Vilma zählt die Liebe rückwärts

Vilma Veierød #1

by Gudrun Skretting, Stefan Pluschkat (Translator), Ina Kronenberger (Translator)

Wussten Sie, dass Bananen minimal radioaktiv sind? Der Verzehr ist riskant. Das nennt man Micromort. Noch riskanter ist wahrscheinlich nur, sich zu verlieben.

Vilma Veierød, 35, hat sich auf ihre eigene, um nicht zu sagen skurrile Weise im Leben eingerichtet. Sie lebt allein in einem großen Haus in Oslo, gibt Klavierstunden und bemüht sich, radioaktive Bananen und andere lebenszeitverkürzende Genüsse weiträumig zu umgehen.

Eines Morgens soll sich ihr Leben grundlegend ändern. Der Pfarrer überbringt Vilma ein Bündel Briefe von ihrem verstorbenen Vater, den sie nie gekannt hat. Und während Vilma gebannt in die Vergangenheit ihrer Eltern eintaucht, nähert sie sich selbst jenem Mysterium, das sie bislang gemieden hat: der Liebe.

Genres: Fiction, Romance, Christmas, Contemporary, Audiobook, Chick Lit, Scandinavian Literature

400 pages, Hardcover

First published October 5, 2020

About the author

Gudrun Skretting is a Norwegian pianist and author.

Reviews

[Darka · Rating 5 out of 5]

дуже приємна і дуже скандинавська різдвяна історія, я втішена і наповнена нею

[Khrystyna · Rating 4 out of 5]

Це така скандинавська, мила, кумедна і подекуди дивна історія (наприклад, епізод із кущем туї). Розповідь про відсторонену й асоціальну вчительку музики, в житті якої раптово з’являються троє чоловіків:

1. Батько (щоправда, вже померлий) та його листи (а я обожнюю листи у книгах!);
2. Патологоанатом із синдромом Туретта, який, як здається Вільмі, постійно втручається в її життя;
3. Священник із теплими руками, в якого Вільма вирішує закохатися.

Звісно, ці чоловіки, кожен по-своєму, змінюють Вільму. У неї пробуджуються емоції, і вона нарешті дозволяє собі жити, попри те, скільки людей загинуло через радіоактивні банани :)

Шкода лише, що я помітила створений на Spotify плейлист "Tre menn til Vilma" аж у кінці. З ним читання було б ще атмосфернішим!

Пообіцяй мені у цю мить, поки ти на землі, що бігатимеш по траві, співатимеш, кохатимеш, слухатимеш прекрасну музику. Що ти не будеш боятися. Ні, відчини двері, запали світло, збережи кохання, якщо знайдеш його. Так, найдорожча Вільмо, зроби світ бодай на краплю кращим. Лише на міліметр. У свій унікальний спосіб.

[Olha · Rating 4 out of 5]

Дуже хороша 🥰
Про самотню жінку, яка боїться жити на повну, але в один день до неї приходять священник та судмедексперт зі столиком листів від батька, якого вона ніколи не знала.
Часом смішна, часом сумна. Деякі сцени просто розбивали моє сердечко 💔 нагадала мені цим Бакмана, але ж не дивно - обидвоє скандинави ❤️ дуже до душі мені їхня література)

[Nika · Rating 5 out of 5]

Для мене така хороша книга❤️❤️❤️
Я і потужила, і поплакала, і посміялася, і пораділа ❤️
Книга мені відгукнулася, я знайшла щось особисто для мене💞

[Maria · Rating 5 out of 5]

Кумедна і сумна водночас, дуже зворушлива і затишна зимова історія. Я могла би до чогось придертися, але не хочу. Я отримала задоволення від читання, інколи сміялася вголос і подекуди впізнавала себе у головній героїні.
4,5/5

[Inna · Rating 3 out of 5]

Це хороша історія, зворушлива, небанальна, іронічна, часом кумедна, питань нема, але я зрозуміла, що у мене не дуже складається з дивними персонажками, на кшталт Вільми Ваєрьод чи Еліонор Оліфант («З Елеанор Оліфант усе гаразд»).

[Maryana · Rating 5 out of 5]

Прекрасна книга для неквапливого читання, якщо ви любите Бакмана - то ця книга теж не залишить вас байдужим)))

"Пообіцяй мені у цю мить, поки ти на землі, що бігатимеш по траві, співатимеш, кохатимеш, слухатимеш прекрасну музику. Що ти не будеш боятися. Ні, відчини двері, запали світло, збережи кохання, якщо знайдеш його.  
  
Так, найдорожча Вільмо, зроби світ бодай на краплю кращим. Лише на міліметр. У свій унікальний спосіб."

А найбільше сміялася я з цього діалогу, але він найкраще описує настрій книги:

"— Різдвяне диво, — сказав священник Івар.  
— Випадковість, — пробурмотіла я.  
— П**да, — сказав Роберт."

[Maria · Rating 4 out of 5]

На 4 день війни змусила себе почитати, щоб хоч трохи відволіктися. Не вийшло. Вийшло тільки вчора, на 10й.
Якщо до війни, в час рутини і звичних клопотів я думала, що ця книжка дуже поверхова та наївна, то тепер ні. Ця книга про головне - любов, сім‘ю, прості людяність та щирість.
Бережіть себе та своїх близьких.
А все решта здолаємо.
💙💛

[Roksana Shevchuk · Rating 5 out of 5]

Мінус в "Трьох чоловіках для Вільми" в тому, що історія закінчилась.
⠀
Спершу головна персонажка, Вільма Ваєрьод, постійно нагадувала мені Бріт-Марі Бакмана. Така ж правильна, така ж сконцентрована на безпеці. Однак Вільна таки інакша. Познайомившись з нею трішки ліпше, я побачила в ній іншу людину, і це, певно, найважливіше. І та, саме людину, а не персонажа. Всі герої такі живі, що деколи забуваєш, що живуть вони тільки на сторінках.
⠀
Вільмі - 35. Вона старанно уникає будь-яких ризиків, правильно харчується, викладає гру на фортепіано (і дуже дисципліновано, завжди по метроному!), однак найцікавіше стається тоді, коли картковий будиночок її буденності руйнується, коли на її голову звалюється дві новини: її батько, з яким вона ніколи навіть не бачилась, помер, а ще він залишив для неї листи, які вона, зрештою, починає читати, як адвент-календар. Через ці паперові примари минулого Вільма поступово починає дізнаватись історію своєї родини: чому вона, власне, не мала батька, через що її мама померла, коли їй було 4, чому її батьки не були разом.
⠀
У цій мандрівці листами її супроводжують священник, судмедексперт та її юний учень. Вони виринають в необхідні моменти та додають потрібні пазли до загальної картини, але це відбувається якось так легко й невимушено, що й не завважуєш, як плавно все відбувається і як поступово персонажі змінюються.
⠀
Окремий плюсик за влучний опис синдрома Туретта. Вкрай цінно, що подібні речі падають так делікатно й ненав'язливо.
⠀
"Три чоловіки для Вільми" - напрочуд затишна та світла книга. З нами може статись будь-що на світі, однак ми тут, на своєму місці. Все відбувається так, як треба, і немає сенсу жалкувати за ілюзорними видивами за кожним "а якби...". І від цього відчуваєш не приреченість, а безмір свободи.
⠀
Це був неймовірний читацький досвід.
⠀
10 "Вояджерів"  з 10.

[Kate Tolokolnikova · Rating 5 out of 5]

Яке історія! Світла й сумна, смішна й прекрасна♥️

[Oksana Ryzhkova · Rating 4 out of 5]

Хороша, незвична і дещо романтична історія. Сподобалась.

[Ulyana · Rating 5 out of 5]

Дуже мені зайшла, мабуть, тому проковтнула її за 4 вечори:)
Думаю, найкраще її читати взимку, так як події розвиваються в саме цей період🥰
Не хочу спойлерити, але історія дуже добра, часом сумна, часом кумедна, подекуди відверто з чорним гумором. Дуже цікаво спостерігати за трансформацією головної героїні під впливом, здавалось би, цілком випадкових подій. Але ж зрозуміло, що «випадковості не випадкові»;)
Водночас, це дуже щемка історія про дівчинку, яка тільки в дорослому віці дізналась всю справжню історію і припинила винити себе в жахливих подіях, згадки про які пронесла через все своє життя.
Про те, як треба не боятись жити:)

[Yulia Maleta · Rating 4 out of 5]

Різдвяна казка для дорослих, але дуже хороша в своєму жанрі. Зігріє серце ❤️

[Anastasiia Rudnyk · Rating 4 out of 5]

Мила різдвяна історія з властивим оптимізмом, життєствердністю, магічними збігами обставин та коханням. Головна героїня - це такий собі емоційний скрудж з тривожністю, і через її історію ми досліджуємо тему смерті та її наслідків, і на диво, ця тема гарно вписалась в оптимізм різдвяних історій. Що тут скажеш, скандинави вміють писати про смерть.

[Kovalyshyn · Rating 5 out of 5]

Порада: не дочитуйте хороші книжки у маршрутці - інакше будете, як я, ридати, витираючись маскою😂

"Три чоловіки для Вільми" Гюдрун Скреттінг - чудова передріздвяна історія, яка змогла розчулити до сліз. Сюжет настільки цікаво продуманий, що не можеш зупинитися, поки не дочитаєш.

Спочатку ставлення до головної героїні скептичне: 35 років, самотня, дуже обережна, несмілива, відлюдькувата, постійно думає про смерть і як її уникнути, працює вчителькою фоно. І тут вона отримує стосик листів свого покійного батька, про якого ніколи не знала, де він описує своє життя і любов до її мами. Паралельно з цим в її житті з'являються чоловіки, які кардинально змінять її життя. А ще хлопчик-вундеркінд, який підкорить Вільму своєю грою. Протягом роману з головною героїнею стається така серйозна трансформація, що хочеться лише обійняти її і разом з нею плакати (що я і робила в принципі).

Неможливо описати у двох словах усе, чим зачепила книжка. Тут і класний гумор (місцями доволі чорний), і різдвяні традиції, і любов, і розуміння без зайвих слів, і важкі таємниці, що не дають вільно жити своїм життям, і, звісно, музика - тут її дуже багато, а, як ви знаєте, мені це дуже близько, тому із задоволенням читала про всі ці крещендо і рітартандо)

І взагалі я дуже люблю, коли в романах присутні листи - це завжди так щиро і чуттєво... А листи від рідної людини, яку ніколи не бачила (і вже не побачиш), одразу потрапляють у серце і викликали в мене сльози - бо уявляла, з яким би трепетом я читала б листи від тата, якого не пам'ятаю...

(Прикінцевий епізод з пляшкою, правда, мені здався притягнутим за вуха, але я вже була настільки зарьована, що не зважала)

Забула сказати про оформлення - ну ви зрозуміли, її можна купити хоч би за красу! Обкладинка, лясе, софт-тач - що вам ще треба?))

[Olena Galay · Rating 5 out of 5]

Книга про батьківську любов, про таємниці і недомовленості і про Різдвяне диво.
Ця історія точно залишиться в моєму серці ♥️

[Ivanka Voytsekhovych · Rating 3 out of 5]

Приємна і дуже легка книга, те, що треба, щоб розслабитися й відпочити на зимових канікулах. Спочатку вона здавалася надто простою і заповільною, але кумедність дозволяла йти далі. Десь на половині відбувся переломний момент і далі вже стало дуже цікаво. Нетипові персонажі, химерна любовна лінія, гарна музика. Люблю скандинавських авторів. Дуже сподобалося читати про Вояджер - я теж вважаю це дуже романтичним і обнадійливим жестом з боку вчених. Не думаю, що колись перечитуваму цю книгу знову, але ні про що не шкодую)

[Lada Moskalets · Rating 5 out of 5]

Дуже симпатична напівдетективна історія про "як я зустрів твою матір". Нагадує "Помаранчеву дівчинку" Гордера, але значно дотепніше і чорнушніше. Головні герої мають купу всяких неврозів, типу обсесивно-компульсивного розладу і синдрому Туретта, але все ж викликають багато теплих почуттів.

[Yula Radchenko · Rating 3 out of 5]

Солодкава, дещо різдвяна історія з гумором. Сподобалась, але в серце не запала. Можливо, якби манера оповіді була більш щира та реалістична, був би шанс, що я полюблю цю книгу. Але попри це було приємно провести час із нею. ✨

[Iryna · Rating 4 out of 5]

Солодка щемлива оповідь про чергове Різдвяне диво, про прощення і прощання, зрештою, про життя і смерть які завжди присутні і завжди відкриті майбутньому.

[Nastya Mota · Rating 4 out of 5]

Це доволі дотепна книга, особливо зважаючи на набір персонажів та їх дивацтва. Священик, патологоанатом, вчителька з дуже параноїдальним ставленням до життя, листи від неживого батька і історія великого кохання :) Цю книгу не варто читати заради якогось реалістичного сюжету і людей, схожих на тих, які оточують в житті. Це швидше казка для дорослих. Не дарма назва перегукується із відомим фільмом про дива, що трапляються із нещасною дівчиною у пошуках справжнього щастя - «Три горішки для попелюшки» ;) Думаю екранізація для хорошого різдвяного фільму тут так і проситься. А ще цінно, що авторка з Норвегії і в цьому відчувається відмінність, специфічність твору. Загалом, я провела гарний час з цією книгою, хоч перші 150 сторінок тягнулись невиправдано довго, зате всі наступні проковтнулись ціною безсонною ночі :)

[Marta Tatusko · Rating 5 out of 5]

Таке тепле читання просто необхідне в лютому! Сміючись з деяких епізодів на початку книжки так, що чуть не будила дитину, хіба могла я подумати, що далі буду сумувати разом з Вільмою, співчувати їй, і навіть плакати.

Глибоко зачепив цей роман в мені материнські почуття, бо основним лейтмотивом є правда про батька і маму, яку Вільма дізнається з татових листів, і разом з тим правда про себе, про маленьку Вільму, якій так бракувало любові.

«На щастя, життю надають сенсу багато речей, Вільмо. Пам‘ятай про це. Добро приходить через біль, світло пробивається крізь темряву, по-іншому ніяк.»

[Olya Zakharyan · Rating 3 out of 5]

це як "Друге життя Уве" Бакмана, але про молоду вчительку гри на фортепіано.
коротка і не барвиста історія (не дивіться що там майже 500 сторінок, це прям дуже коротка історія). я прочитала за два вечори під хворобу.
раджу прихильникам Бакмана. прихильникам пропрацьованих, живих, об'ємних героїв і щильних текстів НЕ раджу.

[Iryna Lavrynenko · Rating 5 out of 5]

Чудова книга ❤️ Місцями дивна і своєрідна, не така як інші різдвяні історії, але така після якої тепло на душі💫

[Iryna Hryhorashyk · Rating 4 out of 5]

Чудова різдвяна книга. Трохи іронічна, трохи наївна і дуже скандинавська.

[Nadiya Shevchuk · Rating 4 out of 5]

Надзвичайно добра історія зі свого роду дивакуватими персонажами. Тепер мені здається, що це не особлива манера написання творів у Бакмана, а особливість скандинавів✨
Чекатиму тепер на переклад продовження🙂

[Anastasia Solomakha · Rating 5 out of 5]

така зворушлива та гарна, але й сумна історія про жінку, яка втратила батьків і знайомиться з ними та їхньою історією кохання через листи покійного батька, які він попросив читати по одному в день. так і вийшов цей різдвяний календар листів від батька до доці. мені радила подруга читати її у різдвяний період, але вийшло тільки зараз - про що ні краплинки не жалію.

[Diana Popfalushi · Rating 5 out of 5]

Поки читала, мене не полишало відчуття, що я дивлюсь якийсь різдвяний фільм: попри трагічну історію я була впевнена, що наприкінці у головної героїні все ж вийде бути щасливою. Це спонукало читати далі.
І хоч сюжет доволі простий і трагікомічний (синдром Туретта, ситуація «біля туї» та квіз я б назвала апогеями цього стану), у романі авторка розглядає багато критичних питань
- вини
- приналежності
- самотності
- віри
- довіри
- пошуку
- любові
І в кожному контексті ці пошуки різні і не завжди їх вдається завершити за життя.
Однозначно рекомендую до прочитання.

[Yuliia Tsyba · Rating 4 out of 5]

Місцями дивна, місцями сумна, місцями смішна, а в загальному - мила й добра книжка.

[Stacy Morrel · Rating 4 out of 5]

Це було доволі незвична книжка. Тут чітко прослідковується атмосфера Норвегії, такий прям скандинавський гумор і естетика. А також багато роздумів про сенс життя, існування, смерть. І хоч все відбувається напередодні Різдва, але святкової атмосфери тут небагато. Навпаки, Вільма (гг) переживає екзистенційну кризу після того, як дізнається, що її батько, якого вона ніколи не знала, гине. І залишає їй вʼязку листів про своє життя, кохання, і те, чому він не давав про себе знати. І просить читати по одному листу за день, тому Вільма робить з цього такий собі різдвяний адвент-календар. Ці листи допомагають їй докопатися до істини свого життя, до таємниць її родини, а також знайти нових друзів і, можливо, навіть кохання.

Через те, що це скандинавська література, не всі емоції і реакції на різні ситуації були мені зрозумілими. Але було цікаво почитати, пізнати глибше культуру Норвегії і «покопатися» в голові норвежців.
8/10❄️