36 і 6 катоў вяртаюцца! І цяпер у катоў-танцораў з’явіўся новы талент — драпапіс. Іхныя карціны ўпрыгожылі сцены кавярні гаспадара, але ненадоўга… Адбылося злачынства. Хто возьмецца расследаваць дзіўнае знікненне? Хто раскрые таямніцу васьмі ліпавых дошчачак? 36 і 6 катоў-дэтэктываў бяруцца за справу…
Гали́на Костянти́нівна Вдовиче́нко (*народилась21 червня 1959, Кольський півострів) — українська журналістка та письменниця у 1959 році на Кольському півострові за Полярним колом. У дитинстві разом з родиною часто переїжджала з місця на місце. Навчалась у школах Івано-Франківська, Надвірної, Рави-Руської, Москви, постійно бували у бабусі з дідом у селі Отинія Коломийського району Івано-Франківської області, на батьківщині батька. Закінчила філологічний факультет Львівського національного університету ім. Івана Франка.
Живе у Львові.Працює заступником головного редактора щоденної газети «Високий Замок». Має доньку та сина.
Галина Вдовиченко дебютувала у 2008 році - з романом «Пів’яблука», який вийшов у видавництві «Нора-Друк» (Київ) і став лідером продажів на стенді видавництва під час роботи Львівського Форуму видавців-2008. Перший тираж книжки розійшовся протягом місяця. Відзнаки:
- Спеціальна відзнака конкурсу «Коронація слова-2008» «Вибір видавців» (перша в історії конкурсу) - за роман «Пів’яблука».
- Диплом «Дебют 2008 року» у номінації «Кращий автор» від книготоргової мережі ЕМПІК
- 2-е місце у конкурсі «Найкраща українська книга-2009» за версією читачів та журі тижневика «Кореспондент» (роман «Пів’яблука»).
- Роман «Замок Гербуртів» (Тамдевін») отримав 1-шу премію у номінації «романи» на Всеукраїнському конкурсі романів, п’єс та кіносценаріїв «Коронація слова»-2009.
- Спеціальна відзнака «Гранд-Коронація слова» (роман «Хто такий Ігор?»).
- Перше місце у номінації «Оригінально оформлене та проілюстроване видання» на Міжнародному дитячому фестивалі у Львові (травень 2011), відзнака «Книжкового Левеня» (казкова повість «Мишкові миші»).
- 2-е місце у номінації «Світ дитинства» та 3-є місце у номінації «Мистецтво друку» у національному конкурсі «Краща книга України» (2011), засновник - Держкомтелерадіо України (казкова повість «Мишкові миші»).
- Короткий список Літературної премії Бі-бі-сі-2011. Роман «Бора» - у п’ятірці фіналістів.
- 1-а премія у номінації «прозові твори для дітей» у Всеукраїнському конкурсі романів, п’єс та кіносценаріїв «Коронація слова»-2012 – за казкову повість «Ліга непарних шкарпеток».
Ой як приємно було знову зустрітися з усіма 42 котами і не тільки ними! Перша книга про їх пригоди нас із сином настільки вразила, що від цієї чекали такого ж фонтану емоцій.
Що сказати: фонтану не вийшло, бо трохи заскладною і заплутаною для п’ятирічки вийшла детективна історія, однак ми змогли не закопатися в усіх тих вісьмох і ще вісьмох різних липових дощечках і порадіти разом із героями книги благополучному вирішенню проблеми.
Паралельно з’ясували, чому скарбом виявилася чиста питна вода, які почуття з’явилися між Стасом та Ларисою, куди пішов із життя дідусь, чому кошеня Сиволапка проміняло друзів на дівчинку, чи можуть дружити кіт із псом, чому важливо дотримуватися обіцянок і чесного слова, а ще, звісно, хто такі детективи і для чого їм капелюхи, окуляри та люльки)))
Другу частину котів я теж прочитала перед тим як подарувати. Але, як на мене, ця історія менш вдала, ніж перша. А от що прикольно в дитячих книжках, це те, що їх можна прочитати за пару годин і відволіктися :)
Прочитавши з сином першу книгу, відразу взялися за читання другої "36 і 6 котів детективів". Ця книга виявилася ще цікавішою за першу. Наші коти дивують своєю кмітливістю, вмінням думати і аналізувати. А ще вони вміють творити мистецтво. Воно хоча і дивне, незвичне для нас людей, але для котів це шедевр - дряпопис. Картини висять і радують око відвідувачів кав"ярні. Раптово в приміщенні пожежа і хтось викрадає їх. Більше нічого не зникло, лише картини. Чому? Навіщо? 36 і 6 котів перетворюються на детективів, які починають розслідування зникнення картин. Читаючи книгу малюк дізнався хто ж такі детективи, для чого їм такі атрибути як лупа і капелюх, вчився поступово разом з котами розслідувати злочин. Галина Вдовиченко дуже вдало створила сюжетну лінію, яка не тільки зацікавлює, не дає відірватись від книги, а й вчить слухати і читати уважно книгу, щоб не пропустити найважливіше.
Ну і що, що дитяча? Чесно і важко прочитана. Сама історія хороша, особливо, якщо любити котів - а якщо не любити, є всі шанси виправити таку ситуацію) Але я довго не могла зрозуміти, що мені не так. Чи то я розучилася читати дитячі книжки (але безперервна практика від власного дитинства і до найменшої, якій книжка і читалася), чи то коти мене не "торкають" (але котів люблю, і псів, і навіть хом"яків іноді). В результаті усвідомила, що є два фактори, що мені завадили насолодитися історією: 1. дуже, дуже довгі речення і складні речення. Якщо книжка розрахована на молодший шкільний вік - то це дивно, адже дитині може бути важко зорієнтуватися і не забути, про що йшлося на початку речення. Ще й дуже багато сталих виразів та фразеологізмів, дітям не дуже зрозумілих (моїм дітям, наприклад). Дорослому з досвідом читання ще ок, але ми ж говоримо про книжку для молодших школярів, тому тут я маю сумніви 2. мені особисто було дивно, що я, чомусь, не відчуваю ніяких емоцій до героїв. нічого не викликає замилування чи зворушення. тобі просто розповідають, що відбувається і ти такий: ага, добре. Іноді тобі говорять прямо - от зараз це тебе має зворушити чи викликати захват і це, власне, все. Я ридаю від багатьох дитячих книжок, читаних-перечитаних, а тут щось пішло не так. Добре, що є така серія з величезною кількістю героїв на будь-який смак (от до речі, мені їх забагато, але то я слабачка, певно))). Попри моє критиканство, її варто купувати, читати і чекати продовження)
Це 3-я книга про пригоди 36 та 6 котів. Вона вийшла досить цікавою та захоплюючою! Котики стали просто рідними! Хоча до кінця всіх на ім'я, напевно, не запам'ятали.
Герої в ролі детективів впоралися на відмінно! Сюжетна лінія сподобалася!
Тішить, що вони потоваришували з песиками і стали однією командою.
Коли читаєш книги цієї серії, завжди страшно, що дитина вирішить і собі додому притягнути стільки улюбленців.
Добре, що в цій книзі з'явився притулок.
Треба своїй кицюні запропонувати створити дряпопис на дошці, а не на шпалерах. Кому треба, звертайтеся! Можемо також запропонувати дизайнерське оформлення стін.
Як завжди, на кожному розвороті є класні ілюстрації. Але є 1 незначний недолік в описі дівчини Лариси: написано, що вона русява, а на малюнках у неї руде волосся.
Книга як завжди добра і позитивна. Приємно, що деякі лапки і хвостики знаходять свій постійний дім і сім'ю.
А ще діти розвивають логіку, вчаться вмінню співпраці і віри у себе.
А ви і ваші малюки вже знайомі з цією неймовірною серією книжок?
Ну не знаю як вам, а мені дуже подобаються пригоди "36 І 6 КОТІВ". Вже з перших сторінок мені сподобалась перша книга серії. Іще не можу не оцінити ілюстрації Наталки Гайди, якби були б оцінки для малюнків, то і за книгу, і за малюни поставив би 5 зіроочок.
Друга частина історії про 36 і 6 котів сподобалась трохи менше ніж перша. Їй не вистачає того задерикуватого гумору, що був у першій книзі. Проте загалом книга гарна і має свої цікаві моменти.