What do you think?
Rate this book
Minnen #1
Карл Ґустав Маннергейм. Мемуари. Том 1
Маршал Карл Ґустав Еміль Маннергейм (1867–1951) успішно управляв збройними силами та країною під час здобуття незалежності, становлення держави та в роки глобальних воєннополітичних конфліктів, що загрожували самим основам існування Фінляндії. Це людина, яка зробила найзначніший внесок у суверенітет країни. У першому томі його спогадів ідеться про початки кар’єри барона Маннергейма, про його участь у Російсько-японській і Першій світовій війнах, про його розвідувальну мандрівку Азією, про революцію в Росії та Визвольну війну у Фінляндії, про участь автора у формуванні внутрішньої та зовнішньої політики незалежної Фінляндії, а також про його мисливські мандри.
688 pages, Hardcover
First published January 1, 1951
5 people are currently reading
64 people want to read
About the author
Carl Gustaf Emil Mannerheim
34 books3 followersBaron Carl Gustaf Emil Mannerheim was the military leader of the Whites in the Finnish Civil War, Commander-in-Chief of Finland's Defence Forces during World War II, Marshal of Finland, and a Finnish statesman. He was Regent of Finland (1918–1919) and the sixth President of Finland (1944–1946).
Previously Mannerheim had made a career in the Imperial Russian Army, rising to the rank of lieutenant general. He also had a prominent place in the ceremonies for Tsar Nicholas II's coronation and later had several private meetings with the Russian Tsar. He fought in the Russo-Japanese War before travelling across Asia on a military intelligence mission, later commanded a Cavalry Division in the First World War and was also awarded the Order of St. George, 4th class.
Previously Mannerheim had made a career in the Imperial Russian Army, rising to the rank of lieutenant general. He also had a prominent place in the ceremonies for Tsar Nicholas II's coronation and later had several private meetings with the Russian Tsar. He fought in the Russo-Japanese War before travelling across Asia on a military intelligence mission, later commanded a Cavalry Division in the First World War and was also awarded the Order of St. George, 4th class.
Ratings & Reviews
Friends & Following
Create a free account to discover what your friends think of this book!
Community Reviews
Displaying 1 - 5 of 5 reviews
January 25, 2021
Маннергейм дуже нудний і харизматичний водночас. Нудний - бо його мемуари є спогадами державного діяча. Тут мало анекдотичних випадків, але багато - державних справ. (Тому ті розділи, де Маннергейм ще не є державним діячем - просто "тоска смертная", але про це трохи нижче).
Але він же харизматичний. Те, як він описує своїх солдатів, його звернення до них, його поведінка в умовах криз та воєн... Це вражає навіть в його сухому переказі. І це є найцікавішою частиною мемуарів.
Але загалом відчувається, що перший том Маннергейм писав "заднім числом". Центральна частина його спогадів - війна за незалежність 1918, регенство 1918-19, а також Зимова війна 1939-40 та Війна-продовження 1941-44, а потім - президентство 1944-46. Але оскільки це мемуари, то доводилося заповнювати лакуни: чим він займався в 1919-1931 , що було до 1917?
Тому перший том дуже нерівний і неоднорідний. Перший розділ охоплює біографію Маннергейма до 1906 р. Тут багато цікавих деталей про особливості армійської служби в царській Росії. Менш цікаво про російсько-японську війну. Але це цікава антропологія імперської армії до 1914. І примітки тут дуже цікаві та інформативні.
Розділ 2 - про подорож Маннергейма Азією. Два роки він мандрував в сідлі - розвідуючи стан справ в сусідних до Імперії землях. Аби дізнатися, як і куди можна посунути кордони далі. Але вдавав із себе антрополога - і навіть ним став. Ось тут було очікування: зараз буде цікаво. Ні, це дуже нецікаво. Назви народів, якісь дурні деталі. Майже нічого цікавого.
Розділ 3 - про Першу світову війну. Нудно, аж скрипіти зубами хочеться. Маннергейм виконує накази, якихось деталей цікавих немає. Реально звіт про зроблену роботу.
І ось тут починається цікава частина! Розділ 4 - опис революції! Дуже цікаво, особливо, якщо порівняти з нашими спогадами Дорошенка, Омеляновича-Павленка чи Скоропадського. Розділ 5 - громадянська війна у Фінляндії. Розділ 6 - дипломатична місія Маннергейма в Європі. Розділ 7 - виконання ним обов’язків регента.
Ось тут Маннергейм постає у всій красі. Розумний. Він впертий анти-комуніст, але не фанатик. Радше прихильник Realpolitik: якщо того не дасться зробити, то не робимо. Все, крапка. Якщо в уряді політики, які йому неприємні, то з ними він співпрацюватиме - тому що це питання існування Фінляндії як держави: перед зовнішнім світом треба показувати єдність і згуртованість. Racja stanu переважує його особисті вподобання.
А його харизма! Навіть з тексту видно, як він вміє підбадьорити солдатів. Як він вміє до них говорити - і як це звучить! Не просто пафосно, а в саме серце. Ось ці розділи показують, як Маннергейм став авторитетом для фінів.
Розділ 9 - про його громадську діяльність 1919-1930. Це менш цікаво, ніж попередні розділи, але тут Маннергейм постає патріотом Фінляндії. Так, його усунули від влади, але він далі працює на благо Вітчизни.
Розділ 8 - як фінський уряд працював неправильно. Доволі упереджено. А розділ 10 - нудьга-нудьгою: нудні звіти про мисливські "пригоди", коли Маннергейм катався Індією та Непалом і полював на різних тварин.
Втім, читати варто все, щоб краще зрозуміти Маннергейма. Це вольова, авторитарна людина. Він владолюбець, це видно, хоч Маннергейм це і приховує. Але (!) Маннергейм, перш за все, патріот. Його особисті вподобання не перешкоджають йому працювати на благо Фінляндії. Так, він ображений, що його не визнали, але нехай. Він робить щось інше. І харизма. Це вражає, але - повторюся - з тексту аж видно, як він харизматично впливає на солдатів.
Втім, цю книгу я радив би читати в парі з такими працями Історія Фінляндії. Лінії, структури, переломні моменти, Від Великого Князівства до сучасної держави: Політична історія Фінляндії від 1809 року, Фінляндія в Другій світовій війні. Між Німеччиною і Росією. Вони показують, що саме Маннергейм замовчав, де не знав всього контексту, а тому дав однобоку картину тощо. Та й краще показую виклики, перед якими стояла Фінляндія після 1917. Як-не-як, Маннергейм пише спогади, а не розповідає історію Фінляндії.
Але він же харизматичний. Те, як він описує своїх солдатів, його звернення до них, його поведінка в умовах криз та воєн... Це вражає навіть в його сухому переказі. І це є найцікавішою частиною мемуарів.
Але загалом відчувається, що перший том Маннергейм писав "заднім числом". Центральна частина його спогадів - війна за незалежність 1918, регенство 1918-19, а також Зимова війна 1939-40 та Війна-продовження 1941-44, а потім - президентство 1944-46. Але оскільки це мемуари, то доводилося заповнювати лакуни: чим він займався в 1919-1931 , що було до 1917?
Тому перший том дуже нерівний і неоднорідний. Перший розділ охоплює біографію Маннергейма до 1906 р. Тут багато цікавих деталей про особливості армійської служби в царській Росії. Менш цікаво про російсько-японську війну. Але це цікава антропологія імперської армії до 1914. І примітки тут дуже цікаві та інформативні.
Розділ 2 - про подорож Маннергейма Азією. Два роки він мандрував в сідлі - розвідуючи стан справ в сусідних до Імперії землях. Аби дізнатися, як і куди можна посунути кордони далі. Але вдавав із себе антрополога - і навіть ним став. Ось тут було очікування: зараз буде цікаво. Ні, це дуже нецікаво. Назви народів, якісь дурні деталі. Майже нічого цікавого.
Розділ 3 - про Першу світову війну. Нудно, аж скрипіти зубами хочеться. Маннергейм виконує накази, якихось деталей цікавих немає. Реально звіт про зроблену роботу.
І ось тут починається цікава частина! Розділ 4 - опис революції! Дуже цікаво, особливо, якщо порівняти з нашими спогадами Дорошенка, Омеляновича-Павленка чи Скоропадського. Розділ 5 - громадянська війна у Фінляндії. Розділ 6 - дипломатична місія Маннергейма в Європі. Розділ 7 - виконання ним обов’язків регента.
Ось тут Маннергейм постає у всій красі. Розумний. Він впертий анти-комуніст, але не фанатик. Радше прихильник Realpolitik: якщо того не дасться зробити, то не робимо. Все, крапка. Якщо в уряді політики, які йому неприємні, то з ними він співпрацюватиме - тому що це питання існування Фінляндії як держави: перед зовнішнім світом треба показувати єдність і згуртованість. Racja stanu переважує його особисті вподобання.
А його харизма! Навіть з тексту видно, як він вміє підбадьорити солдатів. Як він вміє до них говорити - і як це звучить! Не просто пафосно, а в саме серце. Ось ці розділи показують, як Маннергейм став авторитетом для фінів.
Розділ 9 - про його громадську діяльність 1919-1930. Це менш цікаво, ніж попередні розділи, але тут Маннергейм постає патріотом Фінляндії. Так, його усунули від влади, але він далі працює на благо Вітчизни.
Розділ 8 - як фінський уряд працював неправильно. Доволі упереджено. А розділ 10 - нудьга-нудьгою: нудні звіти про мисливські "пригоди", коли Маннергейм катався Індією та Непалом і полював на різних тварин.
Втім, читати варто все, щоб краще зрозуміти Маннергейма. Це вольова, авторитарна людина. Він владолюбець, це видно, хоч Маннергейм це і приховує. Але (!) Маннергейм, перш за все, патріот. Його особисті вподобання не перешкоджають йому працювати на благо Фінляндії. Так, він ображений, що його не визнали, але нехай. Він робить щось інше. І харизма. Це вражає, але - повторюся - з тексту аж видно, як він харизматично впливає на солдатів.
Втім, цю книгу я радив би читати в парі з такими працями Історія Фінляндії. Лінії, структури, переломні моменти, Від Великого Князівства до сучасної держави: Політична історія Фінляндії від 1809 року, Фінляндія в Другій світовій війні. Між Німеччиною і Росією. Вони показують, що саме Маннергейм замовчав, де не знав всього контексту, а тому дав однобоку картину тощо. Та й краще показую виклики, перед якими стояла Фінляндія після 1917. Як-не-як, Маннергейм пише спогади, а не розповідає історію Фінляндії.
January 13, 2024
Книга однозначно варта уваги, чудове видання українського перекладу від Астролябії . Непересічна особистість, через мемуари якої краще пізнаєш історію XX століття, не лише з перспективи Фінляндії, але і усієї Європи.
May 27, 2020
Книжка про те, як варто себе поводити під час військової агресії з боку Росії. Спойлер: думати головою, проводити успішні військові операції, досягати найвищих соціальних і медичних стандартів, їздити на полювання в Непал.
March 9, 2025
12 днів я провела у компанії цього харизматичного та видатного політика, і це було цікаво. Дійсно видатна особистість для історії незалежності та становлення самостійної Фінляндії. Шкода, що я про нього не знала так багато раніше.
От тепер знаю, і мене чекає ще другий том його мемуарів, де буде детально описано Зимову війну та Війну-продовження (що буде також цікаво).
Перший том мемуарів охоплює його службу на теренах росії, участь у Російсько-японській та у Першій світовій війнах, участь та керування фінським військом під час Визвольної війни (за незалежність та самостійність Фінляндії від більшовицької росії), подальша його участь у визнанні цієї незалежності іншими країнами, особливо європейськими, його участь у розвитку демократичної політики Фінляндії на посаді регента держави та особисті захоплення Маннергейма, а саме: полювання, благодійна діяльність.
Дуже різнобічна особистість і приклад справжнього патріота, який об’єднав націю і зовсім різних людей ідеєю визволення країни від російського окупанта.
Є цікаві його думки про російський народ, який не готовий до помірного становлення демократії, а існує або в анархії, або при царі/імператорі.
Імпонує його нелюбов до більшовизму і намагання знищити цю червону загрозу, як мінімум у своїй країні, бо він розуміє, що не несе вона нічого доброго.
Навіть у період, коли Маннергейм не був державним діячем, активно встановлював зв’язки з іншими державами, переконував їх у надійності та стабільності Фінляндії, яка готова допомагати у визволенні інших народів від більшовизму. Його політична активність постійна, і він не був осторонь.
Для фінів Маннергейм видатний діяч, і його політика, думки та дії це лише підтверджують.
І закінчу цей відгук його цитатою, яка особливо актуальна для українців у часи боротьби проти росіян:
Укріплення, гармати та іноземна допомога не поможуть, якщо кожен громадянин не буде знати, що саме він стоїть на захисті своєї країни.
І подяка видавництву Астролябія за гарний переклад, цікаві примітки (я трішки підтягнула знання з історії завдяки ним) та гарне оформлення книжки.
От тепер знаю, і мене чекає ще другий том його мемуарів, де буде детально описано Зимову війну та Війну-продовження (що буде також цікаво).
Перший том мемуарів охоплює його службу на теренах росії, участь у Російсько-японській та у Першій світовій війнах, участь та керування фінським військом під час Визвольної війни (за незалежність та самостійність Фінляндії від більшовицької росії), подальша його участь у визнанні цієї незалежності іншими країнами, особливо європейськими, його участь у розвитку демократичної політики Фінляндії на посаді регента держави та особисті захоплення Маннергейма, а саме: полювання, благодійна діяльність.
Дуже різнобічна особистість і приклад справжнього патріота, який об’єднав націю і зовсім різних людей ідеєю визволення країни від російського окупанта.
Є цікаві його думки про російський народ, який не готовий до помірного становлення демократії, а існує або в анархії, або при царі/імператорі.
Імпонує його нелюбов до більшовизму і намагання знищити цю червону загрозу, як мінімум у своїй країні, бо він розуміє, що не несе вона нічого доброго.
Навіть у період, коли Маннергейм не був державним діячем, активно встановлював зв’язки з іншими державами, переконував їх у надійності та стабільності Фінляндії, яка готова допомагати у визволенні інших народів від більшовизму. Його політична активність постійна, і він не був осторонь.
Для фінів Маннергейм видатний діяч, і його політика, думки та дії це лише підтверджують.
І закінчу цей відгук його цитатою, яка особливо актуальна для українців у часи боротьби проти росіян:
Укріплення, гармати та іноземна допомога не поможуть, якщо кожен громадянин не буде знати, що саме він стоїть на захисті своєї країни.
І подяка видавництву Астролябія за гарний переклад, цікаві примітки (я трішки підтягнула знання з історії завдяки ним) та гарне оформлення книжки.
December 6, 2020
Ця книга про одного з найвідоміших скандинавських державних діячів, маршала і, пізніше, президента, людини, яка привела Фінляндію до незалежності в 1918 році. За своє життя Карл Маннергейм був бароном, генералом російської імперії, лідером білих сил-переможців у війні за незалежність у Фінляндії, регент Фінляндії, голова фінського Червоного Хреста, засновник благодійної організації з питань захисту дітей, голова Ради оборони Фінляндії, маршал Фінляндії ну і звича��но президентом.
Маннергейм вільно володів шведською, німецькою, англійською, російською і французькою мовами. Фінську! він почав вивчати тільки після 1917 року (коли Фінляндія виборола незалежність), йому тоді було близько 50ти років.
Ця книга сподобається всім, хто цікавиться історією, політикою, особливо періодом XX ст.
І ще в цій книзі можна замітити, як події, які відбувалися у Фінляндії 1916 - 1930 роках, дуже схожі на те, що відбувається зараз в Україні. З військової і політичної точок зору.
Маннергейм вільно володів шведською, німецькою, англійською, російською і французькою мовами. Фінську! він почав вивчати тільки після 1917 року (коли Фінляндія виборола незалежність), йому тоді було близько 50ти років.
Ця книга сподобається всім, хто цікавиться історією, політикою, особливо періодом XX ст.
І ще в цій книзі можна замітити, як події, які відбувалися у Фінляндії 1916 - 1930 роках, дуже схожі на те, що відбувається зараз в Україні. З військової і політичної точок зору.
Displaying 1 - 5 of 5 reviews