«Талант: інструкція з використання» — книжка, створена Фундацією Дарини Жолдак, яка розповідає підліткам та їхнім батькам про різноманітні творчі професії та про те, як відчути, розвивати та реалізувати свій талант. 13 креативних індустрій, реальні історії визнаних українських професіоналів, цікаві факти про професії та практичні завдання — усе це допоможе по-новому оцінити творчу сферу та відчути суперсилу власного таланту.
Я б хотіла прочитати цю книгу в 11 класі, щоб розуміти, які взагалі є сфери в Україні. Куди дивитись, що шукати. Це збірка інтерв‘ю з представниками/цями творчих професій. Кожен розділ містить розповідь людини про свій творчий шлях, коротко про сферу, карту професій (які конкретно є посади в цій сфері) і завдання від героя/героїні. Раджу підліткам і дорослим, які шукають свій шлях.
Чудова книга для карʼєрного натхнення та практичного ознайомлення з безліччю професій. Мені шкода, що я не могла прочитати її в часи своєї юності. Хоча книга цільово написана для молоді, вона буде цікава для дорослих, які знаходяться на професійному роздоріжжі. Загалом, там багато світлих історій чудових людей. Дуже рекомендую.
Я давно працюю у творчій професії і купила цю книгу з очікуваннями отримати порцію натхнення від талановитих людей і можливо, почерпнути щось корисне для себе від успішних українців. Але назва книги і її зміст - кардинально різні речі. Це аж ніяк не «інструкція з використання до таланту», бо її як такої просто не існує. Талант - це сукупність важкої праці, досвіду, трохи удачі і крапля вродженого хисту до чогось. Ніхто вам не розкаже як стати талановитим і розвиватись, оскільки у кожного є тільки свій індивідуальний шлях. Книга поділена на 13 творчих індустрій, в кожній з яких є інтерв’ю з українцем або кількома, які так чи інак досягли в ній успіху. Дехто з них досі не впевнений, що займається «своєю» справою, дехто ішов до успіху всупереч упередженням батьків, що творча професія - це «несправжня» робота, і тепер батьки ними пишаються (ну, звісно!), а дехто вступав на факультети аж ніяк не пов’язані з креативом, але шляхом пошуків дійшов до творчої індустрії. Основний меседж від героїв і героїнь книги - все ж не здаватись, не вважати себе нездарою, а працювати, працювати і ще раз працювати, тому що талант - це 99% наполегливої праці і тільки 1% хисту. Декількох героїв я б, звісно, підбирала ретельніше, бо від них за кілометри тхне зарозумілістю, як от наприклад, Смирнов, який «хвалиться» тим, що не бере на роботу джуніорів, бо в них треба багато вкладатись, а потім вони можуть піти в іншу фірму (а типу, старші дизайнери не можуть?) і взагалі, ти вже маєш мати багато якихось напрацювань перед тим як влаштовуватись на роботу після універу (е, а звідки їх брати?). Це виглядає як в класичному оголошенні роботи на вакансію архітектора (дизайнера/ландшафтника/візуалізатора/підберіть свій варіант) - «5 років стажу, вік до 20» або «готові взяти студента з сертифікатом архітектора». Аж смішно, їй-богу. Ну і ще Федорів, який теж «не має про що говорити з людьми, які до 18 років не вивчили англійську на блискучому рівні, бо це ознака безвольності» (ага, так і написано). Звісно, за англійською майбутнє, її необхідно знати, і прикро, що в Україні такий низький рівень знання англійської, за різноманітними опитуваннями всього 5% українців вільно знає англійську (тай будь-яку іншу іноземну мову - взяти німецьку, французьку, польську чи скандинавські мови - відсоток буде ще нижчим), але більшість компаній, які націлені на іноземний ринок розуміють який в нас рівень навчання тієї англійської, і пропонують безкоштовні мовні курси для співробітників, наприклад. Бо звідки людина має знати англійську ідеально до 18 років? Зі школи? Це нереально і завжди це повинні бути додаткові курси, а ще краще мовні школи за кордоном в реальному мовному середовищі, а не у всіх батьків є така фінансова можливість, безкоштовні розмовні клуби з самоосвітою і «англійська по серіалах» бездоганну англійську не забезпечать, тай я дуже сумніваюсь, що сам Федорів знав англійську досконало до 18, тому закидання таких фраз виглядає просто сміховинно. Як і ще одна його фраза про те, що коли людина приходить на співбесіду і каже, що нічого не вміє, але хоче навчитись - то це брехня і треба було б вже щось вміти. Смішно це читати від людини, яка сама не одразу стала успішною в маркетингу, і не одразу чогось досягла. Ну але вже ж грошей заробив, то можна і до молодих амбітних людей ставитись як до непотребу. Класична поведінка «успішних» і талановитих, що тут ще додати. Але більшість героїв все ж налаштовані позитивно до читача, і з їхніх слів можна взяти собі якусь невеличку мотивацію. В кожному розділі є кілька творчих завдань, які можна виконувати навіть якщо читач глобально не націлений на творчість, а просто хочеться попрактикувати якусь цікаву діяльність. Книга дійсно призначена більше для підлітків, які «не мають зеленого поняття», куди рухатись після ЗНО. Не можу сказати, що шкодую, що її не було під час того, як я навчалась, бо я завжди знала, ким хочу бути, але знаю, що не всім так пощастило. Мені, наприклад, найбільше сподобався розділ «карта професій», де трохи детальніше розбирається варіативність напрямків в тому чи іншому творчому секторі. Також книга дуже круто і яскраво оформлена, містить багато ілюстрацій, але свіжа фарба після друку смерділа просто огидно (напевно, фарба дешева, бо є повно книг з такою ж кількістю ілюстрацій, які нормально пахнуть), перші кілька днів я не могла навіть підійти до неї, благо, з часом вивітрилось.
Де була ця книга, коли я вступала до університету?
Вона однозначно потрібна всім підліткам, які розмірковують, із якою ж професією пов'язати своє життя.
У книзі йдеться про 13 сфер: архітектура, відеоігри, дизайн, ІТ, кіно, книговидання, крафт, мода, театр, медіа, музика, мистецтво та реклама й маркетинг. Про кожну з них розповідає професіонал своєї справи, людина, яка досягла успіху на цій ниві. Зокрема, герої книги діляться, як вони додали свій шлях, які були переживання та перешкоди і врешті, яка нині ця сфера - які вимоги, правила, знання та можливості вона дає. Цікаво, що деякі герої кажуть одне, а деякі - інше. Це говорить про те, що кожна сфера різна й по-своєму особлива.
Практично кожен герой починає свою розповідь зі слів "У дитинстві я мріяв бути... але почав працювати в зовсім іншій сфері". Одні знайшли свою роботу відразу, інші йшли до цього якийсь час. Це говорить про те, що ніколи не пізно кидати те, що не подобається.
Окрім розповідей героїв, тут також є цікаві факти про кожну сферу, перелік професій, які нині затребувані там чи там, творчі та практичні завдання по кожному напряму.
Книжка допоможе по-новому оцінити творчість, талант та практику. Покаже, які є шляхи в житті. А підліткам підкаже, з якою сферою їм буде найбільш цікаво пов'язати життя.
Крім того, вона має дуже гарне оформлення - тут є комікси, ілюстрації, фото, гарні шрифти - вона однозначно приверне увагу. Читати не нудно, адже це про досвід людей, про реальне.
У передмові зазначають, що інтерв'ю з героями не цензерували. Це відчувається. Кожен розповідає цікаво, але усі герої та їхні думки різні.
Мені книга сподобалася. Вона цікава та пізнавальна. Легко читається і сприймається. Інформація подана про реальне життя простою мовою. Когось вона надихне, комусь дає штурхана змінювати своє життя, а перед кимось поставить запитання, на які варто дати відповідь у першу чергу собі.
Гарна книга для підлітків для знайомства з різними творчими професіями. Після кожного розділу є також творчі завдання. Мені ж було цікаво почитати про творчий шлях українських професіоналів/-ок. В них було багато порад, які актуальні в будь-якому віці. Наприклад, те, що не треба просто казати «я швидко вчусь», а вже вчитись, дізнаватись, читати.
Великий недолік - деякі речі будуть неактуальними вже за пару років (чи навіть зараз вже), наприклад, приведені зарплати. Це ж швидко змінюється