Любовні історії

by Kate Chopin, Ігор Астапенко (Translator)

Кейт Шопен – американська письменниця (1851–1904) яскравого таланту, з непростою жіночою і творчою долею: після скандального резонансу від роману «Пробудження», в якому порушувала аж надто дражливе для рабовласницького Півдня питання свободи у його найширшому, філософському розумінні, – її ім’я на довгі роки було несправедливо піддано забуттю. І то було більш ніж жорстоко, позаяк мистецький доробок письменниці – не тільки два талановиті романи, сміливість яких затхле середовище не могло їй простити, – а й понад сто новел, що ними письменниця стала врівень з такими майстрами світової новелістики, як Гі де Мопасcан та О. Генрі..
Тож вкрай перфектно, що, нарешті, в ХХІ столітті, творчість Кет Шопен заступає на своє заслужене місце в скарбниці світової літератури.
Новели Кейт Шопен – це спогади, не стерті часом, про життя рабовласницької Конфедерації з її мораллю, побутом, традиціями, колоритом. Це низка людських історій з їхніми життєвими колізіями, написаних живою, проникливою мовою безпристрасного оповідача, яка вражає до глибини душі.

160 pages, Hardcover

Published January 1, 2021

About the author

Kate Chopin was an American author whose fiction grew out of the complex cultures and contradictions of Louisiana life, and she gradually became one of the most distinctive voices in nineteenth century literature. Raised in a household shaped by strong women of French and Irish heritage, she developed an early love for books and storytelling, and that immersion in language later shaped the quiet precision of her prose. After marrying and moving to New Orleans, then later to the small community of Cloutierville, she absorbed the rhythms, customs, and tensions of Creole and Cajun society, finding in its people the material that would feed both her sympathy and her sharp observational eye. When personal loss left her searching for direction, she began writing with the encouragement of a family friend, discovering not only a therapeutic outlet but a genuine vocation. Within a few years, her stories appeared in major magazines such as The Atlantic Monthly, Vogue, and The Century, where readers encountered her local-color sketches, her portrayals of women navigating desire and constraint, and her nuanced depictions of life in the American South. She published two story collections, Bayou Folk and A Night in Acadie, introducing characters whose emotional lives were depicted with unusual honesty. Her short fiction often explored subjects others avoided, including interracial relationships, female autonomy, and the quiet but powerful inner conflicts of everyday people. That same unflinching quality shaped The Awakening, the novel that would later become her most celebrated work. At the time of its publication, however, its frank treatment of a married woman’s emotional and sensual awakening unsettled many critics, who judged it harshly, yet Chopin continued to write stories that revealed her commitment to portraying women as fully human, with desires and ambitions that stretched beyond the confines of convention. She admired the psychological clarity of Guy de Maupassant, but she pushed beyond his influence to craft a voice that was unmistakably her own, direct yet lyrical, and deeply attuned to the inner lives of her characters. Though some of her contemporaries viewed her themes as daring or even improper, others recognized her narrative skill, and within a decade of her passing she was already being described as a writer of remarkable talent. Her rediscovery in the twentieth century led readers to appreciate how modern her concerns truly were: the struggle for selfhood, the tension between social expectations and private longing, and the resilience of women seeking lives that felt authentically theirs. Today, her stories and novels are widely read, admired for their clarity, emotional intelligence, and the boldness with which they illuminate the complexities of human experience.

Reviews

[Данило Депутат · Rating 3 out of 5]

#любовніісторії — збірка новел американської письменниці Кейт Шопен, випущена київським видавництвом #snowdrop у 2021 році. Нерівномірна, втім подекуди цікава; назва цілком відповідає змісту.
Про невротичне кохання; кохання, що переможе навіть бурю; випадкову зустріч — не хочеться, щоби вона закінчувалася; внутрішню боротьбу між бажанням і манерами; міркування над тим, що дають взаємостосунки…
З новелами, що не сподобалися — також ситуація дивна: вони ніби промайнули легеньким вітерцем не залишивши собі ні сліду. Тому і не можу ніяк їх означити; основна тема — звісно, любов.
Колір літер синій, аби пасувати кольору палітурки, так розумію. Кольорові літери наявні також у психологічному романі Аґати Крісті під псевдонімом Мері Вестмакотт «Розлука навесні», але там палітурка весняна: травнева, я б навіть сказав. Ніжно-зелена, тому і колір літер — відповідний. Такий задум викликає гаму почуттів, але також спричинює звикання протягом читання, і, наприклад, до звичайного кольору, як у романі «Тягар любові» тієї ж таки Мері Вестмакотт доводиться звикати наново.
#любовніісторії також було б цікаво потримати в руках і погортати. Формат, так розумію, — кишеньковий; видався мені зручним для читання на природі два роки тому (читав одну з вищезазначених книжок; нині ж по лісах не походиш.
Але мінус паперових книжок у тому, що за певної кількості вони відчутно займають місце. Цю збірку повністю б не перечитував, а от окремі новели — чом би й ні? Тому особлива подяка за електронну версію.