Царівна. Вибрані твори

by Olha Kobylianska, Ольга Кобилянська

Ніжна душею бунтарка, яка жила на зламі епох, країн і світів. Майстерна мисткиня, яка словами малювала чарівні пейзажі й влучні психологічні портрети. Це Ольга Кобилянська — письменниця, яка підписувала твори власним ім’ям за часів, коли її колеги ховалися за псевдонімами. Якщо вам хочеться зупинитися й відпочити душею чи набратися сил для руху вперед — саме її твори надихнуть вас. Драматична історія «В неділю рано зілля копала» покаже нові грані кохання. А героїні повістей «Царівна» й «Людина» — живі, рішучі, волелюбні — поділяться з вами світлом своїх душ і допоможуть розгорнути крила, щоб летіти до мрії.

Genres: Ukraine

448 pages, Hardcover

Published January 1, 2022

About the author

A pioneering Ukrainian modernist writer; sister of Yuliian Kobyliansky. A self-educated and well-read woman, her first novellen were written in German, beginning in 1880. From 1891 she lived in Chernivtsi. Her travels and acquaintance with Lesia Ukrainka, Nataliia Kobrynska, Osyp Makovei, Ivan Franko, Vasyl Stefanyk, and Mykhailo Kotsiubynsky changed her cultural and political outlook, and she became involved in the Ukrainian women's movement in Bukovyna and began writing in Ukrainian. Many of her works—including the novels Liudyna (A Person, 1891) and Tsarivna (The Princess, 1895)—have as their protagonists cultured, emancipated women oppressed in a philistine, provincial society; semiautobiographical elements and the influence of the writings of George Sand and Friedrich Nietzsche are evident. A neoromantic symbolist, she depicted the struggle between good and evil and the mystical force of nature (eg, the short story ‘Bytva’ [Battle]), predestination, magic, and the irrational in many of her stories of peasant life and in her most famous novels, Zemlia (Land, 1902) and V nediliu rano zillia kopala (On Sunday Morning She Gathered Herbs, 1909). Her works are known for their impressionistic, lyrical descriptions of nature and subtle psychological portrayals.

Kobylianska's works have been published in many editions and selections. The fullest collections were published in 1927–9 (9 vols) and 1962–3 (5 vols). In 1944 a literary memorial museum dedicated to her was opened in Chernivtsi.

Reviews

[Zoriana Lipets · Rating 5 out of 5]

Здається, в школі ми читали повість "Земля" Ольги Кобилянської. Чи розуміла? Чи вчиталася? Як і всі тоді.

В цій книжці її немає. Є повісті "Людина", "Царівна" і "В неділю рано зілля копала". І поки читала останню - розгубила вже всі свої враження і наміри обхвалювати перші.

Скажу про останню...
Мене затягнуло в таку магію оповіді, що ще довго опісля лежала із закритою книжкою і не розуміла, що плачу. В основі - та ж легенда про малодухого Гриця, тільки не з Полтавщини, а глибоких буковинських гір десь під Угорщиною, та в інтерпретації Ольги Кобилянської. І якби тільки можна було б за такий талант поставити цій жінці всі зірки світу...

[Mariia Kholod · Rating 4 out of 5]

Мати таку свободу, щоби бути собі ціллю! (с)

Роки вивчення української літератури в школі, на жаль, не допомагають а ні полюбити, а ні зрозуміти її. Історій про страждання та несправедливість багато. Оптимістичних та життєствердних - одиниці. Звісно, це можна пояснити історичними обставинами. Але, погодьтесь, нам всім хочеться вірити, що добро переможе відчай. Що герой чи героїня впорається із негараздами, а його чи її доля буде щасливою.

Книга Ольги Кобилянської "Царівна" в цілому справила приємне враження. Зізнаюсь, це не зовсім мій жанр літератури. Люблю коли більше дії та менше страждань через те хто що і кому сказав 2 тижні тому. Менш із тим, це дуже смілива феміністична повість про жінку, яка змогла подолати обставини і жила своє життя так, як хотіла. Головна героїня - Наталка прагне бути письменницею. Ні від кого не залежати. Самостійно вирішувати. На щастя, їй зустрічаються люди, які помічають її доброту, талант та характер. Думаю, місцями це автобіографічний твір. Чи то про те як було, чи то про те як хотілось би щоб було.

Особисто мене найбільше дратували чоловіки. Орядин, який постійно змінював свої погляди на життя та тікав від нього то в азартні ігри, то в інтриги. Доктор Марко, який все ніяк не міг словами через рот сказати про свої почуття і теж тікав у морські подорожі. Вуйко, який, ніби був на боці Наталки, але, в той же час, слухався дружини. Виходить оповідь про сильну цілеспрямовану жінку і переляканих чоловіків.

Із дня сьогоднішнього багато моментів видаються дивними та дикими. Як це жінка не може піти працювати і заробляти власні гроші? Як це виходити заміж за першого-ліпшого хто покликав? Як це не приймати власні рішення за своє життя? Відчуваю радість, що з тих часів багато чого змінилось, хоча ще є над чим працювати.

В силу стилю написання та лексики книга спочатку важкувато читається. Не вважаю це недоліком, скоріше родзинкою. Авторка соковито описується природу Буковини. Використовує красиві метафори. Однозначно вартує уваги.

[Oksana Machulska · Rating 5 out of 5]

Нова крашиха серед письменниць в копілочку.

Такі живі проблеми та переживання, що наче твір був написаний не в 19 столітті, а зараз. Переживала за Наталку як за себе. Як філологиня почула дуже багато англіцизмів, чи то пак латинизмів. Це не повіть, це філософія емансипації, але ще не фемінізму.

Раджу читати паралельно з аудіо. Набагато легше сприймається.