Книжка української дослідниці про смаки та гастрономію епохи європейського Середньовіччя. Завдяки їй ви дізнаєтесь, які приголомшливі дива кулінарії пішли у небуття, а які приносять нам насолоду й сьогодні.
Чимало корисного про середньовічну їжу і традиції, особливо вразила курка з ртуттю і те, що бренді був жіночими ліками, а оковита походить від aqua vita і однокоріневе зі словом віскі 😃 А, і обід з 10 до 12, я не уявляю як без перекусів дожити влітку до заходу сонця і обіду)
Книга настільки цікава, що я робила її конспект. І розтягувала на подовше. Авторка так добре нанизує і факти про їжу і її соціальні аспекти. І щедро ділиться книгами, які можуть далі стати в пригоді.
Про ідею бенкету і чому стримане середньовіччя дозволяло собі таку розкіш — я в захваті!
Цікаве дослідження практик харчування в Середньовіччі. Теперішні нутриціологи, дієтологи та тренери, напевно, були б неймовірно збентежені, якби середньовічні рецепти повернулись у наш вжиток. Надзвичайно цінно аналізувати їжу, режим харчування, відомі нам продукти та страви, адже така велика прірва між нами й ними, стільки змін та революцій у харчуванні відбулось. Але ще книга цінна, що розвінчує багато стереотипних уявлень про "брудне, обжерливе, гидотне" Середньовіччя. Хоча користувались столовими приборами (або твердим хлібом), дотримувались етикету та боялись переїдати (бо то є Гріх!). А ще майже у кожному рецепті є трояндова вода, цибуля, цукор. А ще вечеря о 23:00 - це норма, дивно їсти раніше. Рекомендую усім, хто хоче більше зануритись у культуру Середньовіччя, а можливо провести експерименти й готувати страви, чи дотримуватись дієти, чи ввести новий режим дня, як це робили у Середньовіччі.
Цікава праця. В деяких моментах не вистачало ілюстрацій. Зокрема, де є словесний опис бенкетів, його складових з картин, предметів, які зберігаються зараз в музеях. Гугл з цим допомагає, звісно. Але краще б наявні в книзі рандомні ілюстрації замінили тими, які безпосередньо дотичні описів. Хоча автор і намагалась розділити розділи про їжу забезпечених людей і звичайних селян та містян - постійно з'їжджала на описи про їжу саме забезпечених верств населення. Воно логічно. Очевидно, що набагато більше можна знайти джерел про панські столи.
Щиро кажучи я би була не проти якби авторка написала цю книжку вдвічі довшою 🫣 Тут розглянуто великий пласт інформації, якщо не помиляюся, на етерах в «10 запитань історику», іноді про особливості середньовічної кухні в дослідниці проскакує, тож дещо спливало у памʼяті. Загально — це неймовірна робота і таких нам треба більше (ширших, а може з інших періодів), бо воно того варте.
Авторка доступно пояснює, що дозволить читати цю книгу не тільки вузькоспеціалізованій аудиторії. Приміток я собі залишила багато. Електронне видання зручне. За це дуже вдячна, хоча не впевнена чи в ньому є усі ілюстрації, які були в паперовій версії (лише моє припущення).