Літературний жанр «спогади» затісний для цієї книжки. Справедливіше було б назвати її «епопеєю», що відтворює історичні події майже століття, вміщає переплетені між собою долі багатьох країн, народів і окремих людей в одній-єдиній особі. Особі, яку доля щедро обдарувала величезною любов’ю до рідної землі, й саме ця любов допомагає підкорити такі вершини, що їх, здавалось би, неможливо здолати самотужки.
Ідеаліст і прагматик, гуморист і зухвалець, всесвітньовідомий економіст і меценат, суспільний діяч і радник кількох президентів України, засновник Міжнародного інституту менеджменту — першої в Україні бізнес-школи — і він же — хлопчик із карпатського села, а згодом простий канадський лісоруб Богдан Гаврилишин оповідає карколомну історію власного життя й цілої епохи.
Prof. Bohdan Hawrylyshyn, an internationally acclaimed leading expert on issues of public administration and global business. The Full member of the Club of Rome and long-time director of Switzerland’s International Management Institute.
Prof Hawrylyshyn was born in Western Ukraine. In 1947, he left for Canada and obtained a Masters degree in Engineering (1954, Toronto University). Having worked for a multinational company he was sent to the International Management Institute in Switzerland (IMI). In 1960, Hawrylyshyn started his career in educational sphere, teaching economics, global business, international operations management and public administration at IMI in Geneva. In 1968, he became the Director of the Institute and remained its head for 18 years. In 1972, he was elected to the Roman club, in 1973 to the International Management Academy, in 1975 – the World Academy of Arts and Sciences.
Hawrylyshyn was awarded a Doctorate of Economics of Geneva University (1976), Honorary Doctorate of Law of York University (Canada, 1984) and Alberta University (Canada, 1986).
Since 1988, Hawrylyshyn has committed his activity to Ukraine. He initiated the establishment of the first institution in the former USSR which provided MBA program training (MIM-Kyiv). In 1989, he contributed to the establishment of the Soros Foundation in Ukraine (chaired its Supervisory Board until 1998). In 1991, Hawrylyshyn created and became the head of the Council of Advisors to the Presidium of the Ukrainian Parliament, was a member of the American-Ukrainian Advisory Board, an advisor to the first president of Ukraine, four chairmen of the Parliament and three prime-ministers.
Now Bohdan Hawrylyshyn is a board member of the World Academy of Art and Sciences, the head of Ukrainian National Scout Organization, a member of the Executive Committee of the Swiss International Policy Forum, and the head of Supervisory Board of MIM-Kyiv. His published papers include more than 120 articles in management, economic and political environment and 4 books.
Книга, яка надихає. Дуже рада, що отримала її в свої руки і мала змогу ознайомитись з життям та думками пана Богдана, його філософією. Особливо цінним для мене було заглиблюватися в історичні контексти та події, учасником яких був автор.
Уся книга - це детальний життєпис без применшення геніальної людини - Богдана Гаврилишина. Зміст доволі сухий, і якби не останній розділ, книга була б не такою цікавою. У останньому розділі книги Богдан описує становлення нашої країни, як саме він вкладався у наше суспільство, розповідає чимало цікавих деталей подій 90х та 2000х, які я ніяк не могла збагнути. Наприклад, як так сталось, що після Помаранчевої революції на наступний строк президентом народ обрав Януковича?
Довго думала, як би то написати відгук до цієї книги. І в якийсь момент зрозуміла, що як би не намагалася, не зможу передати її ціннісний зміст. Бо це треба читати і проживати. Тому вирішила розповісти, чому я захотіла прочитати її. Адже біографічні оповіді - не мій улюблений жанр.
Про Богдана Гаврилишина я вперше дізналася у 2022 році, коли пройшла відбір на програму #креативнамолодьзмінитьукраїну, яку реалізовує Фонд родини Богдана Гаврилишина Фонд Родини Богдана Гаврилишина / Bohdan Hawrylyshyn Family Foundation . Ця програма, без сумніву, перевернула моє життя. Познайомившись з прекрасною командою, я захотіла більше дізнатися про того, хто їх надихає, хто є прикладом безмежної віри в Україну. Я подивилася фільм, переглянула курс на #Prometheus і от нарешті придбала книгу "Залишаюсь українцем".
То хто ж такий Богдан Гаврилишин? Один із засновників Римського клубу, Світового економічного форуму в Давосі, Міжнародного інституту менеджменту в Женеві та його київської філії - МІМ-Київ. Ще з багатьма визначними подіями пов'язане прізвище Гаврилишина, зокрема і розпад СРСР. Але головне - це людина, котра скрізь і завжди говорила "Я український націоналіст". Коли був лісорубом в Канаді, у таборі для переселенців в Німеччині, коли з ним радилися президенти й міністри. Навіть у колисці радянщини - Москві.
Для чого ж читати цю книгу?
🔷щоб пам'ятати, що світ змінюють люди. 🔷 щоб повірити в майбутнє своєї країни. 🔷щоб навчитися бути відкритим до світу 🔷 щоб дізнатися, яка країна може стати ефективною. 🔷щоб повірити в себе і у важливість вашої праці. 🔷щоб мотивуватися досягати більшого.
Гаврилишин - видатна особистість. Цікава автобіографія цікавої людини, яка прожила дуже насичене на події життя і дуже багато чого досягнула. Дуже рекомендую.
Про Велику Людину. Про світовий та державний порядок. Про особливості створення і розвитку Світового економічного форуму;особливості демократії Швейцарії та чому Богдан Дмитрович назвав її «федерацією без верху»(topless federation); семінари в Аспені; про «акт розлучення» України з Радянським Союзом; про прийняття рішення про незалежність України; заборону комуністичному партіі і бюрократію державних установ; про договір про ядерне роззброєння і слабкість США; відносини Ющенка-Тимошенко;велич Помаранчевої революції, «банду чотирьох» Віктора Андрійовича та його нерішучість у виборі партнерів по коаліції. Книга про внесок Богдана Дмитровича в побудову сильного молодіжного середовища, про важливість «командної гри», ситуативне лідерство та дієвий патріотизм. Книга для усіх небайдужих і готових діяти.
"Слухати - важливіше, ніж говорити. Коли говориш, то чуєш те, що вже знаєш. Коли слухаєш, то можеш почути щось нове. Говорити, одначе, важливо для того, щоб перевірити власні ідеї, висловити почування й іноді спонукати людей змінювати себе і робити щось кориcне" Богдан Гаврилишин. Своєю книгою, Богдан Гаврилишин спонукає нас змінитися. Послухайте.