Щоквартальний літературний часопис "Морок", №1, липень-вересень 2021

by Віталій Дуленко, Таліана, Максим Міллер

Якщо ти з них, у кого питання "Чи боїшся ти темряви?" викликає мимовільну посмішку, то тоді тобі точно до нас! Щиро сподіваємося, що автори нашого часопису доведуть, що морок - то справді страшно...

Жахи, детектив, трилер, фантастика, фентезі - коктейлі на різний смак, які лоскотатимуть твої нерви і змушуватимуть серденько від адреналіну співати далеко не любовні серенади. Хоча зізнаймося, що без кохання - аж ніяк, тому навіть у пітьмі нікуди не подітися від людських почуттів.

84 pages, Paperback

Published January 1, 2021

Reviews

[Олена Скуловатова · Rating 5 out of 5]

Es ist gut.

[Roman · Rating 2 out of 5]

Найперше, хочу висловити свою подяку, за можливість ознайомитися з першим числом щоквартального часопису “Морок”, Андрію Стеценкові. Автори молодці, що спробували створити свій часопис, який наповнить, ще не так багатий на горор, український літературний простір.

Про якість паперу й друку — вона низька, немов тримаєш журнал анекдотів з кіоску, але й вища ніж в “манґи за ₴80”, воно й не дивно — часопис коштує ₴60. Також цей часопис має купу “дешевих” світлин, на зразок тих, що я бачив в HTML іграх, які всунуті просто, щоб бути. Блок про рекламу друкарні в часописі пропустимо, одразу перейдемо до змісту.
В змісті є одна стаття і сім оповідань, що більш схоже на якусь збірку оповідань, ніж на часопис, які в свою чергу поділяють по жанрах: жаху, трилера, детектива, фентезі та фантастики. Далі пройдемося по кожному оповіданню.

І ось ми дійшли до горору, який я передчуваю, бо пам’ять й враження від Фензіну “Бабай” в мене ще свіжі, навіть після того як я прочитав його 2-3 місяці тому.
Оповідання розподілені по розділах. Перший розділ має назву “Кімната страху” в ньому містяться такі оповідання, як “Кладовище мрій” Наталії (Таліани) Гнєвишевої та “Речі зі снів” Віталія Дуленка.
“Кладовище мрій” не вражає, головна героїня є лялькою без характеру, навіщось нам треба знати, що вона, вже доволі довго, зраджує чоловікові, хоча цей нюанс не впливає на сюжет й на кінцівку. А сюжет тут такий ГГ приходить з якимось хлопом на кладовище, дає йому себе трахнути, губиться і її тіло забирає привид. Все! Це оповідання не страшне, від слова зовсім, а містить воно 5 сторінок, оповідання “Довкола сфери” Яра Ворони та “Ти вийдеш, щоби винести сміття” Дмитра Деревянка з Фензіну “Бабай” вражають куди сильніше. Заради правди варто сказати, що в Фензіні “Бабай”, щороку проходить конкурс з-поміж декількохсот учасників, з яких у Фензін потрапить лише 3.
“Речі зі снів” вже трохи цікавіше, ніж попереднє, але воно не тримає тебе в очікувані жаху, ти просто дрімаєш й читаєш історію жінки, що потерпала від чоловіка й одного разу вирішила поїхати від нього і от починає нове життя. Раптом виявляється, що вона може витягувати зі снів речі, може й не тільки речі, й тут оповідання, зовсім ненадовго, перетворюється на лайт версію “Otherside Picnic”. По завершенню оповідань, на жаль я так і залишився у стані легкої дрімоти.

Далі починається розділ “Трилер-квартал” з оповіданням “Інклюз” Максима Міллера.
“Інклюз” це скоріше притча про настільки жадібного купця, що аж бідного, а не трилер, цю історію треба було подавати у тому ж розділі “Кімната страху”, а не створювати для нього якийсь свій.

Йдемо далі, розділ “Місце злочину” й оповідання Олени Скуловатової “Збирач Аватарів”, доволі слабке оповідання, у формі діалогу, єдине що тут може вас нажахати, то це ви самі, якщо ви захочете уявляти подробиці, про які тут не написано прямим текстом.

Наступним у нас йде розділ “Фантазм”, в який знову включено два оповідання, це “Оцифровані” Ірини Ярошенко та “Демон страху” Ярини Мартин.
“Оцифровані” нам розповідає історію жінки, що втратила чоловіка й сина. На початку я думав, що це буде перший епізод другого сезону “Чорного дзеркала”, але за кілька сторінок оповідання тобі пояснює, що це “Ремінісценція” з краплею “Видозміненого вуглецю”. Саме оповідання доволі гарне, якщо не зважати на те що всі ці ідеї ти вже бачив чи читав раніше.
“Демон страху” оповідає нам історію “військового” з Іншосвіття, що працює охоронцем в супермаркеті й якого настигнули демони минулого. Ще одна історія, що мене не вразила.

І на останок, розділ “Марево фантазій” з оповіданням “Безталанні” Оксани Ковальчук, яку дехто може знати по оповіданню “Три маленьких привиди”, що входить до Фензіну “Бабай”.
“Безталанні” розповідає нам історію мавки, що стоїть закована в темниці одного пана, як раптом пропадає дитина, й той пан посилає одного хлопа разом з мавкою в ліс, знайти дитину. Ця історія про рабство, цькування байстрюка чи дитини від міжрасових відносин та незаконну вирубку лісів.

Цьому часопису можна дати шанс, і все ж, як на мене, він згодиться лиш для згаяння часу в дорозі, бо він мов та крапля, що звисає зі стелі, коли за вашим вікном хуртовина.