Почути «Асканію-Нову»

by Аліса Гаврильченко, Поліна Дорошенко (Illustrator)

Наприкінці ХІХ століття барон Фальц-Фейн заснував на півдні України заповідник «Асканія-Нова». Невдовзі настали буремні часи: зміни влади, розгул банд у степах, непевність. Саме тоді дівчинка Стефа вирушає в Асканію разом із батьком-біологом — і опиняється у вирі подій. Ця книжка — про захопливі пригоди посеред унікальної флори й фауни на складному історичному тлі. Та насамперед — про зближення з природою, пізнання себе й рідних і про те, як із неприйняття народжується віддана дружба.

144 pages, Hardcover

Published January 1, 2021

Reviews

[Darya · Rating 5 out of 5]

Події цієї книжки відбуваються у 1917 році. 13-річна Стефа живе в Києві з батьком-біологом і старшою сестрою. Вона недочуває, тому не ходить в школу, а отримує домашню освіту. Аж раптом до батька приїздить знайомий вчений, який робив був дослідження в Асканії-Новій, і просить продовжити його роботу в заповіднику, бо сам має вирушити в експедицію до Африки. І ось Стефа, якій нудно від самої тільки ідеї полишити Київ заради якогось там зоопарку у степу, мусить вирушити з батьком у Херсон, а звідти - в Асканію.

Я вже казала, як мені подобається, що робить "Портал" в плані репрезентації українського простору, в тому числі в ненав'язливо-екологічному ключі? Ну то скажу ще раз :)
Окрім того, що ця історія сприймається більше як "шматок життя", ніж завершена пригодницька наративна арка (що теж не обов'язково погано, але від літератури для цього вікового сегменту частіше очікуємо більш виразної сюжетної завершеності), тут все дуже добре. Прекрасно змальовано, як поступово міняється ставлення Стефи, яка спершу з типовим для 13-річної підлітки (хоч нинішньої, хоч сторічної давності) протестом проти рішень дорослих не хоче полишати знайомий простір, а згодом знайомиться зі степом і знаходить у ньому велику цінність і навіть ризикує життям, рятуючи тварин. (При цьому природу і тварин змальовано без надмірної казкової персоніфікації. Тварини тут - радше ті, перед ким люди несуть відповідальність, ніж якісь магічні помічники.)
Образ персонажки, яка недочуває, мав би потенціал до ускладення наративної структури і створення ненадійного наратора, але тут цю можливість задіяно лише трохи: оскільки Стефі треба докладати додаткових зусиль до того, що прислухатися, вона періодично відключається від слухання, і згодом якась інформація, яку вона могла би знати (а з нею і читач), виявляється новою. Але зрештою, здається, цей потенціал відкинуто задля того, щоб показати щось інше: те, що в людському суспільстві було помітною вадою, перестає таким бути в природному середовищі.
До того ж, як я зазначила, на дворі 1917 рік, в імперії Тимчасовий уряд, в Києві - Центральна Рада, починаються вітер перемін, який, утім, ще поки можна не помічати за звичним порядком життя в Києві. В степу, звісно, складніше - там банди і донські козаки. А ще притаманні добі ідеї про те, що можна природу, в тому числі людську, перекроїти, новий світ побудувати і нову людину для життя в новому світі. І це може бути цікавою точкою входу для обговорення цього історичного періоду, поки уламки імперії ще не поринули в той хаос збройних протистоянь, який принесуть наступні роки і який - дорослий читач знає - не завершиться нічим хорошим для України і, ймовірно, для персонажів книжки. У комунікації з читачем молодшого підліткового віку тут важливо у правильному місці перервати оповідь. (А ще дорослому читачеві в нинішній історичний момент не вдається не думати про нинішню окупацію території, де Асканія-Нова.)

[Nastivja · Rating 5 out of 5]

Після прочитання книги параноїдально хочеться у наш степ. І як ніколи кортить побачити Асканію Нову.
Дух непевних часів з небезпеками, мінливістю чудово передані у книзі. Й почуття міської дівчинки, яка, не бажаючи, опиняється на природі - теж тут. Як і дружба та проходження неписаного іспиту на "свій-чужий" у новому місці.