Найкращі подружки зустрічаються на гойдалці поодаль від школи, щоб обговорити свої секрети. Їм здається, що їхня дружба буде вічною, але 11 клас готує для них чимало випробувань… Романтичній Ангеліні доведеться зняти рожеві окуляри, покласти край аб’юзивним стосункам і розкрити сімейну таємницю. Хіпстерці Кірі — вирішити купу траблів з батьками й уперше довіритися своїм почуттям. Егоїстичній Шуші — дізнатися, наскільки далеко вона може зайти, аби отримати бажане. Хто прийде на гойдалку, їхнє секретне місце зустрічі, після таких подій?
Історія про трьох подружок і їхній випускний клас. Шуша (це таке скорочення від Олександри) - багата дівчинка, якій батьки ні в чому не відмовляють, і вона дуже бісяча й егоцентрична мала, сповнена внутрішньої мізогінії по самі вінця, аже дивно, що в неї є подруги. Ангеліна - дуже добра й ніжна дівчина (так, мене підбішувала саме вона), яка завжди слухається маму і мріє помирити ту з бабусею. І Кіра - моя любімка, дівчина з сім'ї, в якій тато розвиває потенціал аб'юзера, вона переймається питаннями фемінізму й захисту історичної спадщини Києва, завжди намагається впоратися з проблемами сама, щоб не бути слабачкою, доволі злюка. Початок затягував не дуже, але далі ставало краще, особливо тому, що деякі лінії, що починалися доволі стереотипно ("Хочу закохатися цього літа"), згодом повертали у цікавіше русло. Окрім перипетій між трьома подругами і перших стосунків із хлопцями тут доволі багато місця приділялося й стосункам з батьками, точніше переважно з мамами (гарно, бо часто в нашому янг-едалті батьки не фігурують, хоча в житті підлітка вони як ніяк займають ще збіса багато місця). Ще тут є побіжні замальовки любові до Києва, тим, хто гарно знає столицю, певно, приємно читати ці штуки (я ж ні в чому не шарила:D). З не плюсів (це не щоб аж мінуси, тому назву не плюс): стиль часто більше про розказати, а не показати, хотілося більшого занурення в емоцію чи момент тут і зараз; дещо дратували манірні скорочення імен хлопців (Лео-Леонід, Серж-Сергій), ну і трохи дивним видавалося те, що всі героїні найактивніше користуються фейсбуком, бо з мого досвіду спілкування з молодшими вони там навіть не реєструються.
Прекрасна, легко написана книга. На мене справила майже терапевтичний ефект. Без заграння з аудиторією (для старшого шкільного віку), читача поважають й спілкуються на рівних ❤️ Залишу своїй племінниці на літнє читання. Вкотре переконуюсь, що Тетяна Стрижевська - найкраща українська підліткова письменниця. Для мене так точно.
Дуже люблю стиль Тані Стрижевської – легкий, але з тонкими деталями, за якими вловлюєш атмосферу і настрої персонажів. Прочитала на одному дусі – прецікаві історії про людей і їхні таємниці.