What do you think?
Rate this book
Заради майбутнього. Оповідання.
«Ця книга не про ядерну зиму, тотальне винищення людства чи який-небудь інший апокаліпсис. «Заради майбутнього» — це збірка різних історій. Ну, тобто реально різних. Більшість написано задовго до виходу книги, найдавніші — ще 2011-го, і лише три з десяти — «Р61», «Знову і знову» та «Заради майбутнього» — опубліковано вперше. Решта були надруковані у різноманітних колективних збірках і журналах (і щось мені підказує, що мало хто з вас читав їх усі). У збірці є все: горор, техно, містика, гостросоціальні та гумористичні оповідання. Не раз упродовж читання у вас паморочитиметься голова від зміни настрою та темпу оповіді. Але зрештою хороша збірка оповідань, на мою думку, якраз і має вражати своєю неоднаковістю, інакше це вже буде не збірка, а…
Неважливо.
Просто перегорніть першу сторінку і почніть. А я, поки ви читатимете, піду працювати над новим романом…», — Макс Кідрук.
Перелік оповідань, що ввійшли до книги:
Неважливо.
Просто перегорніть першу сторінку і почніть. А я, поки ви читатимете, піду працювати над новим романом…», — Макс Кідрук.
Перелік оповідань, що ввійшли до книги:
304 pages, Kindle Edition
Published May 1, 2020
5 people are currently reading
261 people want to read
About the author
Max Kidruk
29 books2,656 followersMax Kidruk (Ukranian: Макс Кідрук; born April 1, 1984 in Volodymyrets, Rivne region, Ukraine) - popular Ukrainian writer and science popularizer, holds a master’s degree in Energy Engineering. Studied at the National University of Water Management and Nature Resources Use (Rivne, Ukraine), and then was getting a postgraduate education at Kyiv Polytechnic University and Stockholm Royal Institute of Technology. He left both graduate schools in 2009, having decided to become a professional writer.
While living in Stockholm, he started traveling actively, first around Europe, then further abroad. Currently, he has visited more than 35 countries, including Tanzania, Mexico, Ecuador, Peru, China, Chile, Brazil, Angola, Namibia, New Zealand, Indonesia and others. For a while was a travel journalist for a number of Ukrainian magazines. In 2009, was published his first book, a travelogue “Mexican Chronicles. The Story of One Dream” (the second prize of the Ukrainian Literary Award “Coronation of the Word” (2009), the debut of the year from the bookstore chain ‘KS’). Over the next three years, Kidruk published three autobiographical travelogues, “Journey to the Navel of the World” about Easter Island, “Love and Piranhas” about Brazil, and “To Zealand!” on the Egyptian Revolution, Syria and New Zealand. All of them earned reasonable success among the readers. In 2012, Kidruk published the first fiction novel, a sci-fi thriller ”Bot”, dubbed by critics as ‘the first Ukrainian techno-thriller’. Over seven years, “Bot” was republished more than 6 times, the current edition – in November 2019.
Over the next few years, Kidruk was slowly moving from writing techno-thrillers (“The Stronghold”, “The Ruthless Skies”) to more serious dramatic and psychological stories. The sci-fi book “The Inner Side of Dreams” (2016) and the social novel “Godlessness” (2018) were shortlisted for the BBC Book of the Year Award. The novel “Godlessness” remained in the TOP-20 of the bookstore chain “Bookstore E” for 13 weeks, 7 of which held the first position.
In the spring of 2015, in Poland was published currently the only Kidruk’s non-fiction book, “Ja Ukrainiec” (“I, the Ukrainian”). In the book, the author analyzes relations between Ukraine and Russia from the beginning of the liberation war led by Bohdan Khmelnytsky to the events of the Revolution of Dignity (2013-2014) and Russian military intervention in eastern Ukraine.
In 2017, Kidruk amazed the literary community by announcing a large-scale presentation tour with the new novel “Don’t Look Back and Stay Quiet”. The tour covered 100 cities of Ukraine, where almost 140 presentations were made. For this novel the number of printed copies by the beginning of 2019 has exceeded 30 thousand.
In the fall of 2019, Kidruk’s first augmented reality novel “Until the light fades away” was published. In addition to the interactive cover, the mobile application developed specifically for the book includes supplementary storylines, photos of the places where the events of the novel happen, a full diary of one of the characters, and a chat the reader can use to talk with one of the characters. The first print run (12,000 copies) was sold within the period of a month and a half. In the second week of sales, the book held the top spot of the TOP-20 list of the ‘Bookstore E’ network and at the end of 2019 continues to be in the top.
While living in Stockholm, he started traveling actively, first around Europe, then further abroad. Currently, he has visited more than 35 countries, including Tanzania, Mexico, Ecuador, Peru, China, Chile, Brazil, Angola, Namibia, New Zealand, Indonesia and others. For a while was a travel journalist for a number of Ukrainian magazines. In 2009, was published his first book, a travelogue “Mexican Chronicles. The Story of One Dream” (the second prize of the Ukrainian Literary Award “Coronation of the Word” (2009), the debut of the year from the bookstore chain ‘KS’). Over the next three years, Kidruk published three autobiographical travelogues, “Journey to the Navel of the World” about Easter Island, “Love and Piranhas” about Brazil, and “To Zealand!” on the Egyptian Revolution, Syria and New Zealand. All of them earned reasonable success among the readers. In 2012, Kidruk published the first fiction novel, a sci-fi thriller ”Bot”, dubbed by critics as ‘the first Ukrainian techno-thriller’. Over seven years, “Bot” was republished more than 6 times, the current edition – in November 2019.
Over the next few years, Kidruk was slowly moving from writing techno-thrillers (“The Stronghold”, “The Ruthless Skies”) to more serious dramatic and psychological stories. The sci-fi book “The Inner Side of Dreams” (2016) and the social novel “Godlessness” (2018) were shortlisted for the BBC Book of the Year Award. The novel “Godlessness” remained in the TOP-20 of the bookstore chain “Bookstore E” for 13 weeks, 7 of which held the first position.
In the spring of 2015, in Poland was published currently the only Kidruk’s non-fiction book, “Ja Ukrainiec” (“I, the Ukrainian”). In the book, the author analyzes relations between Ukraine and Russia from the beginning of the liberation war led by Bohdan Khmelnytsky to the events of the Revolution of Dignity (2013-2014) and Russian military intervention in eastern Ukraine.
In 2017, Kidruk amazed the literary community by announcing a large-scale presentation tour with the new novel “Don’t Look Back and Stay Quiet”. The tour covered 100 cities of Ukraine, where almost 140 presentations were made. For this novel the number of printed copies by the beginning of 2019 has exceeded 30 thousand.
In the fall of 2019, Kidruk’s first augmented reality novel “Until the light fades away” was published. In addition to the interactive cover, the mobile application developed specifically for the book includes supplementary storylines, photos of the places where the events of the novel happen, a full diary of one of the characters, and a chat the reader can use to talk with one of the characters. The first print run (12,000 copies) was sold within the period of a month and a half. In the second week of sales, the book held the top spot of the TOP-20 list of the ‘Bookstore E’ network and at the end of 2019 continues to be in the top.
Ratings & Reviews
Friends & Following
Create a free account to discover what your friends think of this book!
Community Reviews
Displaying 1 - 30 of 43 reviews
July 3, 2019
"Заради майбутнього" я купувала тільки тому, що автором значиться Максим Кідрук, котрий яскравою зірочкою сяє на небі сучукрліту. Вельми вдячна КСД, що вони надають змогу купувати електронну версію своїх книжок.
Я не впевнена, що хочу розбирати кожне оповідання окремо, тому, мабуть, скажу свою думку більш узагальнено. Кілька оповідань мені сподобалися, хоча вау-ефекта, на жаль, не викликало жодне з них.
Сподобалося те, що подобається у Кідрука завжди. Кріповість, нагнітання, любов до технічних деталей. На хорошому рівні знаходяться й серйозні драматичні моменти.
Окремо хочу відзначити оповідання "Ельвіра". Воно виходило у збірці "Волонтери. Мобілізація добра" і неважко здогадатися, що воно про сучасну війну. Як на мене, то Кідруку добре вдалася ця замальовка, вона викликає емоції, наповнена яскравими персонажами, логічно завершена. Якщо коротко, то ідея цього оповідання: "Ми не можемо чинити як вони, бо не хочемо бути ними".
І не сподобалося мені те, що не подобається завжди. Я не дуже люблю гумор у книжках Макса, мені він якийсь маснуватий і несмішний. Так само, до речі, мені абсолютно не подобаються і тревелоги, з яких почалася його письменницька кар'єра.
Найбільш неприємним для мене стало оповідання "Моя література", де автор, власне, хизується тим, що не читав за програмою в школі, натомість ковтаючи цікаві йому книги. Мене не ображає відраза до програмової літератури, нічого особливого, мене дивує, що з цього можна зліпити предмет гордощів. Також з боку Кідрука не дуже далекоглядно стібатися над заучками, які читали за програмою, але не горіли бажанням допомагати своїм лінивим однокласникам на контрольних. Пане Максе, так вже вийшло, що частина цих заучок тепер читає ваші книжки. Рівень гумору в цьому оповіданні на рівні сторінки анекдотів у газеті "Сумщина". Підозрюю, що воно дуже раннє.
У підсумку, перевівши враження у грубу конкретику, то оповідання "Знову і знову" та "Ельвіра" мені прийшлися до душі; оповідання "Р61", "ДНК. Історія сьома" та "Заради майбутнього" радше сподобалися, але з певними претензіями; а "Трансфер", "Я полечу", "Сюрприз", "Моя література", "Нічиї діти" категорично не зайшли.
Здалося, що романи пану Максу вдаються більше. Цього і буду притримуватися.
Я не впевнена, що хочу розбирати кожне оповідання окремо, тому, мабуть, скажу свою думку більш узагальнено. Кілька оповідань мені сподобалися, хоча вау-ефекта, на жаль, не викликало жодне з них.
Сподобалося те, що подобається у Кідрука завжди. Кріповість, нагнітання, любов до технічних деталей. На хорошому рівні знаходяться й серйозні драматичні моменти.
Окремо хочу відзначити оповідання "Ельвіра". Воно виходило у збірці "Волонтери. Мобілізація добра" і неважко здогадатися, що воно про сучасну війну. Як на мене, то Кідруку добре вдалася ця замальовка, вона викликає емоції, наповнена яскравими персонажами, логічно завершена. Якщо коротко, то ідея цього оповідання: "Ми не можемо чинити як вони, бо не хочемо бути ними".
І не сподобалося мені те, що не подобається завжди. Я не дуже люблю гумор у книжках Макса, мені він якийсь маснуватий і несмішний. Так само, до речі, мені абсолютно не подобаються і тревелоги, з яких почалася його письменницька кар'єра.
Найбільш неприємним для мене стало оповідання "Моя література", де автор, власне, хизується тим, що не читав за програмою в школі, натомість ковтаючи цікаві йому книги. Мене не ображає відраза до програмової літератури, нічого особливого, мене дивує, що з цього можна зліпити предмет гордощів. Також з боку Кідрука не дуже далекоглядно стібатися над заучками, які читали за програмою, але не горіли бажанням допомагати своїм лінивим однокласникам на контрольних. Пане Максе, так вже вийшло, що частина цих заучок тепер читає ваші книжки. Рівень гумору в цьому оповіданні на рівні сторінки анекдотів у газеті "Сумщина". Підозрюю, що воно дуже раннє.
У підсумку, перевівши враження у грубу конкретику, то оповідання "Знову і знову" та "Ельвіра" мені прийшлися до душі; оповідання "Р61", "ДНК. Історія сьома" та "Заради майбутнього" радше сподобалися, але з певними претензіями; а "Трансфер", "Я полечу", "Сюрприз", "Моя література", "Нічиї діти" категорично не зайшли.
Здалося, що романи пану Максу вдаються більше. Цього і буду притримуватися.
November 20, 2022
Як на мене, то зібрати до купи нові оповідання із раніше опублікованими, було не дуже вдалою ідеєю, адже різниця у якості оповідань шалена. Досить прохідні раніше опубліковані та справді кайфові нові.
«Р61» - від нього б сам дядечко Кінг отримав задоволення!
«Заради майбутнього» - оповідання, яке б стало окрасою для книг Блейка Крауча чи Теда Чана.
«Р61» - від нього б сам дядечко Кінг отримав задоволення!
«Заради майбутнього» - оповідання, яке б стало окрасою для книг Блейка Крауча чи Теда Чана.
March 3, 2020
Р61 – 5/5
Знову і знову – 4/5
Трансфер – 4/5
Я полечу! – 3/5
Сюрприз – 3/5
Моя література – 2/5
Ельвіра – 2/5
Нічиї діти – 4/5
ДНК. Історія сьома – 2/5
Заради майбутнього – 4/5
Всього – 3/5
Знову і знову – 4/5
Трансфер – 4/5
Я полечу! – 3/5
Сюрприз – 3/5
Моя література – 2/5
Ельвіра – 2/5
Нічиї діти – 4/5
ДНК. Історія сьома – 2/5
Заради майбутнього – 4/5
Всього – 3/5
April 9, 2019
* перші враження після прочитання *
Неочікувано — ось причина, чому ця книга мені зайшла — думав буду її довго читати. Але ні, "проковтнув", навіть жалів що все скінчилось так швидко (книга читається за день-два). Кожне оповідання, кожна історія — це справжній Кідрук. Помітно його вже відточений стиль, знайома тематика, манера діалогів, оформлення і навіть специфічний гумор. Ідеальна книга для тих, хто хоче почати знайомство з цим автором. Якому, між іншим, 2019 приніс 10 річний ювілей. Вітаю!
Особисто топовим для мене є оповідання про ДНК. Саме такого я і хочу читати Кідрука — науково, доступно, цікаво, про Марс, про майбутнє, про наше українське життя.
Читаючи буде лячно, смішно, сумно і страшно. Краща збірка оповідань цього року.
* враження наступного дня після прочиання *
Ну, поїхали!
Спойлернята, вважайте :)
Перш за все, треба наголосити, що це 12-та книга автора, яку я прочитав. Тому можу з чистою душею вважати себе знавцем його творчості. Попри це, скажу уже банальну річ, останні книги автора почали дрейфувати в сторону гостросоціальної тематики. А це мені не дуже подобається, хоч і не так, щоб аж відмовлятись їх читати. Ні, борони Боже. Просто автор трошки швидше подорослішав до написання таких книг аніж я подорослішав до їх читання :) Тому, купляючи збірку оповідань «Заради майбутнього», яку Макс підготував до свого 10 річного творчого ювілею, я був скептиком. Плюс до всього, в одній зі статей, він сказав що оповідання вмерли. Їх ніхто не читає. Після цих слів я був трошки здивований появою збірки саме оповідань. «Ах ти ж хитрун», думав я роблячи замовлення цієї червоної книжечки.
Такий довгий вступ був потрібен, адже саме з таким багажем емоцій я сідав за читання цієї книги. Іншими словами, я не очікував від неї чогось захмарного. Ну, куплю, почитаю і дізнаюсь, що ж такого там створив відчайдушний підкорювач Мексики.
І сталось чудо – книга просто згоріла в моїх руках. Кожне із десяти оповідань, наче ляпас від Кідрука, переконували в одній штуці – цей чувак все-таки круто пише, навіть коротку прозу. Бо чесно скажу, куплена книга ДНК, так і стоїть на поличці непрочитаною. Але якби я знав який скарб там прихований, бо «ДНК. Історія сьома» (входила в цю нечитану книгу!) виявилась моєю улюбленою з цієї! Боже, це ж Кідрук пише як геніальний Енді, це ж про космос, це про Марс і таке інше. Максе, пиши фантастику – це круть!
Ось.
А щодо інших оповідань, то кожне має свою емоцію, ні, дві емоції: «Р61» – моторошно і лячно; «Знову і знову» – лють і горе; «Трансфер» – легкість і розважливість; «Я полечу!» - Кідрук_муд (лі-та-ки) та дуже весело; «Сюрприз» – наче дивився «Один вдома-2» та відчуття новорічних свят; «Моя література» – ностальгія по школі та «Ого, він пише про себе!?»; «Ельвіра» – СИЛЬНО-АКУТАЛЬНО та «і він каже, що не вміє писати про війну – вміє»; «Нічиї діти» – швидкий жах і міні-вау в кінці, після слів дівчини; «ДНК. Історія сьома» – круть (так, це написав український автор!) і «будь ласка, нехай наступні книги будуть такі ж»; «Заради майбутнього» – привіт «Твердиня» і десь я вже таке читав :)
Одним словом я прочитав цю книгу за кілька днів і вона мені сподобалась.
Раджу.
10/10
Неочікувано — ось причина, чому ця книга мені зайшла — думав буду її довго читати. Але ні, "проковтнув", навіть жалів що все скінчилось так швидко (книга читається за день-два). Кожне оповідання, кожна історія — це справжній Кідрук. Помітно його вже відточений стиль, знайома тематика, манера діалогів, оформлення і навіть специфічний гумор. Ідеальна книга для тих, хто хоче почати знайомство з цим автором. Якому, між іншим, 2019 приніс 10 річний ювілей. Вітаю!
Особисто топовим для мене є оповідання про ДНК. Саме такого я і хочу читати Кідрука — науково, доступно, цікаво, про Марс, про майбутнє, про наше українське життя.
Читаючи буде лячно, смішно, сумно і страшно. Краща збірка оповідань цього року.
* враження наступного дня після прочиання *
Ну, поїхали!
Спойлернята, вважайте :)
Перш за все, треба наголосити, що це 12-та книга автора, яку я прочитав. Тому можу з чистою душею вважати себе знавцем його творчості. Попри це, скажу уже банальну річ, останні книги автора почали дрейфувати в сторону гостросоціальної тематики. А це мені не дуже подобається, хоч і не так, щоб аж відмовлятись їх читати. Ні, борони Боже. Просто автор трошки швидше подорослішав до написання таких книг аніж я подорослішав до їх читання :) Тому, купляючи збірку оповідань «Заради майбутнього», яку Макс підготував до свого 10 річного творчого ювілею, я був скептиком. Плюс до всього, в одній зі статей, він сказав що оповідання вмерли. Їх ніхто не читає. Після цих слів я був трошки здивований появою збірки саме оповідань. «Ах ти ж хитрун», думав я роблячи замовлення цієї червоної книжечки.
Такий довгий вступ був потрібен, адже саме з таким багажем емоцій я сідав за читання цієї книги. Іншими словами, я не очікував від неї чогось захмарного. Ну, куплю, почитаю і дізнаюсь, що ж такого там створив відчайдушний підкорювач Мексики.
І сталось чудо – книга просто згоріла в моїх руках. Кожне із десяти оповідань, наче ляпас від Кідрука, переконували в одній штуці – цей чувак все-таки круто пише, навіть коротку прозу. Бо чесно скажу, куплена книга ДНК, так і стоїть на поличці непрочитаною. Але якби я знав який скарб там прихований, бо «ДНК. Історія сьома» (входила в цю нечитану книгу!) виявилась моєю улюбленою з цієї! Боже, це ж Кідрук пише як геніальний Енді, це ж про космос, це про Марс і таке інше. Максе, пиши фантастику – це круть!
Ось.
А щодо інших оповідань, то кожне має свою емоцію, ні, дві емоції: «Р61» – моторошно і лячно; «Знову і знову» – лють і горе; «Трансфер» – легкість і розважливість; «Я полечу!» - Кідрук_муд (лі-та-ки) та дуже весело; «Сюрприз» – наче дивився «Один вдома-2» та відчуття новорічних свят; «Моя література» – ностальгія по школі та «Ого, він пише про себе!?»; «Ельвіра» – СИЛЬНО-АКУТАЛЬНО та «і він каже, що не вміє писати про війну – вміє»; «Нічиї діти» – швидкий жах і міні-вау в кінці, після слів дівчини; «ДНК. Історія сьома» – круть (так, це написав український автор!) і «будь ласка, нехай наступні книги будуть такі ж»; «Заради майбутнього» – привіт «Твердиня» і десь я вже таке читав :)
Одним словом я прочитав цю книгу за кілька днів і вона мені сподобалась.
Раджу.
10/10
February 15, 2025
Я довго полювала на цю збірку, і нарешті зустріла її у еас в бібліотеці.
Це просто скарб! Це ранній Кідрук ))
У збірку входить декілька раніше виданих і декілька нових оповідань, тут є жахастики, гумор, фантастика та трошки містики, ну все що зазвичай є в творах у Кідрука. Хоча в мене це перша його коротка проза.
З деяких оповідань я просто щиро сміялась вголос, після одного лячно було йти спати і над одним ледь не зломала голлву над формулами та обчисленнями.
Дуже дуже раджу до прочитання!
Це просто скарб! Це ранній Кідрук ))
У збірку входить декілька раніше виданих і декілька нових оповідань, тут є жахастики, гумор, фантастика та трошки містики, ну все що зазвичай є в творах у Кідрука. Хоча в мене це перша його коротка проза.
З деяких оповідань я просто щиро сміялась вголос, після одного лячно було йти спати і над одним ледь не зломала голлву над формулами та обчисленнями.
Дуже дуже раджу до прочитання!
April 19, 2019
Дуже різноманітний набір. "Трансфер", "Моя література" - повний мінус, це щось на кшталт спроби писати школяра, дуже несерйозно виглядає. "Р61" - мабуть декому сподобалось, мені не надто - бракує хоч якоїсь логіки / пояснень. Але мені короткі опводіання Кінга в такому стилі також не сподобались, тому мабуть просто не моє. "Знову і знову", "Я полечу!", "Заради майбутнього" - ОК. От такий-то вінігрет.
П.С. https://en.wikipedia.org/wiki/Lawncha... - епік. І чувак потім motivational speaker-ом працював, ЛОЛ :)
П.С. https://en.wikipedia.org/wiki/Lawncha... - епік. І чувак потім motivational speaker-ом працював, ЛОЛ :)
April 22, 2022
Збірка таких різних і цікавезних оповідань від улюбленого українського письменника Макса Кідрука шалено порадував.
⠀
Трохи про кожен твір:
⠀
🔻“Р61”
⠀
Які тільки обставини не відбуваються в дорозі. Головне, пам'ятати, що не варто з'їжджати з наміченого шляху, бо мало хто чекає на повороті.
⠀
🔻“ЗНОВУ І ЗНОВУ”
⠀
Іноді помста буває дуже гіркою на смак, а випадок – іронічно жартівливий.
⠀
Корисний бонус: розповідь навчить, як уберегтися від шахраїв.
⠀
🔻“ТРАНСФЕР”
⠀
Вел��кий спорт, великі гроші, велика афера!
⠀
Максимально позитивно – клас!
⠀
🔻“Я ПОЛЕЧУ!”
⠀
Коли здіснюються мрії, або чому важливо не помилитись при розрахунку формул.
⠀
Так, це було небезпечно, але так кумедно.
⠀
🔻“СЮРПРИЗ”
⠀
Хвилинка гумору, або як Дід Мороз у скелелази подався.
⠀
🔻“МОЯ ЛІТЕРАТУРА”
⠀
Морський бій на уроках української літератури, чи як звати головного героя у “Борислав сміється”?
⠀
Давно так не реготала, читаючи книгу 😂
⠀
🔻“ЕЛЬВІРА”
⠀
Про жах, яким є війна.
⠀
🔻“НІЧИЇ ДІТИ”
⠀
Фотографії з ароматом смерті.
⠀
🔻“ДНК. ІСТОРІЯ СЬОМА”
⠀
Не важливо, де живуть люди – на Марсі чи на Землі вони все одно залишаються людьми.
⠀
Фантастично реальна історія про те, що закладено у людині і чого не змінити.
⠀
🔻“ЗАРАДИ МАЙБУТНЬОГО”
⠀
Чи можна зробити майбутнє кращим, змінивши минуле?
.
.
.
10 таких несхожих одна на одну історій, кожна з яких сподобалася по-своєму.
⠀
Трохи про кожен твір:
⠀
🔻“Р61”
⠀
Які тільки обставини не відбуваються в дорозі. Головне, пам'ятати, що не варто з'їжджати з наміченого шляху, бо мало хто чекає на повороті.
⠀
🔻“ЗНОВУ І ЗНОВУ”
⠀
Іноді помста буває дуже гіркою на смак, а випадок – іронічно жартівливий.
⠀
Корисний бонус: розповідь навчить, як уберегтися від шахраїв.
⠀
🔻“ТРАНСФЕР”
⠀
Вел��кий спорт, великі гроші, велика афера!
⠀
Максимально позитивно – клас!
⠀
🔻“Я ПОЛЕЧУ!”
⠀
Коли здіснюються мрії, або чому важливо не помилитись при розрахунку формул.
⠀
Так, це було небезпечно, але так кумедно.
⠀
🔻“СЮРПРИЗ”
⠀
Хвилинка гумору, або як Дід Мороз у скелелази подався.
⠀
🔻“МОЯ ЛІТЕРАТУРА”
⠀
Морський бій на уроках української літератури, чи як звати головного героя у “Борислав сміється”?
⠀
Давно так не реготала, читаючи книгу 😂
⠀
🔻“ЕЛЬВІРА”
⠀
Про жах, яким є війна.
⠀
🔻“НІЧИЇ ДІТИ”
⠀
Фотографії з ароматом смерті.
⠀
🔻“ДНК. ІСТОРІЯ СЬОМА”
⠀
Не важливо, де живуть люди – на Марсі чи на Землі вони все одно залишаються людьми.
⠀
Фантастично реальна історія про те, що закладено у людині і чого не змінити.
⠀
🔻“ЗАРАДИ МАЙБУТНЬОГО”
⠀
Чи можна зробити майбутнє кращим, змінивши минуле?
.
.
.
10 таких несхожих одна на одну історій, кожна з яких сподобалася по-своєму.
July 28, 2021
Моє знайомство з творчістю Кідрука почалося з цієї збірки і тепер я не певна, чи хочу його продовжувати. Деякі оповідання дійсно непогані, а деякі...🤦🏻♀️
Не сподобалися моменти зі штучним нагнітанням емоцій на пустому місці, після яких виникало тільки питання "і що?". Та й самі сюжети не зачепили.
Щось я розчарована, видно забагато очікувала.
Не сподобалися моменти зі штучним нагнітанням емоцій на пустому місці, після яких виникало тільки питання "і що?". Та й самі сюжети не зачепили.
Щось я розчарована, видно забагато очікувала.
June 1, 2019
Мабуть найгірша книга автора, яку я прочитав. Хіба одна чи дві історії сподобались.
October 11, 2025
цікаві історії. деякі такі моторошні що досі про них думаю
May 10, 2019
Я давно читаю твори Макса. Останнім часом у мене з ними складні відносини: стиль написання дуже подобається, а самі сюжети не особливо. Але не зважаючи на все поки що купую кожну нову книгу.
"Заради майбутнього" - збірка оповідань, більшість яких вже раніше десь публікувались (я, до речі, жодного з них не читала). Я дуже люблю цей формат, особливо розуміючи наскільки важко написати по справжньому гарне оповідання. І цього разу Макс дуже приємно потішив мене. Оповідання різні, з деяких я іржала як кінь ("Я полечу", "Сюрприз"), деякі налякали ("Р61" і особливо "Нічні діти", Максе, чому діти так тебе лякають?), плакала коли читала "Знову і знову" (на мою думку, найкращий твір у збірці), "Трансфер" дихнув на мене ностальгією по старому Кідрку та його дурнуватим "Навіженим"... Звичайно, не всі оповідання були на 5, але збірка лишила дуже добрий після смак. Рекомендую всім давнім фанатам.
"Заради майбутнього" - збірка оповідань, більшість яких вже раніше десь публікувались (я, до речі, жодного з них не читала). Я дуже люблю цей формат, особливо розуміючи наскільки важко написати по справжньому гарне оповідання. І цього разу Макс дуже приємно потішив мене. Оповідання різні, з деяких я іржала як кінь ("Я полечу", "Сюрприз"), деякі налякали ("Р61" і особливо "Нічні діти", Максе, чому діти так тебе лякають?), плакала коли читала "Знову і знову" (на мою думку, найкращий твір у збірці), "Трансфер" дихнув на мене ностальгією по старому Кідрку та його дурнуватим "Навіженим"... Звичайно, не всі оповідання були на 5, але збірка лишила дуже добрий після смак. Рекомендую всім давнім фанатам.
May 13, 2021
Якщо ви любите коротку прозу - цю збірку варто прочитати. Дуже різножанрові тексти. Думаю, кожен знайде для себе щось до душі.
Мені суб'єктивно вона "зайшла" 50/50. Кілька оповідань дійсно вартісні, вони однозначно залишили слід у моїй свідомості. Деякі просто цікаві. А частина не те, щоб посередні, просто я їх не сприйняв.
Мене зачепили "Знову і знову", "Моя література", "Ельвіра", "ДНК. Історія сьома". Навіть виписав собі з них кілька фрагментів, а це вже добрий знак. :-)
Дякую автору і видавництву!
Мені суб'єктивно вона "зайшла" 50/50. Кілька оповідань дійсно вартісні, вони однозначно залишили слід у моїй свідомості. Деякі просто цікаві. А частина не те, щоб посередні, просто я їх не сприйняв.
Мене зачепили "Знову і знову", "Моя література", "Ельвіра", "ДНК. Історія сьома". Навіть виписав собі з них кілька фрагментів, а це вже добрий знак. :-)
Дякую автору і видавництву!
December 16, 2020
В цілому збірка оповідань, як то кажуть, може бути. Були, що дуже сподобалися ("Ельвіра", "Знову і знову", "Я полечу"), а були цілком несприйнятні, як кусок вирваного тексту з "ДНК". Оповідання з назвою обкладинки занадто зарозуміле, як на мене
June 3, 2023
Максим Кідрук "Заради Майбутнього" (збірка оповідань)
Це моє перше знайомство з цим автором, який більше спеціалізується на великих романах. Тому сформувати цілісну картинку зможу лише з конкретною спеціалізацією Кідрука.
З моєю імпульсивністю і змінами настрою - ця збірка мені дуже сподобалась. Починаю читати жахастик, потім одразу йде гумористичне оповідання, і далі історія про війну. Шок, неприйняття, біль, сум, сльози, радість, страх - це певно найбанальніше речення як можна описати цю збірку.
Тому давайте у формі діалогу поговоримо:
- Чи всі історії тобі сподобались? - Ні
- Які історії я буду ще перечитувати? - "Ельвіра", "Моя література"
- Що можеш порекомендувати (без спойлерів)?
Якщо хочеться ЖАХАСТИКІВ:
1. P61
Мало що може бути на дорозі, вночі, коли ти по радіо чуєш як наближається смерть... Але, напевно, це не свідчить ні про що хороше. Правда ж? Тому руки в ноги і давай драпака.
2. Нічиї діти
Тут, певно, зчитується одвічна нелюбов Кідрука до дітей. Якщо коротко про суть, то це історія про фото з присутністю смерті, якщо довше, то: "Якщо ти почув страшні звуки у невідомому місці, то тікай звідти, а не йди на вірну смерть!!!" Чому у фільмах жахів ніхто не користується цією порадою😡
Якщо хочеться ПОСМІЯТИСЬ:
1. Моя література
Це точно мій фаворит серед гумористичних оповідань. Якщо ви так само не могли терпіти укрліт, а вчителька не розуміла, як можна не цінувати Франка, то ви точно зрозумієте головного героя. Вміти розказати про що твір, прочитавши лише "довідку біз" - це талант, який отримала на уроках укрліт. Саме тому я й з сестрою заснувала літклуб)
2. Я полечу
Це гумор в одній чаші з каплями філософії та суму. Вона вчить, що формули з математики потрібно перевіряти тричі, а для здійснення мрії треба деколи прикласти більше зусиль, ніж бажання.
Якщо хочеться ПОПЛАКАТИ:
1. Знову і знову
Помста подається холодною і післясмак ніколи не є солодким. Це про питання люті, коли втрачаєш рідну людину або можливий спогад з нею.
2. Ельвіра
Мій фаворит серед реалістичних оповідань. Вражена, що Кідрук так якісно змалював період 2014 року. ПТСР у військових ЗСУ, диверсанти, втрата рідних, стан армії та населення окупованих території. Все про теперішні події тільки через призму початку війни в Україні. І основне: "Ми не вони, щоб так діяти...".
Якщо хочеться ФАНТАСТИКИ:
1. ДНК. Історія сьома
Свобода - це відповідальність, особливо, коли мова йде про марсіанські поселення, що хочуть автономності та незалежності. Хах так цікаво як Кідрук, по-перше, зобразив події 2014 року через призму марсіан, а, по-друге, показав, що навіть у 2040, коли всі досліджували космос, росія далі бореться з фашистами😅🤌
2. Заради майбутнього
Це щось на кшталт фільму "Не дивіться вгору", коли якийсь спойлер про майбутнє потрапляє до рук науковців і всі їх виставляють за дурнів. Люди такі люди...
Що НЕ СПОДОБАЛОСЬ:
1. Трансфер
Ну не моє воно. Не смішне і не цікаве. Хоча якщо ви любите футбол, афери та все в такому стилі, то це для вас.
2. Сюрприз
Для мене гумор був на рівні "Дизель шоу" + сюжет у стилі "Один вдома". Таке собі. П'яний Дід Мороз і Снігурочка-проститутка...
Більше відгуків у моєму книжковому блозі інстаграм @snowstorm.anna
Це моє перше знайомство з цим автором, який більше спеціалізується на великих романах. Тому сформувати цілісну картинку зможу лише з конкретною спеціалізацією Кідрука.
З моєю імпульсивністю і змінами настрою - ця збірка мені дуже сподобалась. Починаю читати жахастик, потім одразу йде гумористичне оповідання, і далі історія про війну. Шок, неприйняття, біль, сум, сльози, радість, страх - це певно найбанальніше речення як можна описати цю збірку.
Тому давайте у формі діалогу поговоримо:
- Чи всі історії тобі сподобались? - Ні
- Які історії я буду ще перечитувати? - "Ельвіра", "Моя література"
- Що можеш порекомендувати (без спойлерів)?
Якщо хочеться ЖАХАСТИКІВ:
1. P61
Мало що може бути на дорозі, вночі, коли ти по радіо чуєш як наближається смерть... Але, напевно, це не свідчить ні про що хороше. Правда ж? Тому руки в ноги і давай драпака.
2. Нічиї діти
Тут, певно, зчитується одвічна нелюбов Кідрука до дітей. Якщо коротко про суть, то це історія про фото з присутністю смерті, якщо довше, то: "Якщо ти почув страшні звуки у невідомому місці, то тікай звідти, а не йди на вірну смерть!!!" Чому у фільмах жахів ніхто не користується цією порадою😡
Якщо хочеться ПОСМІЯТИСЬ:
1. Моя література
Це точно мій фаворит серед гумористичних оповідань. Якщо ви так само не могли терпіти укрліт, а вчителька не розуміла, як можна не цінувати Франка, то ви точно зрозумієте головного героя. Вміти розказати про що твір, прочитавши лише "довідку біз" - це талант, який отримала на уроках укрліт. Саме тому я й з сестрою заснувала літклуб)
2. Я полечу
Це гумор в одній чаші з каплями філософії та суму. Вона вчить, що формули з математики потрібно перевіряти тричі, а для здійснення мрії треба деколи прикласти більше зусиль, ніж бажання.
Якщо хочеться ПОПЛАКАТИ:
1. Знову і знову
Помста подається холодною і післясмак ніколи не є солодким. Це про питання люті, коли втрачаєш рідну людину або можливий спогад з нею.
2. Ельвіра
Мій фаворит серед реалістичних оповідань. Вражена, що Кідрук так якісно змалював період 2014 року. ПТСР у військових ЗСУ, диверсанти, втрата рідних, стан армії та населення окупованих території. Все про теперішні події тільки через призму початку війни в Україні. І основне: "Ми не вони, щоб так діяти...".
Якщо хочеться ФАНТАСТИКИ:
1. ДНК. Історія сьома
Свобода - це відповідальність, особливо, коли мова йде про марсіанські поселення, що хочуть автономності та незалежності. Хах так цікаво як Кідрук, по-перше, зобразив події 2014 року через призму марсіан, а, по-друге, показав, що навіть у 2040, коли всі досліджували космос, росія далі бореться з фашистами😅🤌
2. Заради майбутнього
Це щось на кшталт фільму "Не дивіться вгору", коли якийсь спойлер про майбутнє потрапляє до рук науковців і всі їх виставляють за дурнів. Люди такі люди...
Що НЕ СПОДОБАЛОСЬ:
1. Трансфер
Ну не моє воно. Не смішне і не цікаве. Хоча якщо ви любите футбол, афери та все в такому стилі, то це для вас.
2. Сюрприз
Для мене гумор був на рівні "Дизель шоу" + сюжет у стилі "Один вдома". Таке собі. П'яний Дід Мороз і Снігурочка-проститутка...
Більше відгуків у моєму книжковому блозі інстаграм @snowstorm.anna
April 7, 2025
Відверто кажучи, я не є прихильницею збірок, але як можна було пропустити книгу одного із моїх улюблених авторів сучукрліт?
Чи зміг пан Кідрук мене здивувати цією книгою?
Ні, але прихильникам його творчості однозначно її рекомендую!
Розповім коротко про свої враження про кожну історію.
"Р61" - вайб серіалу "Надприродне" і ніби частинка добротного горору. Потішила згадка мого рідного Ніжина.
"Знову і знову" вразила найбільше. Справжня реалістична драма із флером помсти. Чесно, я сиділа у ступорі і серце краялося.
"Трансфер" - смішна і трохи примітивна сценка. Не ��ачепила. Хоча був несподіваний поворот сюжету.
"Я полечу!" довела до сліз від сміху. А реальний прототип вразив. Невже так дійсно можна було?
"Сюрприз" також змусив пролити сльози сміху.
Мене одразу насторожило оголошення про того Санта Клауса.
"Моя література" надихнула поринути у спогади своїх шкільних років і також довела до сліз. Довелося своїм зачитувати найцікавіші моменти, бо поплакати від сміху - святе діло.
"Ельвіра" - до мурах. Боляче, гостро, розпачливо, актуально.
"Нічиї діти" - міні-горор на декілька хвили��.
"ДНК. Історія сьома" - потужна фантастична оповідка, яка дійсно змушувала задуматися про багато речей політичних, етичних, медичних, соціальних. Цікаві думки звучали щодо об'єднання частин країни і що з цього може вийти, про волю, колонії.
Хотіла б прочитати повноцінну книгу на таку тематику.
"Заради майбутнього" - ще одна фантастична розповідь, яка, хоч і була занадто науковою, але усе одно зацікавила. Фінал вразив.
Деякі із оповідань, як мені здалося, є замальовками і були розвинуті у подальші книги.
Моя ціль - прочитати всі роботи Макса Кідрука. Залишилося не так багато. Тішуся, що ще одна його книга додалася до списку.
Чи зміг пан Кідрук мене здивувати цією книгою?
Ні, але прихильникам його творчості однозначно її рекомендую!
Розповім коротко про свої враження про кожну історію.
"Р61" - вайб серіалу "Надприродне" і ніби частинка добротного горору. Потішила згадка мого рідного Ніжина.
"Знову і знову" вразила найбільше. Справжня реалістична драма із флером помсти. Чесно, я сиділа у ступорі і серце краялося.
"Трансфер" - смішна і трохи примітивна сценка. Не ��ачепила. Хоча був несподіваний поворот сюжету.
"Я полечу!" довела до сліз від сміху. А реальний прототип вразив. Невже так дійсно можна було?
"Сюрприз" також змусив пролити сльози сміху.
Мене одразу насторожило оголошення про того Санта Клауса.
"Моя література" надихнула поринути у спогади своїх шкільних років і також довела до сліз. Довелося своїм зачитувати найцікавіші моменти, бо поплакати від сміху - святе діло.
"Ельвіра" - до мурах. Боляче, гостро, розпачливо, актуально.
"Нічиї діти" - міні-горор на декілька хвили��.
"ДНК. Історія сьома" - потужна фантастична оповідка, яка дійсно змушувала задуматися про багато речей політичних, етичних, медичних, соціальних. Цікаві думки звучали щодо об'єднання частин країни і що з цього може вийти, про волю, колонії.
Хотіла б прочитати повноцінну книгу на таку тематику.
"Заради майбутнього" - ще одна фантастична розповідь, яка, хоч і була занадто науковою, але усе одно зацікавила. Фінал вразив.
Деякі із оповідань, як мені здалося, є замальовками і були розвинуті у подальші книги.
Моя ціль - прочитати всі роботи Макса Кідрука. Залишилося не так багато. Тішуся, що ще одна його книга додалася до списку.
September 28, 2024
На половині книжки, думала, що більше однієї-двох зірок не буде, але останні дві історії витягли всю збірку. Це надзвичайно різнопланові історії, від жахів до автобіографії, від хронік війни до наукової фантастики. Найбільше порадували нечувані спойлери до Нові темні віки у оповіді ДНК, а написана вона була задовго до цього опусу. В цілому, рекомендую, щоб оцінити різноплановість Кідрука.
January 18, 2023
Оповідання читаю рідко, але це ж Кідрука ♥ "Знову і знову", "Сюрприз" і "Ельвіра" - це те, що запам'яталося найбільше. Але найсильніше для мене "Знову і знову"-це просто розрив серця... Будьте людьми, бо кожен вчинок має наслідки.
February 19, 2023
Класно, Кідрук та його оповідання (що незвично) - невеликі, але цікаві.
January 6, 2024
Дуже різні за якістю оповідання, але чудово зайшли, щоб відпочити у вихідний.
January 24, 2024
Макс Кідрук, як завжди, майстерно змушує переживати за героїв, пробігтися мурашкам по шкірі, посміятися, а потім знов затамувати подих
Читайте!
PS: а ще тут можна прочитати чернетку Колонії 👀
Читайте!
PS: а ще тут можна прочитати чернетку Колонії 👀
February 20, 2024
Це неймовірна збірка!!!
March 3, 2024
Лише останнє оповідання сподобалось
October 6, 2024
Надзвичайно сподобалися «Знову і знову», «ДНК.Історія сьома» та «Заради майбутнього». Непогані «Р61» та «Ельвіра». «Моя література» — сміх та спогади. Решта оповідань пласкі і не чіпляють.
November 15, 2024
Не великий збірник оповідань смішних, трагічних та просто живих. Найбільше сподобались їоповідання з першох половини книги.
July 31, 2024
Я так люблю творчість Кідрука, що вам і не уявити. Я починав із "Бота" і читаючи його теперішні книги видно як автор виріс і це дуже тішить)
А про збірку нічого поганого не скажу, я посміявся, полякався, подивувався і подумав. Все для гарного вечора. О, прочитав я її таки за один вечір.
А про збірку нічого поганого не скажу, я посміявся, полякався, подивувався і подумав. Все для гарного вечора. О, прочитав я її таки за один вечір.
December 10, 2022
Ця книга приховує багато неочікуваного, захопливого, небанального.
10 оповідань, три з яких опубліковані уперше (і лише одне раніше читане мною).
⠀⠀
⠀Збірка, що умістила в собі спогади, війну, наукову фантастику, підкріплену фізикою (певно, любов до цієї науки в мені не помре ніколи), події в художній обробці автора, жахи. Не дивлячись на усю розмаїтість, серйозність деяких, майже від кожної новели сміялась - заправка гумором вдалась на всі 100.
⠀Також мені до вподоби ота прискіплива точність усіх питань, яких торкається письменник.
⠀
Минуле недосяжне, па. Ми мусимо йти вперед, а не тягнутися за тим, що було.
⠀
⠀Проте Макс, як автор малої прози, не задовільнив мого внутрішнього читача. Інтрига трималась, цікаво було дізнатись, як розгорнуться події далі, але кінцівка "пшик" (не у всіх оповіданнях, але у переважній більшості). А от його романи - то любов навіки.
⠀
Свобода - це велика відповідальність,.. надто цінний матеріал, щоб роздавати її тим, хто не цінує.
10 оповідань, три з яких опубліковані уперше (і лише одне раніше читане мною).
⠀⠀
⠀Збірка, що умістила в собі спогади, війну, наукову фантастику, підкріплену фізикою (певно, любов до цієї науки в мені не помре ніколи), події в художній обробці автора, жахи. Не дивлячись на усю розмаїтість, серйозність деяких, майже від кожної новели сміялась - заправка гумором вдалась на всі 100.
⠀Також мені до вподоби ота прискіплива точність усіх питань, яких торкається письменник.
⠀
Минуле недосяжне, па. Ми мусимо йти вперед, а не тягнутися за тим, що було.
⠀
⠀Проте Макс, як автор малої прози, не задовільнив мого внутрішнього читача. Інтрига трималась, цікаво було дізнатись, як розгорнуться події далі, але кінцівка "пшик" (не у всіх оповіданнях, але у переважній більшості). А от його романи - то любов навіки.
⠀
Свобода - це велика відповідальність,.. надто цінний матеріал, щоб роздавати її тим, хто не цінує.
January 12, 2021
Особисто для мене «Заради майбутнього» Макса Кідрука стала дещо неочікуваною.
Вона контрастно відрізняється від інших книжок автора насамперед тим, що тут зібрані оповідання, а не цілісний роман.
Оповідання реально дуже різні. Вони відрізняються тематикою, обсягом, настроєм, динамікою. Одні викликають моторошні мурахи по тілу, інші - спітнівші долоні, а ще інші - курйозну посмішку. І це все вперемішку.
Багато з них залишають простір для роздумів, мають відкритий фінал. Іноді, це справді лячно.
Трохи важко переключатись між історіями. Наприклад, коли після біографічного смішного випадку на уроці української літератури йде оповідь про війну на Сході.
Не всі історії однаково сподобались чи зачепили, але серед них були ті, які справді сколихнули мою свідомість, принаймні на якийсь час. Схоже, таким і був задум. Тут є оповідання для підняття настрою, для віри в досягнення мрії неможливими способами, для того, щоб згадати, що насправді є цінним, для усвідомлення відповідальності за свої вчинки і для того, щоб волосся ставало дибки від моторошності ситуації.
Думаю, моя улюблена серед опублікованих тут - «Знову і знову». Вона залишила по собі найбільший слід. Принаймні на даний момент мені так здається.
Певно, краще читати їх окремо, щоб краще відчути атмосферу кожного оповідання і насолодитися нею.
Вона контрастно відрізняється від інших книжок автора насамперед тим, що тут зібрані оповідання, а не цілісний роман.
Оповідання реально дуже різні. Вони відрізняються тематикою, обсягом, настроєм, динамікою. Одні викликають моторошні мурахи по тілу, інші - спітнівші долоні, а ще інші - курйозну посмішку. І це все вперемішку.
Багато з них залишають простір для роздумів, мають відкритий фінал. Іноді, це справді лячно.
Трохи важко переключатись між історіями. Наприклад, коли після біографічного смішного випадку на уроці української літератури йде оповідь про війну на Сході.
Не всі історії однаково сподобались чи зачепили, але серед них були ті, які справді сколихнули мою свідомість, принаймні на якийсь час. Схоже, таким і був задум. Тут є оповідання для підняття настрою, для віри в досягнення мрії неможливими способами, для того, щоб згадати, що насправді є цінним, для усвідомлення відповідальності за свої вчинки і для того, щоб волосся ставало дибки від моторошності ситуації.
Думаю, моя улюблена серед опублікованих тут - «Знову і знову». Вона залишила по собі найбільший слід. Принаймні на даний момент мені так здається.
Певно, краще читати їх окремо, щоб краще відчути атмосферу кожного оповідання і насолодитися нею.
December 7, 2022
Я нічого не очікував від цієї збірки, але багато оповідань мені сподобались. Є і смішні і такі, які змушують задуматись. Збірка дуже різноманітна тим і хороша.
November 22, 2025
«Заради майбутнього» - це емоційно сильний і продуманий роман, який залишає після себе відчуття тривалої напруги та роздумів.
Макс Кідрук майстерно поєднав наукові ідеї, психологію та драму, створюючи історію, яка змушує і переживати, і замислюватися про наслідки наших виборів. Особливо сподобалося, як автор будує персонажів: вони живі, справжні й достатньо складні, щоб викликати емпатію. Сюжет розгортається динамічно, з добре витриманим темпом і сильними емоційними моментами. Атмосфера книги тримає в напрузі до самого фіналу, а деякі сцени залишаються в пам’яті надовго. Мені трохи забракло більш глибокого розкриття окремих сюжетних ліній, але це не зіпсувало загального враження. Кідрук вкотре показує, наскільки майстерно він уміє поєднувати науку та людські почуття. Загалом це дуже сильний роман, який точно вартий уваги. Чотири впевнені зірки з п’яти.
Макс Кідрук майстерно поєднав наукові ідеї, психологію та драму, створюючи історію, яка змушує і переживати, і замислюватися про наслідки наших виборів. Особливо сподобалося, як автор будує персонажів: вони живі, справжні й достатньо складні, щоб викликати емпатію. Сюжет розгортається динамічно, з добре витриманим темпом і сильними емоційними моментами. Атмосфера книги тримає в напрузі до самого фіналу, а деякі сцени залишаються в пам’яті надовго. Мені трохи забракло більш глибокого розкриття окремих сюжетних ліній, але це не зіпсувало загального враження. Кідрук вкотре показує, наскільки майстерно він уміє поєднувати науку та людські почуття. Загалом це дуже сильний роман, який точно вартий уваги. Чотири впевнені зірки з п’яти.
May 6, 2019
Збірки оповідань, повістей чи чогось іншого - то не моя тема, від слова "взагалі". Не важливо хто автор, я їх просто не переварюю. Але Кідруку вдалось переконати мене, що збірка оповідань може бути вартою уваги.
До книжки увійшли 10 оповідань, як нових так і раніше публікованих у різних виданнях. І що хочу сказати. На мою скромну опінію в ній можна прослідкувати як ріс Кідрук як автор. Від простої історії про підміну футболіста, до оповідання про те що чекає нас в майбутньому.
А взагалі, це книжка де можна відчути весь спектр емоцій, від страху до всирачки (оповідання Р61 від якого мені реально було лячно) до роздумів про майбутнє (ДНК. Історія сьома, Заради майбутнього) та і про гумор Кідрук не забув (Моя література, Сюрприз, Я полечу!).
До книжки увійшли 10 оповідань, як нових так і раніше публікованих у різних виданнях. І що хочу сказати. На мою скромну опінію в ній можна прослідкувати як ріс Кідрук як автор. Від простої історії про підміну футболіста, до оповідання про те що чекає нас в майбутньому.
А взагалі, це книжка де можна відчути весь спектр емоцій, від страху до всирачки (оповідання Р61 від якого мені реально було лячно) до роздумів про майбутнє (ДНК. Історія сьома, Заради майбутнього) та і про гумор Кідрук не забув (Моя література, Сюрприз, Я полечу!).
Displaying 1 - 30 of 43 reviews