👉Мені останнім часом не вдається вільно обирати собі читання. Моєї емпатії не вистачає на все. Український порядок денний превалює. А от читання репортажів про долі самопроголошених республік цілком в нього вписується. Перед нами невизнані історії Нагірного Карабаху, Південної Осетії, Абхазії та Придністров’я.
👉"- Коли увійшли російські війська, я плакала. – каже старенька. Потім вони нам зробили білі пов’язки на шиї – так вони позначали мирних жителів – і сказали: «Бабусю, не хвилюйтеся, ми вас не будемо вбивати»."
Хто знає, той знає, а інші можуть спробувати здогадатися, про який з невизнаних регіонів мова. Якщо не згадувати його поруч з цитатою, то можна припустити, що варіантів у вас може бути декілька. Ну що ж, в цьому і суть.
👉Акцент авторок – на долях простих людей, які або живуть в таких самопроголошених республіках, або біля їх кордонів. І це не могло не викликати у мене скепсис, бо у нас теж живуть «прості люди» і їхні слова часом на голову не налазять.
👉Зачепила історія вірменина, актора, ветерана війни в Карабаху в 90-х, що грав азербайджанця в фільмах про цю війну (добре знає азербайджанську), і отримав тотальне неприйняття від своїх співвітчизників, а його дитина – цькування в школі. Війна безумовно прибирає відтінки і тяжіє до чорно-білого, але я намагалася зрозуміти, чи українці також здатні настільки плутати береги. Роздуми привели мене до невтішного висновку: цькувати українці вміють. Ще й як.
👉Південна Осетія – скільки ж паралелей з Україною. Розмову з міністеркою з примирення Грузії читала з іронією. А як інакше можна сприйняти слова на кшталт: «Для Грузії туризм дуже важливий в економічному плані. Це дуже цікава ситуація. Тому що, з одного боку, країна окупувала території Грузії, але Грузія все одно дозволяє в’їзд туристам з Росії. Я не знаю, чи існує в світі ще подібна ситуація». You’d be surprised. А загалом ти розумієш, що вони теж не знають, що робити.
👉Окрім того, що всі ці розрізнені географічно трагедії об’єднує роль Росії, та є ще дещо спільне. Це відчуття застою. Всі змирилися, життя продовжується. Та можливо попереду ще буде вікно можливостей і люди скористаються нагодою змінити щось в своєму житті.