“Відлуння мороку”
Антологія аудіо оповідань від порталу “Бабай”
Відразу після аудіо збірки “Голоси в темній кімнаті”, я негайно взявся за “Відлуння” і отримав навіть ще більше задоволення, а все через те, що там аж три оповідання улюбленого для мене Лавкрафта! Але давайте розповім про кожне оповідання нижче.
1) Аброуз Бірс “Відповідне оточення” – горору тут мало, загалом, Бірс мені не дуже подобається, як автор. Така собі суміш По і Готорна, але тексти більш холодні, без романтизму. В принципі і це оповідання мене практично не зачепило.
2) Андрій Лозінський, Дімка Ужасний “Гречаний, липовий, кривавий” – найогидніша штука, яка взагалі є на цьому ютуб каналі та і напевно найгидкіше оповідання написане українськими авторами, яке я слухав у житті. Вірогідно, щоб витворити такого монстра знадобилось аж двоє людей! Реалістичність всіє гидоти посилена ще й тим, що і в мене в селі є маленька пасіка і я те все досить жваво уявляв.
3) Валер’ян Підмогильний “Ваня” – цього року я вчергове прочитав “Місто” і усвідомив на скільки ж Підмогильний близький до ще одного еталонного генія – Джойса. І от, нова іпостась автора – блискуче оповідання в жанрі психологічного горору. Дуже реалістичний опис жахів дитини.
4) Віталій Геник “Живець” – цікава і колоритна оповідка про погребіння заживо та гулів з атмосферою Брема Стокера.
5) Говард Філіпс Лавкрафт “Морок над Інсмутом” – одне з улюблених оповідань Лавкрафта для мене, перечитував багато разів підряд, грав однойменну гру, але кожне прочитання приносить все теж задоволення і жах. Обов’язкове для знайомство з жанром. Радію, що ця перлина тепер доступна і в озвученні українською.
6) Говард Філіпс Лавкрафт “Холод” – ще одне моторошне і маловідоме оповідання Лавкрафта про експерименти з оживленням трупів. Не стосується циклу Ктулху, але від того не менш жахне.
7) Говард Філіпс Лавкрафт “У склепі” – а ось це оповідання я прочитав вперше! Невеличке, про те приємно віднаходити недовідкриті твори улюбленого автора. Тематика – помста трупа, майстерно обіграна.
8) Дмиртро Деревянко “Пост щастя” – парадоксальна річ. Саме оповідання не те щоб страшне, але озвучення воістину кріпове і мега-атмосферне, місцями шкірою бігали мурахи. Автор творить щось на манір Чемберсових химерних речень про Короля в Жовтому та прокляті Землі, а провідником і порталом у ці прокляті світи слугує вірусна картинка демотиватор.
9) Едґар Аллан По “Ворон” – раніше я переклав українською вірш По “Черв переможець”, тому з насолодою послухав адаптацію “Ворона”. Хто зна, може колись і за нього візьмуся.
10) Оксана Ковальчук “М’ясо зі сливами” – оповідання про зґвалтування і помсту (уявну чи ні). Сподобалося найменше, хоча описи реалістичні.
11) Роман Великород “Обитель Мух” – “Черга повільно просувалася до виходу, як величезний шматок лайна і я його частина”. Ціль оповідання – максимально гидко описати всі буденні речі, вірогідно, так може бачити довколишній світ людина з термінальною стадією депресії.
12) Стіве Кінґ “Кинь палити” – я курив дуже мало ще за студентських часів і ніколи не був залежний від цієї рабської звички. Саме це оповідання Кінґа слухав ще колись давно і тоді воно теж сподобалося. Цього разу прослухав разом з дівчиною. Оцінили обидвоє.
13) Шарль Бодлер “Благословення” – прекрасний взірець “Квітів Зла” Бодлера у вдалому перекладі Драча.
Отакі враження, тим не менш, на каналі залишилось ще багато інших аудіо-оповідок поза збірками і їх, я звісно також вже слухаю і вірогідно, що теж писатиму відгук і на них.
А підсумовуючи, рекомендую всім відкрити канал “Бабая” на ютубі і поринути в ці моторошні світи, перекладачі, автори та читачі зробили все можливе, щоб занурення було максимально атмосферним.