Jump to ratings and reviews
Rate this book

Серце міста. Антологія сучасного українського міського фентезі: Збірка оповідань

Rate this book
Коли те, що мешкає в темряві, раптом виходить на світло й дивиться героєві в очі – народжується міське фентезі. Це таємниця співіснування реального світу та химерних істот. Вони проковзують у шпарини відомого й утворюють дивний симбіоз. Незвідане не просто мешкає поруч зі звичайним, воно є проявою прихованої сутності життя. Це шерех таємних трибів світобудови, що раптом стає трохи чутним. Це поєднання містики, часом дуже лячної, та цікавої пригодницької казки. З майже щасливим фіналом…
Перед вами збірка міського фентезі, що об’єднала твори сучасних українських авторів. Їхні герої зазирнули за межі відомого й зробили власні висновки – боротися з незвіданим чи прийняти його та жити поруч.

282 pages, Hardcover

Published January 1, 2021

1 person is currently reading
11 people want to read

About the author

Віталій Геник

18 books6 followers

Ratings & Reviews

What do you think?
Rate this book

Friends & Following

Create a free account to discover what your friends think of this book!

Community Reviews

5 stars
4 (57%)
4 stars
2 (28%)
3 stars
1 (14%)
2 stars
0 (0%)
1 star
0 (0%)
Displaying 1 of 1 review
Profile Image for Тетяна Піскун.
74 reviews2 followers
April 7, 2023
Ця книга в мене вже давно, але ніяк не доходили руки, бо мені обкладинка не подобається. )))
А тут подовгу не було світла, стільки часу для читання знайшлося зразу, та і оповідань якраз захотілося.
Тут автори різні, тож і рівень оповідань відрізняється і суттєво – від таких, що я в цілковитому захопленні залишилася, до тих кількох, які для мене «божечки, навіщо це тут?»
Поглянула, що мені сподобалося найбільше – і є закономірності. Мені, виявляється, подобається усвідомлена співпраця людей і надприродних істот для порятунку чогось важливого, особливо, якщо ще і з врахуванням реальної історії; хоча в одному випадку надприродне – таки супротивник людини, і то дуже небезпечний.
Мій топ: «Серце чорта» (за одне те враження, як від Майдану, коли здавалося, що вже все, поразка, але волю звичайних жителів міста сильно недооцінили), «Директор саду, котрого немає» (за щемку відданість людини своїй справі і те, що рослини з Кременця таки переїжджали в реальності), «Наше місто» (за те, що там і фантастичного допущення – крихточка, а все інше дійсно відбувалося так, що здавалося на той час фантастикою само по собі), «Долеїд озерний» (за цікавезне небезпечне створіння, яке вдалося таки подолати, хоча особа партнера по переписці так і залишилася таємницею).
Displaying 1 of 1 review

Can't find what you're looking for?

Get help and learn more about the design.