical advice for the work environment
September 21, 2024
Ehhh....
October 6, 2023
Two stars because, for me, there wasn't much new here. If you're reading and learning and listening and watching in the self-help/hr/business/leadership/wellness/organizational development space, then you've probably encountered most of these ideas already.
Of course, if you're not up to date, this book could be a quick primer in getting all the research (Thinking Fast and Slow, How to Change, etc) in one place. So I award a third star because it's not full of jargon or corporate speak but very layman and accessible for the average reader. It's also not solely geared towards executives or HR professionals, but anyone (including parents) who work in the (primarily) corporate world.
Of course, if you're not up to date, this book could be a quick primer in getting all the research (Thinking Fast and Slow, How to Change, etc) in one place. So I award a third star because it's not full of jargon or corporate speak but very layman and accessible for the average reader. It's also not solely geared towards executives or HR professionals, but anyone (including parents) who work in the (primarily) corporate world.
June 13, 2022
I was so excited to read this book, John Medina’s work had been mentioned in a couple of other books I have read recently. He has written several books and this was the only one available in my library system. What I failed to notice was the byline “the science of thinking smarter in the Office and at home”.
This book refers to work as in work at an office. It completely neglects all the other working environments such as retail, schools, hospitals, etc etc. I was disappointed, but I feel that was partly my fault as I was expecting a POV from more generalised working environments/relationships.
That is not to say that I didn’t learn anything but it failed to acknowledge that huge swathes of people did not work from home during the pandemic and that millions of people deal with “the public” at work rather than being tucked away in much more controlled environments.
This book refers to work as in work at an office. It completely neglects all the other working environments such as retail, schools, hospitals, etc etc. I was disappointed, but I feel that was partly my fault as I was expecting a POV from more generalised working environments/relationships.
That is not to say that I didn’t learn anything but it failed to acknowledge that huge swathes of people did not work from home during the pandemic and that millions of people deal with “the public” at work rather than being tucked away in much more controlled environments.
Displaying 1 - 10 of 10 reviews