Мина Мазайло. Вибрані твори

by Mykola Kulish, Микола Куліш

Пропонуємо увазі читачів вибрані твори Миколи Куліша (1892–1937) — найсамобутнішого українського драматурга ХХ ст., чия творчість довгий час замовчувалась на радянських теренах, але від того не втрачала актуальності. Видання містить чотири п’єси («97», «Мина Мазайло», «Патетична соната», «Маклена Ґраса»).
Книга стане у пригоді студентам, викладачам, широкому колу зацікавлених осіб. Видання може бути використане як навчальний посібник.

Genres: Classics

320 pages, Hardcover

Published January 1, 2020

About the author

Микола Куліш - the most famous Ukrainian playwright of the twentieth century. After his mother’s early death, Kulish spent most of his childhood in orphanages and charity homes. He finished his early education thanks to the financial support of distant acquaintances. He began writing satirical poems and plays as a gymnasium student in Oleshky. After graduating from the gymnasium in Poti (now in Georgia) in 1914, he studied history and philology at Odesa University. Kulish’s university education was interrupted by the outbreak of the First World War. He was conscripted into the Russian Army, took part in military campaigns as an infantry officer in Galicia, Volhynia, and Belarus, and thus came into contact with the Ukrainian national movement. In 1917 Kulish was wounded at the front and discharged. Later that year he served as head of the town council in Oleshky. He participated in the Ukrainian Struggle for Independence (1917–20), organizing a guerrilla regiment to fight the Russian Volunteer Army in Southern Ukraine and distinguishing himself as its commanding officer.

Kulish wrote fourteen plays. Six of them were published during his lifetime. He became famous after the stage success in 1924 of his first play, 97, which is generally considered the beginning of Soviet Ukrainian drama and the first major play written in the USSR as a whole. It was, however, not staged as Kulish had written it, but was censored by first production’s director, Hnat Yura, who changed Kulish’s tragic finale to an ideologically correct, optimistic one. Kulish’s subsequent plays shared similar fates and were heavily censored or banned outright by the Soviet authorities. As a dramatist, Kulish initially devoted his efforts to portraying the postrevolutionary struggle among the peasantry of Southern Ukraine. Besides 97, the plays on that subject included Komuna v stepakh (A Commune in the Steppes, 1925) and, several years later, the final work in his ‘village trilogy’—Proshchai, selo (Farewell, Village, 1933). The Soviet censors forced him not only to revise the latter, but even to rename it Povorot Marka (Marko's Return, 1934), deeming the original title an allusion to the destruction of the traditional Ukrainian village by Soviet collectivization and the Famine-Genocide of 1932–3.

During the second phase of his dramaturgy, Kulish turned to writing comedy and satire. In Otak zahynuv Huska (That’s How Huska Perished, 1925) and Khulii Khuryna (1926), which harked back to Nikolai Gogol’s themes and motifs, he ridiculed the attitudes and prejudices of both prerevolutionary Russian imperial society and of the new Soviet bureaucracy. The culmination of his of demythologization of the Bolshevik revolution was his melodrama Zona (Ergot, 1926), which Kulish later reworked and renamed Zakut (Dead End, 1929). He also wrote a ‘linguistic comedy,’ Myna Mazailo (1929), where, in a manner akin to Molière, he satirized the political and social impact of the Soviet policy of Ukrainization.

During his most productive and creative period as a playwright and close collaborator of Les Kurbas and the Berezil theater, Kulish abandoned the style and tools of traditional, realist dramaturgy. Instead, he experimented with expressionist and avant-garde writing, often combining it with elements of the Ukrainian puppet theater (vertep) and school dramas popular of the seventeenth and eighteenth centuries. His most important trilogy of that period—Narodnii Malakhii (The People's Malakhii, 1927), Patetychna sonata (Sonata pathétique, 1930), and Vichnyi bunt (Eternal Rebellion, 1932)—addresses the stark contradictions between Ukrainian national aspirations and Soviet reality and deals with the inherent conflict between an individual’s aspirations and a society’s principles.

http://www.encyclopediaofukraine.com/...

Reviews

[Olia Tersina · Rating 5 out of 5]

В цій збірці Миколи Куліша є чотири його твори (п'єси): вони різні, але кожен з них має свої ідеї, описує події та відчуття людей у період більшовизму.

Мина Мазайло - найвідоміший його твір, знала його зі школи ще, була на спектаклі у театрі на Подолі в Києві. Прекрасний та динамічний твір, описує боротьбу в сім'ї, яка виникає через зміну прізвища на російське, бо так краще звучить, вигідно для кар'єри і стаєш великорускім чєловєком; в той момент також відбуваються події українізації від совєтів, які ніби виступають за українське, але насправді це все є тимчасовим явищем, щоб заманити більше людей до лав політики партії і насадити свої комуністичні ідеї та принципи, що теж не є позитивно для української культури. Тому українське та українська мова примарні в таких умовах, що автор підкреслює, і намагається показати, що не треба шукати в більшовиках підтримки українського, вона відбувається лише завдяки нашій національній пам'яті.

97 та Патетична соната описують боротьбу між українцями, коли одні підтримують більшовиків та їх ідеї, а інші скептичні щодо всього цього. Автор на конкретних прикладах показує почуття любові, зради, зміни поглядів та втрати ідеї національної свідомості в ті буремні часи.

Маклена Граса - теж чудова п'єса, яка показує, як дівчина Маклена не була готовою миритися з гнітом панівного класу і хотіла боротися проти цього своїми методами, не могла бачити приниження і розуміла, що треба бути більш рішучою, хоч їй всього 13 років. Але вона вірить в ідеї більшовизму, що є примарним явищем, що ще раз нагадує автор словами одного з героїв.

Добре, що у нас є такі чудові класики, але шкода, що совєтська влада їх забрала і нищила їх твори, які несуть глибокі ідеї.

[Ann Spruzhevnik · Rating 4 out of 5]

Завдяки подкасту «Наразі без назви» повертаю собі світ української літератури, витравлюю залишки тьоті Моті із свідомості. Цікаво і сумно водночас, коли вже ми вийдемо з цієї клятої спіралі історії?

[Kate · Rating 3 out of 5]

Мина Мазайло - 4⭐️
97 - 3⭐️
Патетична соната - 3⭐️
Маклена Граса - 3⭐️

[Ivanna · Rating 5 out of 5]

Я не очікувала, що це морально важкі твори.
"Мина Мазайло" це відома комедія, а от "97", "Патетична соната" і "Маклена Граса"...
дійсно видатні драми, які мені були невідомі.
Всі твори такі різні, на різні теми і такі глибокі, чудово підходять для обговорення.
Шкода, що у нас забрали такого видатного драматурга.

[Maria · Rating 5 out of 5]

Класика... У школі я ніби зрозуміла цей твір, але мав минути деякий час, щоб я усвідомила, що проблематика досі актуальна. Обов'язково до прочитання!