Потерпаєте від маніпуляцій колег та не можете постояти за себе у компанії? Втомилися від навішуваних ярликів і готові давати відсіч? Перед вами книжка, яка навчить вас виявляти маніпулятивні прийоми і грамотно чинити опір таким спробам. Спираючись на конкретні приклади та життєві історії, норвезькі автори створили один із найперших і найвдаліших посібників із протидії маніпуляціям.
faen meg det nest dårligste jeg har lest, kun slått av min egen novelle fra norsktentamen i 8.klasse. bare en drittbok fylt opp med feministsprøyt (fo real)
her trodde jeg at jeg ville få en innføring i hvordan mennesker bruker hersketeknikker, og istedet får jeg en leksjon om hvordan slemme menn brukte hersketeknikker mot kvinner på tv-debatter i 1970
det verste var ikke all bitchingen om noe som skjedde for 45 år siden, men riktignok at denne kvinnesjåvinistiske boken regelmessig karakteriserer alle menn ut i fra et svært lite fåtall. hvis jeg skulle gjort det samme, ut i fra forfatterene, ville alle kvinner vært sutrete kjerringer som ville fungert langt bedre som fugleskremsler enn som forfattere.
Не зважаючи, на маленький формат, я читала дуже довго, дозовано. Враження змішані: дещо сподобалося, дещо роздратувало, але байдужою не залишило.
Насправді, ця книга - це "дещо скорочений переказ популярної норвезької книжки Hersketeknikker (2009)". Зазвичай я стараюсь уникати переказів, але дуже вже тематика зацікавила.
Я очікувала книгу з психології з різними даними досліджень і прикладами з життя. А вона більше схожа на короткий перелік типів маніпуляцій з прикладами з політично-культурного середовища Норвегії. Часом здавалося, що продираюся через натовп норвежців: імена, посади, імена, посади... Спочатку я шукала інформації про те, хто є хто, але швидко це припинила, бо сильно відволікало.
Позначка віку 12+ налаштувала мене на підліткове чтиво, але для мене текст був важкуватим, складним. Важко уявити, що дитина в 12 років подужає, сподіваюся, що помиляюсь...
Я вважаю, що назва книги - це теж маніпуляція, бо впливає на читача, змушує взяти до рук... Хоча інформації про власне протидію маніпуляціям є дуже мало. Зате переліків всяких-різних маніпуляцій, на всі випадки життя, особливо у відношенню до жінок - дуже багато. Може в цьому і полягає секрет протидії: у вмінні розпізнати ту чи іншу маніпуляцію? Поінформований = озброєний?
Дуже цікавим був розділ з прикладами з українських реалій: відразу почали згадуватися власні ситуації, там де дозволила собою маніпулювати. Аналізувала ситуації, де я маніпулюю дітьми чи чоловіком, іншими людьми...
Короткий висновок: маніпулюють всі і всюди. Треба вміти розпізнавати ситуації, де тобою маніпулюють і діяти відповідно.
Rett og slett en ganske skuffende bok. Den gir forsåvidt en ålreit oversikt over ulike hersketeknikker som blir brukt, og over samtalen om hersketeknikk i Norge siden 70-tallet. Den har også gjort meg mer bevvist på hvordan jeg kommuniserer, og hvordan språket (og kroppsspråket) utøver makt enten man vil det eller ikke. Samtidig har boka problemer.
Først og fremst kjenner jeg overhodet ikke igjen den verdenen boka beskriver. Det er jo klart en bok om hersketeknikk, med historier om bruk av hersketeknikk skaper et dystert bilde, men jeg lengter etter en åpenhet for at uklok oppførsel ikke må stemples som utspekulert maktspill. Med så mange eksempler fra virkeligheten, er det godt gjort å oppleves så virkelighetsfjern. Det eneste vi får er karikaturer av onde, maktsyke mennesker. De mektige mennene tar viktige avgjørelser på strippeklubb, kvinnene oppnår aldri deres respekt, og den beste måten å håndtere gutta virker ofte å være å jatte med, for hersketeknikkene vil aldri forsvinne. Boka er rett og slett gjennomsyret av bekmørk håpløshet.
Også må man være ærlig på at boka er utdatert. Den ser ut til å være sterkt påvirket av Berit Ås' tanker om hersketeknikk mot kvinner, som hun skrev om på 70-tallet. Boka er ærlig på at ting har forandra seg siden da, men Ås' kvinnekamp ligger likevel igjen i Sandvik, og tar opp irriterende mye av fokuset. Den har heller ikke blitt mer relevant de 16 årene siden den kom ut.
Til gjengeld er boka kort, og det er jeg evig takknemlig for!
Ви, напевно, памʼятаєте сміх Вальґерди Гауґланн – вважає ця книга. Але ні. Взагалі не уявляю хто вона така і що з її сміхом. Це коротко про те, як попри надвисокий інтерес до теми маніпуляцій, я ледь не зламала голову через абсолютно не адаптований до українського контексту текст.
Не допомогло навіть те, що ця книга не є безпосереднім перекладом. Натомість це – лише скорочений і адаптований переказ популярної норвезької книжки про маніпуляції, з якого поприбирали щось зовсім чуже українцям. Але схоже, що скоротили недостатньо 🤷♀️
Та буду чесною: мені насправді сподобалась сама ідея – дати максимально повний, хоч і не вичерпний список прийомів маніпуляції, які нас супроводжують в усіх сферах життя, – від дому, до роботи і політичних дебатів. Та продемонструвати їх всі на конкретних прикладах. А у самому кінці все систематизувати у вигляді глосарію з прийомами маніпуляцій "для чайників". От тільки прекрасна ідея не завжди зберігає якість при перенесенні в інший культурний простір.
Бо десь на 20-й сторінці я перестала гуглити кожну персону (принаймні серед тих, хто мав би бути відомим політиком чи політикинею). А потім навіть не було сил розбиратись що то за "глиноміс", якого винесли в заголовок як найпоширенішу лайку в норвезьких школах. Або чому в заголовок "Звісно, Кароліне зможе" не можна підставити чоловіче імʼя (я от підставила і мені норм)
Книга викликала змішанні почуття. Назва (або її переклад) вводять в оману. З назви, я подумала, що книга має бути про маніпуляцію інформацією. Так само синопсис нічого не розкриває. "Перед вами дещо скорочений переказ популярної норвезької книжки Hersketeknikker (2009). Із метою оптимальної адаптації тексту для українських читачів, деякі приклади із оригіналу було вилучено. Замість того у рамках публічної кампанії Поваги povaga.org.ua були зібрані релевантні українські приклади, які згодом розмістилися в останньому розділі, «Розкажіть свою історію!» Норвезькі автори таким чином не несуть відповідальність за його зміст."
З синопсису не зрозуміло, хто є цільовою аудиторією, про які саме маніпуляції ця книга.
Насправді це - про гендер і фемінізм, але як на мене не дуже вдала. Кожен розділ - окрема тема, яка дуже поверхово розкрита. Як на мене, то існують набагато кращі, глибші і цікавіші книги як про фемінізм, так і про маніпуляції інформацією. Амінь.
Denne er temmelig ubrukelig, og ikke minst utdatert. Pluss at jeg fikk en aldri så liten Fleksnes-opplevelse da to av sidene mangla. (Det er Bærum bibliotek sin feil, ikke forfatterne, altså). Leter videre etter mer fornuftige bøker om samme emne...