What do you think?
Rate this book
Людолови. Том 2
Події у другому томі «Людоловів» починають розгортатися через рік після того, як татари викрали кохану гетьмана Петра Сагайдачного Настю Повчанську. Авторка змальовує екзотичний побут Каффи, життя українських невільників, козацькі морські походи та бої, інтриги польської шляхти, сутички й суперечки між старшиною і козаками.
Чи вдасться Сагайдачному відстояти інтереси козацького війська? Яка доля Насті й чи зможе гетьман вирятувати її з неволі?
Читачі мандрують залами дипломатичних переговорів і козацькими поселеннями на Січі, угіддями шляхтича Потоцького й залами палацу турецького султана, поринаючи в історичний колорит епохи XVII століття.
Чи вдасться Сагайдачному відстояти інтереси козацького війська? Яка доля Насті й чи зможе гетьман вирятувати її з неволі?
Читачі мандрують залами дипломатичних переговорів і козацькими поселеннями на Січі, угіддями шляхтича Потоцького й залами палацу турецького султана, поринаючи в історичний колорит епохи XVII століття.
- GenresUkrainian Literature
639 pages, Hardcover
Published January 1, 1992
4 people are currently reading
47 people want to read
Ratings & Reviews
Friends & Following
Create a free account to discover what your friends think of this book!
Community Reviews
Displaying 1 - 4 of 4 reviews
September 25, 2024
Український огляд нижче (Ukrainian language review is below)
This is the second volume of the dilogy, a review of the first can be found HERE.
To a large extent, the second volume is a punishment for all the misfortunes caused to the weaker ones in the first volume and the completion of all the main storylines. Punishment by no means means justice, for example, one of the characters in the first volume, Horpyna, who was captured, sent to Crimea and sold as a wife to a Crimean Tatar fisherman, raised money to ransom her husband Danylo Korzh from captivity on a galleys. Her life does not end with a happy ending when she finally meets him.
The fate of those captured by the Cossacks, especially women, is given more space in this book. The conventional narrative of Ukrainian history includes the capture of Yasir (slaves) from Ukrainian lands (5 million people over two centuries, according to some historians, comparable to estimates of the importation of African slaves to North America), but not the reverse, albeit much smaller process-the capture of “Cossack bread”-prisoners for ransom or sale. I was particularly interested in where they were sold. According to this book, they were sold to the Georgian principalities (Eastern coast of the Black sea), which were then presumably resold to Persia.
In general, the fates of women in this book get much more space than in most historical novels written before, perhaps because the author is a woman. And not only the fates of Ukrainian women, but also e.g. the Crimean Tatar woman Medje, from her wedding to her captivity, her enslavement to a series of masters, and even her journey to Muscovy.
The second layer of the work is worth noting separately, which can be summarized with a classic phrase ‘Power corrupts’. Because, of course, on the surface it is feudal lords and other masters drunk with power, but in reality it is about power as such, which also corrupts the “fighters for the rights of the common people”. This is awesome for a book that was first published in February 1937 in the USSR. However, this did not go unnoticed for the author: first her husband was arrested, and in July 1937 she was arrested on charges of belonging to a counterrevolutionary organization; her books were removed from bookstores and libraries. In September, she was sentenced to five years in prison and five years in exile with the confiscation of all her property.
It is a very powerful epic historical novel. Yes, from time to time there are speeches by “cardboard villains,” whether they are cunning Jesuits, arrogant Polish gentry, or Cossack officers, because the only thing they care about is having serfs to maintain their standard of living. But on the whole, it's high-quality literature.
Це – другий том дилогії, огляд першого можна знайти ТУТ.
Значною мірою другий том то є кари за усі прикрощі заподіяні слабшим у першому томі і завершення усіх основних сюжетних ліній. Кара жодною мірою не означає справедливість, так, наприклад, одна з героїнь першого тому, Горпина, що потрапила у полон у Крим і була продана як дружина кримському татарину-рибалці, збирала гроші на викуп свого чоловіка Данила Коржа до полону, який потрапив на галери. Її життя зовсім не закінчується хепі-ендом, коли вона його нарешті зустріла.
Більше місця у цій книзі отримала доля полонених козаками, особливо жінок. У звичайному наративі української історії є забирання ясиру з українських земель (5 млн осіб за два століття по деяких оцінках істориків, співставно з оцінками завезення африканських рабів у північну Америку), але не зворотній, хоч і значно менший за обсягами процес – захоплення «козацького хлібу» - полонених на викуп або продаж. Мене зокрема цікавило – куди ж продавали? Так от, згідно з цією книжкою, продавали грузинським князівствам, які потім імовірно перепродавали у Персію.
Взагалі, долі жінок у цій книзі значно яскравіші за більшість історичних романів написаних до цього, можливо через те, що автор – жінка. При чому не лише українок, а й татарки Медже, від її весілля до полону, попадання у рабство до низки господарів і навіть її подорож до Московії.
Окремо варто зауважити другий шар твору – майже з класичної фрази щодо Power corrupts. Бо звичайно ж назовні це п’яні владою феодали та інші пани, але насправді це щодо влади як такої, яка скурвлює і «борців за права простого народу», голоти. Що для книги, яка вперше була опублікована у в лютому 1937 року. Правда, це не минулось для авторки – спочатку зареєстровано її чоловіка, а у липні 1937 року її заарештували за звинуваченням у належності до контрреволюційної організації, її книги вилучили з книгарень і бібліотек. У вересні її засудили до п'яти років тюремного ув’язнення та п'яти років заслання з конфіскацією всього майна.
Дуже потужний епічний історичний роман. Так, час від часу є промови «картонних злодіїв», будь до хитрі ієзуїти, чванлива польська шляхта чи козацька старшина, бо єдине, що їх усіх хвилює, то аби були кріпосні для підтримки їхнього рівня життя. Але в цілому – якісна література.
This is the second volume of the dilogy, a review of the first can be found HERE.
To a large extent, the second volume is a punishment for all the misfortunes caused to the weaker ones in the first volume and the completion of all the main storylines. Punishment by no means means justice, for example, one of the characters in the first volume, Horpyna, who was captured, sent to Crimea and sold as a wife to a Crimean Tatar fisherman, raised money to ransom her husband Danylo Korzh from captivity on a galleys. Her life does not end with a happy ending when she finally meets him.
The fate of those captured by the Cossacks, especially women, is given more space in this book. The conventional narrative of Ukrainian history includes the capture of Yasir (slaves) from Ukrainian lands (5 million people over two centuries, according to some historians, comparable to estimates of the importation of African slaves to North America), but not the reverse, albeit much smaller process-the capture of “Cossack bread”-prisoners for ransom or sale. I was particularly interested in where they were sold. According to this book, they were sold to the Georgian principalities (Eastern coast of the Black sea), which were then presumably resold to Persia.
In general, the fates of women in this book get much more space than in most historical novels written before, perhaps because the author is a woman. And not only the fates of Ukrainian women, but also e.g. the Crimean Tatar woman Medje, from her wedding to her captivity, her enslavement to a series of masters, and even her journey to Muscovy.
The second layer of the work is worth noting separately, which can be summarized with a classic phrase ‘Power corrupts’. Because, of course, on the surface it is feudal lords and other masters drunk with power, but in reality it is about power as such, which also corrupts the “fighters for the rights of the common people”. This is awesome for a book that was first published in February 1937 in the USSR. However, this did not go unnoticed for the author: first her husband was arrested, and in July 1937 she was arrested on charges of belonging to a counterrevolutionary organization; her books were removed from bookstores and libraries. In September, she was sentenced to five years in prison and five years in exile with the confiscation of all her property.
It is a very powerful epic historical novel. Yes, from time to time there are speeches by “cardboard villains,” whether they are cunning Jesuits, arrogant Polish gentry, or Cossack officers, because the only thing they care about is having serfs to maintain their standard of living. But on the whole, it's high-quality literature.
Це – другий том дилогії, огляд першого можна знайти ТУТ.
Значною мірою другий том то є кари за усі прикрощі заподіяні слабшим у першому томі і завершення усіх основних сюжетних ліній. Кара жодною мірою не означає справедливість, так, наприклад, одна з героїнь першого тому, Горпина, що потрапила у полон у Крим і була продана як дружина кримському татарину-рибалці, збирала гроші на викуп свого чоловіка Данила Коржа до полону, який потрапив на галери. Її життя зовсім не закінчується хепі-ендом, коли вона його нарешті зустріла.
Більше місця у цій книзі отримала доля полонених козаками, особливо жінок. У звичайному наративі української історії є забирання ясиру з українських земель (5 млн осіб за два століття по деяких оцінках істориків, співставно з оцінками завезення африканських рабів у північну Америку), але не зворотній, хоч і значно менший за обсягами процес – захоплення «козацького хлібу» - полонених на викуп або продаж. Мене зокрема цікавило – куди ж продавали? Так от, згідно з цією книжкою, продавали грузинським князівствам, які потім імовірно перепродавали у Персію.
Взагалі, долі жінок у цій книзі значно яскравіші за більшість історичних романів написаних до цього, можливо через те, що автор – жінка. При чому не лише українок, а й татарки Медже, від її весілля до полону, попадання у рабство до низки господарів і навіть її подорож до Московії.
Окремо варто зауважити другий шар твору – майже з класичної фрази щодо Power corrupts. Бо звичайно ж назовні це п’яні владою феодали та інші пани, але насправді це щодо влади як такої, яка скурвлює і «борців за права простого народу», голоти. Що для книги, яка вперше була опублікована у в лютому 1937 року. Правда, це не минулось для авторки – спочатку зареєстровано її чоловіка, а у липні 1937 року її заарештували за звинуваченням у належності до контрреволюційної організації, її книги вилучили з книгарень і бібліотек. У вересні її засудили до п'яти років тюремного ув’язнення та п'яти років заслання з конфіскацією всього майна.
Дуже потужний епічний історичний роман. Так, час від часу є промови «картонних злодіїв», будь до хитрі ієзуїти, чванлива польська шляхта чи козацька старшина, бо єдине, що їх усіх хвилює, то аби були кріпосні для підтримки їхнього рівня життя. Але в цілому – якісна література.
October 14, 2024
Було б непогано, якби ця книга була в шкільній програмі. Вона неідеальна, звичайно, бо написана майже дев‘яносто років тому, але є в ній багато чіпляючого. Порівняла б навіть з «Війною і миром» за масштабом (пардон май френч).
April 23, 2025
Історичний роман про Петра Сагайдачного та його епоху. Не всі факти у романі достовірні, навіть про реальні історичні постаті, тому треба обов'язково прочитати додадково якесь історичне джерело. Але в будь-якому разі роман вартий прочитання. Усі образи дуже яскаві, гарний опис природи, зивичаїв, побуту, традицій. Тут і татарське сватання і веслілля, уклад роботи цехів у Речі Посполитій та у Ханстві, взаємини селян та шляхти, боротьба між польською та українською шляхтою, традиції Січі. Ну, і опис історичних постатей та подій: заснування Київського братства, купівля друкарні для Києво-Печерської Лаври та початок друку українських книжок, походи Сагайдачного на Крим та у Чорне море, звільнення невільників та зруйнування Кафи, похід на Москву та Хотинська битва. Поставила 4, а не 5 через викривлення ролі старшин (проглядають ідеї марксизму-ленінізму, як маркер часу, коли писалася книга) та через сумну історію усіх персонажів. Ні, одної тобі істрії зі щасливим кінцем, хоч персонажів у книзі було предостатньо. Це створює трохи депресивний настрій. Але загалом книга дуже цікава. Рекомендую.
October 12, 2024
прекрасний роман. безліч колоритних персонажів і центральний - лідер Сагайдачний, який змушений бути лідером народу, який його не заслуговує. скільки душевних терзань, компромісних рішень, потреби крутитися і між панами і між козаками. сумне життя, але, безперечно, цікаве.
і наш народ тут дуже живий - замучений зусібіч, але незламний.
виписав собі кільканадцять цікавих слів - буду використовувати.
одна з фраз наприкінці просто чудова для підсумку:
"заходяться надсадним плачем немовлята, ніби скаржаться, що народилися на муку і злидні..."
і наш народ тут дуже живий - замучений зусібіч, але незламний.
виписав собі кільканадцять цікавих слів - буду використовувати.
одна з фраз наприкінці просто чудова для підсумку:
"заходяться надсадним плачем немовлята, ніби скаржаться, що народилися на муку і злидні..."
Displaying 1 - 4 of 4 reviews