What do you think?
Rate this book
Трилогія Час #3 of 3
Час тирана. Прозріння 2084 року
Роман визначного українського письменника Юрія Щербака «Час Тирана. Прозріння 2084 року» — заключна частина трилогії «ЧАС». Герой роману генерал Гайдук — військовий диктатор України – переживає один із найдраматичніших періодів свого життя. «Час тирана» продовжує сюжетну лінію попередніх двох романів, де за гротескною формою і фантастичністю ситуацій стоїть реальна масштабність можливих геополітичних подій майбутнього.
Це самостійний твір із майже детективним сюжетом, любовними перипетіями, яскравими авторськими прозріннями і пророцтвами.
Вагомої переконливості творам надає також і та обставина, що Юрій Щербак як колишній Надзвичайний посол України у США, Канаді, Мексиці та Ізраїлі має широкий кут зору на проблематику міжнародних відносин. У трилогії «ЧАС» він щедро використовує цитування таємних документів, які розкривають цинізм та подвійні стандарти гравців світової політичної сцени, і подає своє парадоксальне бачення того, що може статися з Україною і світом у майбутньому.
Це самостійний твір із майже детективним сюжетом, любовними перипетіями, яскравими авторськими прозріннями і пророцтвами.
Вагомої переконливості творам надає також і та обставина, що Юрій Щербак як колишній Надзвичайний посол України у США, Канаді, Мексиці та Ізраїлі має широкий кут зору на проблематику міжнародних відносин. У трилогії «ЧАС» він щедро використовує цитування таємних документів, які розкривають цинізм та подвійні стандарти гравців світової політичної сцени, і подає своє парадоксальне бачення того, що може статися з Україною і світом у майбутньому.
544 pages, Hardcover
First published January 1, 2014
1 person is currently reading
59 people want to read
About the author
Yuri Shcherbak
12 books4 followersSee:
Ukrainian Юрій Щербак
Russian Юрий Щербак
Latvian Jurijs Ščerbaks
Ukrainian writer, screenwriter, publicist, epidemiologist, politician, diplomat, and environmental activist. Doctor of Medicine (1983), Laureate of Y. Yanovsky Literary Prize (1984) and O. Dovzhenko State Prize (1984).
Ukrainian Юрій Щербак
Russian Юрий Щербак
Latvian Jurijs Ščerbaks
Ukrainian writer, screenwriter, publicist, epidemiologist, politician, diplomat, and environmental activist. Doctor of Medicine (1983), Laureate of Y. Yanovsky Literary Prize (1984) and O. Dovzhenko State Prize (1984).
Ratings & Reviews
Friends & Following
Create a free account to discover what your friends think of this book!
Community Reviews
Displaying 1 - 8 of 8 reviews
May 7, 2024
"Час тирана" завершує трилогію Юрія Щербака, присвячену українському генералу Ігорю Гайдуку. Роман вийшов досить самодостатнім і найбільш логічним і цілісним із усього циклу (хоча і не весь). Світ відновився після Великої Темряви, а Гайдуку належить пройти випробування владою. Цього разу у Києві має відбутися об'єднання християнських конфесій для протистояння Глобальному джихаду. Чому, звичайно, намагається перешкодити лідер джихаду Омар, ставлячи Гайдука перед вибором: перетворитися на жорстокого тирана, або залишитися вірним принципам і ризикнути всім.
Від початку і до кінця дія розгортається поступово, хоча підкидає і справді несподівані повороти. Наприклад, часткове (в буквальному сенсі) повернення олігарха Крейди. Втім, чимало вирішує випадковість (чи то Промисел Божий). То зрадник губить секретну інформацію, то Папа Римський рятується від пущеної ракети. Додає гостроти посилання на Апокаліпсис із сараною, що стала тут цілком реальною біологічною зброє. До того ж син Ігоря Гайдука, Святик, має дар передбачення. Здавалося, все йде до протистояння біблійних масштабів, світового зіткнення сил.
Проте перемогу приносять не головний герой, не здобута єдність християн. Розв'язка відбувається сама собою. Боролися-боролися, в лиходія хтось інший покарав (причому читачі так і не дізнаються хто).
Багато закладених у трилогії інтриг лишилися невикористаними. Про що Гайдук втратив спогади? Чим була марсіанська зброя? Як світовий уряд втратив владу? Де та епоха в сотню років, під час якої зникли майже всі записи про історію? Де ті здичавілі племена, що будували собі ідолів з уламків техніки? Все це було в попередні книгах, а в третій Щербак все це проігнорував.
Вдалі вставки на тему боротьби Бога та Диявола за душі людства з попереднього роману замінили відірвані фрагменти з життя аморальної "Академії влади", де готують політиків. І вони всі сміховинно злі, наче з радянських карикатур на злих капіталістів. Автор вдарився тут у теорії змови, які складно сприймати всерйоз.
Насамкінець Щербак вирішив, що він Бердник, і додав епізод про космічну подорож, Всесвіт і душі всього живого й неживого. І це перекреслює все, написане раніше. На мій погляд, якесь пророцтво Святика про майбутнє людства і головних героїв завершило б книгу якнайкраще. Тоді можна було б пробачити і боротьбу, що раптово закінчилася, і багато-багато іншого. Усі недомовленості та нестиковки романів можна було виправдати, написавши, що це лише спогади, що збереглися в майбутньому. Адже на це натякається в першому романі! А тепер виявляється, що все має душі, крім держав, бо держави - то всього лише штучні утворення, вигадані дядечками, що сидять на мішках із грошима. Стоп. А за що тоді боровся Гайдук? Навіщо проголошував Українську державу? Національність та громадянство, згідно з висновком Щербака, фальшивки; національні символи не мають сенсу, чумацький віз = ліхая руссая тройка. То хіба не цього прагнув світовий уряд, який автор так вперто засуджує?
Отже, закінчення трилогії вийшло непоганим, але обрубаним і з пришитим епізодом, який неясно для чого потрібен. Складається враження, що автор хотів якнайшвидше завершити трилогію, щоб закріпити свою славу провидця.
Генерал Гайдук не став тираном, врятував рідну країну та весь світ, але автор поспішив поставити крапку.
Від початку і до кінця дія розгортається поступово, хоча підкидає і справді несподівані повороти. Наприклад, часткове (в буквальному сенсі) повернення олігарха Крейди. Втім, чимало вирішує випадковість (чи то Промисел Божий). То зрадник губить секретну інформацію, то Папа Римський рятується від пущеної ракети. Додає гостроти посилання на Апокаліпсис із сараною, що стала тут цілком реальною біологічною зброє. До того ж син Ігоря Гайдука, Святик, має дар передбачення. Здавалося, все йде до протистояння біблійних масштабів, світового зіткнення сил.
Проте перемогу приносять не головний герой, не здобута єдність християн. Розв'язка відбувається сама собою. Боролися-боролися, в лиходія хтось інший покарав (причому читачі так і не дізнаються хто).
Багато закладених у трилогії інтриг лишилися невикористаними. Про що Гайдук втратив спогади? Чим була марсіанська зброя? Як світовий уряд втратив владу? Де та епоха в сотню років, під час якої зникли майже всі записи про історію? Де ті здичавілі племена, що будували собі ідолів з уламків техніки? Все це було в попередні книгах, а в третій Щербак все це проігнорував.
Вдалі вставки на тему боротьби Бога та Диявола за душі людства з попереднього роману замінили відірвані фрагменти з життя аморальної "Академії влади", де готують політиків. І вони всі сміховинно злі, наче з радянських карикатур на злих капіталістів. Автор вдарився тут у теорії змови, які складно сприймати всерйоз.
Насамкінець Щербак вирішив, що він Бердник, і додав епізод про космічну подорож, Всесвіт і душі всього живого й неживого. І це перекреслює все, написане раніше. На мій погляд, якесь пророцтво Святика про майбутнє людства і головних героїв завершило б книгу якнайкраще. Тоді можна було б пробачити і боротьбу, що раптово закінчилася, і багато-багато іншого. Усі недомовленості та нестиковки романів можна було виправдати, написавши, що це лише спогади, що збереглися в майбутньому. Адже на це натякається в першому романі! А тепер виявляється, що все має душі, крім держав, бо держави - то всього лише штучні утворення, вигадані дядечками, що сидять на мішках із грошима. Стоп. А за що тоді боровся Гайдук? Навіщо проголошував Українську державу? Національність та громадянство, згідно з висновком Щербака, фальшивки; національні символи не мають сенсу, чумацький віз = ліхая руссая тройка. То хіба не цього прагнув світовий уряд, який автор так вперто засуджує?
Отже, закінчення трилогії вийшло непоганим, але обрубаним і з пришитим епізодом, який неясно для чого потрібен. Складається враження, що автор хотів якнайшвидше завершити трилогію, щоб закріпити свою славу провидця.
Генерал Гайдук не став тираном, врятував рідну країну та весь світ, але автор поспішив поставити крапку.
August 23, 2025
Час тирана
Прозріння 2084 року
Юрій Щербак
#сучукрліто
Перша думка після закінчення читання - нарешті я домучила цю трилогію. Мені було важко читати цей текст, але це одночасно і той випадок, коли шкода кинути книгу, бо цікаво, чим же вона закінчиться, як і в цілому трилогія.
Третя частина цікавіша за другу, часом на рівні з першою. Знову певні сили планують напад на Україну, а Гайдук намагається протистояти загрозам. В Україні режим військової ліберальної диктатури. На 5 років заборонено партії та вибори, але водночас надано право місцевого самоврядування, вільної економіки та розвитку різних сфер суспільства. Країна після страшних років війни та темноти нарешті почала стабільно розвиватися.
Але я щось не зрозуміла. Це фантастики чи пропаганда? І ще мені не сподобалось вплетення в політику релігії. Ну і знову ж присутній неперекладений текст російським язиком.
В цілому ця частина отримала б оцінку 4/5, але ще бал я зняла за одну фразу:
"Пан Комендант з великою недовірою ставився до українців ( його далекі предки-осадники майже всі були по звірячому знищені на Волині під час українсько-польсткої різні 1943 року)."
Серйозно? Саме це формулювання здалося прийнятним вжити письменнику і видати видавництву? Яка ганьба. Нашим історикам так важко донести факти на основі архівів про події між поляками і українцями в ті часи а тут "різня".
Ну і останнє. На мою думку, перша частина цікава і закінчена і продовження можна не читати.
Прозріння 2084 року
Юрій Щербак
#сучукрліто
Перша думка після закінчення читання - нарешті я домучила цю трилогію. Мені було важко читати цей текст, але це одночасно і той випадок, коли шкода кинути книгу, бо цікаво, чим же вона закінчиться, як і в цілому трилогія.
Третя частина цікавіша за другу, часом на рівні з першою. Знову певні сили планують напад на Україну, а Гайдук намагається протистояти загрозам. В Україні режим військової ліберальної диктатури. На 5 років заборонено партії та вибори, але водночас надано право місцевого самоврядування, вільної економіки та розвитку різних сфер суспільства. Країна після страшних років війни та темноти нарешті почала стабільно розвиватися.
Але я щось не зрозуміла. Це фантастики чи пропаганда? І ще мені не сподобалось вплетення в політику релігії. Ну і знову ж присутній неперекладений текст російським язиком.
В цілому ця частина отримала б оцінку 4/5, але ще бал я зняла за одну фразу:
"Пан Комендант з великою недовірою ставився до українців ( його далекі предки-осадники майже всі були по звірячому знищені на Волині під час українсько-польсткої різні 1943 року)."
Серйозно? Саме це формулювання здалося прийнятним вжити письменнику і видати видавництву? Яка ганьба. Нашим історикам так важко донести факти на основі архівів про події між поляками і українцями в ті часи а тут "різня".
Ну і останнє. На мою думку, перша частина цікава і закінчена і продовження можна не читати.
November 26, 2021
"Хунта", "Київський режим" - ці слова ми чули так часто, що звикли до них, навіть не задумуючись про їх значення.
В завершальній частині трилогії, Юрій Щербак, робить цікавий хід, зображаючи справжній, чесний Київський режим, саму що не є справжню військову Хунту. Тільки Хунту з "людським обличчям".
Що як відмовитися від посади президента? Що як скасувати цю брехливу ширму демократії? Що як створити координаційну раду професійних менеджерів? Що як в кожному регіоні поставити військового координатора, як запобіжник корупції? Що як це буде працювати?
Окрема лінія це Україна-Русь між воз'єднанням християнства та джихадиською небезпекою. Але досить спойлерів. Читайте, думайте, пишіть відгуки.
P.S. що ж, ця книга мені однозначно зайшла і тепер я безперечно буду розумітися на терміні хунта і його практичному втіленні)))
В завершальній частині трилогії, Юрій Щербак, робить цікавий хід, зображаючи справжній, чесний Київський режим, саму що не є справжню військову Хунту. Тільки Хунту з "людським обличчям".
Що як відмовитися від посади президента? Що як скасувати цю брехливу ширму демократії? Що як створити координаційну раду професійних менеджерів? Що як в кожному регіоні поставити військового координатора, як запобіжник корупції? Що як це буде працювати?
Окрема лінія це Україна-Русь між воз'єднанням християнства та джихадиською небезпекою. Але досить спойлерів. Читайте, думайте, пишіть відгуки.
P.S. що ж, ця книга мені однозначно зайшла і тепер я безперечно буду розумітися на терміні хунта і його практичному втіленні)))
March 17, 2022
Ось такі слова можна знайти в романі:
“... російська імперія впала, як стара напівзруйнована скотобійня, під вагою агресії путіна проти України, його бундючних проектів відновлення колишньої величі, від всепоїдаючої корупції, алкоголізму, невирішених національних питань і збайдужіння громадян …”
“... російська імперія впала, як стара напівзруйнована скотобійня, під вагою агресії путіна проти України, його бундючних проектів відновлення колишньої величі, від всепоїдаючої корупції, алкоголізму, невирішених національних питань і збайдужіння громадян …”
January 23, 2025
Дуже цікава геополітична трилогія. Спочатку описаний світ здається гіперболічним сюром, але далі стає легко зчитати паралелі з минулим, теперішнім або з потенційно можливим майбутнім.
"Всі персонажі існували, існують і існуватимуть вічно"
"Всі персонажі існували, існують і існуватимуть вічно"
November 13, 2022
Закінчив всю трилогію. Сподобалась. Саме зараз в ній знаходиться дуже багато паралелей з нашим політичним життям. І про війну і свободу. І про те що в нашій країні демократія трохи зарано. Ми це зараз бачимо, нажаль... Цікава політична фантастика, яка мене точно спонукала час від часу замислюватись про сьогодні і завтра.
July 10, 2022
Завершила читати трилогію. Надовго запам’ятаю її, бо припала на перші місяці мого нечитуна у відповідь на повномасштабне вторгнення росії в Україну. Відтак, провела із паном генералом довше часу, аніж планувала.
Страшенно цікаво читати, як вади минулого можуть повпливати на країну майбутнього. Генерал Гайдук - потужний персонаж із звичайними людськими слабкостями. Тому й захопливий.
А факт розпаду росії з чорною ордою вкупі наближає написане до реальності під час цієї війни.
Слава Україні-Руси!
Страшенно цікаво читати, як вади минулого можуть повпливати на країну майбутнього. Генерал Гайдук - потужний персонаж із звичайними людськими слабкостями. Тому й захопливий.
А факт розпаду росії з чорною ордою вкупі наближає написане до реальності під час цієї війни.
Слава Україні-Руси!
October 13, 2023
В цілому, книга якісно завершує трилогію, закриваючи більшість питань та сюжетних ліній. Головний герой виступає як практично архетип диктатора, що має привести все в порядок перш ніж може встановитись демократія, і в кінці передбачувано йде у відставку.
Трохи більший фокус виділено боротьбі між християнством та ісламом, і в цьому трохи проявляється шовінізм/нетерпимість у творі, бо бачити в одній з цих релігій зло, а в іншій добро - як на мене, відверте лицемірство.
Загалом для мене трилогія була цікавою, суміш політичного трилеру та фантастики є чудовою, але недоліків досить багато і перечитувати особливого бажання нема.
Трохи більший фокус виділено боротьбі між християнством та ісламом, і в цьому трохи проявляється шовінізм/нетерпимість у творі, бо бачити в одній з цих релігій зло, а в іншій добро - як на мене, відверте лицемірство.
Загалом для мене трилогія була цікавою, суміш політичного трилеру та фантастики є чудовою, але недоліків досить багато і перечитувати особливого бажання нема.
Displaying 1 - 8 of 8 reviews