Книга спогадів видатного танцівника та хореографа Сержа Лифаря (1905–1986) “Роки жнив” — перше видання мемуарів мистця у перекладі українською мовою. Спомини охоплюють період від найбільш ранніх епізодів, збережених у пам’яті майбутнього артиста, до 13 січня 1923 року — дня, коли Лифар прибув у Париж. Автор змальовує щасливі сцени київського дитинства, яке минуло в оточенні люблячої родини, згадує буремне отроцтво, що припало на роки політичних потрясінь, створює яскраву картину повсякдення міста. Книга є цінним життєписом Києва 1910-х – початку 1920-х років, відтвореним автором крізь призму власного погляду на світ і події.
Читаючи книгу у час сучасної російсько-української війни, мурахи по шкірі. Те, що Лифар переживав у більшовицькому Києві тих часів, це те, що проходить сучасний Київ зараз. Деякі рядки ніби копія подій і страхів сьогодення. Серж Лифар і в більшості постає прикладом киян зараз - зросійщених вагою імперії росіянців досі, якщо вже не культурно (слава Україні), то хоча би мовно точно. При цьому залишився патріотом Києва до кінця своїх днів, блукаючою душою, людиною без паспорту, у полоні вічної самотності і туги за всім рідним і покинутим вдома. Раджу тим, хто хоче відчути, через що проходить нація попри час у різні покоління. Його шлях попри всі незгоди вражає. І залишає сум за всі загублені душі…
Це видання треба придбати хоча б за атмосферні фото Києва минулого століття. Лифар - особи, звісно, була цікава, але ось ця його любов до російського (і палке захоплення пушкіним, зокрема) дратувала
Цікаве свідчення епохи, цікаво написано. Скільки правди, скільки видумки невідомо. Питання, які лишились: - що з розказаного правда? Заключна стаття просто переповіла книгу замість того щоб додати деталей - певно недостатність досліджень - чому Роки жнив якщо в оригіналі Страдние годи? - як перше покоління нащадків вихідців з укр сіл Київщини стало таким майже взірцевим білогвардійцем (півкроку від булгакова), пошановувачем пушкіна Для мене постать Лифаря все ж контроверсійна, не впевнена що хотіла б йти в його музей.