What do you think?
Rate this book
Містечкові історії
«Містечкові історії» — це серія невеличких повістей, у яких автор висуває низку морально-етичних проблем життя українців за радянських часів.
Жива мова, цікаві герої та сюжет занурюють у світ українського села, починаєш розуміти людей довкола. Автор не робить своїх героїв ідеальними — вони такі, якими є звичайні люди зі своїми вподобаннями й недоліками.
Героям повістей притаманні висока громадська активність, готовність прийти на допомогу, вміння обстоювати свої життєві переконання. Такі герої, як Панас Юхимович, Загурко, Кобзик — люди безпринципні й нестійкі. Пішовши на компроміс із власною совістю, вони самоізолювалися, збайдужіли до всього, крім свого добробуту.
Жива мова, цікаві герої та сюжет занурюють у світ українського села, починаєш розуміти людей довкола. Автор не робить своїх героїв ідеальними — вони такі, якими є звичайні люди зі своїми вподобаннями й недоліками.
Героям повістей притаманні висока громадська активність, готовність прийти на допомогу, вміння обстоювати свої життєві переконання. Такі герої, як Панас Юхимович, Загурко, Кобзик — люди безпринципні й нестійкі. Пішовши на компроміс із власною совістю, вони самоізолювалися, збайдужіли до всього, крім свого добробуту.
624 pages, ebook
Published January 1, 2022
42 people want to read
About the author
Анатолій Дімаров
32 books4 followersАнатолій Дімаро (справжнє ім'я Анатолій Гарасюта) — український письменник.
Англомовний профіль: Anatoliy Dimarov
Англомовний профіль: Anatoliy Dimarov
Ratings & Reviews
Friends & Following
Create a free account to discover what your friends think of this book!
Community Reviews
Displaying 1 - 3 of 3 reviews
July 10, 2023
_ 10/10 _
_ Після того, як я прочитав «І будуть люди», мені було страшно читати ще твори автора. Просто там все було настільки велично й завершено, та й тема унікальна, що я боявся розчаруватись, на фоні першого, в усіх наступних роботах… Як же я помилявся😉
_ «Містечкові історії» - це шедевр в усіх сенсах, які тільки можна придумати! Історії про моральні вибори, про безмежно щирих й неймовірно підступних людей. Такої ґрунтовної й якісної роботи я вже точно не очікував, бо сподобалось значно більше ніж «І будуть люди», а йому я 10 ставив…
А тепер про кожну з 12-ти повістей детально:
1_ Листи з небуття:
Здавалось би, просто буденна історія з життя однієї людини, а скільки думок викликає. Не усвідомлення справжнього щастя, погляд на тих же людей з кардинально іншого боку. Споконвічна дилема - справедливість чи спокійне життя? _9/10_
2_ Три наречені для нашого тата:
Ще одна історія про "Сродну працю", про яку ще колись говорив Сковорода. Під час читання весь час згадував мультфільм "Віктор робот", де настільки ж геніально показували любов до того що робиш. 🤍_10/10_
3_ Гапочка:
Складна історія про чоловіка, який не міг говорити про те, що йому подобається, що він хоче, а мирився з подіями які з ним відбувалися. Так і жив, незадоволений життям, цим самим пригнічуючи все навколо себе. А наскільки простіше було б, якби він наважувався відстоювати свої вподобання...
Історія зайчика просто неймовірна🥺💙_9/10_
4_ Пошук:
Про те, що ця історія "про людину з шпичаком в одному місці", сказав сам автор, тому хто я такий, щоб не погодитись із його думкою😅
Благородна історія про життєрадісну й щиру людину, яка любить пригоди, добрі справи й наполегливо йде до своєї мети. Якщо коротко - про людину дії, та ще й з хорошими намірами.
Тепер відчуваю певну іронію, якщо пов'язувати цю історію з попередньою. (і Гапочку з Юрченком)💙_10/10_
5_ Молоко-молоко-молоко:
Це просто геніально...🤯
Перша половина повісті викликала чистий екстаз, своєю заворожувальною магією романтика, ця майстерність інтимної прози з дещицею іскорки⚡️При читанні весь час виникали аналогії з першим розділом "Знайди мене" - Андре Асіман-а, в найкращому розумінні.
А потім... вона надзвичайно плавно перейшла в щось неймовірне, неприпустимо жахливе й огидне. При тому це, не те щоб, не випливало зі сюжету. Все органічно прослідковувалось із перших сторінок. І під кінець я вже проводив порівняння з Кирпатим Мефистофелем, навіть не читаючи сам роман, просто з відгуків про персонажа до мене доходили флеш-беки.
Я в захваті🤍_10/10_
6_ Варя Юхимівна:
Частково схожа ситуація з попередньою повістю. Концепт чоловіка в біді й жінки яка його рятує - оригінальненько. І книжки, багато книжок, дуже-дуже багато книжок - ціла бібліотека. І людина яка їх щиро любить🤤_9/10_
7_ Колектив і колядко:
Щоб написати повість (яка зі слів автора є просто задокументованою реальною історією) про найпрекраснішого (не зовнішньо, бо він був товстеньким, часто потів і ходив у зношеному одязі) чоловіка на світі (тут йдеться саме про характер, дбайливість, працьовитість, чуйність, турбота й прагнення справедливості). І при цьому всьому, змушувати читача (тобто мене) шаленіти й істерити під час прочитання через дії майже всіх інших... арррр😡🤬😡
Ще трішки нагадує одного з колишніх моїх орендаторів, який справедливо сварився з усіма іншими сусідами, бо вони робили багато неправильних і поганих речей, не вбачаючи в них нічого страшного. От тільки вкінці він ледь не спалив наш будинок, тому не до кінця аналогія досконала😁😂
Ця історія про несправедливий світ і людину яка прагне змінити його на краще, тобто про вершки суспільства і те що їх оточує🖤_10/10_
8_ Петля:
Повість про надзвичайно талановитого чоловіка, якому все давалось дуже легко, але якому дуже швидко все набридало. Якого дуже легко травмувати, відповідно відбити бажання до чогось. Це повість про людину безхребетну, яка не може відстоювати свої інтереси і в усіх проблемах звинувачує когось, а не себе.
Наскільки ж захопливо описуються тимчасові пориви до різних ремесл: поезія, живопис, математика, фізика, механіка... Ну й зустріч випускників🤤
І чим може закінчитись спроба самогубства в людини, яка жодну справу, жодне починання не змогла довести до кінця? Цікаве питання, як і сама повість😏_10/10_
9_ Реквієм по матері:
Ніжна, приємна й дуже болюча історія про маму. Про втрату, про хвилини які не добув...😔_9/10_
10_ Нечиста сила:
Дивна історія про білу гарячку й чоловіка, якому без неї було скучно жити (ну добре, історія про чортика👹)_8/10_
11_ Пам'ять:
Повість про виживання й зближення людей під час війни_7/10_
12_ Лиш ти єдиний:
Трагічна історія нерозділеного хоча й взаємного кохання💙_9/10_
_ Після того, як я прочитав «І будуть люди», мені було страшно читати ще твори автора. Просто там все було настільки велично й завершено, та й тема унікальна, що я боявся розчаруватись, на фоні першого, в усіх наступних роботах… Як же я помилявся😉
_ «Містечкові історії» - це шедевр в усіх сенсах, які тільки можна придумати! Історії про моральні вибори, про безмежно щирих й неймовірно підступних людей. Такої ґрунтовної й якісної роботи я вже точно не очікував, бо сподобалось значно більше ніж «І будуть люди», а йому я 10 ставив…
А тепер про кожну з 12-ти повістей детально:
1_ Листи з небуття:
Здавалось би, просто буденна історія з життя однієї людини, а скільки думок викликає. Не усвідомлення справжнього щастя, погляд на тих же людей з кардинально іншого боку. Споконвічна дилема - справедливість чи спокійне життя? _9/10_
2_ Три наречені для нашого тата:
Ще одна історія про "Сродну працю", про яку ще колись говорив Сковорода. Під час читання весь час згадував мультфільм "Віктор робот", де настільки ж геніально показували любов до того що робиш. 🤍_10/10_
3_ Гапочка:
Складна історія про чоловіка, який не міг говорити про те, що йому подобається, що він хоче, а мирився з подіями які з ним відбувалися. Так і жив, незадоволений життям, цим самим пригнічуючи все навколо себе. А наскільки простіше було б, якби він наважувався відстоювати свої вподобання...
Історія зайчика просто неймовірна🥺💙_9/10_
4_ Пошук:
Про те, що ця історія "про людину з шпичаком в одному місці", сказав сам автор, тому хто я такий, щоб не погодитись із його думкою😅
Благородна історія про життєрадісну й щиру людину, яка любить пригоди, добрі справи й наполегливо йде до своєї мети. Якщо коротко - про людину дії, та ще й з хорошими намірами.
Тепер відчуваю певну іронію, якщо пов'язувати цю історію з попередньою. (і Гапочку з Юрченком)💙_10/10_
5_ Молоко-молоко-молоко:
Це просто геніально...🤯
Перша половина повісті викликала чистий екстаз, своєю заворожувальною магією романтика, ця майстерність інтимної прози з дещицею іскорки⚡️При читанні весь час виникали аналогії з першим розділом "Знайди мене" - Андре Асіман-а, в найкращому розумінні.
А потім... вона надзвичайно плавно перейшла в щось неймовірне, неприпустимо жахливе й огидне. При тому це, не те щоб, не випливало зі сюжету. Все органічно прослідковувалось із перших сторінок. І під кінець я вже проводив порівняння з Кирпатим Мефистофелем, навіть не читаючи сам роман, просто з відгуків про персонажа до мене доходили флеш-беки.
Я в захваті🤍_10/10_
6_ Варя Юхимівна:
Частково схожа ситуація з попередньою повістю. Концепт чоловіка в біді й жінки яка його рятує - оригінальненько. І книжки, багато книжок, дуже-дуже багато книжок - ціла бібліотека. І людина яка їх щиро любить🤤_9/10_
7_ Колектив і колядко:
Щоб написати повість (яка зі слів автора є просто задокументованою реальною історією) про найпрекраснішого (не зовнішньо, бо він був товстеньким, часто потів і ходив у зношеному одязі) чоловіка на світі (тут йдеться саме про характер, дбайливість, працьовитість, чуйність, турбота й прагнення справедливості). І при цьому всьому, змушувати читача (тобто мене) шаленіти й істерити під час прочитання через дії майже всіх інших... арррр😡🤬😡
Ще трішки нагадує одного з колишніх моїх орендаторів, який справедливо сварився з усіма іншими сусідами, бо вони робили багато неправильних і поганих речей, не вбачаючи в них нічого страшного. От тільки вкінці він ледь не спалив наш будинок, тому не до кінця аналогія досконала😁😂
Ця історія про несправедливий світ і людину яка прагне змінити його на краще, тобто про вершки суспільства і те що їх оточує🖤_10/10_
8_ Петля:
Повість про надзвичайно талановитого чоловіка, якому все давалось дуже легко, але якому дуже швидко все набридало. Якого дуже легко травмувати, відповідно відбити бажання до чогось. Це повість про людину безхребетну, яка не може відстоювати свої інтереси і в усіх проблемах звинувачує когось, а не себе.
Наскільки ж захопливо описуються тимчасові пориви до різних ремесл: поезія, живопис, математика, фізика, механіка... Ну й зустріч випускників🤤
І чим може закінчитись спроба самогубства в людини, яка жодну справу, жодне починання не змогла довести до кінця? Цікаве питання, як і сама повість😏_10/10_
9_ Реквієм по матері:
Ніжна, приємна й дуже болюча історія про маму. Про втрату, про хвилини які не добув...😔_9/10_
10_ Нечиста сила:
Дивна історія про білу гарячку й чоловіка, якому без неї було скучно жити (ну добре, історія про чортика👹)_8/10_
11_ Пам'ять:
Повість про виживання й зближення людей під час війни_7/10_
12_ Лиш ти єдиний:
Трагічна історія нерозділеного хоча й взаємного кохання💙_9/10_
September 9, 2023
Книга неймовірна. Перше — дуже подобається стиль письма автора. Текст ллється рікою, при тому що змістовно він дуже навонений подіями і деталями. Автор малює картинку, розповідає історію, яка починається 20 років тому, вплітає іі в сьогодні, і роюить все це дуже плавно.
Друге — самі повісті, теми, ідеі та проблеми, які вони піднімають. Мені подобається, що автор дійсно не малює світ чорно-білим. Не моралізаторствує, не повчає. Він розповідає історію голосом героя — його думками, роздумами, вчинками, рефоексіями або іх відсутністю.
Третє, що також чіпляє, що багато історій стосуються повоєнного часу і мають згадки героів щодо війни — це зближає з героями, бо Украінці і зараз, на жаль, проживають війну.
Друге — самі повісті, теми, ідеі та проблеми, які вони піднімають. Мені подобається, що автор дійсно не малює світ чорно-білим. Не моралізаторствує, не повчає. Він розповідає історію голосом героя — його думками, роздумами, вчинками, рефоексіями або іх відсутністю.
Третє, що також чіпляє, що багато історій стосуються повоєнного часу і мають згадки героів щодо війни — це зближає з героями, бо Украінці і зараз, на жаль, проживають війну.
April 30, 2024
Закохана я у книжки Анатолія Дімарова. Читаю, читаю і не можу начитатись. Скільки у цих книжках свого, зрозумілого, рідного. Скільки радості, щастя, болі, переживань. Таких зрозумілих героїв, проблем, мрій та сподівань. Читала Містечкові історії і відчувала себе вдома, у дитинстві, де немає проблем, є тільки минуле, а теперішнє обіцяє бути кращим і безхмарним.
Displaying 1 - 3 of 3 reviews