Цікава тематика книжки - початок гітлерівської окупації Львова. Така прорадянська спроба "поміж дощовими краплями" показати щось більше від радянського картонно-героїчного змалювання війни (наприклад, у ній згадується і невеликими штрихами показаний Голокост, хоч не цільно). Тут це війна крізь фокус люмпенів/марґіналів, дрібний пролетаріят, котрі зосереджені навколо шинка на одному з базарчиків Львова. Кілька разів прямо згадуються батяри, і це цікаві незализані, і не зневажливі образи. Адекватнішому сприйняттю написаного сприяє розуміння того, що повість має виразний біографічний елемент, що його автор намагався приховати (та не вдалося) - він якраз і тримав отакий шинок під час війни (і мав балансувати між німецькою військовою владою, маргіналами, колаборантами, підпільниками і провокатрами, націоналістами і комуністами). Після війни репресований радвладою, але по поверненні автор намагався зробити літературну кар'єру. Як і його герої сам був марґіналом, пиячив і пристосовувався. Але й хотів залишити щось по собі. Смашна мова, побутові деталі тощо.