What do you think?
Rate this book
Камінний хрест. Новели
Український письменник-реаліст Василь Стефаник (1871—1936) був новатором у літературі, неперевершеним майстром стислої, драматичної за змістом і глибоко ліричної за звучанням соціально-психологічної новели. Герої творів Василя Стефаника опиняються в межовій ситуації, їхні трагедії новеліст переживає як власні («І все, що я писав, мені боліло»). Письменник уживає покутський діалект, передає живі, як саме життя, образи трагічної дійсності, які неможливо було б відтворити літературною мовою.
До видання увійшли новели зі збірок «Синя книжечка», «Камінний хрест», «Дорога», «Моє слово» та ін. Автор зачіпає теми самотньої старості та трагедії зайвих ротів у бідних селянських родинах («Сама-саміська», «Ангел», «Осінь», «Катруся», «Новина»), еміграції за океан галицького селянства на межі XIX та XX ст. («Камінний хрест») тощо.
Твори В. Стефаника перекладено багатьма мовами світу.
До видання увійшли новели зі збірок «Синя книжечка», «Камінний хрест», «Дорога», «Моє слово» та ін. Автор зачіпає теми самотньої старості та трагедії зайвих ротів у бідних селянських родинах («Сама-саміська», «Ангел», «Осінь», «Катруся», «Новина»), еміграції за океан галицького селянства на межі XIX та XX ст. («Камінний хрест») тощо.
Твори В. Стефаника перекладено багатьма мовами світу.
254 pages, Paperback
First published January 1, 1900
5 people are currently reading
414 people want to read
About the author
Василь Стефаник
30 books14 followersProse writer and political activist. He was a member of the Austrian parliament from 1908 to 1918.
Stefanyk's whole literary output consisted of 59 published novellas, most of them no longer than a couple of pages. In them he showed himself a master of a species of the short story genre, the Stefanyk novella, which is characterized by a succinct and highly dramatic form used to capture single crucial moments in the life of a hero. The dramatic quality of the novellas ensured their being successfully staged as plays by Volodymyr Blavatsky and adapted for film (Kaminnyi khrest, screenplay by Ivan Drach). The heroes of Stefanyk's stories are for the most part peasants from his native Pokuttia. Against the general background of poverty or war (in the later stories) Stefanyk showed his heroes in a universal dilemma, confronting the pain at the heart of existence. Stefanyk concentrated on capturing the turbulence of the soul, the inner agony, which revealed the psychological complexity of the hero. His characterizations were achieved through the speech of the characters. Words spoken became important not only for their meaning, but also for the elements of a story, which throws direct light on the character's emotional state, personality, social position, and degree of literacy. The special blend of the literary Ukrainian and the Pokuttian dialect created a flavor not easily duplicated or translated. Nevertheless, there have been several attempts to translate Stefanyk into Polish, German, and Russian. The French translation La croix de pierre et autres nouvelles appeared in 1975, and the following English translations have appeared: The Stone Cross (1971), Maple Leaves and Other Stories (1988), and some individual stories in anthologies.
Stefanyk's whole literary output consisted of 59 published novellas, most of them no longer than a couple of pages. In them he showed himself a master of a species of the short story genre, the Stefanyk novella, which is characterized by a succinct and highly dramatic form used to capture single crucial moments in the life of a hero. The dramatic quality of the novellas ensured their being successfully staged as plays by Volodymyr Blavatsky and adapted for film (Kaminnyi khrest, screenplay by Ivan Drach). The heroes of Stefanyk's stories are for the most part peasants from his native Pokuttia. Against the general background of poverty or war (in the later stories) Stefanyk showed his heroes in a universal dilemma, confronting the pain at the heart of existence. Stefanyk concentrated on capturing the turbulence of the soul, the inner agony, which revealed the psychological complexity of the hero. His characterizations were achieved through the speech of the characters. Words spoken became important not only for their meaning, but also for the elements of a story, which throws direct light on the character's emotional state, personality, social position, and degree of literacy. The special blend of the literary Ukrainian and the Pokuttian dialect created a flavor not easily duplicated or translated. Nevertheless, there have been several attempts to translate Stefanyk into Polish, German, and Russian. The French translation La croix de pierre et autres nouvelles appeared in 1975, and the following English translations have appeared: The Stone Cross (1971), Maple Leaves and Other Stories (1988), and some individual stories in anthologies.
Ratings & Reviews
Friends & Following
Create a free account to discover what your friends think of this book!
Community Reviews
Displaying 1 - 30 of 32 reviews
May 20, 2020
Надто складна новелла для вивчення в школі, ІМХО.
November 23, 2018
естетське, явно не на масового читача :)
March 14, 2022
Василь Стефаник
Vasyl' Stefanyk (1871 - 1936)
ДІТОЧА ПРИГОДА
(CHILDREN'S ADVENTURE ; діточа (dialectal) = дитяча = children’s)
— Васильку, бери Настю та веди до вуйка; (“Vasyl'ko, take Nastya and lead her to your uncle's ; до вуйка (dialectal) = до дядька = to uncle’s) отуди, стежкою попід ліс, ти знаєш. (there, follow that path by the woods, you know) Але тримай за руку легко, не сіпай, (But hold her by the hand gently and don’t yank her,) вона маленька; (for she’s still very small;) та й не неси, бо ти ще не годен. (and don’t carry her, for you can’t lift her”.)
Сіла, дуже боліло, і лягла. (She sat down, it hurt very much, and she lay down.)
— Васильку, бери Настю та веди до вуйка; отуди, стежкою попід ліс, ти знаєш. Але тримай за руку легко, не сіпай, вона маленька; та й не неси, бо ти ще не годен.
Сіла, дуже боліло, і лягла.
— Ніби я знаю, куда вночі єї провадити? (“Am I suppose to know /as if I knew/ where to lead her at night? ; куда (dialectal) = куди = where to; єї (dialectal) = її = her;) Ви вмирайте, а ми будемо коло вас, аж рано підемо. (You go ahead and die, and we’ll stay by you and then early in the morning we’ll go.”)
Видиш, Насте, куля брінькнула та й убила маму, (“You see, Nastya, a bullet buzzed by and killed mother, ; видиш (dialectal) = бачиш = you see; брінькнула (dialectal) = бренькнула = jingled or buzzed) а ти винна: (and it’s your fault /and you’re guilty/.) чого ти ревіла, як той жовнір хотів маму обіймити? (Why were you crying /roaring/ when the soldier wanted to embrace mother? ; обіймити (dialectal) = обійняти = embrace or hug; жовнір (dialectal) = солдат = soldier) Це тобі що вадило? (Was that going to hurt you, ha?) Утікали-м, а куля свиснула... (We were running away and a bullet whistled… ; утікали-м (dialectal) = ми утікали = we were running away or we ran away) А тепер вже не будеш мати мами, підеш служити... (And now you’re not going to have a mother, and you’ll go to serve…)
— Ніби я знаю, куда вночі єї провадити? Ви вмирайте, а ми будемо коло вас, аж рано підемо.
Видиш, Насте, куля брінькнула та й убила маму, а ти винна: чого ти ревіла, як той жовнір хотів маму обіймити? Це тобі що вадило? Утікали-м, а куля свиснула... А тепер вже не будеш мати мами, підеш служити...
Вже не говорять, вже таки вмерли. (She's not talking anymore, she died already.) Я би тебе міг добре набити тепер, але ти вже сирота. (I could really give you a good spanking now, but you're already an orphan.) Але що така дівка варта? (But what's a girl like you worth?) Як умерла коло нас Іваниха, то єї дівки все голосили: мамко, мамко, де вас шукати, відки вас візирати... (When Ivanykha died near us, then her girls lamented all the time: mother, ma, where are we to look for you, from where will you come to us . . . ; відки (dialectal) =звідки = from where; візирати (dialectal) =визирати = to peer; to look out (for)) А ти не вмієш, а я хлопець, і мені не пасує голосити... (And you don't know how; and I'm a boy and it's not right for me to lament. . .")
Вже не говорять, вже таки вмерли. Я би тебе міг добре набити тепер, але ти вже сирота. Але що така дівка варта? Як умерла коло нас Іваниха, то єї дівки все голосили: мамко, мамко, де вас шукати, відки вас візирати... А ти не вмієш, а я хлопець, і мені не пасує голосити...
Видиш, як восько пускає світло з тамтого боку, як воду з сита, ("Do you see how the army is sending light from the other side; it's like water through a sieve.; восько (dialectal) = військo, армія = army; forces ; тамтого(dialectal) = того = that, over that) бликне — та й зараз видить, де жовнір, та бахне кулев у него, а він зараз лягає, так як мама. (The light /it/ blinks and right away you can see where a soldier is, and bang him with a bullet and he'll lie down like our mother. ; бликати(dialectal)= блимати = to shimmer, to blink ; бахнути = to bang, to hit) Лягай борзо коло мами, бо зараз кулі будуть летіти. (Lie down quickly by your mother, for the bullets will fly right away. ; борзо (dialectal) = швидко= quickly) А чуй, як брінькають... (Hear how they're whistling?")
Видиш, як восько пускає світло з тамтого боку, як воду з сита, бликне — та й зараз видить, де жовнір, та бахне кулев у него, а він зараз лягає, так як мама. Лягай борзо коло мами, бо зараз кулі будуть летіти. А чуй, як брінькають...
А диви, як за Ністром жовніри кулями такими вогневими підкидають, ("Look, look how the soldiers are throwing about fiery bullets there across the Dnister. ; за Ністром (here a mistake) = за Дністром = across the Dnister) шпуриють, але високо, високо, а куля горить, горить, а потім гасне. (But high, so high; and the bullet burns, burns and then it dies. ; шпурити = шпурляти = to throw, to hurl, to chuck) Граютьси ними, о, як їх богато!.. (They're playing with them . . . look how many of them, look." ; граютьси (dialectal) = граються = are playing, play ; богато (dialectal) = багато = a lot of)
А диви, як за Ністром жовніри кулями такими вогневими підкидають, шпуриють, але високо, високо, а куля горить, горить, а потім гасне. Граютьси ними, о, як їх богато!..
Аді, гармата, гу-гу-гу, але вона в люди не стрілєє, лиш у церкви, або в хати, або в школу. ("There, listen to the cannon, boom, boom, boom; but it's not shooting at people, only at churches or houses or schools." ; аді (dialectal) = дивися = look ; стрілєє (dialectal) = стріляє = is shooting, shoots)
Ти гармати аби-с не бояласи. ("You don't have to be afraid of a cannon. ; аби-с не бояласи (dialectal) = щоб не боялася) Куля в неї така, як я, завелика, а колеса як млинські. (It's got a bullet as big as I am, and its wheels arethe size of mill stones.) Але ти нічо незнаєш, ти ще лиш ходити ледви знаєш, то я вмію брикати, як кінь... (But you don't know a thing; you barely know how to walk; but I can trot around like a horse..." ; ледви (dialectal) = ледве = hardly, barely ; брикати = to kick; to buck, to jib)
Аді, гармата, гу-гу-гу, але вона в люди не стрілєє, лиш у церкви, або в хати, або в школу.
Ти гармати аби-с не бояласи. Куля в неї така, як я, завелика, а колеса як млинські. Але ти нічо не знаєш, ти ще лиш ходити ледви знаєш, то я вмію брикати, як кінь...
Ховайси за маму, о, знов пускає світло, але біле, біле, як рантух, ("Hide behind your mother. Oh, again it's sending out lights;so white,so white,white as asheet; ховайси = ховайся ; рантух (dialectal) = покривало = counterpane; sheet) зараз на нас наверне, аді, які ми білі, а вже кулі знов свищуть. (it's going to turn on us right away. See how white we are, and again the bullets whistle.) Овва, як мене куля трафить, то я ляжу коло мами та й умру, а ти сама не трафиш до вуйка. (So what, if a bullet gets me, then I'll lie down next to mother and I'll die, and you won't find your way to uncle all by yourself.) Ліпше най тебе куля вб'є, бо я трафлю сам і дам знати, та вас обоє вуйко поховає. (So better that the bullet kill you, for I know my own way and I'll let uncle know and he'll come and bury both of you." ; най (dialectal) = нехай = let (+ infinitive))
Ховайси за маму, о, знов пускає світло, але біле, біле, як рантух, зараз на нас наверне, аді, які ми білі, а вже кулі знов свищуть. Овва, як мене куля трафить, то я ляжу коло мами та й умру, а ти сама не трафиш до вуйка. Ліпше най тебе куля вб'є, бо я трафлю сам і дам знати, та вас обоє вуйко поховає.
Вже плачеш, ніби то від кулі болить? ("Already you're crying, as if a bullet hurt.) Лиш дзенькне та вівертить діру в грудях, а душа тов дучков утече — та й по вас. (It'll only buzz and drill a hole in your chest, and your soul will escape through that hole and that's the end of you. ; вівертить (dialectal) = вивертить = to screw out; to bore ; тов дучков (dialectal) = тією діркою) То не так як дома, що слабуєш, що горівков натирають... (It's not like at home when you're sick and they have to rub you down with vodka ; слабувати = to be unwell ; горівков (dialectal) = горілкою = with vodka)
Вже плачеш, ніби то від кулі болить? Лиш дзенькне та вівертить діру в грудях, а душа тов дучков утече — та й по вас. То не так як дома, що слабуєш, що горівков натирають...
Їсти хочу, богу дєкувати! ("You want to eat /I want to eat/, thank God! ; дєкувати = дякувати) Я що тобі дам їсти, як нема мами. (And what am I going to give you to eat, when mother's gone?) Най мама дають! Кажи мамі, ану, кажи. (Let mother do it? OK, tell mother, go ahead, tell her to give you food.) А що, говорять мама? (And what does mother say?) Бери, бери за руку, а рука впаде, а що, не казав? (Go ahead, take, take her by the hand, and it'll fall; see, didn't Isay so?) Дурна дівка, душа з мами пішла, а то вона, душа, і говорить, і дає хліба, і б'є... (Stupid girl, thesoul has left mother and it's the soul that talks, and gives bread and spanks ...")
Їсти хочу, богу дєкувати! Я що тобі дам їсти, як нема мами. Най мама дають! Кажи мамі, ану, кажи. А що, говорять мама? Бери, бери за руку, а рука впаде, а що, не казав? Дурна дівка, душа з мами пішла, а то вона, душа, і говорить, і дає хліба, і б'є...
Насте, бігме, буду бити, що я тобі дам їсти? ("Nastya, honest to God, I'm gonna spank you; what am I gonna give you to eat? ; бігме (dialectal) = їй-богу = by God!) Ти дивиси на войну, яка вона файна, а рано аж підемо до вуйка та будемо їсти борщ... (Look at the war; it's really nice, and in the morning we'll go to our uncle and we'll eat borshch ...; дивиси = дивись ; войнa = вiйнa ; файна (dialectal) = хороша = good, nice) Або чекай, відий, мама мають хліб упазусі... (Or wait a minute, mother probably has some bread in her bosom ... ; відий = відай (dialectal) = мабуть, певно = probably) Цить, є хліб у мами у пазусі, на, їж, це-то пажерлива дівка... (Quiet, there'sbread in mother's pocket; here, eat it, you greedy girl. . ." ; пажерлива = ненажерливa = edacious)
Насте, бігме, буду бити, що я тобі дам їсти? Ти дивиси на войну, яка вона файна, а рано аж підемо до вуйка та будемо їсти борщ... Або чекай, відий, мама мають хліб у пазусі... Цить, є хліб у мами у пазусі, на, їж, це-то пажерлива дівка...
Знов пускає рантух, який же біленький, як сніг. ("Again it's sending out the sheet, white like snow.) Йде на нас, о! Насте, а тобі що? (It's coming our way, oh! Nastya, and what happened to you?) Го-го, цілий р��т кервавий і руки? (Why your whole mouth and hands are covered with blood. ; кервавий (dialectal) = кривавий = bloody) Куля тебе застрілила? Ой, сарака Настунька, лягай вже коло мами... що меш робити... (A bullet shot you? Oh, you poor wretch, go ahead, lie down by your mother . . . what else can you do . . ." ; сарака (dialectial) = бідолаха = poor wretch ; меш (dialectal) = маєш)
Знов пускає рантух, який же біленький, як сніг. Йде на нас, о! Насте, а тобі що? Го-го, цілий рот кервавий і руки? Куля тебе застрілила? Ой, сарака Настунька, лягай вже коло мами... що меш робити...
Е, то не куля тебе вбила, то хліб замочивси в крові в мамині пазусі. ("Ech, that wasn't a bullet, that was the bread; it got soaked in blood while it was in mother's bosom. ; замочивси = замочився ; мамині = маминій) А то погана дівка, все їсть, як свиня, о, замазала лице і руки кров'ю... (Boy, you're a dirty girl; you eat everything, like a pig. You smeared your face and hands with blood . . .) Як я тебе рано буду провадити в село таку закровавлену? (And how am I going to lead you through the village in the morning, covered with blood like that?) Ану чекай, я буду йти попри потік з тобов та обмию тебе в такі студені воді, то 'меш ревіти несвоїми голосами, а я ще й наб'ю. (But wait, I'm going to go by the stream and I'll wash you in such a cold water, you'll scream something awful and I'll spank you yet."; тобов = тобою ; в такі студені воді = в такій студеній воді)
Е, то не куля тебе вбила, то хліб замочивси в крові в мамині пазусі. А то погана дівка, все їсть, як свиня, о, замазала лице і руки кров'ю... Як я тебе рано буду провадити в село таку закровавлену? Ану чекай, я буду йти попри потік з тобов та обмию тебе в такі студені воді, то 'меш ревіти не своїми голосами, а я ще й наб'ю.
Вже си наїла, то лягай' коло мами, а я коло тебе, ("Have you finished eating? Then lie down by mother, and I'll lie down by you ; си наїла (dialectal) = наїлася) ти всередині, вовк тебе не з'їсть, спи, а я буду ще дивитиси на войну, (so that you can be in the middle and the wolf won't get you. Sleep and I'll watch the war ... ; дивитиси = дивитися) та й грійси коло мене... (Go ahead, warm yourself by me . . ." ; грійси = грійся)
А може, куля вже і дєдю убила на войні, ("Maybe a bullet has killed father too there in the war, ; дєдя (dialectal) = тато) а може, ще до ранку і мене вб'є, і Настю, (and maybe by morning it'll kill me also, and Nastya,) та й би не було нікого, нікого. (and there'll be nobody left, nobody ...")
Вже си наїла, то лягай' коло мами, а я коло тебе, ти всередині, вовк тебе не з'їсть, спи, а я буду ще дивитиси на войну, та й грійси коло мене...
А може, куля вже і дєдю убила на войні, а може, ще до ранку і мене вб'є, і Настю, та й би не було нікого, нікого.
Заснув. (He fell asleep.) До білого дня біле світляне покривало дрижало над ними і заєдно тікало за Дністер. (Till the white of day, a light cover trembled over him and at the same time ran away over the Dnister. ; заєдно (dialectal) = разом; завжди)
Заснув. До білого дня біле світляне покривало дрижало над ними і заєдно тікало за Дністер.
1916.
Vasyl' Stefanyk (1871 - 1936)
ДІТОЧА ПРИГОДА
(CHILDREN'S ADVENTURE ; діточа (dialectal) = дитяча = children’s)
— Васильку, бери Настю та веди до вуйка; (“Vasyl'ko, take Nastya and lead her to your uncle's ; до вуйка (dialectal) = до дядька = to uncle’s) отуди, стежкою попід ліс, ти знаєш. (there, follow that path by the woods, you know) Але тримай за руку легко, не сіпай, (But hold her by the hand gently and don’t yank her,) вона маленька; (for she’s still very small;) та й не неси, бо ти ще не годен. (and don’t carry her, for you can’t lift her”.)
Сіла, дуже боліло, і лягла. (She sat down, it hurt very much, and she lay down.)
— Васильку, бери Настю та веди до вуйка; отуди, стежкою попід ліс, ти знаєш. Але тримай за руку легко, не сіпай, вона маленька; та й не неси, бо ти ще не годен.
Сіла, дуже боліло, і лягла.
— Ніби я знаю, куда вночі єї провадити? (“Am I suppose to know /as if I knew/ where to lead her at night? ; куда (dialectal) = куди = where to; єї (dialectal) = її = her;) Ви вмирайте, а ми будемо коло вас, аж рано підемо. (You go ahead and die, and we’ll stay by you and then early in the morning we’ll go.”)
Видиш, Насте, куля брінькнула та й убила маму, (“You see, Nastya, a bullet buzzed by and killed mother, ; видиш (dialectal) = бачиш = you see; брінькнула (dialectal) = бренькнула = jingled or buzzed) а ти винна: (and it’s your fault /and you’re guilty/.) чого ти ревіла, як той жовнір хотів маму обіймити? (Why were you crying /roaring/ when the soldier wanted to embrace mother? ; обіймити (dialectal) = обійняти = embrace or hug; жовнір (dialectal) = солдат = soldier) Це тобі що вадило? (Was that going to hurt you, ha?) Утікали-м, а куля свиснула... (We were running away and a bullet whistled… ; утікали-м (dialectal) = ми утікали = we were running away or we ran away) А тепер вже не будеш мати мами, підеш служити... (And now you’re not going to have a mother, and you’ll go to serve…)
— Ніби я знаю, куда вночі єї провадити? Ви вмирайте, а ми будемо коло вас, аж рано підемо.
Видиш, Насте, куля брінькнула та й убила маму, а ти винна: чого ти ревіла, як той жовнір хотів маму обіймити? Це тобі що вадило? Утікали-м, а куля свиснула... А тепер вже не будеш мати мами, підеш служити...
Вже не говорять, вже таки вмерли. (She's not talking anymore, she died already.) Я би тебе міг добре набити тепер, але ти вже сирота. (I could really give you a good spanking now, but you're already an orphan.) Але що така дівка варта? (But what's a girl like you worth?) Як умерла коло нас Іваниха, то єї дівки все голосили: мамко, мамко, де вас шукати, відки вас візирати... (When Ivanykha died near us, then her girls lamented all the time: mother, ma, where are we to look for you, from where will you come to us . . . ; відки (dialectal) =звідки = from where; візирати (dialectal) =визирати = to peer; to look out (for)) А ти не вмієш, а я хлопець, і мені не пасує голосити... (And you don't know how; and I'm a boy and it's not right for me to lament. . .")
Вже не говорять, вже таки вмерли. Я би тебе міг добре набити тепер, але ти вже сирота. Але що така дівка варта? Як умерла коло нас Іваниха, то єї дівки все голосили: мамко, мамко, де вас шукати, відки вас візирати... А ти не вмієш, а я хлопець, і мені не пасує голосити...
Видиш, як восько пускає світло з тамтого боку, як воду з сита, ("Do you see how the army is sending light from the other side; it's like water through a sieve.; восько (dialectal) = військo, армія = army; forces ; тамтого(dialectal) = того = that, over that) бликне — та й зараз видить, де жовнір, та бахне кулев у него, а він зараз лягає, так як мама. (The light /it/ blinks and right away you can see where a soldier is, and bang him with a bullet and he'll lie down like our mother. ; бликати(dialectal)= блимати = to shimmer, to blink ; бахнути = to bang, to hit) Лягай борзо коло мами, бо зараз кулі будуть летіти. (Lie down quickly by your mother, for the bullets will fly right away. ; борзо (dialectal) = швидко= quickly) А чуй, як брінькають... (Hear how they're whistling?")
Видиш, як восько пускає світло з тамтого боку, як воду з сита, бликне — та й зараз видить, де жовнір, та бахне кулев у него, а він зараз лягає, так як мама. Лягай борзо коло мами, бо зараз кулі будуть летіти. А чуй, як брінькають...
А диви, як за Ністром жовніри кулями такими вогневими підкидають, ("Look, look how the soldiers are throwing about fiery bullets there across the Dnister. ; за Ністром (here a mistake) = за Дністром = across the Dnister) шпуриють, але високо, високо, а куля горить, горить, а потім гасне. (But high, so high; and the bullet burns, burns and then it dies. ; шпурити = шпурляти = to throw, to hurl, to chuck) Граютьси ними, о, як їх богато!.. (They're playing with them . . . look how many of them, look." ; граютьси (dialectal) = граються = are playing, play ; богато (dialectal) = багато = a lot of)
А диви, як за Ністром жовніри кулями такими вогневими підкидають, шпуриють, але високо, високо, а куля горить, горить, а потім гасне. Граютьси ними, о, як їх богато!..
Аді, гармата, гу-гу-гу, але вона в люди не стрілєє, лиш у церкви, або в хати, або в школу. ("There, listen to the cannon, boom, boom, boom; but it's not shooting at people, only at churches or houses or schools." ; аді (dialectal) = дивися = look ; стрілєє (dialectal) = стріляє = is shooting, shoots)
Ти гармати аби-с не бояласи. ("You don't have to be afraid of a cannon. ; аби-с не бояласи (dialectal) = щоб не боялася) Куля в неї така, як я, завелика, а колеса як млинські. (It's got a bullet as big as I am, and its wheels arethe size of mill stones.) Але ти нічо незнаєш, ти ще лиш ходити ледви знаєш, то я вмію брикати, як кінь... (But you don't know a thing; you barely know how to walk; but I can trot around like a horse..." ; ледви (dialectal) = ледве = hardly, barely ; брикати = to kick; to buck, to jib)
Аді, гармата, гу-гу-гу, але вона в люди не стрілєє, лиш у церкви, або в хати, або в школу.
Ти гармати аби-с не бояласи. Куля в неї така, як я, завелика, а колеса як млинські. Але ти нічо не знаєш, ти ще лиш ходити ледви знаєш, то я вмію брикати, як кінь...
Ховайси за маму, о, знов пускає світло, але біле, біле, як рантух, ("Hide behind your mother. Oh, again it's sending out lights;so white,so white,white as asheet; ховайси = ховайся ; рантух (dialectal) = покривало = counterpane; sheet) зараз на нас наверне, аді, які ми білі, а вже кулі знов свищуть. (it's going to turn on us right away. See how white we are, and again the bullets whistle.) Овва, як мене куля трафить, то я ляжу коло мами та й умру, а ти сама не трафиш до вуйка. (So what, if a bullet gets me, then I'll lie down next to mother and I'll die, and you won't find your way to uncle all by yourself.) Ліпше най тебе куля вб'є, бо я трафлю сам і дам знати, та вас обоє вуйко поховає. (So better that the bullet kill you, for I know my own way and I'll let uncle know and he'll come and bury both of you." ; най (dialectal) = нехай = let (+ infinitive))
Ховайси за маму, о, знов пускає світло, але біле, біле, як рантух, зараз на нас наверне, аді, які ми білі, а вже кулі знов свищуть. Овва, як мене куля трафить, то я ляжу коло мами та й умру, а ти сама не трафиш до вуйка. Ліпше най тебе куля вб'є, бо я трафлю сам і дам знати, та вас обоє вуйко поховає.
Вже плачеш, ніби то від кулі болить? ("Already you're crying, as if a bullet hurt.) Лиш дзенькне та вівертить діру в грудях, а душа тов дучков утече — та й по вас. (It'll only buzz and drill a hole in your chest, and your soul will escape through that hole and that's the end of you. ; вівертить (dialectal) = вивертить = to screw out; to bore ; тов дучков (dialectal) = тією діркою) То не так як дома, що слабуєш, що горівков натирають... (It's not like at home when you're sick and they have to rub you down with vodka ; слабувати = to be unwell ; горівков (dialectal) = горілкою = with vodka)
Вже плачеш, ніби то від кулі болить? Лиш дзенькне та вівертить діру в грудях, а душа тов дучков утече — та й по вас. То не так як дома, що слабуєш, що горівков натирають...
Їсти хочу, богу дєкувати! ("You want to eat /I want to eat/, thank God! ; дєкувати = дякувати) Я що тобі дам їсти, як нема мами. (And what am I going to give you to eat, when mother's gone?) Най мама дають! Кажи мамі, ану, кажи. (Let mother do it? OK, tell mother, go ahead, tell her to give you food.) А що, говорять мама? (And what does mother say?) Бери, бери за руку, а рука впаде, а що, не казав? (Go ahead, take, take her by the hand, and it'll fall; see, didn't Isay so?) Дурна дівка, душа з мами пішла, а то вона, душа, і говорить, і дає хліба, і б'є... (Stupid girl, thesoul has left mother and it's the soul that talks, and gives bread and spanks ...")
Їсти хочу, богу дєкувати! Я що тобі дам їсти, як нема мами. Най мама дають! Кажи мамі, ану, кажи. А що, говорять мама? Бери, бери за руку, а рука впаде, а що, не казав? Дурна дівка, душа з мами пішла, а то вона, душа, і говорить, і дає хліба, і б'є...
Насте, бігме, буду бити, що я тобі дам їсти? ("Nastya, honest to God, I'm gonna spank you; what am I gonna give you to eat? ; бігме (dialectal) = їй-богу = by God!) Ти дивиси на войну, яка вона файна, а рано аж підемо до вуйка та будемо їсти борщ... (Look at the war; it's really nice, and in the morning we'll go to our uncle and we'll eat borshch ...; дивиси = дивись ; войнa = вiйнa ; файна (dialectal) = хороша = good, nice) Або чекай, відий, мама мають хліб упазусі... (Or wait a minute, mother probably has some bread in her bosom ... ; відий = відай (dialectal) = мабуть, певно = probably) Цить, є хліб у мами у пазусі, на, їж, це-то пажерлива дівка... (Quiet, there'sbread in mother's pocket; here, eat it, you greedy girl. . ." ; пажерлива = ненажерливa = edacious)
Насте, бігме, буду бити, що я тобі дам їсти? Ти дивиси на войну, яка вона файна, а рано аж підемо до вуйка та будемо їсти борщ... Або чекай, відий, мама мають хліб у пазусі... Цить, є хліб у мами у пазусі, на, їж, це-то пажерлива дівка...
Знов пускає рантух, який же біленький, як сніг. ("Again it's sending out the sheet, white like snow.) Йде на нас, о! Насте, а тобі що? (It's coming our way, oh! Nastya, and what happened to you?) Го-го, цілий р��т кервавий і руки? (Why your whole mouth and hands are covered with blood. ; кервавий (dialectal) = кривавий = bloody) Куля тебе застрілила? Ой, сарака Настунька, лягай вже коло мами... що меш робити... (A bullet shot you? Oh, you poor wretch, go ahead, lie down by your mother . . . what else can you do . . ." ; сарака (dialectial) = бідолаха = poor wretch ; меш (dialectal) = маєш)
Знов пускає рантух, який же біленький, як сніг. Йде на нас, о! Насте, а тобі що? Го-го, цілий рот кервавий і руки? Куля тебе застрілила? Ой, сарака Настунька, лягай вже коло мами... що меш робити...
Е, то не куля тебе вбила, то хліб замочивси в крові в мамині пазусі. ("Ech, that wasn't a bullet, that was the bread; it got soaked in blood while it was in mother's bosom. ; замочивси = замочився ; мамині = маминій) А то погана дівка, все їсть, як свиня, о, замазала лице і руки кров'ю... (Boy, you're a dirty girl; you eat everything, like a pig. You smeared your face and hands with blood . . .) Як я тебе рано буду провадити в село таку закровавлену? (And how am I going to lead you through the village in the morning, covered with blood like that?) Ану чекай, я буду йти попри потік з тобов та обмию тебе в такі студені воді, то 'меш ревіти несвоїми голосами, а я ще й наб'ю. (But wait, I'm going to go by the stream and I'll wash you in such a cold water, you'll scream something awful and I'll spank you yet."; тобов = тобою ; в такі студені воді = в такій студеній воді)
Е, то не куля тебе вбила, то хліб замочивси в крові в мамині пазусі. А то погана дівка, все їсть, як свиня, о, замазала лице і руки кров'ю... Як я тебе рано буду провадити в село таку закровавлену? Ану чекай, я буду йти попри потік з тобов та обмию тебе в такі студені воді, то 'меш ревіти не своїми голосами, а я ще й наб'ю.
Вже си наїла, то лягай' коло мами, а я коло тебе, ("Have you finished eating? Then lie down by mother, and I'll lie down by you ; си наїла (dialectal) = наїлася) ти всередині, вовк тебе не з'їсть, спи, а я буду ще дивитиси на войну, (so that you can be in the middle and the wolf won't get you. Sleep and I'll watch the war ... ; дивитиси = дивитися) та й грійси коло мене... (Go ahead, warm yourself by me . . ." ; грійси = грійся)
А може, куля вже і дєдю убила на войні, ("Maybe a bullet has killed father too there in the war, ; дєдя (dialectal) = тато) а може, ще до ранку і мене вб'є, і Настю, (and maybe by morning it'll kill me also, and Nastya,) та й би не було нікого, нікого. (and there'll be nobody left, nobody ...")
Вже си наїла, то лягай' коло мами, а я коло тебе, ти всередині, вовк тебе не з'їсть, спи, а я буду ще дивитиси на войну, та й грійси коло мене...
А може, куля вже і дєдю убила на войні, а може, ще до ранку і мене вб'є, і Настю, та й би не було нікого, нікого.
Заснув. (He fell asleep.) До білого дня біле світляне покривало дрижало над ними і заєдно тікало за Дністер. (Till the white of day, a light cover trembled over him and at the same time ran away over the Dnister. ; заєдно (dialectal) = разом; завжди)
Заснув. До білого дня біле світляне покривало дрижало над ними і заєдно тікало за Дністер.
1916.
December 25, 2025
Дуже атмосферний твір, але його прочитання потребує розуміння історичного контексту.
Говоримо про еміграцію тоді і тепер в подкасті Перефарбований лис - https://youtu.be/Ey3WAumH2Ws
Говоримо про еміграцію тоді і тепер в подкасті Перефарбований лис - https://youtu.be/Ey3WAumH2Ws
Read
February 6, 2023— Видиш, стара, наш хрестик? Там є відбито і твоє намено. Не біси, є і моє, і твоє...
May 30, 2022
Не впевнена чи колись раніше читала цей твір чи ні. Але навіть якщо б і читала, розуміння було б не одне і теж. Василь Стефаник родом із (мого) Снятинського району , Івано-Фр області. Написано на нашому діалекті, чітко видно польський вплив. Мені не потрібно було ніякого словника щоб зрозуміти всі слова. Це було одне задоволення, ніби поринула в далеке дитинство, де бабусі отак балакали. 🥰
Мене особливо зачепила тема історії, а саме еміграція..будучи укр емігранткою, добре розумієм зміст, почуття автора..
Заради дітей, старе працьовите подружжя покидає рідну домівку, і відправляються в Канаду..
Опис Іванихи як цілувала поріг і ридала мають глибоке значення. Прощання із сусідами, танці..
Серце розривається від останнього розділу, де вже в дорозі чоловік каже жінці що на камінному хресті, який він залишив, є їхні імена…
Для нього він поховав їх обох живцем…кінець
Тут він залишає читача на одинці із думками…
Для мене це шедевр. 5* не досить щоб оцінити цю роботу.
Одна з Найкращих які коли небудь читала👏🏻👏🏻👏🏻💔
Мене особливо зачепила тема історії, а саме еміграція..будучи укр емігранткою, добре розумієм зміст, почуття автора..
Заради дітей, старе працьовите подружжя покидає рідну домівку, і відправляються в Канаду..
Опис Іванихи як цілувала поріг і ридала мають глибоке значення. Прощання із сусідами, танці..
Серце розривається від останнього розділу, де вже в дорозі чоловік каже жінці що на камінному хресті, який він залишив, є їхні імена…
Для нього він поховав їх обох живцем…кінець
Тут він залишає читача на одинці із думками…
Для мене це шедевр. 5* не досить щоб оцінити цю роботу.
Одна з Найкращих які коли небудь читала👏🏻👏🏻👏🏻💔
February 10, 2023
Жорсткі новели, люті. Мова густа й насичена діалектизмами. Читати обов'язково. Мені "Камінний хрест", до речі, чи не найменше сподобався. Короткі новели більше вразили.
February 26, 2025
цю новелу треба слухати, а не читати, бо вона просто неймовірно гарна, це суцільна насолода для вух. навіть попри те, що не завжди розуміла діалект, я просто насолоджувалася твором
текст має великий та глибокий сенс, дуже класний твір для обговорення!
текст має великий та глибокий сенс, дуже класний твір для обговорення!
January 9, 2023
Метафоричність зашкалює💔
February 25, 2024
дуже майстерно написано
March 2, 2025
Я здуріла
March 10, 2023
Дуже сильна новела, ще в шкільні роки саме вона вбила мені стійкі думки, що я ніколи не зможу переїхати в іншу країну і що дім це не лише твої 4 стіни ❤️🩹
January 6, 2024
Дійсно, для шкільної літератури важкувате оповідання. Але досить життєве. Людина, пропрацювавши все своє життя у полі не може уявити, як їй покинути свою домівку. Назавжди актуальне
July 10, 2022
можливо щоб зрозуміти оповідання більше треба подивитися якісь розбори літературознавців, які можуть більш глибоко проаналізувати твір і розповісти деталі на які на звернули увагу чи вони не важливі. Якщо читати це і не заглиблюватися, то ми побачимо старого чоловіка родина якого наполягає на переїзді до Канади, але якщо копнути глибше, то можна зрозуміти що це та хвиля еміграції українців тільки в образі Івана. Твір написаний мовою, якою розмовляли селяни, він має багато архаїзмів, через це його трохи важко читати, але як на мене це більше вглибитись в той час, в ті звичаї, і ті почуття і потреби селян
May 14, 2021
Так тонко відчувати болючі страждання українського селянина, так описати весь трагізм буття міг лише Стефаник. За 20 років до Канади подалось більше 300 тисяч українців. Не від солодкого життя. Ставили хрест по і на собі та йшли шукати кращої долі. Діалоги з використанням покутського діалекту - просто фонтан мелодики української, ще не спотвореної комуняками мови. Дуже і дуже!
December 14, 2022
як співається(пардон за мову окупанта) "звонкіє звукі жизні: крікі, проклятія, воплі"
голодні діти, що їдять закривавлений хліб, витягнутий з-під ��битої матері, батько, що через злидні втопив молодшу дочку, а старша "відпросилася".брррр
українська література з її стражданнями і болем у всій своїй повноті
хоррор як він є
голодні діти, що їдять закривавлений хліб, витягнутий з-під ��битої матері, батько, що через злидні втопив молодшу дочку, а старша "відпросилася".брррр
українська література з її стражданнями і болем у всій своїй повноті
хоррор як він є
This entire review has been hidden because of spoilers.
March 16, 2018
все було так понятно шо аж страшно
July 30, 2021
Перечитав. Непросте чтиво, і явно не для масового читача. Стефаник ретранслює той трагізм масової еміграції українських селян з галицьких, буковинських та закарпатських сіл (загалом понад 340 тисяч українських селян з цього регіону переселилося «до Гамерики» протягом кінця ХІХ – початку ХХ ст.), причиною якої була малоземельність українських селян та бідність цього регіону Австро-Угорської імперії. Під час навчання у Кракові Стефаник з сумом спостерігав гурти українських селян, які потягами їхали в один кінець – на захід, до портів.
Коли читаєш цей текст, то згадуєш «Йова» Йозеф Рота, у якому також йдеться про тогочасну еміграцію із західноукраїнських земель. Герої «Йова» – євреї, які мешкають потойбіч кордону Австро-Угорської та Російської імперій, і який вони прагнуть перетнути у пошуку кращого життя за океаном. Ротів текст також не сповнений оптимізму. Навіть сама назва дає читачу розуміння, що ця історія розповідає про людину, яку очікують страждання біблійного Йова. І якщо Рот пише про те, що, зрештою, стається з героями там, за океаном, то Стефаник обмежується короткою психологічною (яка пробирає до кісток!) експресіоністською новелою, з позиції рідної землі (горба, на якому головний герой «вік спендив», і який є символом пам’яти про головних героїв – їхньою символічною могилою – «Видиш, стара, наш хрестик? Там є вібито і твоє намено. Не біси, є і моє, і твоє...»). Ми не знаємо, що стається з героями після того, як вони заходять до потягу. Ми лише знаємо, що тут залишається камінний хрест, на якому вибиті їхні імена.
#Стефаник150
Коли читаєш цей текст, то згадуєш «Йова» Йозеф Рота, у якому також йдеться про тогочасну еміграцію із західноукраїнських земель. Герої «Йова» – євреї, які мешкають потойбіч кордону Австро-Угорської та Російської імперій, і який вони прагнуть перетнути у пошуку кращого життя за океаном. Ротів текст також не сповнений оптимізму. Навіть сама назва дає читачу розуміння, що ця історія розповідає про людину, яку очікують страждання біблійного Йова. І якщо Рот пише про те, що, зрештою, стається з героями там, за океаном, то Стефаник обмежується короткою психологічною (яка пробирає до кісток!) експресіоністською новелою, з позиції рідної землі (горба, на якому головний герой «вік спендив», і який є символом пам’яти про головних героїв – їхньою символічною могилою – «Видиш, стара, наш хрестик? Там є вібито і твоє намено. Не біси, є і моє, і твоє...»). Ми не знаємо, що стається з героями після того, як вони заходять до потягу. Ми лише знаємо, що тут залишається камінний хрест, на якому вибиті їхні імена.
#Стефаник150
This entire review has been hidden because of spoilers.
November 14, 2022
История о мужчине и его семье. О проблеме иммиграции из Украины в Канаду, и о том как отец думая о будущем поколении не хотел, чтобы его сыны орали тот горб как он.
Очень сложная как в понимании, так и чтении книга. Тот кто читает на украинском меня поймет, этот слог автора настолько сложный, непонятный и давящий, что приходиться читать вслух ради одного общего понимания истории. Персонажи не показались очень плоскими, но и живыми не являются. Эмоций совершенно никаких не вызвало, и хотелось быстрее перелистнуть страницу, чтобы закрыть книгу. Могу сказать, что это произведение очень актуальное, особенно в современном времени, только вот украинцы уже едут не в Канаду, а в другие страны. Соглашусь, что идея не новая и простая, но она настолько попадает в действительность данного времени, что несмотря на слог и язык автора ты понимаешь - это правда, что мы видим.
Книге я поставила 3/5. Несмотря на популярную и важную тему произведения, оно совершенно не вдохновило и оставило лишь основные знания об истории. Могу советовать данную книгу, ведь иммиграция - это не только актуальная для украинцев тема, но и для других народов и национальностей.
Удачного чтения!
Очень сложная как в понимании, так и чтении книга. Тот кто читает на украинском меня поймет, этот слог автора настолько сложный, непонятный и давящий, что приходиться читать вслух ради одного общего понимания истории. Персонажи не показались очень плоскими, но и живыми не являются. Эмоций совершенно никаких не вызвало, и хотелось быстрее перелистнуть страницу, чтобы закрыть книгу. Могу сказать, что это произведение очень актуальное, особенно в современном времени, только вот украинцы уже едут не в Канаду, а в другие страны. Соглашусь, что идея не новая и простая, но она настолько попадает в действительность данного времени, что несмотря на слог и язык автора ты понимаешь - это правда, что мы видим.
Книге я поставила 3/5. Несмотря на популярную и важную тему произведения, оно совершенно не вдохновило и оставило лишь основные знания об истории. Могу советовать данную книгу, ведь иммиграция - это не только актуальная для украинцев тема, но и для других народов и национальностей.
Удачного чтения!
May 17, 2025
Мова твору може бути досить складною для розуміння, але водночас вона додає йому колориту. Коли я читала «Камінний хрест» у школі, він мені не сподобався, але після того, як мені довелося емігрувати, твір став дуже близьким і зрозумілим. І як би не було важко в Україні, залишаючи її, ти все одно втрачаєш частину себе. Йдеться не лише про абстрактний патріотизм, а про ціле життя, яке доводиться залишити.
April 17, 2023
читаєш цю книгу у школі і не розумієш про що вона. а потім прокидаєшся одного ранку від шуму обстрілів, разом з родиною їдеш з дому... і все починаєш розуміти. і символіку камінного хреста, і страждання персонажів, і все, все, все...
June 5, 2024
Стефаник стабільно крутий і атмосферний. "Камінний хрест" не є моїм улюбленим твором, але є дуже показовим. Варто читати на ряду з іншими, а знайомство почати з чого легшого на сприйняття (суто через мову), проте це — все ще якісно написана книга.
August 23, 2019
Основна проблематика цієї книги існує тільки того, шо в головного героя шиза
August 9, 2022
Коротенька новела з глибоким драматизмом.
December 13, 2022
+ "Моє слово", "Новина", "Марія"
February 14, 2024
«Одна сльоза котилася по лиці, як перла по скалі.»
September 23, 2024
Не погано, але щось таке…
Read
February 11, 2025Сумно й потужно🔥
September 18, 2025
A class reading..
October 20, 2024
Тема данного произведения остаётся актуальной для украинского народа и поныне. Купила книгу только потому, что понравились идея и замысел. Они показались сильными и важными, однако читать было трудно и вовсе неинтересно, так как книга написана не на украинском языке, а на одном из диалектов. Подозреваю, что так говорили (и, скорее всего, до сих пор говорят) в Ивано-Франковске. Перед прочтением необходимо ознакомиться с историческим контекстом, иначе можно недопонять или полностью утратить смысл. Слог тяжёлый и нескладный из-за языковых особенностей, а может быть, и потому, что таков стиль автора.
Displaying 1 - 30 of 32 reviews