This is Америка. Історії не з Голлівуду

by Остап Яриш

Расизм, контролювання зброї, нелегальна міграція, бідність і шлях до американської мрії – у цій книжці зібрано історії людей із різних куточків США, із різними політичними поглядами та життєвою філософією, які переживають турбулентні для країни часи пандемії та президентських перегонів. Від захованого села на півночі Каліфорнії, де люди нелегально вирощують марихуану на продаж у Голлівуд, до племені корінних американців у Луїзіані, чия земля через зміни клімату поступово йде під воду. Вони всі щоденно борються, мають свої перемоги та поразки – і свою Америку. Автентичну і значно цікавішу порівняно з країною-мрією з рекламних роликів та пласких стереотипів, які сформувала сучасна популярна культура.

Genres: Nonfiction, Travel

240 pages, Hardcover

First published January 1, 2021

Reviews

[Darka · Rating 4 out of 5]

мені сподобалося, цікава книжка як про виняткових людей, так і про типові проблеми однієї дуже великої, але дуже різноманітної країни. нелегальне вирощування трави і судові суперечки орендодавців з орендарями, ку-клус-клан і природні катаклізми луїзіани. присутні ілюстративні фотографії, що роблять розказані історії реальнішими.

дуже простими словами пояснюються складні речі, як наприклад рух BLM. мені видається, що ця книжка намагається олюднити Америку, але в той же час не дозволити ідеалізувати її.

у розділі про нелегальну міграцію забракло точки зору людей, які рішуче проти мігрантів, плюс погляду самих мігрантів.

наскрізною лінією виступають вибори 2020 року, Трамп проти Байдена. до речі, тут на пальцях демонструється як саме працює дуже і дуже дивна американська виборча система.

без передмови від Кіпіані можна було б обійтися, вона дуже зарозуміла, її автор, наголошуючи, що українці дурні, бо бідні, бідні, бо дурні, не усвідомлює, певно, що сам привілейований у контексті подорожей до Америки хоча б тим, що його мама прожила там чверть століття. передмова трохи зіпсувала настрій, але то дрібниці.

[Olha · Rating 4 out of 5]

Довго я збиралась прочитати цю книгу і вибрала не найкращий момент, мабуть 😅 не відпускала думка, що ніби у нас тут свого «добра» вистачає, нашо мені ще в їхньому розбиратись 🤪 але цікавість все ж взяла своє))
Це було досить легке читання про не-кіношну Америку, не країну-мрію. Хоч у мене не було рожевих окулярів і так, але історії все одно цікаві, особливо вразив темношкірий чоловік, який спілкувався з Ку-клукс-кланівцями (ага, вони ще є, я в шоці) і переконував їх змінити свою думку 🤯
Загалом книга задовольняє цікавість дізнатись, а як там у них, за океаном?)) якщо хотілось би побувати в Америці, або тим паче туди переїхати- маст рід 👌🏻

[m. · Rating 5 out of 5]

This is America
Don't catch you slippin' now
Look how I'm livin' now
Police be trippin' now
Yeah, this is America
Guns in my area
I got the strap
I gotta carry 'em
Childish Gambino – This Is America

     Цей трек Донгловера був першою асоціацією після того, як я побачив обкладинку та прочитав назву книги. Як показало «Outro» самої книги – не безпідставно. Инша асоціація, що в мене одразу з’явилася вже під час читання – асоціація із Перехожі. Південно-Східна Азія Логвиненка. Але ось тут одразу проявляється і основна відмінність: якщо у Богдана книга радше про його досвід перебування закордоном, то у Остапа книга про досвід перебування американців у Америці.

     Остап у книзі не є прямим учасником подій, не є головним, чи й навіть не другорядним, героєм. Він, скоріше, закадровий голос, який додає деталей до розповідей американців, пояснює їх ті чи инші дії фактами, де-не-де направляючи їх у потрібний, цікавий для нього, вектор розмови.

     У книзі записані банальні (в хорошому сенсі цього слова: банальні – прості, невимушені, справжні. Англійською ще є хороше слово «raw» – сирий, необроблений. В даному контексті – «такі які є насправді», або український вираз «без прикрас») розмови із такими ж банально (знову ж таки – в хорошому сенсі!) локальними жителями Америки із їхніми буденними проблемами. Каліфорнія – як заробити на вирощуванні марихуани, Нью-Йорк – як не опинитися на вулиці через борги за оренду житла.
     Що особливо подобається, що на противагу виголошеній одній думці, Остап, як автор, подає і протилежну: учасникам руку BLM опонують члени ККК, демократам – республіканці. За рахунок цього, оповідь не є «однобокою» – читач сам може обрати ту сторону, що йому ближча після того, як усі сторони навели свої факти.
     Сюжету ж, як такого, у книзі немає, проте книгу наскрізь пронизують дві теми: ковід (побічно) та вибори президента Америки 2020-ого року. Це додає балів для цілісности книги як окремо взятого твору й, насправді, відтворює той аномально високий рівень заполітизованости американців у 2020-ому році.

     Книга чудова тим, що зайде як людям зануреним у американське сьогодення, так і тим, хто опосередковано щось-десь-чув-отамо. Другим – Америка відкриється з иншої сторони, відмінної від «Американської мрії», першим –додасть додаткових фарб до наявного знання.

P.S. Але ось чому в книзі, виданій наприкінці 2021-ого року, подається «проект», а не «проєкт»? ):

[Максим Беспалов · Rating 4 out of 5]

Вагався, яку оцінку поставити 4 чи 3. Стиль у книжці непоганий, видно, що Остап має всі шанси вирости у хорошого письменника. Тому нехай буде 4.

Але книжка дуже однобока. З однієї сторони - стражденні та нужденні, проте прекрасні люди. З іншої - Трамп з морлоками накшталт фанатів конспірологічних теорій і членів ККК. Ну не може такого бути, щоб серед прихильників республіканців, котрих половина населення США, були самі лише покидьки та божевільні :( Втім автор не дав шансу їм висловитися, зате дав багато шансів висловитися іншій стороні.

Ну і Трамп, Трамп, Трамп. Забагато Трампа.

Звісно, я з радістю прочитав цю книжку. Але одкровенна політична заангажованість та однобокість тексту, на жаль, розчарували.

[Maryna Ponomaryova · Rating 5 out of 5]

Жодна історія з книги не стала якоюсь супер несподіваною, бо так склалось, що постійно споживаю 80% контенту про США (якщо що я в США ніколи не була, це вони якось надто є в мені). Вникала і в BLM, і в вибори, і в життя емігрантів, і в питання зброї, і в проблеми оренди навіть більше ніж треба було - та неймовірним є те, що вся ця історія, яку я пам’ятаю тут і тепер, вже є частиною книги. Якось аж лячно від цього.

І навіть якщо це все не є новим для вас, почитайте, бо написано так як має писатись гарний нон фікшн, з детальками, з наскрізною історією, з теплими (і не дуже) героями, співпереживанням і влучними описами. І особливо почитайте, якщо ідеалізуєте США, або вважаєте їх однорідними, бо йой, це більше схоже на 50 країн, що маскуються у плащі, видаючи себе за щось однорідне.

[Nazarii Zanoz · Rating 4 out of 5]

Це дуже хороша книжка і вона добре демонструє поступ української репортажистики, що мене страшенно тішить. Добре зібрана до купи навколо однієї ідеї (виборів і вибору в ширшому контексті), приправлена соціялкою і в ній багато про політику - все, як я люблю. Книжка добре читається, в ній є різні історії, котрі не назвеш одноманітними. Вона не про парадну Америку, про що свідчить сама назва і тексти це виправдовують. До недоліків можна віднести хіба що те, що деякими репортажам бракує plot twist, але коли ти розумієш, що таке репортажистика і як готувати матеріяли в кризових умовах, то й усвідомлюєш, що то вже завищені очікування. Побільше би нам такої літератури.

[Petro Ivaniuk · Rating 5 out of 5]

В кожного своя Америка. Особливо в тих, хто там ніколи не був ...

[Olga Krychynska · Rating 5 out of 5]

Чудова книга репортажів про простий американський народ 😊 з усіма його варіаціями та девіаціями. Усі ці побутові історії маленьких людей майстерно вписано в основну канву книги — вибори Президента Америки у 2020 році, збагачуючи й увиразнюючи головну тему та оголюючи її найвразливіші точки. Це була справді цікава і дуже пізнавальна мандрівка полями марихуни, долиною річки нелегальних мігрантів Ріл–Ґранде, стежками ку-клус-кланівців, напів затопленими районами Луїзіани, безлюдними вулицями ковідного Нью-Йорка .
Щоб по��торити цей шлях вам навіть не потрібно шукати зручного взуття, просто придбайте книгу і насолоджуйтеся.

[Yevheniia S. · Rating 4 out of 5]

Я би сказала, що це навіть 4.5, просто мені особисто не вистачило матеріалу, хотілось читати ще і ще.

[Olha · Rating 5 out of 5]

Чудовий художній репортаж. Мені лінь писати відгук, тому тут знайшла кращий відгук ніж би я написала.

[Tetiana Petrushkina · Rating 4 out of 5]

Добре там, де нас нема :) Ця збірка репортажів розвінчує міф про Америку як ідеальну безпроблемну багату країну (звісно, якщо такий міф ще жив у свідомості).
Це захоплива книжка, а пан Яриш - талановитий оповідач. Збірка гарно структурована й уміло проводить читача через передвиборчу кампанію у США, паралельно розкриваючи життя, думки й мотиви людей, за голоси яких борються політки. Бо ми зазвичай бачимо по телевізору лише політиків, тож було цікаво спостерігати за історіями простих американців з їх проблемами, зрадами і перемогами.

[Joice · Rating 4 out of 5]

Цікаві репортажі на різні тематики життя в Сполучених Штатах, відкрила для себе декілька цікавих фактів

[Marichka Blindiuk · Rating 4 out of 5]

це хороший репортаж навколо проблем США в період під час ковіду. BLM, легалізація (та її проблеми) трави, імігрантська криза, передвиборна гонка Трампа й Байдена. спершу структура здається рваною й нелогічною, але поступово звикаєш і розумієш, що американські вибори-2020 — лейтмотив усіх проблем. Остап Яриш вдало добирає голоси у своїх історіях, які хочеться слухати невідривно.

[Ольга-Марія · Rating 4 out of 5]

Хороша репортажна книга.
Мені було забагато Трампа, але це "кістяк", який поєднував всі історії. Тому норм.

Особистий висновок: я б в Америці жити не хотіла би.

[Марта Гатало · Rating 5 out of 5]

Книга мені запам'яталася особливо. Може тому що я завершила її читати 23 лютого пізно вночі, довго була під враженнями від того "іншого світу", описаного автором, а наранок вже й сама прокинулась в іншій реальності, але геть нерадісній. Так чи інакше, Остапу Яришу вдалося цікаво описати життя в різних куточках неосяжної Америки, від вирощування марихуани до засідань Сенату. Дуже рекомендую всім поціновувачам репортажів.

[Olesya Tkachuk · Rating 4 out of 5]

хороший художній репортаж: нотатки журналіста, який приїздить працювати у сполучені штати в, очевидно, вдалий для допитливого спостерігача час – пандемія, blm й феєрична передвиборча кампанія "трамп/байден". якщо цікавитись історією й політикою сша, то нічого суттєво нового, а втім, завжди цікавий ще один погляд на америку, яка дійсно у кожного своя – особливо у тих, хто там ніколи не був.

[Oleksii Pedorenko · Rating 5 out of 5]

Гарно підібрані історії різних людей, трохи флешбеків з минулого. Цікаво читалося, особливо з позиції розуміння, що Фредович все ж повернувся за 4 роки.

[Іван · Rating 5 out of 5]

Прекрасна книжка!

[Lily · Rating 3 out of 5]

Кілька історій мені сподобалися - про вирощування трави, затоплення Луїзіани, кордон з Мексикою. Але наскрізний сюжет, яким тут виступають останні вибори президента США, чомусь читати було нудно. Останню "виборчу" частину я навіть не дочитала.

[Viktor Burenkov · Rating 4 out of 5]

💭 Мої уявлення про 🇺🇸 Сполучені Штати Америки та образ цієї країни сформувався завдяки побіжному знайомству з її історією, художніми фільмами, деякими творами художньої літератури, публікаціями у ЗМІ та передачами по TV. Все це формувало викривлене уявлення про США. Це треба було якось починати змінювати і так сталося, що натрапив на цю книжку з якої і почав свій лікбез.
⠀
💭 Хочу одразу зауважити, що в цій книзі ви не знайдете розлогих розмірковувань автора або глибокого та ґрунтовного аналізу соціально-політичної ситуації сучасної Америки. Автор побудував книгу на коротких репортажах із американцями, щоб вони та їхні життєві історії дали нам можливість більш об’єктивно та повно поглянути на їх батьківщину. Мені видається, що це напрочуд вдалий хід, адже ніхто краще за самих американців не зміг би так цікаво розказати про що вони мріють, чого бояться, з якими труднощами стикаються щоденно, що їх об’єднує, а що навпаки розколює країну.
⠀
💭 Книга складається з дев’яти розділів, вступу (Intro від Вахтанга Кіпіані) та післямови (Outro від автора). Після кожного з розділів додані невеличкі спостереження автора про підготовку до виборів президента США, з усіма перипетіями, що їх супроводжували. Найменш цікавим, але від того не менш важливий для розуміння Америки, для мне є розділ про так звану зелену лихоманку (організацію нелегального вирощування та збуту канабісу з усіма подробицями життя на цих фермах).
⠀
💭 Не міг відірватися від розділів, які присвячені боротьбі з расизмом, BLM-протестам, Ку-клукс-клану та баченню американців як вирішити проблему расизму та ксенофобії. Із небагатьох запропонованих борцями з цими ганебними явищами, на мою думку, найбільш продуктивним може стати рецепт від Дерлі Дейвіса (завдяки старанням якого, більше сотні члені ККК покинули цю організацію). Він вважає, що «Ненависть і страх - це також симптоми. Потрібно вирішувати проблему на найнижчому рівні - на рівні обізнаності. Це корінь усього. Якщо прибрати незнання, тоді не буде чого боятись. Якщо не буде чого боятися, тоді не буде чого ненавидіти. А якщо не буде чого ненавидіти, тоді не буде руйнації».
⠀
💭 Важливим для мене став розділ про боротьбу, яка точиться довкола права володіння американцями зброєю та її повної легалізації, яка прописана у другій поправці до Конституції США «Добре організоване ополчення є необхідним для безпеки вільної країни, тож право народу володіти та носити зброю не повинно бути порушене». Тривалий час розмірковуючи над цим питанням, я не можу не погодитись із тим, що кулі треба зупиняти кулями, в цьому немає жодного сенсу! Важко солідаризуватися із культурою, яка твердить, що справжні «чоловіки повинні мати зброю» або погодитись із тим, що «зброя робить Америку величною» та розглядати зброю як символ нації, як роблять деякі американці.
⠀
💭 Окрема дяка пану Остапу за короткий репортаж про ⚖️Верховний Суд США та найбільш знану його суддю Рут Бейдер Гінзбург. Завжди захоплювався правовою системою США і її окремими представниками як RBG, що стала для американців легендою, супергероїнею та символом невтомної боротьби за рівність. «Схоже, RGB успішно відстояла свою першу справу перед Богом» - це прекрасно 😇🙏

[Андрій Кривцун · Rating 4 out of 5]

Взагалі існує дуже мало книжок, які б розповідали про справжнє життя у США. Першою з таких історично вважають Едноетажна Америка. Десь років з десять тому я дуже цікавився книжками журналіста Николай Злобин, який багато років жив у Вашингтоні і дуже цікаво писав про сучасне життя американців, про різни сторони їх життя (навчання, свята, та і.н.). Потім я і сам жив у США декілька років, але й досі цікавлюсь новинами звідти. Ось чому я з великим зацікавленням прочитав книжку про історії не із Голівуду.

Книжка складається з двох переплетених сюжетів: окремих історій з життя мешканців Америки та глав, присвячених виборчої президентської компанії 2019 року, коли на зміну Трампу прийшов Джо Байден (власно кажучи, даже шрифт ціх глав різний: історії людей надруковані старовинним шрифтом Times New Roman, а передвиборчі глави - більш новим шрифтом без засічок).

Найбільш цікавими були глави про життя людей з різних прошарків суспільства: я сміявся з опису нелегального бізнесу вирощування марихуани у Аризоні, сумував за жінку з Нью-Йорку, що втратила роботу і живе на межі виселення зі своєї квартири, вражався сміливості чорношкірого музиканта спілкуючогося з членами Ку-клус-клану, якій навіть переконує їх залишити клан.

Але історії про лівих активістів Black Lives Matter і борців за обмеження вогнепальної зброї мені здалися досить одновимірними, здебільше розкриваючими мейнстримний погляд на ці явища. Взагалі, мені здається що сучасна Америка, декларуючи толерантність, свободу слова та поглядів насправді давно вже не свободна (див. cancel culture). А погляди демократів, до лав яких належить діючий президент Байден, на історію країни, на расові питання та освіту саме зараз зазначають сильної протидії у суспільстві. І це ми бачим прямо зараз, тому в книжці, яка була написана рік тому цього бути не могло.

Отже, історія Америки триває, автор продовжує працювати у Вашингтоні, а я чекаю на другий том історій не із Голівуду у майбутньому :)

[Anastasia_S · Rating 4 out of 5]

Дізналася, що спільного у Мартіна Скорсезе та Кьортіса Джеймса Джексона ІІІ. Пропустила не тільки найяскравіші барви фоліажу на Східному узбережжі, UX конференцію Сусан Джамасбі, але й, як виявилося, сезон свіжої марихуани на ринку. Про останній факт я навряд чи дізналася б інакше, ніж із книги цих репортажів.

Читати про справу "Лавінґ проти штату Вірджинія" за відчуттями скидається на книгу Томаса Майн Ріда. Зараз кожен хоче впевнитися, що його правильно сприймуть: повсюди на бейджах, у підписах, на пінах – she/her/hers, they/he. І побратися може кожен із ким захоче.

Тим часом я не уявляю рівень напруги у Вашингтоні напередодні наступного тижня. Впливати на поведінку людей можна. Втім люди можуть поводитися і не так пердбачувано.

_________
Шкода, що Capitol Lounge більше не існує.

[Viktor Mansilla · Rating 5 out of 5]

Ця книга це сукупність журналістських лонгрідів на теми, які турбували американців у 2019-2020 рр. Книга надзивачайно цікава і захоплива. Автор передає життя американців розкиданих по всій країні через призму особистих історій. Остап Яриш, на мою думку, подає об'єктивний матеріал, тому що дає змогу висловитись обом таборам (напр. прихильникам і противникам зброї, демократам і республіканцям).

Книжка сподобається усім: і тим хто уважно слідкує за подіями в Америці, і тим хто знає про неї тільки з фільмів.

[Oksana Naumchuk · Rating 3 out of 5]

Я почала читати цю книгу за кілька днів до війни, а потім взяла її з собою з дому. Понад місяць я не могла сфокусуватися на тексті. А коли нарешті ця здатність почала повертатися, то не розуміла, чому в цій книзі левова частина тексту присвячена президентським виборам. Ця тема перекрила усі інші історії і лише після згадки про всіх героїв в кінці книги, я згадала, що там були ще й інші люди.
Мабуть, в мене були очікування прочитати історії про людей, щось на кшталт історій від Ukraїner, але тут інший формат.

[Myroslava · Rating 4 out of 5]

Кожна історія розкриває ту саму Америку з нової сторони. Назва дуже добре передає зміст - поп-культура формує нам більш позитивне, щасливе та яскраве уявлення про штати, в той час як це країна з унікальною історією і проблемами. Країна, в якій тісно співіснують полярні думки та погляди.

Читати цю книжку підчас президентської гонки 2024 — особливо цікаво (і страшно).

Купила її на самому початку повномасштабного вторгнення, але через депресію прочитала тільки зараз. Залишу в колекції і буду радости друзям.

[Dmytro · Rating 5 out of 5]

Книжка про складне життя простих американців періоду 2019-2021. Як правильно підмітив автор, за тоннами кіноплівки Голівуду, мільйони живуть(а частіше - виживають) своє життя без прикрас і саундтреку. Дуже важко їм не співчувати. На мою думку, це зліпок історії, який можна буде показати за 50 років сучасникам, аби дати їм зрозуміти, як було тоді. Звісно, виклад не без певних політичних забарвлень автора, та можна впевнено закрити на них очі і насолоджуватися прочитаним.

[Taras Vasylyshyn · Rating 4 out of 5]

У сусіда завжди трава зеленіша - як частина української ментальності. Ми бачимо США у фільмах, серіал і може формуватись враження ідеального суспільства та країни.
Книга показує іншу сторону медалі, але це і являється мінусом - все доволі однобоко.
Чимось схожий жанр до книги Логвиненка про Південно-східну Азію "Перехожі".
Але мабуть ,щоб краще розуміти героїв добре би було більше ілюстрацій

[Svitlana Sishchuk · Rating 3 out of 5]

цікаві історії про ферми маріхуани в Каліфорнії, про Південну Луїзіану, яка йде під воду, про оренду житла в НЙ, про расизм і ККК

але от наскрізні історії — пандемія та вибори президента США в 2020 році — стали для мене як плюсом, так і мінусом книги. «плюсом», бо зробили книгу більш цілісною, а «мінусом», бо станом на зараз втратили гостроту

[Zoreslava Ninovska · Rating 3 out of 5]

Очікувала від цієї книжки побутово-соціального підходу до теми, а він соціально-політичний. Тому трішки розчарована, я б хотіла більше про провінцію, звичаї, стосунки. А тут вибори і коронавірус, ну і Black Lives Matter, все це, звісно, теж важливо, але не так цікаво.

[Vasyl Fedevych · Rating 5 out of 5]

Незважаючи на те, що більшість історій були мені наперед відомі, читати було все одно цікаво. Насамперед знав автора через його пости у твіттері про американську політику, тепер знаю його, як талановитого автора-репортера (а, зрештою, розділи про політику (вибори 2020) і були найцікавішими).