Завжди цікаво почитати щось про книгарню чи щось у тому роді. А якщо вона й ще потойбічна, то цікавість до такого твору ще більше зростає. Коли я почав читати манґу «Наша потойбічна книгарня: Ворота до паралельного світу» Медамаякі, мої очікування щодо історії були пов’язані із життям навколо потойбічної книгарні. Що також передбачало, якусь легеньку і простеньку оповідь. Певні речі виправдали сподівання, інші ні. Але чи це добре, чи не дуже, давайте спробуємо розібратися.
Дівчина Мурамото Каорі живе у світі духів із дуже юного віку. Хоча вона людина, вона відчуває себе там, як вдома. Каорі залюбки допома��ає своєму прийомному батькові, потойбічному Шінономе, з його книгарнею, яка здає в оренду та продає книги різним духам, містичним створінням й іншого роду істотам. Вона мирно проводить свої дні, проводячи їх у компанії друзів і сусідів. Проте все змінюється, коли в їхній потойбічний притулок несподівано вривається самопроголошений екзорцист. Шірай Суймей, хлопець із заможної родини, який наразі не може використовувати свої здібності з невідомих причин. Він наважився піти в потойбічний світ, щоб знайти безіменну сутність із невідомою метою.
Каорі — дівчина з добрим серцем, яка, незважаючи на те, що живе в потойбічному світі, не має якихось особливих здібностей. Тим не менш, її люблять, і вона добре знає його звичаї, приховані стежки та секрети. На відміну від неї, Суймей навчився, лише боротися з духами та виганяти їх, але не взаємодіяти з ними як з особистостями. Через те, що його сили наразі не діють, він відчуває себе досить безпорадним, через що доволі дратівливим. Однак, коли Каорі показує йому потойбічний і знайомить його з не ворожими духами й істотами, а з іншою їхньою стороною, він починає потроху змінювати свої попередні уявлення.
З такою назвою, як «Наша потойбічна книгарня», я очікував побачити багато сцен із потойбічною книгарнею. Однак у цьому першому томі книгарня з’являється, лише кілька разів. Хоча манґа пропонувала захопливе дослідження японського фольклору та міфології, вона мене дещо розчарувала. Історія змістила фокус на подорожі персонажів через потойбічний світ, що, хоч і було інтригуюче, але не було тим, чого я очікував. Персонажі були цікаві, що додавало глибини оповіді. А описи потойбічного світу зачаровували. Але мені все ще не вистачало самої книгарні. Сподіваюся, що в наступних частинах ми будемо частіше повертатися до книгарні. І занурюватися в нудний побут усіх незвичних процесів, що там відбуваються. Вона усе ж таки потойбічна.
Ця манґа найкраще підійде для шанувальників спокійного фентезі. Хоча в наступних частинах історія має можливість розвинутися у більш динамічну сторону, враховуючи великий світ потойбіччя, яким головні герої можуть подорожувати. Але це побачимо згодом. Тому, якщо ви шукаєте щось простеньке, ненав’язливе, з потенційно великим світом та цікавими героям, то можете спробувати манґу «Наша потойбічна книгарня».