Оповідання Іди Фінк — історія за історією, розповідь за розповіддю — немовби розгортають перед читачем звичайність і буденність зла й добра. У книжці не знайдемо слова Голокост — бо це окреслення з’явилося щойно після війни. Авторка повертається в той час, коли ще не було мови, здатної назвати те, що відбувається.
Тексти Іди Фінк можна читати як хроніку знищення єврейського світу її рідного Збаража й околиць. «Написані пошепки», ці оповідання повертають жертвам Шоа імена й індивідуальні, неповторні людські риси. Тому творчість письменниці — важливе джерело знання про історію наших міст і містечок. Мінімалізм і гранична точність розповіді переростає в універсальний запис людського досвіду в межових ситуаціях, коли доводиться вибирати між життям та смертю.
Fink writes in Polish, primarily on Holocaust themes. Her stories revolve around the terrible choices that the Jews had to make during the Nazi era and the hardships of Holocaust survivors after the war. -Wikipedia
Книга про Голокост, події розгортаються на українських землях. Читала цю збірку оповідань дуже повільно, бо часто одне займає 3-4-5 сторінок, але, прочитавши його, треба зробити глибокий вдих. Безпосередньо тут не описана жодна жорстока сцена, тут немає смакування болем і авторка не тисне на емоції. Навпаки, все якось так стримано і елегантно, та все прочитується поміж строк. Часто все описується без імен і жодних особливих деталей і це якраз створює ефект масовості. Ти розумієш, що подібна ситуація - типова для того часу, тому імена не важать, а важать скалічені долі. І таких тисячі. Мільйони. Авторка просто прекрасна в короткій прозі. Сподіваюся, що історії вже нашої теперішньої війни хтось збереже так само майстерно, як це зробила Іда Фінк.
3.5 Te opowiadania to nie tylko świadectwo. W większości są też świetnie skonstruowane. Oszczędne ale dobrze dobrane środki, subtelny język, duże wyczucie. Trochę mnie zmęczyły, bo jednak temat bardzo przygnębiający, ale też myślę, że nie powinno się ich czytać w takiej ilości za jednym posiedzeniem. Uderzą jeszcze mocniej dawkowane po jednym.
"Te pripovedi so običajno zelo zapletene, čeprav govorijo o preprostih, nekompliciranih zadevah, polne drobnih, samo na videz nepotrebnih detajlov. Na koncu se izkaže, da je ravno zaradi njih pripoved pridobila plastičnost in izrazitost, postala polna in popolnoma zaključena"