Доки не розкриється брехня

by Тосікадзу Кавагуті

Кажуть, у маленькому кафе «Funiculi Funicula» можна переміститися в часі, якщо забажати... І саме це бажання приводить до нього чотирьох різних людей. Закоханий чоловік із фатальним діагнозом вирішує помандрувати в майбутнє, щоб побачити, яким стане життя коханої без нього... чи все ж таки з ним? Старий детектив шукає змогу повернутися в минуле — для нього це єдиний шанс зробити щасливою свою дружину. А син, що не зміг попрощатися з матір’ю на її похороні, ладен віддати будь-що, аби потрапити в той день, коли вона була ще живою. Так само як і друг загиблого чоловіка, чию доньку він виховував як свою. І тепер у день весілля дівчини він прагне повернути час та подарувати їй можливість побачитися з батьком. Та мандрівки в часі можуть зруйнувати життя. Про це мовчки нагадує жінка, яка незмінно присутня в кафе, — колись вона не зуміла повернутися назад...

208 pages, Hardcover

First published January 1, 2017

Reviews

[Miss Averton · Rating 4 out of 5]

Це було приємне читання за чашкою кави☕️

«Доки не розкриється брехня» сподобалася мені трохи менше, ніж перша книга. Та все ж цікаво було довідатися про подальшу долю персонажів, (особливо працівників кафе).Знайомство з новими було не таким цікавим.

Дратувало тільки часте нагадування правил подорожі в часі та постійне «у попередніх серіях».

[Вита Воронцова · Rating 4 out of 5]

Книга сподобалася. Дуже атмосферна. Всі історії різні та дуже зворушливі. Читається на одному диханні. З мінусів побачила тільки часте повторення автором правил та деяких подій. Хоча в цій частині повторень правил було менше ніж в першій) і це порадувало

[Anna · Rating 5 out of 5]

Цікава книга, з чутливими життєвими історіями відвідувачів кафе, проте трохи не сподобалося забагато повторень одного й того самого... Можливо це просто такий стиль написання, або переклад..

[Alina Гріневич · Rating 3 out of 5]

Чутлива,щемка , повна любові і гіркості водночас... єдине суто суб'єктивно що мені було важко я так і не змогла запам'ятати жодне японське ім'я ...

[TANYA’S ERAS · Rating 4 out of 5]

"Доки не розкриється брехня" Тосікадзу Кавагуті - це захоплива історія, яка розкриває перед нами можливості, які криються за тонкою межею між минулим і майбутнім. У маленькому кафе "Funiculi Funicula" збуваються бажання здійснити подорож у часі. Чотири різні долі, чотири різні мети, але всі вони звертаються до цього кафе, щоб знайти відповіді та змінити свої життя.

Автор майстерно плете сюжет, дозволяючи героям ненадовго повернутися у минуле або заглянути у майбутнє. Історії кохання, розлук, справедливості та невинності переплітаються в цьому магічному світі кафе. Один з героїв бажає змінити майбутнє своєї коханої, інший мріє повернутися в минуле, аби врятувати власне щастя, а третій прагне зустріти свою матір у той момент, коли вона була ще жива.

Проте, разом із можливістю змінити минуле або майбутнє приходять і наслідки. Ця книга нагадує нам, що деякі речі ми можемо лише спостерігати зблизька, але не змінити. Та рішення, які ми приймаємо, можуть вплинути на життя інших людей.

"Доки не розкриється брехня" - це розмірковування про життєві вибори, можливості і наслідки, завернуті в магічну обгортку миті часу. Ця книга заслуговує чотирьох зірок за свій глибокий сюжет і тонкі роздуми про природу людської долі.

[Ruda_sterlet Руда стерлядь · Rating 4 out of 5]

Це друга книжка, як виявилося, перша - «Поки кава не охолоне», але забігаючи на перед, якщо ви також вирішите читати з другої книжки то нічого страшного

Тож, у центрі подій кавʼярня, в якій можна подорожувати у часі. Звичайно, є сурові правила, які при цьому потрібно дотримуватись бо наслідки можуть бути фатальними…

В цю кавʼярню приходять люди, не тільки випити кави, а й зустрітися в минулому або в майбутньому з певною людиною (така подорож можлива тільки один раз). У кожного своя історія, свої демони, які мучать спокій… бо не встиг щось сказати або зробити…

Всі чотири історії написані дуже щиро, моментами на очах були сльози. Після кожної подорожі залишається гіркувато солодкий після смак.

Це гарна книжка на вечір, вона легка, цікава,сповнена любові, доброти, щирості…

Ідеально для осіннього дощового вечора …

[Anastasiia Tanchik · Rating 5 out of 5]

Ця книга ще зворушливіша за першу. Вона так мене розчулила, що я плакала декілька разів. Хоча часто здавалося місцями що вона затягнута, через те що деякі речі постійно повторювалися. Хоча, це дає змогу читати її спокійно тим хто не читав першу, нічого не втрачаючи)
Але думаю це була важлива для мене книга. Вона може допомогти подолати скорботу, точніше втрату близької людини. А також можливо почуття провини. Знайти нові сенсі у житті, можливо. На мене вона справила таке враження надії відчуття що як би погано не було все ще можливо покращиться. Найти сенс жити навіть коли не хочеться - думаю для когось і на це ця книга спроможна)

[Anastasiia Dubenko · Rating 3 out of 5]

2.5 - Продовження《Доки кава не охолоне》. Ця частина не справила такого враження, як перша частина. Ідея цікава, написано доволі меланхолійно, тепло.
Плуталась в іменах, що призвело до мішанини в кінці. В книзі 4 історії, які в кінці сплітаються в одну.

[Mariia Tiurina · Rating 4 out of 5]

3.5/5

Книжки, які ідеально меланхолійно читати в потягах

[Kseniia Herman · Rating 5 out of 5]

Не погана книжка на один вечір. Легко читається, цікавий сюжет

[Daria Gerhard · Rating 5 out of 5]

Чудове продовження першої книги . Такі ж теплі і душевні історії .

[Irene · Rating 4 out of 5]

3,5.
Долі людей пронизані ниткою історії власників кафе. Роздуми про життя і смерть без глибокої філософії. Простий текст, легкий в читанні. Затишне читання на вечір.

[Taniasonce · Rating 4 out of 5]

4,5⭐

[Nina Pukaliak · Rating 3 out of 5]

Не моє!
Мені було місцями нудно читати, місцями не все розуміла! Не захопила.
Напружувало те, що було багато повторень, книга і так на пару сторінок, а ще й повторення. Таке собі….

[Anastasiia · Rating 4 out of 5]

Цю книгу можна вважати продовженням книги "Доки кава не охолоне", хоча можна вважати її і окремим твором. Бо все рівно все пояснили і розказали). В цій частині більше про самих власників кафе, історію привида, та поглиблення дару перенесення у часі, у першій ж були відвідувачі і вся історія крутилась навколо них.

[Наташа Костиря · Rating 4 out of 5]

Як і в першій частині нам розподівають про кафе у якому можна відправитись у подорож в часі. Низка правил досі залишається і за порушення одного з них можна назавжди залишитись привидом. І пані в білому нагадує нам, що нехтувати правилами не слід. 😓

В цій книзі нас чекають 4 подорожі. Кафе таке ж як і в минулій книзі, робітники теж незмінні. Та тепер нам покажуть не тільки подорож у минуле.

Знову щемкі історії про кохання, прощання, смерть, горе, щастя, які нагадують нам про плинність часу. Про те, що ми всі смертні.

Якщо шукаєте книгу на кілька годин чи вечорів, то однозначно беріть.

Щодо моїх вражень, то книга залишила гіркий після смак. Події останніх сторінок мені залишились незрозумілими, але можливо нам дадуть пояснення у наступній книзі серії. Але незважаючи на це мені вона сподобалась і я чекатиму наступну книгу автора ❤️