Байки Григорія Сковороди — це філософські мініатюри, розмисли про сродну працю, щастя та вдячність, яка має наповнювати кожну мить життя мудрої людини. Але насамперед це добрі й кумедні оповідки про тварин, які хитрують, ледарюють, бояться і деруть носа, як справжнісінькі люди. Герої байок покажуть, як важливо бачити не тільки зовнішню, а й внутрішню суть речей, братися за ту справу, до якої маєш здібності, не обманювати інших і цінувати час. «Байки» упорядкував і дбайливо адаптував для малят один із найкращих знавців творчості Григорія Сковороди — професор Леонід Ушкалов, а проілюстрував Інокентій Коршунов, який вдало поєднав старовину й сучасність, ожививши персонажів. Образи, створені художником, неодмінно викличуть у читача усмішку.
Gregory Skovoroda also known as Grigory Skovoroda (Russian: Григорий Сковорода) and Hryhory Skovoroda (Ukrainian: Григорій Сковорода) was a Ukranian philosopher of Cossack origin who lived and worked in the Russian Empire. He was also a poet, teacher and composer of liturgical music. His significant influence on his contemporaries and succeeding generations and his way of life were universally regarded as Socratic, and he was often called a "Socrates." Skovoroda's work contributed to the cultural heritage of both modern-day Ukraine and Russia.
Skovoroda wrote his texts in a mixture of three languages: Church Slavic, Ukrainian and Russian, with a large number of Western-Europeanisms, and quotations in Latin and Greek. Most of his preserved letters were written in Latin or Greek, but a small fraction used the variety of Russian of the educated class in Sloboda Ukraine, a result of long Russification but with many Ukrainianisms still evident.
He received his education at the Kyiv Mohyla Academy in Kyiv (Ukraine). Haunted by worldly and spiritual powers, the philosopher led a life of an itinerant thinker-beggar. In his tracts and dialogs, biblical problems overlap with those examined earlier by Plato and the Stoics. Skovoroda's first book was issued after his death in 1798 in Saint Petersburg. Skovoroda's complete works were published for the first time in Saint Petersburg in 1861. Before this edition many of his works existed only in manuscript form.
His literary work include a collection of 30 verses-songs composed from 1753 to 1785 and titled Sad bozhestvennykh pesnei (eng. Garden of Divine Songs), his collection of 30 fables composed between 1760 and 1770 and titled Basni Khar’kovskiia (eng. Kharkiv Fables), his dozen or so other verses-songs, his letters to friends written mostly in Latin, and his translations from Latin and Greek of Cicero (106 BC – 43 BC) Plutarch (46–119) and Sidronius De Hossche (1596 - 1653). His philosophical works consist of a treatise on Christian morality and 12 dialogues.
Terra Incognita вкотре вбиває своїми бездоганними дизайнами. Сковорода як Нюхмурмик, вічно-романтичний блукач-філософ найбільший бро серед класиків, тож приємно було прочитати ці його байки, особливо в форматі пост-ЗНО (тобто без примусу). Краса.
Изд. „Софтпрес“ представя на българските читатели творчеството на украинския философ, богослов, поет, баснописец и педагог от XVIII век Григорий Сковорода. Илюстрованият том „Украински басни“ съдържа близо тридесет остроумни и мъдри истории, преведени на български от Христина Йотова. Прочетохме с удоволствие тези кратки истории, осмиващи пошлото, посредственото и егоистичното и защитаващи доброто, благородното и моралното. Макар, че познаваме добре Езоп и Лафонтен, басните на Григорий Сковорода са нещо ново за родните читатели, а определено заслужават тяхното внимание. Прочетете ревюто на „Книжни Криле“: https://knijnikrile.wordpress.com/202...
Образи, сенси, порівняння. 30 байок-настанов на чесне і благочинне життя. Хтось може подумати, що це занадто ідеалістично, але з рештою, чи не так би всі хотіли щоб було? Прекрасна література. Я би сказав що обов'язкова до прочитання всім. Особливо, з урахуванням сьогодення, всім хто збирається в "активісти" будь-чого. Подібне потрібно поширювати.
Байка 1 Собаки У селі в господаря жили два Собаки. Трапилося повз ворота проїздити незнайомцеві. Один з них, вискочивши і погавкавши, поки той з очей зник, повернувся на подвірʼя. - Що тобі це додало? — запитав другий. - Принаймні не так нудно, — відповів він. - Адже не всі, — сказав розумний, — хто проїздить, такі, щоб їх уважати неприятелями нашого господаря, бо тоді би я й сам роботи своєї не відклав, незважаючи на те, що минулої ночі ногу мені вовчі зуби пошкодили. Собакою бути — діло не погане, та без причини брехати на кожного — погано. Сила Розумна людина знає, що гудити, а нерозумний базікає не розбираючи. —— Б.10 …як практика без сродності є даремною, так сродність працелюбністю утверджується. —- Байка 28 Олениця і Кабан Якось у Карпатах Олениця, побачивши домашнього Кабана: - Моє шанування, пане Кабане, — почала вітатися. — Тішуся, що вас... - Чого ж ти, негідна підлото, така непоштива? — крикнув, на-супившись, Кабан. — Чого ти мене називаєш Кабаном? Хіба не знаєш, що мене піднесено до Барана? На се маю патент, і що рід мій походить від найшляхетніших бобрів, а замість опанчі для образу ношу на публіці здерту з вівці шкуру. - Прошу вибачити, ваша шляхетносте, — сказала Олениця, — я не знала. Ми, прості, судимо не за вбранням і словами, але за діла-ми. Ви так само, як і раніше, риєте землю і ламаєте тин. Дай, Боже, вам бути і конем! Сила Годі й надивуватися з дурнів, які знехтували і зневажили найчесніший і безцінний чеснот бісер задля того лише, щоби продертись у чин, геть їм несродний. Який їм змій у вухо нашептав, що імʼя та одіж перемінять їх у бутті, а не життя чесне, гідне чину?
Автор передає у байках житейську мудрість, настанови на чесне життя. З особливою пошаною згадується Біблія. Були такі байки, що мимоволі усміхаєшся читаючи - так кумедно і по-простому написано. Вживаються архаїзми, в дечому важко було сприймати, але коли налаштовуєшся на прийом основного меседжу книги, то на це можна не зважати. Достойний взірець української літератури.
.- Всякому угодно найти дело для себя сродное.. - ..а коли я к воровству сроден? - Ты ебанат?.
Очень тяжело продираться за кучерявые разборы не менее кучерявой Библии: большинство духоты с одними и теми же выводами скипал, суть же уловил с двадцати процентов - а он тянет её ЕЩЁ дальше, разбавляя сухими прибаутками.
Всё-же, умный человек Тогда и Сегодня - это разные вещи.