Карл Ґустав Маннергейм. Мемуари. Том 2

Minnen #2

by Carl Gustaf Emil Mannerheim, Назар Довжок (translator), Ольга Ярешко (translator)

Маршал Карл Ґустав Еміль Маннергейм (1867–1951) успішно управляв збройними силами та країною під час здобуття незалежності, становлення держави та в роки глобальних воєнно-політичних конфліктів, що загрожували самим основам існування Фінляндії. Це людина, яка зробила найзначніший внесок у суверенітет країни. У другому томі його спогадів ідеться про складні перипетії формування і фінансування Сил оборони Фінляндії, про запекле протистояння значно потужнішому східному ворогові під час Зимової війни (1939–1940) та Війни-продовження (1941–1944) і про труднощі післявоєнного політичного облаштування країни.

624 pages, Hardcover

First published January 1, 1951

About the author

Baron Carl Gustaf Emil Mannerheim was the military leader of the Whites in the Finnish Civil War, Commander-in-Chief of Finland's Defence Forces during World War II, Marshal of Finland, and a Finnish statesman. He was Regent of Finland (1918–1919) and the sixth President of Finland (1944–1946).

Previously Mannerheim had made a career in the Imperial Russian Army, rising to the rank of lieutenant general. He also had a prominent place in the ceremonies for Tsar Nicholas II's coronation and later had several private meetings with the Russian Tsar. He fought in the Russo-Japanese War before travelling across Asia on a military intelligence mission, later commanded a Cavalry Division in the First World War and was also awarded the Order of St. George, 4th class.

Reviews

[Данило Судин · Rating 4 out of 5]

Другий том нудніший, ніж перший. Тобто Маннергейм такий же нудний, як і раніше. Але цього разу історичний період більш висвітлений в історичних книгах - Історія Фінляндії. Лінії, структури, переломні моменти, Від Великого Князівства до сучасної держави: Політична історія Фінляндії від 1809 року та Фінляндія в Другій світовій війні. Між Німеччиною і Росією. Адже мемуари зосереджуються на політичній історії. А якраз її ці три книги гарно висвітлюють. Тому нічого нового чи відмінного від праць істориків тут немає. Навпаки, інформації часто менше - чи Маннергейм її замовчує, чи не знає.
Тому це більше книга, яка показує Маннергейма як людину. Багато своїх вчинків він просто не згадує. Мабуть, зі скромності. Але, можливо, там інші причини.

[Юра Мельник · Rating 5 out of 5]

Найбільше мені сподобався той момент де Маннергейм у 1943 році для радянських військовополонених по всій Європі шукає ВІТАМІНИ. Hän on niin sisukas komentaja

[Юлія Мудра · Rating 5 out of 5]

Друга частина "Спогадів" розповідає про період життя Маннергейма, який охоплює неспокійні 30-ті роки, Зимову війну, вторгнення Німеччини до Радянського союзу та військові дії Фінляндії проти СРСР, перебування Маннергейма на посаді президента.
Нині Україна постала перед загрозою знищення суверенітету, як і Фінляндія в 1939-1940 році. Країна встояла та зберегла свою незалежність, хоча і дещо втратила в територіях. Їй довелось пройти величезні випробування, як в дипломатії, так і на полі бою. На Зимовій війні вони не закінчились і тривали ще під час Другої світової війни. Важко переоцінити внесок Маннергейма в боротьбу на обох фронтах, тепер зрозуміло, що багато чим фінський народ завдячує йому.
Корисними для України є висновки Маннергейма, що вистояти проти агресії державі можуть допомогти єдність народу та сильна обороноздатність. Також якби Фінляндія змогла сформувати сильний оборонний союз з іншими північними державами, можливо Радянський Союз і не напав би на цю маленьку країну. Тобто союзники також мають велике значення в підтримці незалежності тих держав, яким не пощастило мати за сусідку росію.
Мудрий полководець розумів, що після укладення миру, необхідно знову готуватись до війни. Це варто взяти до уваги і Україні.
З огляду на те, який важкий шлях пройшла Фінляндія в боротьбі за свою незалежність, Україні варто готуватись до тяжких випробувань. На жаль, ця книга мене не заспокоїла, як я того очікувала, але все-таки вселила надію, що Україна буде незалежною, як і Фінляндія 🙏

[Andrew Balyk · Rating 5 out of 5]

- провокації на кордоні
- концентрація війська
- створення “народної республіки”
- пропаганда
- лицемірне поводження представників на перемовинах

Звучить знайомо ? Але це як поводився радянський союз до і під час радянсько-фінляндської війни. Проходить час, а деякі речі не змінюються.

У своїх спогадах Маннергейм розкриває багато деталей цих подій. Як все відбувалось, яка була реакція Європи і Америки, а також чого чекати від найближчих сусідів.

От прям дуже рекомендую.

[Olia Tersina · Rating 5 out of 5]

Двох томів мемуарів мені мало, хочу ще третій :) Насправді це означає, що мені ця розповідь історичних подій від Маннергейма дуже сподобалася, і я дізналася багато нового про фінів, Фінляндію та їх самобутність.

Коли я купувала ці мемуари, хотілося більше дізнатися про боротьбу фінів під час Зимової війни проти совєтського союзу, і тут дуже докладно все описано, як ця нація змогла об'єднатися, вистояти проти сильнішого сусіда, захистити свою незалежність (так, з втратою певних територій, але все-таки плани совєтів були знищити незалежність цієї держави повністю).

Війна-продовження демонструє завойовницьку політику совєтського союзу ще краще і показує, що його ніякий мир не зупинить в окупації та нападі на сусідів, якщо вони вже мають в планах це і зібрали достатньо сил, щоб це зробити. І це треба взяти на озброєння при можливому мирі/перемир'ї України з росією, коли остання використовує мир, як тимчасову паузу у бойових діях, а потім повернеться ще з більшими силами до первісного плану окупації всієї країни.

Цікаво було читати про політику Маннергейма під час Другої світової війни, як він зміг не укласти союзницьких договорів з Німеччиною та не брати участь у її активних бойових діях проти совєтів. І це було непросто уникнути цього, бо фіни максимально залежали від німців по багатьом ресурсам, але вистояли і змогли уникнути різкого засудження держав, які перемогли у війні.

Складно було Фінляндії тоді між німцями та совєтами обирати, бо обидві держави вели завойовницьку політику і намагалися використати відповідні ресурси Фінляндії в своїх цілях. І Маннергейм, і президент, і уряд вибрали з двох сторін зла те найменше для себе, і я розумію на підставі оповіді автора чому, зокрема, бо росіянам не можна довіряти у політиці та мирі, і вони будуть шантажувати та вимагати більшого, зокрема територій.

Дуже приємно було дізнатися, що фіни такі єдині та свідомі у своєму національному питанні, і завдяки цим поглядам та їх єднанню під керівництвом Маннергейма та тодішніх політиків зберегли себе.

Зараз це прекрасна та затишна країна, яку варто відвідати, якщо ви там ще не були, і не тільки в Гельсінкі можна побачити багато цікавого для себе, а й в інших куточках цієї держави. Рада, що фіни змогли відстояти себе і свою країну.

Примітки до книжки чудові та інформативні, а також ілюстрації, що передають тогочасні події на фронті та відповідну атмосферу.

І закінчую відгук цитатами Маннергейма (за традицією) -

Безумовною передумовою незалежної зовнішньої політики є існування потужних Сил оборони;

Розбрат у власних рядах згубніший, ніж меч ворога, а внутрішні чвари відчиняють двері агресорові.

[Sasha Gercen · Rating 4 out of 5]

Другий том мені здався менш різноманітним, нескінченна війна, в яку затягує і читача, він сам стає учасником подій і щосили переживає за Фінляндію і довгоочікуваний мир.
Найцікавіше було читати про політичні перипетії того часу, про складну ситуацію в якій опинилася Фінляндія. А ось бойові дії без карти взагалі було складно усвідомити.